Рішення № 9337585, 19.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2009 р.                                                   Справа № 16/2073

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М.,

секретаря судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Акціонерного товариства "Полімерагро" до ТОВ "Черкаський завод безалкогольних напоїв "СЕСА"про стягнення 275 428,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 275 428,74 грн. за придбану відповідачем термоусадочну плівку на підставі договору купівлі- продажу № 68 від 10.07.2007 року, укладеного між сторонами. В ході розгляду справи позивач свої вимоги збільшив та уточнив (а.с. 101) і просив стягнути з відповідача ще додатково борг в сумі 122 182,17 грн. на підставі видаткових накладних № МФО34 від 02.02.2009 року та № МФО46 від 09.02.2009 року, які помилково не були включені позивачем до суми позовних вимог. Однак, в зв'язку із додатковою препровіркою проведених між сторонами розрахунків, позивач підтримав свої вимоги лише на суму 269 570,91 грн., оскільки решта суми боргу відповідачем сплачена. В судових засіданнях представник позивача свої вимоги підтримував та просив їх задовольнити. В останнє засідання представник позивача не з'явився, направляв клопотання про розгляд справи без своєї участі.

          Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, причини неявки не відомі. Заперечень проти позову суду не надано.

          Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників сторін, оскільки всі документи по справі зібрані в повному об'ємі.

          Заслухавши доводи та пояснення представника позивача у попередніх засіданнях та дослідивши наявні у справі документи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного :

          Позивач просив задовольнити позов про стягнення заборгованості за переданий відповідачу товар на підставі укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу № 68 від 10.07.2007 року та одночасно просив суд забезпечити докази по справі і витребувати примірник цього договору у відповідача для приєднання до справи, оскільки примірник договору, належний позивачу, було вилучено прокуратурою Харківської області.

          Оскільки примірник договору відповідачем у справу надано не було, а власний примірник договору позивач не може надати через вилучення його при проведенні перевірки, то позивач заявою від 20.10.2009 року ( а.с. 75) змінив правову підставу позову та просив суд задовольнити його позовні вимоги про стягнення боргу за продану плівку з огляду на фактично виниклі між сторонами договірні відносини.

          У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          З матеріалів справи вбачається наступне:

          За видатковими накладними № МФ 326 від 30.09.2008 року, № МФ 323 від 25.09.2008 року, № МФ 297 від 01.09.2008 року, № МФ 278 від 18.08.2008 року, № МФ 189 від 17.06.2008 року, № МФ 168 від 27.05.2008 року, № МФ 125 від 24.04.2008 року, № МФ 096 від 10.04.2008 року, № МФО34 від 02.02.2009 року та № МФО46 від 09.02.2009 року, відповідачу з боку позивача було передано плівку термоусадочну на загальну суму 1 250 717,32 грн.

          Товар було отримано відповідачем по справі, про що свідчать штампи на накладних з відмітками назви підприємства-відповідача, склад сировини. Кожна накладна містить зазначення про те, що товар відповідачу передається за договором № 68 від 10.07.2007 року.

          Товар отримувався за довіреностями на Нікітенка Сергія Олександровича, копії яких знаходяться у справі.

          Заперечень проти отримання плівки від позивача чи проти її вартості, вказаної в накладних на кожну партію, відповідач у справу не надав.

          Оскільки сторонами не було надано суду примірника договору купівлі-продажу № 68 від 10.07.07 року, то позивач змінив правове обґрунтування своїх позовних вимог і підставу для стягнення коштів з відповідача обґрунтував виниклими між сторонами фактичними договірними відносинами ( а.с. 75).

          У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо.

          Оскільки позивачем не було доведено існування між сторонами договору купівлі-продажу плівки № 68 від 10.07.07 року, на який є посилання у накладних на відпуск товару, то слід погодитися із доводами позивача про те, що позов можливий до задоволення на підставі виниклих між сторонами фактичних договірних відносинах.

          Наявні у справі копії накладних на відпуск відповідачу плівки термоусадочної засвідчують укладення між сторонами саме договору купівлі-продажу, оскільки підстав для іншого висновку у суду немає - накладна містить найменування товару, ціну товару, що є істотними умовами угоди купівлі-продажу.

          У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець продає, а покупець приймає у власність товар та зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму на погоджених сторонами умовах.

          У відповідності до ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений договором строк.

          У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, то кредитор має право вимагати виконання зобов'язання у будь-який час. Боржник повинен виконати таку вимогу у семиденний строк з часу її пред'явлення, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із суті зобов'язання.

          За доводами позивача, відповідач частково оплатив отриману ним плівку термоусадочну на загальну суму 981 146,41 грн., що підтверджується наявними у справі витягами руху коштів по рахунку позивача ( а.с. 83-89). Таким чином, залишок несплачених коштів за плівку становить 269 570,91 грн. (1 250 717,32-981 146,41).

          Вимогу в порядку ст. 530 ЦК України (а.с. 65) про проведення повного розрахунку за плівку в семиденний термін позивачем було направлено відповідачу 12.09.2009 року та 09.10.2009 року ( а.с. 78-79) і вручено відповідачу 09.10.2009 року.

          Вимогу позивача про проведення повної оплати за плівку відповідачем виконано не було.

          Заперечень проти вимог та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі немає. У справі мається також акт звірки розрахунків між сторонами ( а.с. 82) станом на 31.12.2008 року, з якого вбачається, що відповідач підтверджує 275 428,74 грн.

          На підставі викладеного, оскільки позивачем доведено правомірність його позовних вимог на частину суми стягнення, доказів проведення повного розрахунку у справі немає, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 269 570,91 грн. боргу за плівку поліетиленову термоусадочну.

Стосовно стягнення решти суми боргу провадження у справі слід припинити з відсутністю предмету спору, оскільки решту боргу було сплачено ще до часу звернення позивача до суду.

          За результатами вирішення спору позивач просить стягнути з відповідача також і судові витрати в розмірі 110 171,00 грн., як адвокатські витрати. З цього приводу судом було встановлено наступне:

          У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Позивача в судових засіданнях представляв Литвиненко В.В., який є адвокатом (свідоцтво № 1054 а.с. 9). Між позивачем та Литвиненком В.В. було укладено договір надання юридичних послуг ( а.с. 8) від 05.08.2009 року, у відповідності до умов якого Литвиненко В.В. надає позивачу правову допомогу та представництво інтересів свого замовника щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Черкаський завод безалкогольних напоїв "СЕСА" в розмірі 275 428,74 грн., а вартість послуг за договором становить 110 171,00 грн.

          Кошти за правову допомогу адвокату Литвиненку В.В. було сплачено видатковими касовими ордерами на загальну суму 110 170,00 грн. ( а.с. 53-64).

          Згідно пояснення представника позивача стосовно наданих ним послуг ( а.с. 47), його правова допомога передбачала аналіз документації, підбір документів та їх систематизацію, надання допомоги щодо пошуку та витребування додаткових документів, складення процесуальних документів для судової справи, усне та письмове консультування, участь у судових засіданнях, участь у виконавчому провадженні, про що сторонами підписано акт виконаних робіт від 22.09.2009 року ( а.с. 52). Розцінки за свою правову допомогу адвокат прирівнював до розцінок адвокатів та адвокатських контор м. Харкова.

          В розрахунок суми адвокатських витрат представником позивача включено витрати на придбання пального, амортизаційні витрати, проживання в готелі, харчування, витрати на ксерокопіювання та поштові відправлення, канцелярські витрати і гонорар за виконану роботу в сумі 96 400,00 грн.

          Суд вважає, що обґрунтованою сумою для відшкодування відповідачем позивачу понесених ним витрат на правову допомогу є 7 000,00 грн., виходячи в основному з того, що справа не становила ніякої складності в доведенні. Зміна позивачем позовних вимог в ході розгляду справи, додавання додаткових документів, коригування суми позовних вимог є звичайною роботою представника сторони і не може істотно впливати на суму адвокатських витрат. Крім того, суд враховує, що при ціні позову 275 428,74 грн. сума адвокатських витрат в розмірі 110 171,00 грн. є некоректною до задоволення.

          На думку суду 7 000,00 грн. покриють всі реально і мінімально необхідні витрати адвоката на надання допомоги і всі майбутні витрати на випадок оскарження рішення суду та здійснення виконавчого провадження, тим більше, що виконавчі дії будуть проводитися державним виконавцем без участі адвоката сторони.

          Таким чином, у відповідності до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути 2 695,71 грн. державного мита, 308,20 грн. витрат на інформаційного технічне забезпечення судового процесу і 7 000,00 грн. адвокатських витрат. Решта судових витрат покладається на позивача.

          Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський завод безалкогольних напоїв "СЕСА" , ідентифікаційний код 3438196, м. Черкаси, вул. Пацаєва, 2/1 на користь Акціонерного товариства "Полімерагро" , ідентифікаційний код 22652909. Харківська область, Харківський район, сел. Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст" буд. 37, кв. 3 -- 269 570,91 грн. боргу за плівку поліетиленову термоусадочну, 2 695,71 грн. державного мита, 308,20 грн. витрат на інформаційного технічне забезпечення судового процесу і 7 000,00 грн. адвокатських витрат.

          В решті вимог провадження припинити за відсутністю предмету спору.

          Наказ видати.

          Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

          Суддя                                                                                           Спаських Н.М.