Рішення № 9337112, 08.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

08.12.2009Справа №2-22/4764-2009 За позовом Сакського районного споживчого товариства, м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 5

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 12191,18 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача - Таранец С.А., представник, дов від 11.11.2009 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач - Сакське районне споживче товариство звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, комунальним послугам в сумі 2962,92 грн., пеню 9228,26 грн., всього 12191,18 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору № 11-юр/ПТО від 01.01.2009 року, не здійснював належним чином оплату орендних платежів та комунальних послуг.

16.11.2009 року позивач надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 6134,23 грн., пеню 23798,00 грн., всього 29932,23 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 08.12.2009 року до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи. Але, суд відхиляє вказане клопотання з огляду на те, що позивачем в судовому засіданні надана суду копія уточнень позовних вимог, на яких міститься відмітка відповідача «з сумою згодна», у звязку з чим суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Відповідно до умов договору №11-юр/ПТО від 01.01.2009 року орендодавець - Сакське районне споживче товариство, в особі директора підрозділу - Комбінату кооперативної промисловості Сакського районного споживчого товариства Коваль А.І., який діє на підставі Положення про ККП Сакського РайСТ та довіреності від 12.01.2008 року№17-юр, передав відповідачу Фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 нежиле приміщення площею 78 кв.м. магазину «У Чокрака», розташоване в АДРЕСА_2, який належить Сакському РайСТ на підставі свідоцтва про право власності від 27.07.2001 року за №25014 виданого Виконавчим комітетом Сакської міської ради.

Об'єкт оренди, відповідно до п.2.1 Договору був переданий орендарю по акту прийому-передачі від 01.01.2009року.

Термін дії договору був встановлений з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Відповідно до п.3.1, п.4.1.2 Договору відповідач зобов'язаний до 5 числа поточного місяця сплачувати орендну платню з урахуванням ПДВ в сумі 480,00грн. і витрати по комунальних послугах. Загальна сума платежів в місяць по узгодженому сторонами розрахунку складає 480,00 грн.

За користування орендованим майном і комунальними послугами відповідачу були виставлені до оплати рахунки: № СФ-0000001 від 12.01.2009 року на суму 480,00грн., № СФ-0000002 від 19.01.2009 року на суму 1973,05грн., № СФ-00000903 від 31.01.2009 року на суму 174,55грн., № СФ-0000039 від 12.02.2009 року на суму 480,00грн., № СФ-0000007 від 18.02.2009 року на суму 1833,62 грн., № СФ-0000008 від 25.02.2009 року на суму 185,26 грн., № СФ-0000068 від 05.03.2009 року на суму 480,00грн., № СФ -0000016 від 19.03.2009 року на суму 1141,88 грн., № СФ-0000017 від 24.03.2009 року на суму 247,92 грн., № СФ-0000118 від 01.04.2009 року на суму 480,00 грн., № СФ-0000034 від 21.04.2009 року на суму 1349,46 грн., № СФ-0000037 від 05.05.2009 року на суму 480,00грн., № СФ-0000049 від 19.05.2009 року на суму 937,36грн., № СФ-0000039 від 31.02.2009 року на суму 196,10 грн., № СФ-0000045 від 03.06.2009 року на суму 480,00 грн.

Фактично за вказаний період відповідачем сплачено: по прибутковому касовому ордеру №0000001151 від 30.01.09р. 1000,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000001362 від 05.02.09р. - 500,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000001486 від 09.02.09р. 800,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000002662 від 10.03.2009 року 1500,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000002837 від 13.03.2009 року 480,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000003372 від 26.03.2009 року 950,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000003381 від 26.03.2009 року 1600,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000005672 від 25.05.2009 року 960,00 грн., по прибутковому касовому ордеру №0000005674 від 25.05.2009 року на суму 1602,24 грн., а всього на загальну суму 9392,24 грн.

Так, заборгованість за станом на 12.06.2009 року склала 2962,92грн. з урахуванням дебету 1435,95 грн. на 01.01.2009 року.

Пунктом 5.1.1 Договору №11-юр/ПТО від 01.01.2009 року розмір пені встановлений 2% за кожен день прострочення від простроченої суми платежу.

Отже, відповідачем були порушені умови Договору №11-юр/ПТО від 01.01.2009 року по своєчасній і повній оплаті за користування орендованим майном і комунальними послугами, у зв'язку з чим йому 13.05.2009 року за вих. № 164 був направлений рахунок на оплату і пред'явлена претензія на суму 10636,15 грн. Предявлена претензія задоволена частково в сумі 2562,24 грн. Заборгованість станом на 12.06.2009 року складає 2962,92грн.

Але, в процесі розгляду справи позивач зауважив, що відповідач частково погасив заборгованість по орендній платі та витрати по комунальних послугах в сумі 9519,12грн за прибутковими ордерами: ОУ 0000007254 від 30.06.2009 року на суму 480,00грн., ОУ 0000007255 від 30.06.2009 року на суму 1260,10грн., ОУ 0000007256 від 30.06.2009 року на суму 1349,46грн., ОУ 0000010933 від 30.09.2009 року на суму 1440,00рн., ОУ 0000010935 від 30.09.2009 року на суму 700,00рн., ОУ 0000011026 від 02.10.2009 року на суму 300,00рн., ОУ 0000011073 від 05.10.2009 року на суму 900,00рн., але за користування орендованим майном і комунальними послугами відповідачу були пред'явлені до оплати рахунки на загальну суму 8819,53грн.: СФ-00000050 від 19.06.2009р.на суму 1260,10грн., СФ-00000053 від 30.06.2009р.на суму 196,10грн., СФ-00000054 від 13.07.2009 року на суму 480,00 грн., СФ-00000063 від 31.07.2009р.на суму 1880,94 грн., СФ-00000068 від 14.08.2009 року на суму 480,00 грн., СФ-00000073 від 20.08.2009 року на суму 1934,60 грн., СФ-00000079 від 07.09.2009 року на суму 480,00 грн., СФ-00000089 від 21.09.2009 року на суму 1288,34 грн., СФ-00000092 від 28.09.2009 року на суму 143,35 грн., СФ-00000095 від 05.10.2009 року на суму 480,00 грн., СФ-00000105 від 26.10.2009 року на суму 977,44грн.

У зв'язку з тим, що на день розгляду справи дія Договору оренди№11-юр\ПТО від 01.01.2009 року, 31.10.2009 року достроково закінчена, фактична заборгованість відповідача по орендній платі і комунальним послугам склала 6134,23 грн.

Крім того, суду наданий акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року, відповідно до якого позивач визначив, а відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 6134,23 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 6134,23 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 23798,00 грн.

Щодо розрахунку пені, зробленого позивачем, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, позивачем зроблений розрахунок пені за період з 01.01.2009 року по 16.11.2009 року, сума пені склала 23798,00 грн., в той час, як на думку суду, з урахуванням положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим буде розрахунок пені виходячи з періоду нарахування з 01.01.2009 року по 03.07.2009 року, тобто за 183 дні, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, в сумі 731,74 грн.

Отже, виходячи з наведеного, розмір пені, який на думку суду є обґрунтованим складає 731,74 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, приймаючи до уваги розрахунок пені, зроблений судом.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14 грудня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити відсутні, ІІН НОМЕР_8) на користь Сакського районного споживчого товариства (м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 5, рахунок № 26001485306991 КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 01757277) заборгованість з орендної плати в сумі 6134,23 грн., пеню 731,74 грн., всього 6865,97 грн. 3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити відсутні, ІІН НОМЕР_8) на користь Сакського районного споживчого товариства (м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 5, рахунок № 26001485306991 КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 01757277) 67,58 грн. державного мита. 4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити відсутні, ІІН НОМЕР_8) на користь Сакського районного споживчого товариства (м. Саки, вул. Новоселівське шосе, 5, рахунок № 26001485306991 КРФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 01757277) 176,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. 5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 23066,26 грн. пені відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.