Рішення № 9337451, 12.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р. Справа № 29/88-10

вх. № 3016/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Іванцов Я.І.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ПП "Інвест-Агро 2010", с. Огульці

до Валківська районна держадміністрація м. Валки

про право на укладення договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати за право ПП «ІНВЕСТ-АГРО 2010» на укладання з Валківською районною державною адміністрацією договору емфітевзису на умовах визначених законодавством України, стосовно земельної ділянки площею 600 га.

Відповідач в судове засідання не з"явився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить розглядати справу на розсід суду та за відсутності його представника.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26.02.2009          року позивач звернувся до Валківської районної державної адміністрації з заявою про укладення з підприємством договру емфітевзису на земельну ділянку земель запасу, категорії сільськогосподарського призначення зага льною площею 600,00 га терміном на 15 років для сільськогосподарських потреб, яка розташована за межами населеного пункту на території Огульцівської ради Валківського району Харківської області, в користування на умовах договору емфітевзису, який фактично є договором користування земельною діля нкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) в розумінні приписів Цивільного ко дексу України та Земельного кодексу України.

01.03.2010          року ПП «ІНВЕСТ-АГРО 2010» у відповідь на свою заяву отримала лист Валківської районної державної адміністрації за № 01-11/324 в якому зазначалось, що відповідно до п. «б» ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення можуть передаватисьукористування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а набуття права на землю в тому числі і емфітевзис можливий лише на конкурсних засадах шляхом проведення аукціону, відповідно до приписів статей 127 та 134 Земельного Кодексу України.

Таку ж позицію відповідач зазначив у своєму відзиві на позовну заяву.

Однак, суд вважає, що така позиція відповідача є неправомірною, оскільки, відповідно до ч. 1,3,4,5 статті 102-1 Земельного кодексу України, що регулює підстави і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських по треб або для забудови: «Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділян кою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності не може бути відчужено її землекористу вачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), вне сено до статутного фонду, передано у заставу. Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для сільськогосподарських потреб або для забу дови не може перевищувати 50 років. Укладення договорів про надання права корис тування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Ко дексу».

Згідно з ч.1ст. 407 ЦК України: «Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських по треб (землекористувач)».

Відповідно до ч. 1 ст. 408 ЦК України: «Право користування чужою земельною ділян кою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (землекористувач)».

Пунктом б, ч. З ст. 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільсько господарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського ви робництва.»

В ч.1 статті 116 Земельного кодексу України зазначається, що: «Громадяни та юри дичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Коде ксом або за результатами аукціону».

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що приписи Земельного кодексу України в тому числі статті 127, 134 не містять норм обов'язкового проведення аукціону (конкурсу) при отриманні земельної ділянки в користування на умовах емфітевзису, а єдиною нормою, щодо обов'язковості проведення конкурсу(аукціону) є ст.124 Земельного кодексу і то лише стовно надання земельної ділянки в оренду.

Згідно з п.12 розділу 10 перехідних положень Земельного кодексу України: «До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпо рядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначе них в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи вико навчої влади».

Відповідно до ч.1 пункту а) статті 17 Земельного кодексу України, що регулює пов новаження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить «Роз порядження землями державної власності в межах визначених цим кодексом».

Відповідно до статті 12 пункту 6 Господарського Процесуального кодексу України госпо дарським судам підвідомчі: «Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів».

Згідно з п.1.1 рекомендацій президії Вищо го господарського суду України від 02.02.2010 № 04-06/15: « 3 положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2,8, 133 Господарсько го кодексу України (далі - ГК України), статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випли ває, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідноси нах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (на дання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користу вання, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про вста новлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування від повідних рішень діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Спори, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі господарським су дам».

Однак, надаючи вищезазначений лист від 01.03.2010 року відповідач фактично цитує норми земельного кодексу України не зазначаючи в листі чи надається земельна ділянка в користування на умовах емфітевзису чи не надається взагалі.

В даному випадку не приймаючи рішення, щодо надання або відмови в наданні земельної ділянки в користування на умовах емфітевзису відповідач порушує приписи Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та права і інтерес по зивача на отримання земельної ділянки в користування на умовах договору емфітевзису.

Відповідно до статті 16 Цивільного України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а спо собом захисту є зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу дер жавної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого само врядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з статтею 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, а способом захисту є зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Також, суд, враховуючи правову позицію Валківської районної державної адміністрації, вважає за доцільне відмітити, що при наданні земельної ділянки в користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з метою реалізації права емфітевзису враховуючи зазначену в листі ПП «ІНВЕСТ-АГРО 2010» від 26.02.2010 року вимогу, щодо надання земельної ділянки на саме на умовах емфітевзису, обов'язкове проведення конкурсу (аукціону) в розумінні вимог статтей 127, 134 Земельного кодексу України та приписів діючого законодавства не потребується, а надання земельної ділянки в користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) шляхом укладання договору емфітевзису між ПП «ІНВЕСТ-АГРО 2010» та Валківською районною державною адміністрацією повинно здійснюватись з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, які не встановлюють обов'язковість проведення конкурсу (аукціону) при наданні земельної ділянки в користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ПП «ІНВЕСТ-АГРО 2010» (63032, Харківська область, Валківський район, с. Огульці, вулиця їм. Шевченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 36000120) право на укладання на умовах визначених чинним законодавством договору емфітевзису з Валківською районною державною адміністрацією (63002, Харківська область, Валківський район, м. Валки, площа 50-річчя Жовтня, 2, код 24280323) стосовно земельної ділянки площею 600 га.

Суддя