Постанова № 9335245, 19.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.04.10Справа №2а-1860/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді

Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного закладу «Джанкойська районна санітарно-епідеміологічна станція»

до Контрольно-ревізійного відділу у м.Джанкой та Джанкойському районі в АРК

про визнання протиправними та скасування вимог

за участю представників:

від позивача Кідіменко Н.І. пред-к. дов. № 240 від 03.02.2010р.

Гафарова Е.Ш. пред-к, дов. № 241 від 03.02.2010 р.

від відповідача Смаль І.М. пред-к, дов. № 312-18/0217 від 24.02.2010 р.

Суть спору: Державний заклад «Джанкойська районна санітарно-епідеміологічна станція» (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом , в якому просив визнати частково протиправними та відмінити письмові вимоги № 31-14/1241 від 23.11.2009 р. «Щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства …» Контрольно-ревізійного відділу у м.Джанкой та Джанкойському районі (далі відповідач). Вимоги мотивовані тим, що відповідач при проведені ревізій позивача необґрунтовано встановив фінансові порушення в тому числі на суму 5.21 тис. грн., в наслідок зайвого нарахування та сплати внесків до Пенсійного фонду .

До суду 12.03.2010 р. надійшли заперечення відповідача ( вих. № 13-14/140 вн. від 23.02.2010 р), в якому він зазначив, що порушення зафіксовані в акті перевірки були встановлені під час вивчення наданих позивачем матеріалів та документів, при повному зясуванні обставин справи, в наслідок чого відсутні підстави для задоволення позову.

У судових засіданнях представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, зазначили, що страхові внески були нараховані відповідно до вимог чинного законодавства, за документами , яки були надані працівниками установи.

Керуючись ст. 49,51 КАС України, у судовому засіданні, яке відбулось 06.04.2010 р., представником позивача надано клопотання про уточнення позовних вимог, згідно з яким він просив визнати протиправним та скасувати абзац 4 Вимог № 31-14/124 від 23.11.2009р. у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб у звязку з нарахуванням та сплатою незаконних внесків до ПФУ у сумі 5.21 тис. грн.

Представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позову, зазначив, що висновки, зафіксовані у акті перевірки були зроблені при вивчені документів, яки надавались позивачем при її проведенні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем відповідно до п. 2.4. Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на 3 квартал 2009 р. було проведено документальну ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2007 р. по 01.08.2009 р. . За результатами проведення ревізії 30.09.2009 р. був складений акт № 31-21/98 . На усунення порушень , зазначених в Акті ревізії відповідачем на адресу позивача були направлені письмові вимоги № 31-14/1241 від 23.11.2009 р. .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яки він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної контрольно-ревізійної служби України , її функції та правові основи діяльності визначені у Законі України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.

Згідно зі ст. 2 Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів , необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у субєктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів або використовують державне чи комунальне майно.

У ст. 9 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” визначено , що контрольно-ревізійні підрозділи виконують ,зокрема, функції по проведенню у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності , використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів , правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань , стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У ст. 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” визначені права державної контрольно-ревізійної служби , до яких відноситься право предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ , що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Порядок проведення ревізій встановлений у ст. 11 зазначеного закону , згідно з якою планова виїзна ревізія проводиться за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби.

У ст. 15 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” визначено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обовязковими для виконання службовими особами обєктів, що ревізуються.

Постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 р. затверджений Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою ( далі Порядок № 550).

У п. 35 зазначеного Порядку визначено, що результати ревізії оформляються актом. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства обєкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби, з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень (п.46 Порядку № 550).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за результатами проведення ревізії використання позивачем бюджетних коштів , виділених Міністерством охорони здоровя України для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів склав 30.09.2009 р. Акт № 31-21/98 , в якому зафіксовано, зокрема, що під час ревізії дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обовязкових платежів до державних цільових фондів встановлено, що в порушення п. 1 ст.4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» протягом 2007 -2008 р.р. зайво нараховано та сплачено внесків до Пенсійного фонду на 5212,86 грн. в наслідок того, що від суми оплати праці за помічника лікаря ОСОБА_1, яка є інвалідом, страхові внески розраховувались по ставці 33.2 % замість 4% . Відповідач зазначив , що в наслідок допущених порушень у формі «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» касові та фактичні видатки за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» завищено на 5212,86 грн. З причин допущення вказаного порушення позивачаем завдано матеріальної шкоди (збитків ) на суму 5212,86 грн.

За наслідками проведення ревізії на адресу позивача були надісланий лист № 31-14/241 від 23.11.2009р., в якому визначені заходи, яки він має здійснити для усунення встановлених під час ревізії порушень. В зазначеному листі також зафіксовано те, що встановлено фінансових порушень на загальну суму 17.07 тис.грн., з яких ,зокрема, незаконні витрати склали 5.21.тис. грн.

Під час розгляду справи представник відповідача пояснив, що незаконні витрати у сумі 5.21. тис. грн. сталися в наслідок того, що позивач у 2007-2008 рр. при нарахуванні страхових внесків до ПФУ від сум оплати праці помічника лікаря ОСОБА_1 застосовував ставку 33,2% в той час, як мав застосовувати 4% в наслідок того, що зазначений працівник є інвалідом.

Позивачем надана копія Довідки ВТЕК серія ВТЕ-4 № 097800 , яка підтверджує наявність у ОСОБА_1, ІІІ групи інвалідності. Зазначена довідка була надана позивачу 24.12.2009 р., про що свідчить штамп з вхідним номером № 1211 , та копія журналу вхідної кореспонденції , копія якого залучена до матеріалів справи. Після отримання зазначеної довідки страхові внески до ПФУ розраховувались по ставці 4% від фонду оплати праці.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем на надано доказів того, що раніше у 2007-2008 р. р. - позивачу був відомий факт наявності у ОСОБА_1. інвалідності, що давало йому можливість нараховувати пенсійні внески по іншій ставці.

Цей факт також підтверджений поясненнями головного бухгалтера позивача, в яких зазначено, що під час проведення перевірки органами ПФУ також не було встановлено невірне нарахування внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування .

На підставі зазначеного вище, вивчивши матеріали справи , вислухавши пояснення представників сторін , суд вважає, що не можна вважати обґрунтованими висновки відповідача , викладені в акті перевірки № 31-21/98 від 30.09.2009 р., щодо навмисного порушення позивачем вимог Закону України «Про збір на обовязкове пенсійне страхування» щодо визначення суми страхових внесків , а також такими, що зроблені при повному зясуванні всіх обставин справи. За таких обставин суд приходить до висновку , що вимоги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб у звязку з нарахуванням та сплатою внесків до ПФУ у сумі 5.21 тис. грн., викладені в листі відповідача № 31-14/241 від 23.11.2009р., також не можна вважати обґрунтованими.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.04.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.04.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправними висновки Контрольно-ревізійного відділу у м.Джанкой та Джанкойському районі в АРК , викладені в акті перевірки № 31-21/98 від 30.09.2009р щодо порушення Державним закладом «Джанкойська районна санітарно-епідеміологічна станція» п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове пенсійне страхування» протягом 2007-2008 р.р. зайвого нарахування та сплати внесків до Пенсійного Фонду України сум з фонду оплати праці за помічника лікаря Ющенко В.В. на суму 5215, 86 грн.

3.Стягнути за Державного бюджету на користь Державного закладу «Джанкойська районна санітарно-епідеміологічна станція» (м.Джанкой, вул.Дзержинського, 30 , код ЄДРПОУ 02007414) 3.40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.