Рішення № 9337107, 24.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

24.11.2009Справа №2-22/4929-2009 За позовом – ДП «Гурзуф»,м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Привітна, 4

до відповідача – Фізичної особи – підприємця Костік Марії Антонівни, м. Ялта, вул. Мухіна, 24, кв. 14

про стягнення 85741,24 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Гущак С.І., представник, дов від 03.08.2009 року

від відповідача – Костік М.А., паспорт

Обставини справи:

Позивач - ДП «Гурзуф» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи – підприємця Костік Марії Антонівни, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 85741,24 грн., у тому числі: сума основного боргу – 51200,00 грн., пеня – 22567,70 грн., збитки від інфляції – 9743,91 грн., 3% річних – 2229,63 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі – продажу від 03.03.2008 року, не здійснив належним чином оплату поставленого товару.

14.10.2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.10.2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд –

встановив:

03.03.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі – продажу, відповідно до п. 1 якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю саджанці винограду, а покупець зобов’язується оплатити їх на підставі договору.

Пунктом 5.1. договору встановлено. що ціна за одиницю товару складає 3,60 грн. за одну штуку.

Відповідно до п. 6.1., порядок оплати визначений наступним чином: передоплата у розмірі 30% від суми договору, кінцевий розрахунок здійснюється протягом тридцяти днів після отримання саджанців покупцем.

Згідно до п. 10.3. у випадку несвоєчасної оплати товару покупець оплачує продавцю штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочки.

Відповідно до накладних № 138 від 03.03.2008 року, № 159 від 13.03.2008 року та № 202 від 28.03.2008 року позивач поставив відповідачу саджанці загальною вартістю 61200,00 грн., у кількості 17000 штук.

Але, відповідач, у порушення п.6.1. договору, належним чином не здійснив оплату поставленого товару, тобто, до 28.04.2008 року, здійснивши оплату частково на суму 10000,00 грн. лише 25.12.2008 року.

Таким чином, сума основного боргу відповідача склала 51200,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 51200,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 22567,70 грн., збитки від інфляції – 9743,91 грн., 3% річних – 2229,63 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає обґрунтованим розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, здійснений позивачем, виходячи зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Щодо розрахунку пені, зробленого позивачем, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, позивачем зроблений розрахунок пені за період з 29.04.2008 року по 25.12.2008 року, за 241 день – сума пені склала 14763,95 грн., та за другий період з 26.12.2008 року по 01.09.2009 року за 243 дня – сума пені склала 12441,60 грн., в той час, як на думку суду, з урахуванням положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим буде розрахунок пені виходячи з періоду нарахування з 29.04.2008 року по 29.10.2008 року, тобто за 183 дні, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, в сумі 7344,00 грн.

Отже, виходячи з наведеного, розмір пені, який на думку суду є обґрунтованим складає 7344,00 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, приймаючи до уваги розрахунок пені, зроблений судом.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 листопада 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Костік Марії Антонівни (м. Ялта, вул. Мухіна, 24, кв. 14, рахунок № 26001290660011 в КРУ «Приватбанк» відділення м. Ялта, МФО 384436, ІІН 1716301042) на користь ДП «Гурзуф» (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Привітна, 4, рахунок № 26007515412191 в Ялтинському відділенні № 515 Кримської філії УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 00412843) заборгованість в сумі 70517,54 грн., у тому числі: сума основного боргу – 51200,00 грн., пеня – 7344,00 грн., збитки від інфляції – 9743,91 грн., 3% річних – 2229,63 грн.

3.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Костік Марії Антонівни (м. Ялта, вул. Мухіна, 24, кв. 14, рахунок № 26001290660011 в КРУ «Приватбанк» відділення м. Ялта, МФО 384436, ІІН 1716301042) на користь ДП «Гурзуф» (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Привітна, 4, рахунок № 26007515412191 в Ялтинському відділенні № 515 Кримської філії УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 00412843) 705,17 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фізичної особи – підприємця Костік Марії Антонівни (м. Ялта, вул. Мухіна, 24, кв. 14, рахунок № 26001290660011 в КРУ «Приватбанк» відділення м. Ялта, МФО 384436, ІІН 1716301042) на користь ДП «Гурзуф» (м. Ялта, смт Гурзуф, вул. Привітна, 4, рахунок № 26007515412191 в Ялтинському відділенні № 515 Кримської філії УСБ, МФО 324010, ЄДРПОУ 00412843) 194,10 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 15223,70 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.