Рішення № 9337528, 15.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р. Справа № 53/330-08 (н.р. 40/15-06)

вх. номер 8038/1-53 (н.р. 287/4-40)

Судова колегія господарського суду у складі :

головуючий суддя

судді:

за участю представників сторін :

позивача - ОСОБА_2 (дов.), ОСОБА_3 (за дов.)

відповідача - Харшев С.І. (директор), Костірь Г.А. (за дов.)

розглянувши матеріали справи за позовом: ФО П ОСОБА_5, м. Харків

до ВКФ ТОВ "УКрІнвестстрой", м. Харків

про визнання договору дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 30 листопада 2005 року, укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та Виробничо-комерційною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" в особі ліквідатора в простій письмовій формі дійсним та про визнання за фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 права власності на 20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м. (квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9, 12 третього поверху, квартири № № 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху) в житловому будинку по АДРЕСА_2.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 січня 2006 року у справі № 40/15-06 позовні вимоги (з урахуванням їх уточнення у заяві позивача від 10.01.2006 р.) задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 вересня 2008 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 10 січня 2006 року у справі № 40/15-06 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суддів.

Під час нового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги відповідно до заяви від 10 березня 2009 року.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог позивач просить :

- визнати дійсним договір купівлі-продажу № 19 від 30 листопада 2005 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) та Виробничо-комерційною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" (код 25183504) в особі ліквідатора Ткачова Олександра Григоровича;

- зобов'язати Виробничо-комерційну фірму Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" (код 25183504) дооформити укладений з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) договір купівлі-продажу № 19 від 30 листопада 2005 року відповідно до вимог статті 657 Цивільного кодексу України, тобто нотаріально засвідчити;

- визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) право власності на 20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м., а саме: на квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9,12 третього поверху, квартири № № 13,15,16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 п'ятого поверху в житловому будинку по АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому колегією суддів прийнято уточнення позивача до розгляду.

Представник позивач підтримує уточнені позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на незаконність відчуження спірних квартир.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами пояснення та інші докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, встановив наступне.

29.11.2005 року позивач ФОП ОСОБА_5 взяв участь у торгах (аукціоні) з продажу майна Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой", яке було визнано банкрутом. Аукціон відбувся в Харківському аукціонному центрі філії ДАК "Національна мережа аукціонних центрів". За результатами торгів позивач по справі ФОП ОСОБА_5 став переможцем аукціону по лоту № 1 і набув право на укладення договору купівлі-продажу 20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м. (квартири №№ 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири №№ 9, 12 третього поверху, квартири № № 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху) в житловому будинку по АДРЕСА_2 за загальною ціною 615000 гривень. За участь у торгах позивач вніс гарантійний внесок у сумі 61500 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 28.11.2005 року. Відповідно до умов аукціону сума внесеного гарантійного внеску зараховується у рахунок сплати загальної ціни вартості проданого на аукціоні майна.

30 листопада 2005 року на підставі протоколу аукціону по лоту № 1 від 29.11.2005 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та Виробничо-комерційною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" в особі ліквідатора у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу за № 19, за яким відповідач продав фізичний особі підприємцю ОСОБА_5, як переможцю аукціону, за 615000 гривень 20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м. (квартири №№ 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири №№ 9, 12 третього поверху, квартири № № 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху) в житловому будинку по АДРЕСА_2. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору № 19 від 30.11.2005 року відповідач повинен був передати позивачу квартири за актом приймання-передачі, а позивач повинен був сплатити вартість квартир.

Оскільки відповідач по розглядуваній справі не виконав покладеного на нього п. 3.1 вищевказаного договору обовязку по переданню квартир в розумний строк і за будь-яких умов договір купівлі-продажу нерухомості підлягав нотаріальному посвідченню, позивач 06.12.2005 року письмово звернувся до ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" з вимогою про нотаріальне посвідчення укладеного сторонами договору купівлі-продажу квартир від 30.11.2005 року № 19 (т. 1 а.с. 15). Але відповідач залишив звернення ФОП ОСОБА_5 без відповіді і в подальшому ухилявся від нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу, хоча сторонами у встановленому порядку (хоч і без додержання визначеної законом форми) була досягнута згода щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу відповідного нерухомого майна (а саме щодо предмета договору та ціни).

Також судом встановлено, що 22 березня 2006 року ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" та ФОП ОСОБА_5 звернулися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, яким і було нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу № 19 від 30.11.2005 року, відповідно до умов якого ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" продало фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м. (квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9, 12 третього поверху, квартири № № 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху в житловому будинку по АДРЕСА_2). Зазначене нотаріальне посвідчення було вчинено на виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2006 року по справі № 40/15-06, що зберігало законну силу на дату вказаного нотаріального посвідчення. В той же день (22.03.2006 р.) між позивачем в особі ліквідатора та ФОП ОСОБА_5 на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу спірних квартир № 19 від 30.11.2005 р. було складено акт приймання-передачі спірних квартир, в якому сторони також підтвердили, що ними досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу спірних квартир № 19 від 30 листопада 2005 року. Усі істотні умови (предмет та ціна) в договорі № 19 від 30 листопада 2005 року в простій письмовій формі та в нотаріально посвідченому вигляді є ідентичними: предмет недобудовані 20 квартир (квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9, 12 третього поверху, квартири № № 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху в житловому будинку по АДРЕСА_2), ціна 615000,00 гривень.

Також ідентичними за змістом в договорі № 19 від 30 листопада 2005 року в простій письмовій формі та в нотаріально посвідченому вигляді є умови щодо прав та обовязків сторін. Відхилення ж між текстами договору № 19 від 30 листопада 2005 року в простій письмовій формі та в нотаріально посвідченому вигляді стосуються звичайних умов (щодо відповідальності сторін, строку дії договору, порядку його складання та розірвання тощо); відповідні умови є звичайними й визначають взаємовідносини сторін в силу приписів актів цивільного законодавства незалежно від включення сторонами цих умов у текст договору. Таким чином, тексти договору № 19 від 30 листопада 2005 року в простій письмовій формі та в нотаріально посвідченому вигляді є юридично тотожніми, адже стосуються ідентичного предмету, ідентичні за визначеною ними ціною, змістом прав та обовязків сторін.

Крім того, судом встановлено, що сторонами повністю виконано договір купівлі-продажу № 19 від 30.11.2005 року, за яким відповідач продав позивачу ФОП ОСОБА_5 спірні квартири. За вказані квартири позивач ФОП ОСОБА_5 повністю розрахувався, що доводиться платіжними дорученнями № 10 від 28.11.2005 року на суму 61500,00 гривень, № 1 від 23.03.2006 року на суму 100000,00 гривень, № 2 від 14.06.2006 року на суму 120000,00 гривень, № 3 від 16.05.2007 року на суму 333500,00 гривень (всього на суму 615000,00 гривень).

Зазначені платежі без заперечень приймалися й використовувалися відповідачем в особі його повноважних керівних органів, якими у відповідні періоди були ліквідатори Ткачов О.Г. і Дралін А.В.

Крім того, як встановлено судом, арбітражний керуючий Дралін А.В., який виконував обовязки ліквідатора відповідача з 11.07.2006 року (тобто з дати набрання законної сили постановою Вищого господарського суду України по справі № Б-24/115-04, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року по цій же справі було скасовано), направляв позивачу письмові вказівки про те, на який саме рахунок слід перераховувати відповідні грошові кошти лист ліквідатора Драліна А.В. № б/н від 14.05.2007 року, факт направлення якого Дралін А.В. додатково підтвердив листом № б/н від 27.03.2008 року.

Таким чином, усі юридичні факти, які складають гіпотезу норми ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України (досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов договору, виконання (хоча б часткове) договору хоча б однією із сторін, ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення договору на момент подання позовної заяви) є в наявності.

За змістом положень ст. 220 Цивільного кодексу України дійсним може бути визнано лише той правочин, який є законним відповідно до норм цивільного законодавства України. Тому судом при новому розгляді справи досліджено питання законності укладення спірного договору в цілому: належність спірних квартир відчужувачу (відповідачу), порядок укладення договору.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірні квартири (20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м., а саме: квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9, 12 третього поверху, квартири № № 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху в житловому будинку по АДРЕСА_2) були отримані ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" на підставі договору дольової участі № 11 від 31.03.2003 року відповідно до акту приймання-передачі від 25.04.2003 року, за яким ТОВ "Лік Харківське Будівельне Управління" передало, а ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" прийняло вищевказані квартири в рахунок раніше вкладених ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" коштів у сумі 1257000,00 гривень.

За змістом вказаних договору дольової участі № 11 від 31.03.2003 року (п. 1.2, 1.3) та акту приймання-передачі від 25.04.2003 року сторони цих угод дійшли згоди зарахувати зазначену суму (1257000,00 гривень) в рахунок дольового вкладу за договором дольової участі № 11 від 31.03.2003 року. Відповідно до абз. 2 п. 3.1 договору дольової участі № 11 від 31.03.2003 року на підставі дольового вкладу квартири передаються забудовником (ТОВ "Лік Харківське Будівельне Управління") дольщику (ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой") у власність.

Таким чином, спірні квартири (20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м., а саме: квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9, 12 третього поверху, квартири № № 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху в житловому будинку по АДРЕСА_2) були отримані ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" на підставі договору дольової участі № 11 від 31.03.2003 року відповідно до акту приймання-передачі від 25.04.2003 року саме у власність.

Дослідженням договору № 9/1-3-1д про сумісну діяльність від 15.05.2003 р., укладеного між ТОВ "Лік Харківське Будівельне Управління", відповідачем та Міністерством оборони України в особі заступника головнокомандувача Військ протиповітряної оборони Збройних сил України з розквартирування військ та капітального будівництва (командира військової частини А 1206), встановлено, що відповідач (як виконавець за договором) зобовязався передати Міністерству оборони України (як пайовику за договором) після введення будинку до експлуатації 2893,54 кв.м. загальної площі житла у житловому будинку по АДРЕСА_2. На момент визнання відповідача банкрутом і проведення спірного аукціону від 29.11.2005 року зазначений обовязок за договором № 9/1-3-1д про сумісну діяльність від 15.05.2003 р. відповідачем виконаний не був і квартири Міністерству оборони передані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України 2003 р. (так само як і відповідно до ч. 1 ст.128 Цивільного кодексу УРСР 1963 р., чинного на момент укладення договору № 9/1-3-1д про сумісну діяльність від 15.05.2003 р.) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Посилання відповідача на адресний перелік (додаток № 1 до договору № 9/1-3-1д про сумісну діяльність від 15.05.2003р.) як на підставу виникнення права власності держави в особі Міністерства оборони України на спірні квартири не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вказаний адресний перелік лише конкретизує такі, що підлягали виконанню в майбутньому (тобто після складення переліку), зобовязання сторін за договором №9/1-3-1д про сумісну діяльність від 15.05.2003р.

Суд критично сприймає заяви відповідача, зроблені ним у судовому засіданні, як на доказ відсутності права власності відповідача на спірні квартири на ту обставину, що вказані квартири обліковувалися на позабалансовому рахунку відповідача як збудовані за рахунок державних коштів. Питання обліку того чи іншого майна на балансових чи позабалансових рахунках у системі бухгалтерського обліку юридичної особи лише опосередковано повязане з правами юридичної особи на відповідні активи (майно). Тому сам по собі факт обліку відповідного майна на балансових чи позабалансових рахунках відповідача не може бути достатньою підставою для того, щоб робити висновки про належність чи неналежність цього майна на праві власності відповідачу як юридичній особі. На зазначений характер юридичного звязку прав на майно та системи обліку активів юридичної особи вказує й президія Вищого господарського суду України в п. 7 розяснення від 02.04.1994 р. № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" (з наступними змінами), зазначаючи, що при вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Таким чином, облік майна на балансовому чи позабалансовому рахунку сам по собі не має значення для вирішення питання про право власності (інше речове право) юридичної особи на відповідне майно.

Водночас виникнення права власності відповідача на спірні квартири на підставі ч.1 ст. 128 Цивільного кодексу УРСР 1963 року повністю доводиться встановленим фактом передачі їх у власність відповідача відповідно до акту приймання-передачі від 25.04.2003 року на підставі договору дольової участі № 11 від 31.03.2003 року. Таким чином, спірні квартири відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягали включенню до складу ліквідаційної маси ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой", визнаного банкрутом постановою господарського суду Харківської області від 22.12.2004 р. по справі № Б-24/115-04, як майно, яке належало ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" на праві власності.

Посилання відповідача в обґрунтування його доводів про відсутність у нього права власності на спірні квартири на момент проведення спірного аукціону від 29.11.2005 року на аудиторський висновок від 29.02.2008 року також не може бути прийнято до уваги, оскільки зазначеним аудиторським висновком право власності позивача на спірні квартири на дату проведення спірного аукціону від 29.11.2005 року заперечується без достатніх правових підстав.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор юридичної особи банкрута виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Таким чином, посилання відповідача на те, що продаж майна банкрута його ліквідатором є передбаченим ст. 658 Цивільного кодексу України випадком примусового продажу майна особою, яка не є його власником, є необґрунтованими, адже відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи.

Питання щодо повноважень ліквідатора ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" Ткачова О.Г. на момент проведення спірного аукціону від 29.11.2005 року для вирішення спору сторін про право по розглядуваній справі не має істотного юридичного значення.

Зазначений висновок випливає з того, що сам по собі спірний аукціон від 29.11.2005 року не є тим правочином, за яким право власності на спірні квартири перейшло до позивача ФОП ОСОБА_5; зазначений аукціон (як випливає з розділу VII оспорюваного протоколу аукціону по лоту № 1 від 29.11.2005 року) лише надав позивачу ФОП ОСОБА_5 право на укладення договору купівлі-продажу спірних квартир. Зазначене право було реалізоване ФОП ОСОБА_5 шляхом укладення з відповідачем договору купівлі-продажу № 19 від 30.11.2005 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_5 і набув право власності на спірні квартири. Вказаний договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений вже 22 березня 2006 року. Тобто зазначений договір купівлі-продажу був під час нотаріального посвідчення підписаний від імені ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" його ліквідатором арбітражним керуючим Ткачовим О.Г. в той період, за який його повноваження як ліквідатора ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" не оспорюються й самим відповідачем, адже на дату нотаріального посвідчення вказаного договору купівлі-продажу набрала законної сили і зберігала її постанова Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року по справі № Б-24/115-04, якою було скасовано ухвалу господарського суду Харківської області по цій же справі від 10.11.2005 року, що усувала арбітражного керуючого Ткачова Олександра Григоровича від виконання обовязків ліквідатора ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой".

За вказаних умов суд вважає, що усі правочини, що були вчинені між ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" та ФОП ОСОБА_5 щодо спірних квартир (спірний аукціон від 29.11.2005 р., договір купівлі-продажу № 19 від 30.11.2005 р., нотаріально посвідчений 22.03.2006 р., акт приймання-передачі спірних квартир від 22.03.2006р.) повністю схвалені позивачем в особі його повноважних органів управління, якими згідно із абз. 6 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідні періоди були ліквідатори Ткачов О.Г. та Дралін А.В.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Доказами такого схвалення можуть бути не тільки відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника, а й взагалі вчинення будь-яких дій, які свідчать про схвалення угоди (п. 9.2 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"). Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. У випадку схвалення правочину вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає (п. 9.2 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Щодо посилань відповідача на порушення ліквідатором відповідача Ткачовим О.Г. процедурних вимог закону щодо продажу спірних квартир (приховування факту продажу майна від кредиторів, непогодження продажу з комітетом кредиторів) суд зазначає, що твердження відповідача про приховування факту продажу спірних квартир не відповідають дійсним обставинам справи, адже в матеріалах справи наявна копія публікації для загального відома обяви про проведення спірного аукціону у газеті «Моя Батьківщина» за 01-11.11.2005 року № 31 (152) стор. 4 (оригінал якої був досліджений у судовому засіданні). Зазначена публікація була здійснена після належного укладення відповідачем в особі ліквідатора договору на організацію та проведення аукціону з філією "Харківський аукціонний центр" ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" № б/н від 25.10.2005 р.

Стосовно ж посилань відповідача на непогодження продажу спірних квартир з комітетом кредиторів відповідача суд зазначає, що станом на дату продажу спірних квартир (29-30.11.2005 р.), так само станом на дату нотаріального посвідчення відповідного договору купівлі-продажу № 19 від 30.11.2005 року (22.03.2006 р.) комітет кредиторів відповідача не існував, адже був створений лише 25.03.2006 р., що доводиться протоколом зборів кредиторів ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" № 1 від 25 березня 2006 року. Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульована спрощена процедура банкрутства відсутнього боржника, за якою відповідач був визнаний банкрутом постановою господарського суду Харківської області від 22.12.2004 р. по справі № Б-24/115-04, яка не передбачає створення комітету кредиторів взагалі, на що Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів першої та апеляційної інстанцій (постанови Вищого господарського суду від 25.10.2006 р. по справі № Б-40/141/04 та від 27.06.2007 р. по справі № 18/224).

Через це будь-які процедурні вимоги щодо отримання погодження комітету кредиторів (включаючи й передбачені ч. 2 ст. 30 вказаного Закону, на які посилається відповідач) на спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника не поширюються, оскільки отримати згоду комітету кредиторів необхідно і можливо лише тоді, коли він має створюватися відповідно до закону. Відтак, здійснюючи реалізацію спірних квартир ліквідатор відповідача не зобовязаний був отримувати згоду комітету кредиторів і посилання відповідача на неотримання такої згоди як на процедурне порушення є безпідставними.

Посилання відповідача на те, що ціна продажу спірних квартир на спірному аукціоні, яка складає 615000,00 гривень, істотно занижена, судом відхиляються, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи, а саме: а) резюме по звіту про незалежну оцінку вартості квартир першого та другого підїздів незавершеного будівництвом обєкта багатоквартирного жилого будинку, розташованого за адресою: Харківська область, смт. Безлюдівка, вул. Перемоги, 162, виконаного у вересні 2005 року ЗАТ "Українсько-Сибірьська Агенція по нерухомості", що відповідно до законодавства України про оціночну діяльність визначає вартість спірного майна станом на 20.09.2005 року у сумі 613000,00 гривень; б) висновком судової будівельно-технічної оціночної експертизи № 5393/8488 від 18.09.2009 р., проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса, що визначає ринкову вартість спірного майна станом на 29.11.2005 року у сумі 597871,00 гривень.

Посилання відповідача в судовому засіданні на те, що продаж спірних квартир є незаконним з огляду на існування на момент такого продажу арешту, накладеного на все майно відповідача відповідно до постанови слідчого від 03.03.2004 р. у кримінальній справі № 21030141, сприймаються судом критично і відхиляються, оскільки: по-перше, відповідач не подав суду жодних доказів дійсного існування такого арешту; по-друге ж, у постанові господарського суду Харківської області від 22.12.2004 р. у справі № Б-24/115-04 про визнання відповідача банкрутом прямо зазначено, що всі арешти та інші обмеження розпорядження майном боржника з моменту винесення цієї постанови скасовуються, а накладення нових арештів та встановлення нових обмежень розпорядження майном боржника не допускається. Зазначене повністю відповідає положенням абз. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо наслідків визнання боржника банкрутом. При цьому відповідно до вказаного Закону підлягають скасуванню всі арешти та обмеження, що поширюється також і на арешти й обмеження, накладені у межах кримінальної справи.

За вищевказаних умов твердження відповідача щодо недійсності (нікчемності) аукціону від 29.11.2005 року та спірного договору купівлі-продажу № 19 від 30.11.2005 р., нотаріально посвідченого 22.03.2006 р., є безпідставними. Відповідний аукціон був проведений 29.11.2005 року відповідно до вимог чинного законодавства, а укладений за його результатами між сторонами договір купівлі-продажу спірних квартир № 19 від 30.11.2005 р. не суперечить за своїм змістом та порядком укладення вимогам закону, порушення ж законодавчих приписів щодо нотаріального посвідчення є недоліком, що може бути виправлений в силу прямого припису ст. 220 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до п. 1 ст. 16 ЦК України визнання права є одним із встановлених законом способів захисту цивільних прав та інтересів судом. За приписами ст. 392 ЦК України власник може предявити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається. Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 5 ст. 3 ЦК України).

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу спірних квартир № 19 від 30.11.2005 р. та визнання права власності за позивачем на спірні квартири є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим, судом встановлено, що 22 березня 2006 року ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" та ФОП ОСОБА_5 звернулися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, яким і було нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу № 19 від 30.11.2005 року, відповідно до умов якого ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" продало фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м. (квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири № № 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9, 12 третього поверху, квартири №№ 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху в житловому будинку по АДРЕСА_2). Зазначене нотаріальне посвідчення було вчинено на виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.01.2006 року по справі № 40/15-06, що зберігало законну силу на дату вказаного нотаріального посвідчення. Таким чином, обовязок з дооформлення (шляхом нотаріального посвідчення) відповідного договору купівлі-продажу спірних квартир № 19 від 30.11.2005 року, який дійсно існував на стороні ВКФ ТОВ "УкрІнвестСтрой" на момент порушення провадження у справі, станом на 08.04.2010 року повністю виконано й припинено таким виконанням. Через це предмет спору щодо зобовязання відповідача дооформити спірний договір є відсутнім й у відповідній частині провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 19 від 30 листопада 2005 року, укладений в простій письмовій формі між фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) та Виробничо-комерційною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" (код 25183504) в особі ліквідатора Ткачова Олександра Григоровича.

Визнати за фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) право власності на 20 квартир загальною площею 1609,18 кв.м., а саме: на квартири № № 1, 2, 3, 4, 21 першого поверху, квартири №№ 5, 6, 7, 8, 23, 26, другого поверху, квартири № № 9, 12 третього поверху, квартири №№ 13, 15, 16 четвертого поверху, квартири № № 17, 19, 20, 38 пятого поверху в житловому будинку по АДРЕСА_2.

В частині позовних вимог про зобовязання Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" (код 25183504) дооформити укладений з фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) договір купівлі-продажу № 19 від 30 листопада 2005 року відповідно до вимог статті 657 Цивільного кодексу України, тобто нотаріально засвідчити, провадження у справі припинити.

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрІнвестСтрой" (61068 м. Харків, вул.Польова, 67, код ЄДРПОУ 25183504) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (61001 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 6235,00 гривень державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Рішення підписано 20.04.2010р.