Ухвала суду № 9335843, 27.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 14/23(2-а-14683/08) Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2009 року по адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

- про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 9.12.2008 року №0008522304/0, яким визначено податкове зобов»язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 166667 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 83334 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2009 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 30.09.2008 року по 10.11.2008 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена виїзна документальна перевірка ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2005 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складений акт від 26.11.2008 року №2790/23-04/32114325.

Згідно висновків акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: платником податку до складу податкового кредиту в грудні 2006 року віднесено суму ПДВ у розмірі 166667 грн., сплачену у складі вартості комп»ютерного та мережного обладнання, яке придбане підприємством за бюджетні кошти, у зв»язку із чим занижено податок на додану вартість на вказану суму.

На підставі вищевказаного акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 9.12.2008 року №0008522304/0, яким визначив позивачу суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість у розмірі 250001 грн., з яких: 166667 грн. –за основним платежем та 83334 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість ґрунтуються на тому, що профінансовані за рахунок коштів державного бюджету товари (послуги) чи основні фонди не є придбаними безпосередньо платником і суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, до складу податкового кредиту не включаються. Крім того, податкова накладна на суму ПДВ надана АТЗТ «Атлас»і прийнята позивачем складена з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- відсутнє прізвище особи, яка склала податкову накладну.

Колегія суддів погоджується з такою позицією податкового органу з наступних підстав.

З державного бюджету на рахунок позивача у державному казначействі було перераховано кошти в сумі 13670000 грн. Згідно звіту про використання загального фонду кошторису зазначені бюджетні кошти були розподілені на субсидії та поточні трансферти підприємствам у сумі 12670000 грн. та капітальні трансферти підприємствам у сумі 1000000 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу комп»ютерного та мережевого обладнання від 25.12.2006 року №1707/06, укладеного між АТЗТ «Атлас»та позивачем, останній перерахував на рахунок АТЗТ «Атлас»із коштів капітального трансферту суму у розмірі 1000000 грн.

АТЗТ «Атлас»видало позивачу податкову накладну від 27.12.2006 року №2712-1717, згідно якої сума сплаченого податку на додану вартість складає 166666,67 грн.

На підставі даної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту суму сплаченого податку на додану вартість у розмірі 166667 грн.

Капітальні трансферти мають одноразовий або нерегулярний характер, а також цільове призначення для придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Спрямовані зокрема на фінансування невиробничого (об’єктів соціально-культурного призначення) та виробничого будівництва, переоснащення, як участь у придбанні обладнання тощо. Ці трансферти не включаються до валового доходу, оскільки їх одержання з бюджету не пов’язано з будь-яким видом діяльності підприємства, а спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави.

Витрати на придбання основних фондів або їх ремонт, що провадяться за рахунок капітальних трансфертів, фактично є витратами, що здійснені державою, а не платником податку, тому у останнього відсутнє право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого із суми бюджетних коштів за капітальним трансфертом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення виготовлений 30.04.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >