Рішення № 9337199, 27.04.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2010 р. Справа № 14/403-6/129-12/162-20/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді Кобецької С.М.

Судді Гриняка Б.П.

Судді Фанди О.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом ВАТ "Івано-Франківськоблагропостач"

вул. Гарбарська, 14/58, м.Івано - Франківськ, 76019;

до відповідачів: 1. ДПІ в м.Івано-Франківську вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ;

2. Головне управління державного казначейства України в Івано-

Франківській області вул. Незалежності, 46, м. Івано-Франківськ;

третя особа на стороні відповідача:

ПП "Захід-Вест" вул. Страчених, 7, м. Івано-Франківськ;

про відшкодування шкоди.

Представники:

Від позивача: Захаріїв Б.Д.-представник,(довіреність №16/03 від 16.03.05р.);

Від відповідача 1: Балінська М.В. - головний державний податковий інспектор юридичного                     відділу, (довіреність №61885/10-039 від 31.10.08р.);

Від відповідача1: Лелеко А.О. - головний державний ревізор-інспектор,

          (довіреність №34764/10/24-150 від 12.06.08р.);

Від відповідача 2: Маланюк О.В. - головний спеціаліст юридичного відділу,

          (довіреність №14-08/90 від 11.01.10р.);

Від третьої особи: не з"явились.

          Представникам позивача та відповідачів роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з державного бюджету на користь ВАТ

"Івано-Франківськоблагропостач" завданих збитків в сумі 33328,03грн.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву № 26/02 від 26.02.2010р. про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з коштів державного бюджету на користь позивача 33328,03грн. завданих збитків.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на безпідставне здійснення відповідачем реалізації його матеріальних цінностей , після вступу в силу( 20.02.2001 р.) ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно вимог якої у нього не існувало податкового боргу, так як останній підлягав списанню. Внаслідок таких неправомірних дій Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську йому завдано шкоди в розмірі 33328,03 грн. На підставі статті 13 Закону України " Про державну податкову службу в Україні ", статтей 440,442 Цивільного кодексу України ( 1963 р.) просить відшкодувати, завдані неправомірними діями ДПІ в м. Івано-Франківську, збитки у розмірі 33328 ,03 грн. за рахунок коштів державного бюджету.

          Представник відповідача ДПІ у м. Івано-Франківську заперечив проти заявлених позовних вимог, вказуючи при цьому на те, що на момент набрання чинності ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тобто на 21.02.2001р. та на момент реалізації заставленого майна у позивача існував борг самостійно задекларований у сумі 5534,73грн., а тому реалізація заставленого майна була правомірною. Крім того, звертає увагу суду, що позивачем не доведено розмір шкоди в сумі 33 328,03 грн.

          Посилається на ст.54 Закону України "Про державний бюджет України на 2001р.", ст.17 Закону України "Про плату за землю", ст.2, 4 Бюджетного кодексу.

          Представник Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області заперечив проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 14-06/342 від 27.01.2010р., зокрема вказує на те, що:

- Головне управління державного казначейства України в Івано-Франківській області є неналежним відповідачем, так як являється окремою юридичною особою, що здійснює свою діяльність в межах бюджетного законодавства та Положення про Головне управління та на момент подання позову жодних прав та інтересів позивача не порушувало;

- будь-які бюджетні зобов"язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, відповідно до ст.23 Бюджетного кодексу України.

          Представник третьої особи на стороні відповідача в судове засдіння не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Будь-яких пояснень стосовно даного спору суду не подав.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2009р., вказівки якої в силу ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, є обов"язковими для суду першої інстанції, суд

в с т а н о в и в :

          Актами приймання-передачі від 28.09.2000року. 27.10.2000р. (а.с. 18-21 т.1) представник органу державної податкової служби на підставі Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків та реалізації такого майна , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.98 р. № 941 передав на реалізацію майно ВАТ "Івано-Франківськоблагропостач"(позивача) ПП "Захід-Вест" на суму 44 400 (сорок чотири тисячі чотириста )грн. та 54900 (п"ятдесять чотири тисячі дев"ятсот) грн. Актами переоцінки від 18.01.2001р.; 05.12.2000р.; 13.02.2001р.; 26.02.2001р. та 02.03.2001р. (а.с.22-27 т.1) комісією за участю представника відповідача - ДПІ у м. Івано-Франківську здійснено уцінку товаро-матеріальних цінностей позивача .

          Як вбачається з Довідки № 44604/19-205 від 06.12.2002р., виданої Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську (а.с.44 т.1), станом на лютий 2001 року існувала пеня у сумі 68408,69 грн. та земельний податок у сумі 3478,78 грн.

          20.02.2001 року набрала чинності стаття 18 Закону України № 2181-1112 "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " (публікація, № 32, "Голос України").

Відповідно до п.п.18.1.3. п.18.1 ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" від 21.12.2004р. № 2181-ІІІ списанню з платників податків підлягали пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього пункту, та несплачені до дня набрання чинності цією статтею, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв’язку з порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ст.7 Указу Президента України від 04.03.1998р. № 167/98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" податкова застава припиняється списанням у встановленому порядку податкової заборгованості.

Таким чином, відповідачем-1 після припинення податкової застави реалізовано 405 шт. руберойду РКП-350, труби діаметром 15-2,5 т., діаметром 20-3 т, діаметром 40-2,8 т, які були вилучені у позивача по накладній від 02.11.2000р., № 292 від 03.10.2000р., актах приймання-передачі від 28.09.2000р., від 27.10.2000р., а кошти від реалізації спрямовано на погашення пені, яка відповідно до ст.18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними цільовими фондами" підлягала списанню.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 01.07.09р., ухвалами від 12.01.10р., 01.02.10р., 15.02.10р., зобов"язано сторін надати суду письмові пояснення з документальеним обгрунтуванням, стосовно дотримання відповідачем вимог Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків ( крім фізичних осіб - СПД ) та реалізації такого майна, затвердженою постановою КМУ №941 від 22.06.98р.

Жодних доказів та пояснень з цього приводу сторони не подали.

Проте, відповідачем-1 ДПІ в м.Івано-Франківську, у відзиві на претензію №19404/24-205 від 205 (а.с. 46 т.4), визнається факт продажу майна позивача, через роздрібний торговий магазин, що в свою чергу є порушенням вище вказаного Порядку, зокрема п.4, згідно яким, такі товарно-матеріальні цінності реалізовуються на конкурсних засадах (аукціони, біржові торги).

Судом встановлено, що станом на 21.02.2001 року у позивача, що не заперечується відповідачем- ДПІ в м. Івано-Франківську , існувала самостійно задекларована заборгованість у сумі 5534,73 грн. зі сплати земельного податку.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про плату за землю" земельний податок сплачується щоквартально до 15-го числа наступного за звітним кварталом місяця, тобто за січень 2001 року строк сплати 15.04.2001р., а не 15.02.2001р.

Судом також взято до уваги, що :

- відповідно до пп."в" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених пунктом "г" підпункту 4.1.4. цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- згідно ст.14 Закону України "Про плату за землю" розрахунок земельного податку подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року;

- підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами" передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, відповідно до пп."в" п.4.1 ст.4, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами", ст.14 Закону України "Про плату за землю" строк подання розрахунку земельного податку за 2001 рік - 02.03.2002р., а строк сплати земельного податку -12.03.2002р.

Отже, сума в розмірі 5534,73 грн., яка як вказує відповідач-1 є боргом по платі за землю станом на 18.02.2001р., не є податковим боргом, оскільки строк сплати земельного податку станом на 20.02.2001р. не настав.

Таким чином, відповідачем-ДПІ в м. Івано-Франківську в порушення вимог Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" , які в силу статті 106 Конституції України є обов"язковими до виконання на території України, зокрема:

абзацу 1 пункту 7, у відповідності до вимог якого податкова застава припиняється погашенням або списанням у встановленому порядку податкової заборгованості,

абзацу 4 пункту 12 Указу, згідно з яким у разі повного погашення платником податків податкової заборгованості у будь-який момент до дня реалізації відповідного рухомого майна орган державної податкової служби приймає рішення про припинення податкової застави майна та майнових прав,

абзацу 2 пункту 7, яким встановлено, що про дату припинення податкової застави органи державної податкової служби у триденний строк повідомляють держателя Державного реєстру застав рухомого майна. На підставі повідомлення держатель Державного реєстру застав рухомого майна виключає відповідний запис щодо податкової застави з реєстру , своїми діями (участь в переоцінці товаро-матеріальних цінностей позивача після 20.02.2001 р., ( акти переоцінки 26.02.2001р. 02.03.2001р.) та бездіяльнстю ( відсутністю дій по припиненню податкової застави) завдали позивачу шкоду у сумі 33 328,03 грн.

Крім того, відповідно до п.5 Угоди №24/01 від 02.08.2000р. (а.с. 48 т.1) укладеної між Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську та ПП "Захід-Вест" за органом податкової служби залишено право в разі потреби зняти з продажу і повернути власнику речі, передані для реалізації.

Сума шкоди в розмірі 33 328,03 грн. доведена позивачем перед судом, поданими в підтвердження накладними № 292 від 02.02.2000р. та № 3471/01 від 03.10.2000 р. ( копії наявні в матеріалах справи , в судовому засіданні оглянено оригінали), з яких вбачається дійсна вартість вилучених у позивача товаро-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України , 1963 року ( діючого на момент виникнення правовідносин) шкода , заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду , в повному обсязі .

Згідно з статтею 442 , вказаного Закону , шкода заподіяна громадянинові незаконними діями державних і громадських організацій , а також службових осіб при виконанні ними службових обов"язків у галузі адміністративного управління , відшкодовується на загальних підставах ( статті 440,441 цього Кодексу), якщо інше не передбачено законом .За шкоду заподіяну такими діями організаціям, відповідальність настає в порядку , встановленому законом.

З огляду на статтю 13 Закону України " Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов"язані дотримувати Конституції України і законів України , інших нормативних актів , прав та охоронюваних законом інтересів громадян , підприємств, установ , організацій , забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Збитки , завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Оскільки , визначений законом порядок вішкодування такої шкоди з державного бюджету , то участь органів Державного казначейства України , як іншого відповідача є ознакою, притаманною для всіх спорів про відшкодування шкоди , завданої незаконними рішеннями , дією чи бездіяльністю органів державної влади ( інформаційний лист Вищого господарського суду № 01-8/482 від 13.08.2008 р.) .

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідачі позовні вимоги не спростували.

          З урахуванням всіх наведених обставин та вимог діючого законодавства, суд прийшов до висновку про правомірність та обгрунтованість заявленої вимоги про відшкодування ВАТ "Івано-Франківськоблагропостач" завданих збитків в сумі 33328,03грн., а відтак до задоволення позову.

          Враховуючи приписи ч.4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, які вказують на те, що, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторни і в тому разі, коли друга сторна звільнена від сплати державного мита.

Керуючись ст.ст. 106, 124 Конституції України,ст.ст. 440, 441, 442 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами", ст.13 Закону України " Про державну податкову службу в Україні", ст.ст.14, 17 Закону України "Про плату за землю", Указом Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з коштів державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськоблагропостач", вул.Макухи,2, м.Івано-Франківськ, 76014, вул. Гарбарська, 14/58, м.Івано - Франківськ, 76019 (п/р 26006150 в АППБ "Аваль" м.Івано-Франківськ, МФО 336462, код 19399625) - 33328,03грн. (тридцять три тисячі триста двадцять вісім грн. 03коп.) - завданих збитків.

          Стягнути з Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськоблагропостач", вул.Макухи,2, м.Івано-Франківськ, 76014, вул. Гарбарська, 14/58, м.Івано - Франківськ, 76019 (п/р 26006150 в АППБ "Аваль" м.Івано-Франківськ, МФО 336462, код 19399625) - 333,28грн. (триста тридцять три грн. 28коп.) - державного мита, 118,00грн. (сто вісімнадцять грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.М. Кобецька

Суддя                               Б.П. Гриняк

Суддя                                         О.М. Фанда

                                                                       Рішення підписано 30.04.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

30.04.2010р.