Рішення № 9336987, 17.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

17.12.2009Справа №2-18/5842-2009 За позовом - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3-а, м. Сімферополь, 95026) в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Джанкой (вул. Совхозна, 18, м. Джанкой, 96100)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш», м. Сімферополь (вул. Ладигіна, 26, м. Сімферополь, 95053)

Про стягнення 20162,36 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Мельніченко К.В. – ю/к., довіреність від 25.12.2008р.

Від відповідача – Абросимова М.В. – представник, довіреність від 09.11.2009.

Суть спору: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Джанкой (далі - позивач), звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш», м. Сімферополь (далі - відповідач), в якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 20162,36 грн., з яких 19213,22 грн. – сума основного боргу, 267,78 грн. - сума 3% річних, 681,36 грн. - сума інфляції.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 375 від 01.10.2008р. на постачання теплової енергії. Згідно з Договором, позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію, за що і було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 19213,22 грн. Відповідач зобов'язався проводити оплату за спожиту теплову енергію, але порушуючи вказані умови Договору відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим, за період з 15.02.2009р. по 15.07.2009р. за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 19213,22 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.

17.11.2009 року у судовому засіданні відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

17.12.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по суті спору, в яких вказав, що рахунок на оплату за лютий 2009 року був отриманий у лютому, а за березень 2009 року – у березні.

Слухання справи відкладалося, у справі судом оголошувалася перерва з 07.12.2009 року по 17.12.2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

01.10.2008 року між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Джанкойської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» укладено договір на відпуск теплової енергії № 375.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 19213,22 грн. боргу, який виник за період з 15.02.2009р. по 15.07.2009р. у зв’язку з невиконанням відповідачем саме умов договору на відпуск теплової енергії № 375 від 01.10.2008 року.

Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 договору, договір укладений строком на 5 років. Дострокове розірвання договору можливе лише по письмовій згоді сторін або за рішенням господарського суду.

Стаття 651 ЦК України передбачає підстави для зміни або розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

03.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача лист (а.с. 37), в якому зафіксовано, що договір № 375 від 01.10.2008 року вважати розірваним.

16.03.2009 року відповідач звернувся до позивача з листом за вих. № 9, в якому просить розірвати договір на відпуск теплової енергії № 375 від 01.10.2008 року з 01.04.2009 року.

Згідно з частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

07.12.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав суду письмове клопотання, в якому вказав, що позивач вважає договір розірваний саме з 01.04.2009 року.

Таким чином, сторони прийшли згоди, що договір на відпуск теплової енергії № 375 від 01.10.2008 року є розірваним з 01.04.2009 року.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму боргу, який виник за період з 15.02.2009р. по 15.07.2009р.

Згідно зі статтею 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Тобто зобов’язання сторін за договором на відпуск теплової енергії № 375 від 01.10.2008 року припинилися з 01.04.2009 року.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що підставою для оплати є рахунки теплопостачальної організації.

Судом встановлено, що за лютий та березень 2009 року, позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури № 29375 від 15.02.2009 року на суму 4971,86 грн., № 39375 від 15.03.2009 року на суму 4794,88 грн.

17.12.2009 року у судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення по суті спору, в яких вказав, що вищевказані рахунки на оплату були їм отримані своєчасно.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що розрахунковим періодом для визначення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Проте відповідач доказів оплати суми боргу у розмірі 9766,74 грн. суду не представив.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За вказаних обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню, лише у сумі 9766,74 грн.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Рахунок-фактура № 29375 на оплату опалення за лютий 2009 року на суму 4971,86 грн. було виставлено відповідачу 15.02.2009 року. Приймаючи до уваги пункт 5.2 договору, оплата за вказаним рахунком повинна була бути здійснена у строк до 10.03.2009 року.

Оскільки у вказаний строк оплата відповідачем здійснена не була, то 3% річних підлягають стягненню за період з 11.03.2009 року по 31.10.2009 року у сумі 95,62 грн., а інфляційна сума за період з березня по вересень 2009 року у сумі 233,68 грн.

Рахунок-фактура № 29375 на оплату опалення за березень 2009 року на суму 4794,88 грн. було виставлено відповідачу 15.03.2009 року. Приймаючи до уваги пункт 5.2 договору, оплата за вказаним рахунком повинна була бути здійснена у строк до 10.043.2009 року.

Оскільки у вказаний строк оплата відповідачем здійснена не була, то 3% річних підлягають стягненню за період з 11.04.2009 року по 31.10.2009 року у сумі 80,00 грн., а інфляційна сума за період з квітня по вересень 2009 року у сумі 158,23 грн.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо стягнення заборгованості у сумі 9766,74 грн., 3% річних у сумі 175,62 грн., інфляційної суми у розмірі 391,91 грн.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка держмита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 201,65 грн., у той час, як повинен був сплатити 201,63 грн., то сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,02 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Також, приймаючи до уваги те, що позивач переплатив суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на 76,50 грн., то вказана сума підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

17.12.2009р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.12.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш», м. Сімферополь (вул. Ладигіна, 26, м. Сімферополь, 95053) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000, код ЄДРПОУ 03358593) в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Джанкой (вул. Совхозна, 18, м. Джанкой, 96100; р/р 26034020213 в КФ «Експрес-Банк», м. Сімферополь, МФО 384674, код ЄДРПОУ 26225110) 9766,74 грн. заборгованості.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш», м. Сімферополь (вул. Ладигіна, 26, м. Сімферополь, 95053) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000, код ЄДРПОУ 03358593) в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Джанкой (вул. Совхозна, 18, м. Джанкой, 96100; р/р 260090202133 в КФ «Експрес-Банк», м. Сімферополь, МФО 384674, код ЄДРПОУ 26225110) 3% річних у сумі 175,62 грн., інфляційну суму у розмірі 391,91 грн.; 103,34 грн. державного мита та 120,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          У іншій частині позову відмовити.

5.          Повернути Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000, код ЄДРПОУ 03358593) в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Джанкой (вул. Совхозна, 18, м. Джанкой, 96100; код ЄДРПОУ 26225110) з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 МФО 824026 ЗКПО 34740405 ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь код платежу 22090200) суму зайве сплаченого державного мита у розмірі 0,02 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Повернути Орендному підприємству «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000, код ЄДРПОУ 03358593) в особі Джанкойської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Джанкой (вул. Совхозна, 18, м. Джанкой, 96100; код ЄДРПОУ 26225110) з державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЗКПО 34740405, МФО 824026) суму зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.