Рішення № 93343423, 03.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21054/20

Провадження № 2/127/3435/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі: Мироненко В.В.,

за участю представника позивача – адвоката Дідиченка О.О.,

представника відповідача Павлова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2020 до Вінницького міського суду Вінницької області звернувся позивач ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки з серпня 2017 року позивач обіймає посаду заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області.

Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 13 березня 2020 № 02-5-к «По особовому складу» покладено виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області з 13.03.2020 на період тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 , в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області, на ОСОБА_1 , заступника начальника правління -начальника відділу профілактики страхових випадків-головного страхового експерта з охорони праці цього управління.

Згодом, виконавча дирекція Фонду соціального страхування України наказом від 20.03.2020 № 02-9-к «По особовому складу» поклала на ОСОБА_1 , виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на період відпустки заступника начальника управління- начальника юридичного відділу ОСОБА_3 .

Під час виконання обов`язків в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області за зазначеним вище наказом, позивачем було підписано відповіді на запити правоохоронних органів від 17.04.2020.

Наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 17.04.2020 № 02-14-к виконання обов`язків начальника управління з 25.04.2020 покладено на ОСОБА_1 . Відповідні зміни були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Під час виконання обов`язків в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області за зазначеним вище наказом, позивачем було скасовано довіреності, видані заступнику начальника управління - начальнику юридичного відділу Лимару Андрію Вікторовичу та головному спеціалісту юридичного відділу управління ОСОБА_4 .

27.08.2020 в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійник М.П. видає наказ №182-к/тр «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Позивач вважає цей наказ незаконним, оскільки в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області не є уповноваженим органом на накладення дисциплінарного стягнення за дії, які вчиняв його попередник на тій же посаді, акт службового розслідування йому надано не було в порушення порядку проведення службових розслідувань, а наказ не відповідає вимогам трудового законодавства щодо визначення часу та змісту дисциплінарного правопорушення.

Для захисту своїх порушених трудових прав ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати відповідний наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Дідиченко О.О. підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.1-9), відповіді на відзив (а.с.154-159).

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.74-83).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що позивача ОСОБА_1 було прийнято на посаду заступника начальника управління – начальника відділу профілактики виробничого травматизму – головного страхового експерта в порядку переведення з 01.08.2017, що підтверджується наказом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 25.07.2017 №43-к/тр (а.с.85).

Раніше ОСОБА_1 тривалий час працював на різних посадах у структурі органів Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, раніше до дисциплінарної відповідальності жодного разу не притягувався.

Членом профспілкових організацій позивач ОСОБА_1 не є, комісія по трудових спорах на місці роботи не створена.

Згідно з наказами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 13.03.2020 №02-5-к, від 20.03.2020 №02-9-к, 17.04.2020 №02-14-к виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області покладено на позивача (а.с.13, 17, 23, 90-92).

При цьому, за першим наказом від 13.03.2020 №02-5-к виконання обов`язків начальника управління покладено на позивача з 13.03.2020 на період тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 , за наступним від 20.03.2020 №02-9-к – з 20.03.2020 по 25.04.2020 на період щорічної відпустки заступника начальника ОСОБА_3 , а за останнім від 17.04.2020 №02-14-к – з 25.04.2020 без визначення кінцевого строку чи умов припинення виконання обов`язків.

Згодом, відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 02.07.2020 №02-37-к на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2020 по справі №127/7780/20 з 03.07.2020 увільнено позивача ОСОБА_1 від виконання обов`язків начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області у зв`язку із поновленням на цій посаді ОСОБА_2 з 20.03.2020 (а.с.94).

Відтак, позивач у період з 13.03.2020 по 02.07.2020 фактично виконував обов`язки начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області.

Його посадові обов`язки на цей час були визначені положенням про управління виконавчої дирекції (а.с.34-39), а не посадовою інструкцією заступника начальника управління-начальника відділу профілактики страхових випадків-головного страхового експерта з охорони праці (а.с.32-33).

Тобто у цей період часу, ОСОБА_1 перебував у підпорядкуванні директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, що територіально розташований у м. Київ (п.5.3 положення), а не в.о. управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України ОСОБА_2 .

Разом із тим, 07.07.2020 в.о. начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області Олійником М.О. було ініційоване службове розслідування строком 4 дні з 07.07.2020 по 10.07.2020 щодо можливих фактів неналежного виконання посадових обов`язків та перевищення повноважень, а також порушення антикорупційного законодавства та розголошення персональних даних ОСОБА_1 та іншими працівниками за період з 13.03.2020 по 02.07.2020 (а.с.97).

У період з 09.07.2020 по 21.08.2020 позивач ОСОБА_1 був звільнений від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листками непрацездатності серії АДФ №514420, №514447, №515198 (а.с.165-167).

За результатами проведеного службового розслідування щодо дій ОСОБА_1 складено відповідний акт від 26.08.2020 (а.с. 117-126), з яким ознайомлено позивача, про що свідчить його підпис (а.с.126).

27.08.2020 відповідно до наказу в.о. начальника управління Олійника М.П. №182-к/тр до позивача ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.31, 158). З наказом позивача ознайомлено у цей же день, про що свідчить його підпис на звороті наказу (а.с.158, на звороті).

Підставою накладення дисциплінарного стягнення у оскаржуваному наказі зазначено: «порушення трудової дисципліни (неналежне виконання своїх посадових обов`язків) та за результатами проведеного службового розслідування».

При цьому, положенням ст.43 Конституції України громадянам гарантоване право на працю.

Разом із тим, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст.139 КЗпП України).

Зокрема, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, тобто догана чи звільнення відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП України).

Згідно з трудовим законодавством при накладенні дисциплінарних стягнень існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов`язаний дотримуватись для того, щоб застосування дисциплінарного стягнення було законним.

Дотримання цих умов, з одного боку, надають право роботодавцю накласти на працівника дисциплінарне стягнення, з іншого - виступають гарантіями для працівника від порушень його прав.

Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення на позивача накладено за певні порушення, допущені ним при виконанні обов`язків начальника управління тимчасово у період з 13.03.2020 по 02.07.2020, а не за неналежне виконання трудових функцій заступника начальника управління-начальника відділу профілактики страхових випадків.

Порушення відповідної посадової інструкції заступника начальника управління, правил внутрішнього трудового розпорядку у вину ОСОБА_1 не ставиться.

Відповідач вважає, що позивач перевищив повноваження при виконанні обов`язків начальника управління у період з 13.03.2020 по 18.03.2020, а саме прийняв на роботу особу без стажу роботи, безпідставно скасував довіреності, у відповіді правоохоронному органу розголосив персональні дані працівників, а у листі до Міністерства соціальної політики України повідомив недостовірну інформацію.

Повноваження щодо прийняття на роботу працівників, видання та скасування довіреностей, надання відповіді на листи органів державної влади належать до компетенції начальника управління згідно із п.п.5.6.3, 5.6.4, 5.6.6 положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (а.с.34-39).

Вказаними повноваженнями ОСОБА_1 користувався відповідно до наказів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 13.03.2020 №02-5-к, від 20.03.2020 №02-9-к, 17.04.2020 №02-14-к, якими його було призначено на посаду в.о. начальника територіального управління позивача ОСОБА_1 на період з 13.03.2020 по 02.07.2020.

При цьому, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті (ч.ч.1-2 ст.147-1 КЗпП України).

Вказані вище накази виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України щодо покладення на позивача виконання обов`язків начальника управління у період з 13.03.2020 по 02.07.2020 чинні, суду не надано будь-яких доказів щодо їх скасування.

Тому, єдиним уповноваженим органом на накладення дисциплінарного правопорушення, вчиненого позивачем у період з 13.03.2020 по 02.07.2020 при виконанні ним обов`язків начальника управління, є виконавча дирекція Фонду соціального страхування України як суб`єкт, яким призначено його на цю посаду (покладено на нього ці обов`язки).

Судом встановлено, що виконавча дирекція Фонду соціального страхування України будь-якого дисциплінарного провадження не ініціювала щодо порушень позивача при виконанні обов`язків начальника управління тимчасово у період з 13.03.2020 по 02.07.2020.

Суд зауважує, що виконуючий обов`язки начальника управління не може накладати стягнення за порушення трудової дисципліни особою, яка фактично обіймала цю ж саму посаду раніше, за порушення нею посадових обов`язків виконуючого обов`язки начальника, на відміну від порушення особою обов`язків заступника начальника управління.

Відтак, при винесенні наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності порушено вимоги ч.1,2 ст.147-1 КЗпП України, а саме накладено дисциплінарне стягнення не уповноваженим на те органом.

Крім цього, у оспорюваному позивачем наказі від 27.08.2020 не зазначено ні часу та місця вчинення дисциплінарного проступку, ні того, в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків, ні посилання на відповідні пункти положення, посадової інструкції, правил внутрішнього трудового розпорядку чи іншого акту нормотворення, який порушив позивач.

Наказ не містить фактичних та конкретних даних щодо причин накладення стягнення, загальні формулювання не пояснюють суть порушень трудової дисципліни, які допустив в роботі позивач.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Зазначення доказів, які підтверджують вказані порушення, та інформації, на підставі яких статей КЗпП України накладено дисциплінарне стягнення, – не є достатнім для виконання вимог трудового законодавства.

Таким чином, у оспорюваному наказі не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків за вказаний період, що є окремим порушенням трудового законодавства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 у цивільній справі №554/9493/17 (провадження № 61-38286св18).

Зокрема, вказівка на акт службового розслідування та загальна фраза «за порушення трудової дисципліни» не можуть вважатися достатньо конкретною характеристикою змісту допущеного правопорушення. Так, відповідно до п.7.1 Порядку проведення службових розслідувань у виконавчій дирекції у ньому можуть міститися лише пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень (а.с.40-42).

Таким чином, акт службового розслідування носить рекомендаційний характер, не є обов`язковою підставою для накладення дисциплінарного стягнення, а роботодавець має надати йому оцінку при вирішенні питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності певного працівника.

Таким чином, наказ від 27.08.2020 не відповідає вимогам трудового законодавства у частині зазначення у ньому фактичних обставин вчиненого дисциплінарного правопорушення.

Разом з тим, у акті службового розслідування вказано кілька підстав для накладення дисциплінарного стягнення – позивач перевищив повноваження при виконанні обов`язків начальника управління у період з 13.03.2020 по 18.03.2020, а саме порушив наказ начальника управління від 02.05.2019, прийняв на роботу особу без стажу роботи, безпідставно скасував довіреності, у відповіді правоохоронному органу розголосив персональні дані працівників, а у листі до Міністерства соціальної політики України повідомив недостовірну інформацію.

Щодо порушення позивачем наказу начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 02.05.2019 суд звертає увагу на таке.

У пункті 3 наказу начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 02.05.2019 №178-ОД «Про розподіл функціональних обов`язків» встановлено порядок взаємозаміни між начальником управління та його заступника на період тимчасової відсутності (а.с.127-128).

Разом з тим, як вбачається зі змісту наказів від 13.03.2020 №02-5-к та від 19.03.2020 №02-8-к, у період з 13.03.2020 по 19.03.2020 в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області постійного начальника, призначеного за контрактом, не було, а був лише виконуючий обов`язків – ОСОБА_2 .

Таким чином, відповідні правовідносини, які виникли у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю в.о. начальника (а не начальника) ОСОБА_2 у період з 13.03.2020 по 19.03.2020 не були врегульовані наказом від 02.05.2019 №178-ОД.

Саме тому, виконавча дирекція Фонду соціального страхування України своїми наказами врегулювала ці кадрові зміни як орган, уповноважений на призначення начальників територіальних управлінь та виконуючих їх обов`язки, а саме за наказом від 13.03.2020 №02-5-к визначила, що на період тимчасової непрацездатності в.о. начальника ОСОБА_2 , виконання обов`язків начальника слід покласти на позивача, а згодом іншими наказами врегулювала інші питання кадрових змін, реалізуючи свої виключні повноваження.

Видання та скасування довіреностей, прийняття на роботу, представництво інтересів управління у відносинах з іншими органами державної влади є дискреційними повноваженнями начальника управління, які він вправі виконувати на власний розсуд і щодо яких на рівні положення про управління виконавчої дирекції додаткових обмежень, які порушив би позивач, не встановлено.

Крім цього, позивача не притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за допущені ним порушення законодавства у сфері захисту персональних даних, відповідні докази, які свідчили б про протилежне, суду не надано.

Більше того, статтею 149 КЗпП України встановлено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При накладенні дисциплінарного стягнення на позивача ОСОБА_1 не враховано ступінь тяжкості вчинених проступків і відсутність завданої цими проступками шкоди, що є окремим порушенням вимог ст. 149 КЗпП України.

Аналогічну позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 664/2838/17 (провадження № 61-21881св19).

Відтак, наказ управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області №182-к/тр від 27.08.2020 є незаконним та підлягає скасуванню, тому відповідні позовні вимоги слід задовольнити.

Також, підлягає стягненню в силу ст.141 ЦПК України 840 грн 80 коп судового збору, що сплачено позивачем відповідно до квитанції №12 від 23.09.2020 за подання позовної заяви до суду (а.с.10).

На підставі викладеного та керуючись ст.15, 16 ЦК України, ст.ст.147-149, 233 КЗпП України, ст.ст.7, 10, 12-13, 76-82, 89, 133, 141, 263-265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати наказ управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області №182-к/тр від 27 серпня 2020 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 незаконним та скасувати його.

Стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, ідентифікаційний код юридичної особи 41315197, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця.

Повний текст рішення суду складено 07 грудня 2020 року.

Суддя