Рішення № 9337404, 13.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р. Справа № 38/46-10

вх. № 1318/5-38

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - позивача: Малий О.М. - за довір. б/н від 10.04.2010 року,

відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Юніснек Продакшн", м. Дніпропетровськ

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 57588,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Юніснек Продакшн", м. Дніпропетровськ просить стягнути з СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків 49214,64 грн. боргу, 5029,73 грн. пені, 736,19 грн. 3% річних, 2608,37 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримує.

Неприбуття в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки до повноважень господарських суді не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення певних процесуальних дій. Тому, примірники поштових повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками: «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з врахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про судове засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вправі розглянути справу без сторони (її представника) за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 48/09, за яким позивач (продавець) зобов'язався поставити відповідачу (дистриб'ютор) товар, а відповідач - прийняти товар відповідно до специфікації та оплатити позивачу його вартість на умовах відстрочки платежу в 21 календарний день.

Протягом квітня - червня 2009 року відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 71114,64 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними: № 0-00000316 від 23.04.2009 р. на суму 7737,60 грн., № 0-00000318 від 23.04.2009 р. на суму 37849,82 грн., № 0-00000555 від 25.06.2009 р. на суму 7582,85 грн. та № 0-00000560 від 25.06.2009 р. на суму 17944,37 грн.

За умовами договору (пункт 5.2) відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість товару протягом 21 календарного дня з дати приймання товару.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Загалом протягом травня - червня 2009 року відповідач здійснив оплату за поставлений товар на загальну суму 18200,00 грн.

30 червня 2009 р. сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого його заборгованість перед позивачем склала 52914,64 грн. Після акту звірки відповідачем було сплачено 3700,00 грн. Наступні акти звіряння, відправлені позивачем відповідачу, останнім не було підписано та повернуто.

22 жовтня 2009 року позивач направив відповідачу претензію №1058 від 21.10.2009 р., яку відповідачем було залишено без реагування.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільного погашення 49214,64 грн. основного боргу за отриманий за договором № 48/09 від 01.04.2009 р. товар відповідачем суду не надано, що зумовлює задоволення вказаної частини позовних вимог як обґрунтованої.

Нарахована позивачем у відповідності до п. 6.1 договору № 48/09 від 01.04.2009 р. пеня в сумі 5029,73 грн. відповідає дійсному розміру заборгованості та не виходить за межі скороченого строку нарахування штрафних санкцій.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора повинен сплатити йому 3% річних від простроченої суми та втрати від інфляції. Проценти за період прострочення відповідача на час звернення з позовом становлять 736,19 грн., інфляційні втрати - 2068,37 грн..

Доказів добровільної сплати вказаних нарахувань відповідачем не надано суду також, що зумовлює повне задоволення позову як підтвердженого належними доказами та такого, що ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Судові витрати належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61082, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІСНЕК ПРОДАКШН" (49069 м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 91-К, код 32988606, ІПН 329886004626, свідоцтво платника ПДВ № 10015904) 49214 грн. 64 коп. основного боргу, 736 грн.19 коп. процентів річних, 5029 грн. 73 коп. пені, 2608 грн. 37 коп. втрат від інфляції, 575 грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Жельне С.Ч.