Ухвала суду № 9335972, 27.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/682 (2-а-7943/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"27" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С.,

суддів: Горяйнова А.М., Малиніна В.В.

при секретарі: Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу позивача –товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання недійсним та скасування акту перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання недійсним та скасування акту перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2009 року провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на думку апелянта, ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив визнати недійсним та скасувати акт перевірки № 17/23-50/32774741 від 05.02.2008р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що нормативно-правовий акт –виданий суб’єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов’язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб, призначений для неодноразового застосування.

Правовий акт індивідуальної дії –виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов’язкових правил поведінки та стосується прав і обов’язків чітко визначеного суб’єкта (суб’єктів), якому він адресований.

Крім того, обов’язковою ознакою як нормативно-правового так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов’язковість його приписів для відповідного суб’єкта (суб’єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

Таким чином, колегія суддів погоджується, що Акт перевірки № 17/23-50/32774741 від 05.02.2008р. не є актом суб’єкта владних повноважень, оскарження якого провадиться в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Враховуючи вище викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо закриття провадження.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись, ст.ст. 2, 4, 17 157, 165, 199, 200, 205, 206, 211 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні апеляційної скарги позивача –товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» ––відмовити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий –суддя:           Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

                                                                                В.В. Малинін

Ухвалу складено у повному обсязі 30.04.2010.