Рішення № 9337104, 18.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2009Справа №2-18/5745-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей-Ті», м. Сімферополь (вул. Бахчисарайська, 3, м. Сімферополь, 95015)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит», м. Сімферополь (вул. Мате Залки, 27, кв. 67, м. Сімферополь, 95053)

Про стягнення 7717,90 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Гіталов А.В. – представник, довіреність від 07.12.2009р.

Від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Джей-Ті», м. Сімферополь (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит», м. Сімферополь (далі – відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7717,90 грн., з яких 6851,29 грн. – сума основного боргу; 103,61 грн. – сума 3% річних, 763,00 грн. – сума пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу товарів. Згідно з умовами Договору, позивач зобов'язався передати товар, а відповідач прийняти та здійснити оплату за товар у визначений строк. На виконання умов Договору, позивач поставив товар на загальну суму 6907,35 грн., але відповідач не виконав своїх зобов’язань за Договором. Таким чином, станом на 12.06.2009р., заборгованість відповідача складає 6851,29 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

07.12.2009р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» надійшло клопотання, в якому відповідач просить відкласти розгляд справи, у зв’язку з находженням представника у відрядженні. Суд задовольнив дане клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 18.12.2009 року.

17.12.2009 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, який призначено на 08.12.2009 року.

18.12.2009 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини нез’явлення суду не відомі.

18.12.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмову заяву, відповідно до якої вказує, що поставки товару на суму 6851,29 грн. відповідачу були здійснені не на підставі договору купівлі-продажу, на якій позивач посилався у своїй позовній заяві, а на підставі видаткових накладних, копії яких долучені позивачем до матеріалів дійсної справи. Також у вказаній заяві позивач відмовляється від позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 103,61 грн. та пені у сумі 763,00 грн. та просить провадження у цій частині припинити.

Слухання справи відкладалося у порядку передбаченому статтею 77 ГПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних №№ РН 0000108 від 08.02.2008 року, РН 0000106 від 07.02.2008 року, РН 0000111 від 14.02.2008 року, РН 0000117 від 12.02.2008 року, РН 0000118 від 13.02.2008 року, РН 0000121 від 14.02.2008 року, РН 0000126 від 18.02.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Джей-Ті» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит» прийняло товар на суму 6907,35 грн.

Факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача у вищевказаних видаткових накладних в графі «отримав» та довіреністю на отримання товару № 086853 від 29.02.2008 року.

Тобто на підставі заявок сторони, виходячи з вимог частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, фактично уклали між собою договір купівлі-продажу.

Відповідно до статей 655, 656 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Проте відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання щодо оплати придбаної продукції, у зв’язку із чим за ним рахується заборгованість у сумі 6851,29 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 6851,29 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За вказаних обставин позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 6851,29 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.12.2009 року, відповідач надав суду письмову заяву, в якій відмовляється від позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 103,61 грн. та пені у сумі 763,00 грн. та просить провадження у цій частині припинити.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позовних не порушує чиї-небудь законних прав та охоронюваних законом інтересів, через що клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову.

За вказаних обставин провадження у справі у частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 103,61 грн. та пені у сумі 763,00 грн. підлягає припиненню по пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

18.12.2009р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.12.2009 року

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 78, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Фаворит», м. Сімферополь (вул. Мате Залки, 27, кв. 67, м. Сімферополь, 95053; код ЄДРПОУ 318595040 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джей-Ті», м. Сімферополь (вул. Бахчисарайська, 3, м. Сімферополь, 95015, код ЄДРПОУ 33086556) заборгованість у сумі 6851,29 грн. 90,55 грн. державного мита та 209,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Прийняти відмову позивача від частини позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 103,61 грн. та пені у сумі 763,00 грн.

4.          У частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 103,61 грн. та пені у сумі 763,00 грн. провадження у справі припинити по пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.