Рішення № 93372668, 30.11.2020, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2020 Справа № 920/398/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/398/20

за позовом Керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області (вул. Соборна, 43, м. Ромни, Сумська область, 42000) в інтересах держави в особі позивачів:

1) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 25, м. Суми, 40000),

2) Державного професійно-технічного навчального закладу “Синівський професійний аграрний ліцей”(вул. Миру, буд. 2, с. Синівка, Липоводолинський район, Сумська область, 42533),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропартнери-2009” (вул. Полтавська, буд. 17, смт. Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, 42500)

про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору,

представники учасників справи:

прокурор – Луцик О.О.;

від першого позивача – Будаков В.М.;

від другого позивача – не з`явився;

від відповідача – адвокат Воронець Н.Б.;

Прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів, в якому просить визнати недійсним та припинити на майбутнє договір на виконання комплексу робіт з обробки ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 28.12.2019 зі змінами внесеними додатковою угодою від 27.03.2020, укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом “Синівський професійний аграрний ліцей” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропартнери-2009”. В обґрунтування позовної заяви прокурор посилається на те, що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону, а саме ст. 837, 839, 843 Цивільного кодексу України, ст.ст. 92, 95, 96, 98 Земельного кодексу України, ст. 80 Закону України “Про освіту”, суперечить інтересам держави, є удаваним.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/398/20; призначено підготовче засідання на 27.05.2020, 11:00; відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 165 ГПК України. Встановлений судом строк для подання відзиву продовжується на строк дії карантину; прокурору та позивачам наданий семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив. Встановлений судом строк для подання відповіді на відзив продовжується на строк дії карантину.

25.05.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 4034 від 25.05.2020), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що прокурором, окрім посилання на формальне порушення процедури надання в користування земельної ділянки, не зазначено які саме інтереси держави в особі Держгеокадастру в Сумській області порушено укладенням оспорюваного договору, не доведено ані негативного впливу на навчальний процес, ані можливості постійного землекористувача здійснювати самостійно обробіток земельної ділянки з отриманням більшої матеріальної вигоди, ніж визначена договорами, ані дійсної можливості Держгеокадастру в Сумській області передати земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні Державного професійно-технічного навчального закладу “Синівський професійний аграрний ліцей” в оренду. Земельні ділянки мають цільове призначення - для ведення навчальних та дослідних цілей та саме за таким цільовим призначенням і використовуються відповідачем. В оспорюваному договорі відсутні усі істотні умови, які встановлені законодавством як обов`язкові для договорів оренди землі, договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину. При укладенні договору сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, які не суперечать вимогам чинного законодавства; сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення сторін було вільним; умови договору націлені на реальне настання наслідків, обумовлених договором. До відзиву на позовну заяву додані докази його надсилання учасникам справи.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 30.06.2020, 11:00; відповідачу наданий семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Встановлений судом строк продовжено на строк дії карантину.

04.06.2020 перший позивач подав відповідь на відзив (вх. № 4403 від 04.06.2020), в якій повністю підтримує позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня закінчення строку дії карантину, відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.08.2020, 11:30; учасникам справи виконати вимоги ухвал господарського суду від 28.04.2020, від 27.05.2020 щодо подання заяв по суті справи (відповіді на відзив, заперечення відповідно до ст. 166, 167 ГПК України).

17.08.2020 прокурор подав відповідь на відзив, в якій підтримує позовні вимоги. Прокурор зазначає, що згідно з умовами спірного договору за виконаний комплекс робіт відповідач здійснює ДПТНЗ “Синівський професійний аграрний ліцей” плату в грошовій формі, залишаючи в своїй власності весь вирощений об`єм сільськогосподарської продукції. У 2019 році узгоджена сторонами сума оплати за користування землею становила 475 тис грн., яку відповідач частково сплатив (275 тис. грн.). Тобто, такий перерозподіл коштів є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою для вирощування сільськогосподарської продукції та отримання ДПТНЗ “Синівський професійний аграрний ліцей” плати за користування земельними ділянками. Спірний договір не може бути за своєю природою договором підряду, оскільки при його укладанні сторони не мали на меті здійснити певні роботи з подальшим переданням результатів виконаних робіт замовнику та відповідно оплату робіт замовником. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Сулу від 05.04.2018 у справі № 916/695/17.

Другий позивач відповіді на відзив не подав.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.08.2020 відкладено підготовче засідання з повідомленням сторін на 16.09.2020, 12:00.

16.09.2020 прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №8273 від 16.09.2020), в якій зазначає, що під час підготовки та подачі позовної заяви в прохальній частині позовної заяви було допущено технічну помилку в даті укладення оскаржуваного договору, а саме 28.12.2019. Фактично договір укладено між сторонами 28.12.2018, що підтверджується матеріалами доданими до позовної заяви, а саме копією договору. Прокурор просить резолютивну частину позову вважати викладеною наступним чином: “Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір на виконання комплексу робіт з обробки ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 28.12.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 27.03.2020, укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом “Синівський професійний аграрний ліцей” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропартнери-2009”.

У судовому засіданні 16.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду уточнення позовних вимог (вх. №8273 від 16.09.2020).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.09.2020 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2020, 11:00.

Судове засідання 28.10.2020 не відбулось, у зв`язку з лікарняним судді Жерьобкіної Є.А., яка перебувала на лікарняному у період з 13.10.2020 по 04.11.2020.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.11.2020 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 30.11.2020, 11:30.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог зазначає, що оспорюваний договір є удаваним правочином і приховує під собою факт передачі земельної ділянки в оренду, укладений всупереч положенням Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», що регулюють порядок передачі земельної ділянки в оренду. Порушення інтересів держави полягає у порушенні вимог чинного земельного законодавства під час передачі в оренду майна - земельної ділянки закладу освіти, стосовно якого законодавчо встановлена заборона на відчуження та використання не за освітнім призначенням, у недотриманні законодавчо встановленого порядку передачі земельної ділянки в користування. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, недопущення незаконного використання майна закладу освіти всупереч освітнім цілям та порядку, визначеному законом. Спірна земельна ділянка є державною власністю, передана у постійне користування закладу професійно-технічної освіти у порядку ст.ст. 22, 24 Земельного кодексу України. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль використанням та охороною земель» державний контроль за використанням охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, ГУ Держгеокадастру здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони усіх категорій та форм власності, у тому числі щодо дотримання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, у тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. Вказаним органом не вжито заходів до усунення вищевказаних порушень та повернення спірних земельних ділянок, а тому вбачаються правові підстави щодо звернення прокурора до суду із вказаним позовом. Оспорюваний договір порушує і права ДПТНЗ «Синівський ПАЛ», якому спірні земельні ділянки надавалися виключно як закладу освіти для здійснення освітньої діяльності. Роменською місцевою прокуратурою 02.04.2020 було спрямовано листи до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області за № 33/2-1822 вих- 20 та до ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» № 33/2-1821 вих-20, з метою висвітлення виявлених прокурором порушень, встановлення причин самостійного не вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Відповіді на запити до прокуратури не надійшли. Про наміри звернутися до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру в Сумській області та ДПТНЗ «Синівський ПАЛ» Роменською місцевою прокуратурою на адресу позивачів було спрямовано відповідні листи від 22.04.2020 за №33/2-2201 вих -20 та №33/2-2200 вих -20.

Зі змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов до висновку, що прокурор навів достатньо суджень і обґрунтувань для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі позивачів та, відповідно, розгляду його позовних вимог по суті.

Згідно з державними актами серії ЯЯ № 288778, ЯЯ № 288777 від 22.02.2007, витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, Державному професійно-технічному навчальному закладу “Синівський професійний аграрний ліцей” (далі – ліцей) передано в постійне користування земельні ділянки державної форми власності площею 215,9019 га та площею 58,2776 га на території Подільківської сільської ради Липоводолинського району Сумської області з цільовим призначенням – для дослідних та навчальних цілей.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2018 між другим позивачем та відповідачем укладено договір на виконання комплексу робіт з обробки ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду, згідно з яким підрядник (відповідач) за завданням замовника (другого позивача, далі – ліцей) бере на себе зобов`язання з метою підтримання належного рівня родючості та якісних характеристик ґрунту, виконати комплекс сільськогосподарських робіт щодо обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 230га, перелік яких наведено у додатку № 1 (земельна ділянка на території Подільківської сільської ради Липоводолинського району Сумської області) до договору, та які знаходяться в користуванні замовника (п. 1.1. договору).

У п. 1.3. договору сторони узгодили, що право власності на матеріально-технічні цінності, що використовуються підрядником протягом всього часу надання вказаних послуг, належить підряднику.

Також сторони узгодили, що замовник за цим договором не набуває права власності на будь-які матеріально-технічні цінності, використані протягом дії цього договору та результати виконаних робіт, які визначені у п. 1.1. договору (п. 1.5. договору).

Згідно з п. 2.4., 2.5. договору, роботи з вирощування врожаю надаються підрядником за рахунок власних та залучених матеріально-технічних ресурсів. Підрядник протягом всього періоду підготовки ґрунту, вирощування та збирання врожаю використовує власні агротехнічні технології, виконує роботи, що зазначені в технологічній карті підрядника.

Підрядник на власний розсуд має право обирати порядок, обсяг та строки конкретних сільськогосподарських робіт.

За умовами п. 3.1. договору, до підрядника переходить право власності всі результати виконаних робіт, перелік яких визначений у п.1.1. договору, в рахунок оплати винагороди підряднику за цим договором.

Підрядник має право на винагороду за виконання робіт із підготовки ґрунту, удобрення ґрунту, підвищення якісних характеристик ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції (п. 3.2. договору).

У п. 3.3. договору сторони узгодили, що за результатами виконання умов цього договору до замовника переходять грошові кошти у сумі 475 000,00 грн., у якості грошової компенсації за вирощену та отриману сільськогосподарську продукцію, не пізніше « 01» квітня року, наступного за період, який визначений пунктом 2.1. протягом 3 банківських днів з дати виставленого рахунку замовником. Сума компенсації визначається протоколом узгодження щорічно.

Відповідно до п. 3.1.1. договору в редакції додаткової угоди від 27.03.2020, оплата компенсації за вирощену та отриману сільськогосподарську продукцію в сумі 475 000 грн. 00коп. за період з січня 2019 року по грудень 2019 року здійснюється за графіком: 275000 грн. 00 коп. не пізніше до 31 грудня 2019 року; 110000 грн. 00 коп. не пізніше 10 квітня 2020 року; 90 000 грн. 00 коп. не пізніше 1 червня 2020 року.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2022 (п.2.1. договору).

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорюваний договір не відповідає вимогам закону, а саме статтям 837, 839, 843 Цивільного кодексу України, статтям 92, 95, 96, 98 Земельного кодексу України, статті 80 Закону України “Про освіту”, суперечить інтересам держави, є удаваним, не спрямованим на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Синівський професійний аграрний ліцей» є державною організацією, підпорядкований Міністерству освіти і науки України, забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної освіти. Основним видом діяльності є професійно – технічна освіта.

Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, в тому числі заклади освіти незалежно від форми власності.

Традиційно право володіння розуміється як належність об`єкта певному суб`єкту, фактичне панування суб`єкта над об`єктом; право користування - як процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об`єкта, а також створених за його допомогою благ.

Будучи специфічним речовим правом, право постійного користування характеризується обмеженим суб`єктно-об`єктним складом: об`єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності, суб`єктами можуть бути лише юридичні особи, визначені законом (стаття 92 ЗК України).

Право постійного користування є одним з двох можливих титулів, що надає право користування землею: глава 15 ЗК України “Право користування землею” передбачає користування землею на праві постійного користування та на праві оренди землі.

Права землекористувачів визначені статтею 95 ЗК України, відповідно до якої землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, ліцей, як землекористувач на титулі права постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельних ділянок, належних йому на праві постійного користування.

Закон не передбачає винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, і в частині самостійного господарювання на землі. Договором щодо права постійного користування такі винятки не можуть бути передбачені, оскільки відповідне право (право постійного користування) не може виникати на договірних підставах.

Формулювання законодавця “право самостійно господарювати” підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Зі змісту умов оспорюваного договору вбачається, що право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачу, реалізуються не ліцеєм, а відповідачем.

Метою укладання договору та його основною ознакою є користування земельною ділянкою за плату для вирощування та збирання власного врожаю з використанням власних товарно-матеріальних цінностей, залученням власної техніки, а не отримання результату підрядних робіт.

Суд вважає доводи відповідача про те, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору підряду, які не суперечать вимогам чинного законодавства, необґрунтованими, з урахуванням змісту статті ст. 837 Цивільного кодексу України та положень оспорюваного договору.

Зокрема, згідно з п. 1.3., 2.4., 2.5., 3.1., 3.3. договору, замовник не набуває права власності на результати виконаних робіт, які визначені у п. 1.1. договору. Це, зокрема, комплекс сільськогосподарських робіт щодо обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур. Роботи з вирощування врожаю надаються підрядником за рахунок власних та залучених матеріально-технічних ресурсів. Підрядник протягом всього періоду підготовки ґрунту, вирощування та збирання врожаю використовує власні агротехнічні технології, виконує роботи, що зазначені в технологічній карті підрядника. Підрядник на власний розсуд має право обирати порядок, обсяг та строки конкретних сільськогосподарських робіт. До підрядника переходить право власності на всі результати виконаних робіт, перелік яких визначений у п.1.1. договору, в рахунок оплати винагороди підряднику за цим договором.

Таким чином, результатів робіт ліцей, як замовник, не отримує, в рахунок оплати винагороди підряднику право власності на всі результати виконаних робіт переходить до підрядника. При цьому, ліцей отримує плату від відповідача у якості грошової компенсації за вирощену та отриману сільськогосподарську продукцію.

Тобто, фактично, зі змісту вказаних умов договору, відповідач сплачує кошти ліцею за користування земельною ділянкою для вирощування та збирання сільськогосподарських культур, які залишаються у власності підрядника.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що спірний правочин є удаваним, тобто таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За своєю юридичною природою та правовою сутністю спірний договір є договором оренди землі (строкове платне користування земельною ділянкою).

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду землі” (далі – Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За приписами ст. 4 Закону, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Стаття 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, ліцей не наділений повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками, зокрема, передавати їх в оренду.

Зі змісту оспорюваного договору судом не встановлено, що земельні ділянки надані відповідачу з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Разом з цим, земельні ділянки передані в користування відповідачу без проведення земельних торгів, кадастровий номер земельної ділянки у договорі не зазначений.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір укладений з порушенням положень ст.ст. 92, 95, 96, 98 Земельного кодексу України, ст. 80 Закону України “Про освіту”, сторонами в момент вчинення правочину не додержано вимог, які встановлені частинами першою - другою, четвертою-п`ятою статті 203 цього Кодексу, що є підставою недійсності правочину.

Суд задовольняє позовні вимоги, які є обґрунтованими та правомірними, шляхом визнання недійсним та припинення на майбутнє договору на виконання комплексу робіт з обробки ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 28.12.2018 зі змінами внесеними додатковою угодою від 27.03.2020, укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом “Синівський професійний аграрний ліцей” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропартнери-2009”.

Згідно з наказом Генерального прокурора «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» № 410 від 03.09.2020 перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичну особу «Прокуратура Сумської області» у «Сумська обласна прокуратура».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати Сумської обласної прокуратури по сплаті судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру в сумі 2102 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір на виконання комплексу робіт з обробки ґрунту та вирощування сільськогосподарської продукції на умовах підряду від 28.12.2018 зі змінами внесеними додатковою угодою від 27.03.2020, укладений між Державним професійно-технічним навчальним закладом “Синівський професійний аграрний ліцей” ”(вул. Миру, буд. 2, с. Синівка, Липоводолинський район, Сумська область, 42533, код ЄДРПОУ 02547300) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропартнери-2009” (вул. Полтавська, буд. 17, смт. Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 36278399).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропартнери-2009” (вул. Полтавська, буд. 17, смт. Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, 42500, код ЄДРПОУ 36278399) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 2102 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складене 08.12.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна