Ухвала суду № 93365451, 02.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 грудня 2020 року м. Київ № 640/26287/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомУкраїнської військово-медичної академіїдоОСОБА_1 простягнення шкоди,ВСТАНОВИВ:

Українська військово-медична академія звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми матеріальної шкоди в розмірі 2.031.990,47 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) <...> сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) <...>; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) <...> (пункт 2).

Згідно з частиною шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як убачається зі змісту позовної заяви представником позивача зазначених вимог не дотримано, оскільки позовна заява не містить інформація про представника відповідно до вимог частини шостої статті 160 КАС України.

Статтею 122 КАС України встановлено:

позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).

для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини другої).

Абзацом другим частини другої статті 99 КАС України в редакції Закону України 17.11.2011 №4054-VI (набрав чинності з 31.12.2011) встановлювався шестимісячний строк для звернення суб`єкта владних повноважень встановлювався

Як убачається з позовної, аудиторським звітом від 05.11.2013 №234/40/93 встановлено факт невірного нарахованого посадового окладу слухачам І-ІІІ курсів факультетів підготовки військових лікарів Військового медичного інституту Української військово-медичної академії, сума переплати становить 2.340.981,61 грн.

Згідно з актом про результати службового розслідування від 23.12.2013 запропоновано вжити заходів до стягнення шкоди з колишнього начальника фінслужби п/п-ка ОСОБА_1 .

Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №761/39300/16-ц за позовом Українського військово-медичної академії до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди скасовано рішення Шевченківського районного суду від 30.01.2018 та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018, провадження у справі закрито, роз`яснено право звернення до адміністративного суду.

До Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву подано 27.10.2020. У позовній заяві позивач просить визнати поважними строки звернення до суду у зв`язку з тривалим розглядом цивільної справи та враховуючи норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ.

На думку суду, наведені доводи не свідчать про об`єктивну неможливість позивача звернутись до адміністративного суду з відповідним позовом.

Як уже зазначалось судом, провадження в цивільній справі №761/39300/16-ц закрито постановою Верховного Суду від 21.08.2019, водночас карантинні заходи запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України (у редакції Закону України від 18.06.2020 №731-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому згідно з пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 №731-IX (набрав чинності 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, 06.08.2020 останній день, коли позивач міг скористатись правовою підставою для продовження строку для подання позову до адміністративного суду з пропущенням строку в зв`язку з запровадження Урядом України карантинних заходів, проте позов зареєстровано судом 27.10.2020.

Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

На думку суду, наведені представником позивача доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом, зокрема, тривалий розгляд справи за правилами адміністративного судочинства, запровадження карантинних заходів не свідчать про поважність причин пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-ІХ з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено вимогу про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2.031.990,47 грн. Отже, судовий збір становить 21.020,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

інформацію про представника, який підписав адміністративний позов відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання чи перебування, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, засобів зв`язку;

заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів;

документ про сплату судового збору в розмірі 21.020,00 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код 38004897), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/26287/20), Окружний адміністративний суд міста Києва.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець