Вирок № 93345123, 04.12.2020, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/163/20

Провадження №1-кп/549/30/20

ВИРОК

Іменем України

04 грудня 2020 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого-судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Бибик О.В., Міщенко Т.А.

прокурора - Стріли П.П.

обвинуваченої - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

захисників - Сидоренко Ю.В.,

Левицького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнухи кримінальне провадження №12020170340000051 від 09.04.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася у сел.Чорнухи Полтавської області, проживає у АДРЕСА_1 , не одружена, не працює, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

установив:

08 квітня 2020 року, близько 17 год 30 хв, обвинувачена ОСОБА_1 , знаходячись на земельній ділянці у АДРЕСА_1 , під час сварки з потерпілою ОСОБА_2 , на грунті неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдала ОСОБА_2 один удар лопатою в область голови, внаслідок чого потерпіла впала на землю.

В результаті таких дій обвинуваченої потерпілій було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани по передній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку зліва та на тлі підшкірного крововиливу, що розповсюджується на проекцію соскоподібного відростку зліва та ліву скроневу ділянку, які за ступенем тяжкості відноситься до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Такими умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачена ОСОБА_1 після дослідження доказів у кримінальному провадженні суду показала, що 08.04.2020 вийшла на город прибирати кукурудзиння. Сусіди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 забивали огорожу. Потерпіла закопувала стовпчики. ОСОБА_3 почав її ображати, проте вона не звертала на це увагу. Він їй погрожував, казав, щоб йшла з городу, потім кричав, біг на неї з сокирою. ОСОБА_2 зупинила його, забрала сокиру. Далі ОСОБА_3 взяв лопату. Злякалась, коли він підняв лопату над нею. Думала, що обличчя розрубає. Почала тікати до свого двору. Бігла боком до нього. Він її наздогнав, почав бити лопатою в правий бік. Вона впала і втратила свідомість. Перед цим було три удари. Їй стало недобре. Лежала на землі. Скільки часу не знає. Прибігла її донька ОСОБА_4 . З її допомогою вона прийшла у двір. Сусіди продовжували городити. Дочка винесла телефон і вона зателефонувала до поліції. Їй повідомили про направлення наряду поліції. Телефонувала до поліції декілька разів. Швидку допомогу не викликала, оскільки дитина залишалась сама, якщо б її госпіталізували. Поліція приїхала через дві години, близько 19-30 годині. Сказала поліцейському, щоб він пішов до сусідів. Поліцейський запропонував написати заяву. Ввечері 10 квітня їй принесли дві повістки на судову експертизу і два виклики на 13 і 14 квітня до поліції. Сільський голова з поліцією приходили, дивились, говорили. Їй було недобре, навіть до туалету не могла ходити.

13 квітня 2020 року з`явилась до поліції і розповіла все, що сталося. Поліцейський порадив їй забрати заяву. Вона сказала, що забере, а він поговорить з сусідами, щоб вони більше не робили такого.

Не поїхала на судово-медичну експертизу через поганий стан здоров`я. Коли забирала заяву, слідчий взяв у неї направлення до судмедексперта. Вона не знала, що можна було попросити направлення у слідчого.

Ударів потерпілій не наносила, звідки у неї такі тілесні ушкодження, не знає. На її думку, сусіди злякались, що її побив ОСОБА_3 і що буде суд, його засудять та посадять до в`язниці, тому вирішили зробити такий хід.

До літа з сусідами відносини були нормальні. Сім`я родичів її сусідів придбали у селі 5 будинків, залишилось тільки її житло. Вважає, що її намагаються вижити з села.

Не зважаючи на таку позицію обвинуваченої, її вина у вчиненні вищевказаного кримінального проступку доведена сукупністю таких доказів.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що ОСОБА_1 є її сусідкою, з якою вони з чоловіком мають неприязні відносини з того часу, як вони придбали поряд будинок близько 20 років тому.

08 квітня 2020 року вона була з чоловіком ОСОБА_3 на власному огороді біля свого господарства, де встановлювали огорожу з сітки на межі від земельної ділянки ОСОБА_1 . Побачила, що обвинувачена також знаходиться на своєму огороді. Підійшла до нею з проханням, щоб та повернула сітку та арматуру, оскільки вважає, що вона їх повитягувала. Сварилися. Обвинувачена показувала середній палець. Дочка обвинуваченої принесла відро з нечистотами, яке обвинувачена вилила на неї та її чоловіка, після чого відкинула його у сторону. Чоловік нагнувся за відром, а вона відвернулася, щоб йти до свого господарства. Чоловік пішов до неї, хотів надіти їй відро на голову. У цей час ОСОБА_1 завдала її удар лопатою по голові. Лопата була біля ОСОБА_1 . На голові був теплий платок в клітинку. Як наносився удар не бачила, оскільки знаходилась спиною до ОСОБА_1 . Хотіла йти у свій двір, відвернулась. Вона втратила свідомість на деякій час, впала на землю. Викликали голову сільської ради, а він поліцію, медичну сестру викликали. У неї болить голова, погіршився зір. Через коронавірус у лікарні не лікувалась. Знала, що обвинувачена також викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_3 показав, що був на власному огороді з дружиною ОСОБА_2 , встановлювали сітку. ОСОБА_1 з її дитиною лопатою на своєму огороді зрубувала кукурудзиння. Коли зав`язалася сварка він підійшов до дружини. Казали ОСОБА_1 , щоб вона не займала стовпчики. А вона каже, що спалить і викине. Дитина побігла до хати, звідки принесла відро та віддала обвинуваченій. Вона вилила на їх відро з нечистотами. Він хотів це відро забрати та надіти їй на голову. Коли відро вихватив, обвинувачена впала на землю, вивернулась і відкинула його. Він нагнувся за відром. В цей момент обвинувачена своєю лопатою, з якою була на городі, нанесла його дружині удар лопатою по лівій стороні голови. Дружина впала, хвилин 3-4 була без свідомості. Він допоміг дружині піднятись, а ОСОБА_1 пішла до дому. На лівому вусі дружини була рана. На голові був літній платок. Зателефонував сільському голові, який викликав поліцію. Коли піднімав відро був неподалік і бачив нанесення удару. Лопата боком, штиком по голові. Лопата була при неї завжди. Все це відбувалось біля межі на городі ОСОБА_1 . Вона подивилася, як він підняв дружину, тоді пішла до двору.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона працює завідуючою Оснягівським ФАПом. 08 квітня 2020 року, приблизно з 17 год по 18 год, точно часу не пам`ятає, до неї зателефонувала дочка потерпілої ОСОБА_7 , і повідомила, що у її матері розбита голова. Просила прийти надати медичну допомогу. Приблизно через 5 хвилин вона прибула до господарства ОСОБА_2 , у якої була розбита голова - рани на голові над вухом зліва та на лівому вусі. Кров текла, волосся було у крові. Вона зробила обробку ран і виміряла артеріальний тиск. Сказали, що її сусідка вдарила. Разом з нею до господарства прибув і сільський голова, який викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_7 показала, що проживає поряд з батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 08 квітня 2020 року після 17 год до неї зателефонувала сестра ОСОБА_8 , яка повідомила, що у матері розбита голова. Коли зайшла на подвір`я батьків, мати стояла біля вхідних дверей будинку і плакала. Була без платка, у штанях і светрі. За лівим вухом була гематома, вухо розбите, на светрі була кров, рука напухла. Зателефонувала фельдшерці ОСОБА_6 .

Мати сказала, що з батьком закопували стовпчики на огороді, почалася лайка з сусідкою. Батько повідомив, шо ОСОБА_1 вдарила матір лопатою. Як вдарила не пам`ятає. До лікарні не лягли, бо мати є жінкою похилого віку, перебуває у групі ризику у зв`язку з коронавірусом, тому їх вертали додому. Зараз у матері часто болить голова і вона має погану пам`ять.

Відповідно до заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 квітня 2020 року, ОСОБА_2 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_1 , яка 08.04.2020 близько 17-30 год нанесла їй тілесні ушкодження (а.п.81).

Згідно з витягом з кримінального провадження №12020170340000051 від 09.04.2020, до чергової частини Чорнухиснького відділення поліції 08.04.2020 надійшла заява від ОСОБА_2 , про те, що 08.04.2020 близько 17 год 30 хв в с.Богодарівка Чорнухинського району Полтавської області в ході сварки, яка виникла між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , остання нанесла їй тілесні ушкодження (а.п.77).

Як вбачається з висновку експерта №62 від 10.04.2020, при обстеженні ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження:

-перша група: рана по передній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку зліва та на тлі підшкірного крововиливу, що розповсюджується на проекцію соскоподібного відростку зліва та ліву скроневу ділянку, які утворились від не менш ніж однократної дії твердого предмету з витонченим краєм, яким міг бути край металевої частини лопати, або будь-який інший предмет з подібними характеристиками, що діяв з достатньою для утворення зазначених тілесних ушкоджень силою та не могли бути спричинені від удару кулаком руки, що може бути оцінено як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;

-друга група: підшкірний крововилив по тильній поверхні лівої кисті, в проекції 1-3 п`ясно-фалангових суглобів, який міг утворитись від не менш ніж однократної дії тупого предмету, у тому числі від ударної дії кулака руки, який діяв із достатньою для утворення силою, або при ударі об такий зазначеною анатомічною ділянкою, та може бути оцінене як легке тілесне ушкодження.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 15.04.2020 вбачається, що ОСОБА_3 продемонстрував, як саме обвинувачена ОСОБА_1 наносила ОСОБА_2 тілесні ушкодження, що співпадає з його показаннями у судовому засіданні (а.п.86-88).

Згідно з висновком експерта №66 від 16.04.2020 при проведенні додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_2 встановлено, що тілесні ушкодження першої групи (рана по передній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку зліва на тлі підшкірного крововиливу, що розповсюджується на проекції соскоподібного відростку зліва та ліву скроневу ділянку), виявлені під час проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 , могли утворитись за обставин, встановлених під час слідчого експерименту і закріплених у протоколі слідчого експерименту із свідком ОСОБА_3 та додатках до них.

Механізм утворення тілесних ушкоджень другої групи (підшкірний крововилив по тильній поверхні лівої кисті, в проекції 1-3 п`ясно-фалангових суглобів), виявлених під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 , у протоколі слідчого експерименту з свідком ОСОБА_3 та додатках до них не відображено (а.п.100-101).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 15.04.2020 видно, що слідчим запропоновано потерпілій ОСОБА_2 розповісти про події, які мали місце під час нанесення їй тілесних пошкоджень 08.04.2020. Потерпіла пояснила, що знаходячись на огороді в с.Богодарівка, де виник конфлікт з ОСОБА_1 , в ході якого остання нанесла їй один удар металевою частиною лопати в область лівої частини голови, після чого потерпіла втратила свідомість та впала на землю, але точно відтворити події при цьому показати не зможе, так як знаходилася спиною до ОСОБА_1 (а.п.90-92).

Відповідно до висновку експерта №65 від 16.04.2020 у протоколі слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_2 від 15.04.2020 та додатках до нього, механізм утворення тілесних ушкоджень, виявлених під час проведеної судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 , не відображено (а.п.96-97).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 - судово-медичний експерт Лохвицького відділення судово-медичної експертизи, зроблені ним висновки підтримав і суду показав, що судово-медична експертиза стосовно потерпілої проводилася наступного дня після утворення тілесних ушкоджень - 09.04.2020.

Рана, загоєння якої триває більше 6 днів, в середньому - 9-10 днів, якщо її загоювання проходить без ускладнень, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

З огляду на викладене рана, яка була у ОСОБА_2 , відноситься до тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я більше 6 днів, але не більше 21 дня. На момент дослідження рана була лінійна горизонтальна. Після загоєння рани залишається рубець. Це залежить від глиби рани. Рубець може бути малопомітним або дуже помітним. У потерпілої рубець помітний.

Для утворення такої рани удар, якщо він нанесений лопатою, повинен наноситись ребром вертикально або горизонтально, тобто перпендикулярно до площини. Це повинна бути витончена, не гостра частина лопати або будь-якого предмету.

Краї рани ніяких осаджень не мали. Їх відсутність свідчить про те, що предмет був витонченої форми і не було такої поверхні, від якої б утворилися осадження.

Якщо б удар наносився тупою площиною лопати, тоді б були осадження. Ударів було не менше одного.

Якщо утворилася рана, то кут був близький до перпендикулярного. Це був удар, достатній для спричинення тілесного ушкодження, а не поріз чи удар кулаком. Внаслідок порізу така б рана не утворилася, бо тоді б не утворилося крововиливу. Крововилив і рана виникли від однакової дії.

Тілесні ушкодження кисті не могли утворитися від падіння, оскільки локалізація при падіння така, що людина коли падає складає таким чином. Могли утворитися від удару тупим предметом.

Рана у потерпілої викликає кровотечу, оскільки магістральних судин у місці рани немає, масивної кровотечі там не повинно бути, але краплі крові повинні були бути.

Якщо на потерпілій була одягнута хустка, вона б була розрубана або на ній повинні бути потертості. Тепла хустка не виключає можливість отримання такої рани.

Якщо лопата торкалась передпліччя, то можливо виникнення тілесних ушкоджень, але їх у потерпілій не було. Не кожна травматична дія супроводжується виникненням тілесних ушкоджень. Це залежить від силу удару, напрямку, дії, одягу, який був на людині. Свідомість ОСОБА_2 могла втратити від такого удару, оскільки він був заподіяний по голові.

ОСОБА_1 не зверталася до нього для проведення судово-медичної експертизи.

Підтвердив, що тілесні ушкодження першої групи (рана по передній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку зліва на тлі підшкірного крововиливу, що розповсюджується на проекції соскоподібного відростку зліва та ліву скроневу ділянку), виявлені під час проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_2 , могли утворитись за обставин, встановлених під час слідчого експерименту і закріплених у протоколі слідчого експерименту із свідком ОСОБА_3 та додатках до них.

За встановлених обставин, даючи оцінку кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 10.09.2020 у справі №555/2057/18, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його чиненні.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд не може погодитись з викладеною стороною захисту позицією про фактичні обставини справи.

Показання обвинуваченої суд розцінює критично, як обраний нею спосіб захисту, намагання уникнути відповідальності за вчинений кримінальний проступок та свідчить про намір уникнути несприятливих для себе правових наслідків, оскільки вони спростовуються іншими зібраними по справі доказами.

Досліджені під час судового розгляду показання потерпілої ОСОБА_2 про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень, показання свідка ОСОБА_3 , який був очевидцем подій, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дані висновків судових експертиз про характер заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень та механізм їх спричинення, роз`яснення експерта у своїй сукупності, динаміці та взаємозв`язку є цілком логічними, послідовними, є належними, допустимими та достовірними, суперечностей не містять, узгоджуються між собою, не викликають у суду сумнівів у їх правдивості та не спростовані стороною захисту.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_3 проведений з порушеннями, оскільки відбувався не на місці події, то до них суд відноситься критично, оскільки в даному випадку місце проведення слідчого експерименту не відіграє ключову роль в обставинах провадження, оскільки мова йде про сам механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, місце їх нанесення ніким не оспорюється.

Крім того, з протоколів слідчих експериментів за участю потерпілої та свідка ОСОБА_3 вбачається, що потерпілій роз`яснено її права та обов`язки, попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Свідку ОСОБА_3 також роз`яснено його права та обов`язки, попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, дачу завідомо неправдивих показань.

Під час судового розгляду потерпіла згідно з ст.353 КПК України попереджалась про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, свідкам ОСОБА_3 , ОСОБА_7 - про передбачену КК України кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, дачу завідомо неправдивих показань відповідно до ст.352 КПК України, вказаним учасникам провадження роз`яснено право не давати показання та пояснення щодо себе, членів сім`ї та близьких родичів (ст.63 Конституції України).

Деякі розбіжності в показах потерпілої і свідка ОСОБА_3 щодо одягу, який був на потерпілій, не впливають на загальний висновок щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень.

Згідно з ч.1 ст.377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З огляду на викладене суд не бере до уваги повідомлення Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо звернень 08.04.2020 ОСОБА_1 на номер екстреної допомоги поліції "102", заяви обвинуваченої від 08.04.2020 про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 , від 13.04.2020 про відмову від приватного обвинувачення стосовно ОСОБА_3 , від 14.04.2020 щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_3 , оскільки виходячи з висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта вони не є предметом цього кримінального провадження.

Крім того необхідно зазначити, що відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

З огляду на наведене судом оцінюються лише показання потерпілої, свідка ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_1 у судовому засіданні та не приймається як доказ показання останніх, наданих слідчому під час досудового розслідування.

Щодо доводів сторони захисту про завідому неправдивість або неповну фаховість експерта ОСОБА_10 з посиланням на консультації з професором судової медицини ОСОБА_11 , то суд такі доводи не бере до уваги.

Експерт ОСОБА_10 - атестований судовий експерт за спеціальністю судово-медична експертиза. На запитання, які виникли при дослідженні висновків експерта, учасникам провадження ОСОБА_10 були надані роз`яснення в присутності потерпілої.

Разом з тим, надана роздруківка електронного листування містять оціночні судження щодо висновків експерта ОСОБА_10 та не є висновком експерта. При цьому надана суду стороною захисту роздруківка не містить даних, за допомогою яких можливо однозначно ідентифікувати автора зазначених текстових повідомлень.

Згідно з ст.101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Разом з тим, такий висновок не є обов`язковим для особи, або органу, який здійснює провадження.

Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Таким чином, висновки експерта в даному кримінальному провадженні є лише додатковими доказами вини обвинуваченої.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що 08.04.2020 мама сказала їй робити завдання з уроків, а вона піде прибирати на огороді - кукурудзу рубати. Хвилин через 10 вона вийшла з будинку запитати, як робити завдання з української мови. Побачила, що мати лежить на городі на лівій стороні. Підбігла до неї. Мати почала вставати. Допомогла їй піднятися і за руку довела до будинку. Мати сіла на лавку і попросила винести телефони, щоб зателефонувати до поліції, бо дуже болять нирки і коле у животі. Коли запитала, що сталося, вона відповіла, що її побив сусід лопатою по правому боку. Мама викликала поліцію в 17 год 44 хв, яка приїхала через півтори години. Час запам`ятала, оскільки дивилась його у телефоні. Швидку допомогу не викликали. Мама написала заяву поліцейському.

Бачила, що в той час, коли мама лежала, сусіди забивали стовпчики на межі огороду. Самого конфлікту вона не бачила. Біля матері ніякого інвентаря не бачила. В їхньому господарстві чорних пластмасових відер не має, є тільки білі 5-літрові. Сусіди доробили свою роботу близько 18 год 30 хв. Відносини між ними до цього конфлікту були нормальні. Зараз сусідка, коли її побачить, каже, щоб пішла з городу, бо поперебиває їй ноги.

Вона завжди їздить з матір`ю до Чорнух . 13 квітня 2020 року їздили до Чорнух , бо вона 10.04.2020 знайшла повістки про виклик.

Разом з тим суд покази свідка ОСОБА_4 оцінює критично та не бере їх до уваги, оскільки її покази спростовуються іншими дослідженими судом доказами, які сумнівів у суду не викликають.

При цьому суд також враховує вік дитини - 10 років, та її залежність від матері - обвинуваченої ОСОБА_1 .

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченої, ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується як кримінальний проступок, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових зачинів як засудженим, так і іншими особами.

ОСОБА_1 раніше не судима, не працює, не одружена, відповідно до довідки-характеристики періодично конфліктує з сусідами (а.п.107), під наглядом у лікаря психіатра, нарколога не перебуває.

Обставини, що пом`якшують покарання, відсутні.

Діючи в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, обставин, які в силу ст.67 КК України обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи наведе в сукупності, обставини вчиненого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, думку сторони обвинувачення та потерпілої про призначення обвинуваченій покарання у виді громадських робіт, особу обвинуваченої, яка не працює, є працездатною особою, має на утриманні малолітню дитину, досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої виправлення обвинуваченої можливе без направлення особи у місця обмеження чи позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді громадських робіт, яке буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя С.І.Крєпкий