Рішення № 93343422, 03.12.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11619/20

Провадження № 2/127/1796/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Волхової М.А.,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відповідача Семенюк Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» (надалі відповідач) про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просила: скасувати наказ № 162 – к від 29.04.2020 про звільнення її з роботи; поновити позивача на роботі, на посаді старшого контролера – касира сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей № 2 відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії – Вінницького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з 30.04.2020; стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.04.2020 до дня поновлення на роботі. Просила також допустити рішення до негайного виконання в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати в частині суми платежу за один місяць. Свій позов мотивувала тим, що 25.10.2018 позивача призначено на посаду старшого контролера – касира сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей № 2 відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії – ВОУ ПАТ «Державний ощадний банк України». 30.04.2020 позивача звільнено з роботи у зв`язку з втратою довіри на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України, з проведенням всіх належних виплат. Вказаний наказ про звільнення позивач вважає незаконним, оскільки в наведеному наказі немає роз`яснень сутності вчиненого правопорушення, яке слугувало причиною звільнення, вважає своє звільнення дискримінацією за віковою ознакою. Вважає, що вона під час роботи не допускала порушень трудової дисципліни, що могло би слугувати підставою для втрати до неї довіри та звільнення з роботи з цієї підстави. Посилаючись як на підставу своїх вимог на норми ст. 43 Конституції України, ст. 21, 41, 235, 237 - 1 КЗпПУ позивач просила позов задоволити. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з наведеною позовною заявою.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2020 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу 15 – денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 31 - 32).

25.08.2020 засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ОСОБА_3 в задоволенні позову просила відмовити повністю. Відзив на позов мотивовано тим, що у роботодавця були наявні більш ніж достатні підстави для втрати довіри (довір`я), до позивача, оскільки мали місце обставини та факти які зробили несумісним її подальше перебування на займаній посаді. Так 23.04.2020 старший контролер – касир ОСОБА_1 о 14 год. 01 хв. занесла особисті кошти в сумі 3000 доларів США до каси перерахування, де працювала у складі бригади № 2 під керівництвом бригадира старшого контролера – касира ОСОБА_4 . Старший контролер – касир ОСОБА_1 разом з бригадиром старшим контролером – касиром ОСОБА_4 провели обмін власних коштів ОСОБА_1 в сумі 3000 доларів США зразка 2006 року номіналом 100 доларів на банкноти номіналом 100 доларів США зразка 2013 року, з інкасаторської сумки ТВБВ № 10001/0192. За фактом вчиненого обміну іноземної валюти у вказаних співробітників ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було відібрано пояснення щодо вказаного інциденту. В пояснювальній записці ОСОБА_5 підтвердила той факт, що нею 23.04.2020 було внесено в касу перерахунку для обміну іноземної валюти власні кошти в сумі 3000 доларів США зразка 2006 року номіналом 100 доларів США, і був здійснений обмін вказаних коштів на купюри номіналом 100 доларів США зразка 2013 року. За вказаним фактом порушення вимог організації касової роботи в секторі перерахунку та зберігання валютних цінностей № 2 м. Вінниці 28.04.2020 начальником відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії –ВОУ АТ «Ощадбанк» ОСОБА_6 направлено на адресу начальника філії – Вінницьке обласне управління службову записку. Згідно вказаної службової записки від 28.04.2020, запропоновано за порушення вимог пунктів 3.8., 5.9. Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 30.11.2018 № 817, а саме за внесення в касу перерахунку власних коштів у сумі 3000 доларів США, старшого контролера – касира сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей № 2 відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії – ВОУ АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 звільнити з займаної посади у зв`язку з втратою довіри. Наказом від 29.04.2020 № 162 – к позивача звільнено з займаної посади у зв`язку з втратою довіри на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України. Відповідач вважає, що оскільки позивач являлась особою, яка безпосередньо обслуговує грошові цінності, тому вона повинна була дотримуватись вимог п.п. 3.8., 5.9. вказаного вище Порядку, а також вимог п. 2.2.1 своєї Посадової інструкції в частині забезпечення збереження та схоронності готівки, що позивачем не було дотримано. Обставина порушення позивачем вказаного Порядку з поміж іншого доводиться також відеозаписом камери спостереження кімнати перерахунку коштів. Протиправні дії позивача є грубим порушенням внутрішніх нормативно – правових документів Банку, а саме; п.п. 1.4, 2.2.1, 4.6. Посадової інструкції старшого контролера – касира; п.п. 3.8., 5.9. Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 30.11.2018 № 817, в частині того, що категорично забороняється зберігання на робочому місці власної готівки. Окрім наведеного згідно Розписки від 23.10.2018 ОСОБА_1 попереджена під особисту відповідальність за привласнення або безпідставну передачу/видачу готівкових коштів іншим особам, або працівникам банку, окрім клієнтів банку, зазначених в касових документах. Також з позивачем, як з особою, яка безпосередньо виконує роботу пов`язану з обслуговуванням грошових цінностей 28.01.2019 підписано Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого, з поміж іншого, позивач зобов`язалась суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання. Таким чином відповідач вважає, що з огляду на допущені позивачем порушення та виявлені банком обставини, були всі підстави для втрати відповідачем, як роботодавцем позивача довіри до позивача і відповідач скористався наданим законом правом на звільнення позивача за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Відповідач вказує на практику вищих судів, згідно якої приводом для звільнення може бути вчинення таким працівником дій, що давали роботодавцю підстави для втрати до нього довіри, зокрема, це може бути порушення працівником правил проведення операцій з матеріальними цінностями, а не факт їх недостачі. Таким чином відповідач заперечує твердження позивача щодо порушення порядку звільнення позивача з займаної посади. Щодо звільнення у зв`язку з дискримінацією за віковою ознакою відповідач у відзиві зазначив, що гр. ОСОБА_4 за фактом виявлення вказаних порушень, що вчинялись разом з позивачем, також було звільнено з займаної посади, та станом на час її звільнення ОСОБА_4 виповнилось 35 років. Звільнення проведено за тією ж підставою що і звільнення позивача (п. 2 ст. 41 КЗпП України), що виключає твердження позивача щодо будь – якої дискримінації. З огляду на викладе в задоволенні позову представник відповідача просила відмовити повністю.

04.09.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідачем до відзиву не надано жодного документу, щодо ознайомлення і доведення до відома позивача Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 30.11.2018 № 817, а тому вказує що у неї не було обов`язку знати внутрішні нормативні документи банку, щодо заборони внесення до каси (приміщення) перерахунку власних грошових коштів. Окрім того зазначає, що відповідачем не конкретизовано, якими діями нею (позивачем) було порушено п.п. 1.4, 2.2.1., 4.6. її посадової інструкції. Також позивачем зазначено, що її пояснювальна записка на вимогу керівництва неодноразово переписувалась та її зміст в частині задіяних в обміні готівкових коштів осіб, зокрема щодо участі в подіях цього дня працівника ОСОБА_7 не зовсім відповідає дійсності. Позивач вважає, що відповідачем перед судом не доведено належними та допустимими доказами свої заперечення проти позову, а тому просила позов задоволити, оскільки підстав для втрати до неї довіри Банком на підставі однієї службової записки безпосереднього керівника позивача ОСОБА_6 – немає.

Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень проти позову не скористався, а тому ухвалою суду від 21.09.2020 підготовче провадження у справі закрито. (а.с. 134)

В судовому засіданні, що відбулось 13.10.2020 позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов просили задоволити з тих же підстав, що наведено у позові. Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що втрата довіри до працівника не може покладатись на розсуд роботодавця, так само як і не може ґрунтуватись на припущеннях. Позивач на запитання суду повідомила, що необхідність обміну банкнот в приміщенні каси перерахунку банку була обумовлена тим, що особа, в якої її сім`я отримала в борг кошти не хотіла отримувати задоволення своїх вимог за борговим зобов`язанням доларовими банкнотами старого зразка, а тому вона вирішила провести обмін старих банкнот на нові у себе на роботі. Протиправність своїх дій вона не усвідомлювала, членом профспілкового органу вона не була.

В судовому засіданні, що відбулось 13.10.2020 представник відповідача ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що наведено у відзиві на позовну заяву, вказала, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки звільнення проведено у точній відповідності з законом. Представник відповідача ОСОБА_8 на запитання суду повідомив, що позивач не була членом профспілки, оскільки така профспілка в структурі відповідача не створена.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що вона працює на посаді начальника відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії – Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк». З позивачем по справі вона, за час її роботи, перебувала у нормальних робочих відносинах, свідок являлась безпосереднім керівником позивача. Повідомила, що вона не наділена правом прийому звільнення з роботи. Інформацію про події, які відбулись з позивачем 23.04.2020 вона дізналась від завідувача сектору перерахунку і зберігання валютних цінностей ОСОБА_7 , а потім переглянула відео камер відеоспостереження кімнати перерахунку, чим інформацію ОСОБА_7 було підтверджено, що і зумовило написання службової записки від 28.04.2020 про звільнення позивача з займаної посади у зв`язку з втратою довіри. На запитання суду повідомила, що приміщення перерахунку коштів являлось робочим місцем позивача, де і відбувся несанкціонований обмін (підміна) банкнот. На скільки вона пам`ятає кошти банку були взяті зі столу перерахунку валютних цінностей банку. Вчинені позивачем дії з обміну банкнот доларів США суперечать вимогам діючих банківських локальних актів.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона працює завідувачем сектору перерахунку і зберігання валютних цінностей № 2 відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк». Вона перебуває в нормальних відносинах з усіма учасниками справи. Повідомила, що їй відомо, що позивачем 23.04.2020 неправомірно внесено свої кошти в приміщення перерахунку коштів банку з метою обміну банкнот. Вона, як старша в касі (приміщенні) перерахунку виявила надлишок коштів в сумі 1300 доларів США, що зумовило перерахування коштів, що перебували в касі перерахунку. Коли позивач повернулась з обідньої перерви і дізналась про надлишок коштів, вона підійшла до свідка і сказала, що це її кошти і попросила віддати. Позивач в цей час дуже вибачалась, оскільки розуміла, що вчинила порушення відомчих актів банку та своєї посадової інструкції. Після цього свідок повернула позивачу кошти в сумі 1300 доларів США.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 1078-к від 19.10.2018 призначено на посаду старшого контролера – касира сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей № 2 відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії – Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» з 23 жовтня 2018 року, з укладанням договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, з посадовим окладом 7600 грн. на місяць з випробувальним терміном один місяць. Відповідний запис внесено в трудову книжку. (а.с. 10 – 15, 55 – 56).

19.10.2018 позивачем підписано зобов`язання, відповідно до п. 1 якого остання зобов`язалась неухильно виконувати вимоги інформаційної безпеки та правила використання інформаційних систем Банку. Дотримуватися в роботі принципу «Все що не дозволено – заборонено». (а.с. 57).

23.10.2018 позивачем по справі підписано Пам`ятку касового працівника підрозділу перерахунку та зберігання валютних цінностей, відповідно до Розділу 3 якої, касовому працівнику, з поміж іншого, категорично забороняється: заходити до приміщення Каси перерахування у верхньому одязі, заносити сумки та інші власні речі та цінності; зберігати на робочому місці власну готівку, особисті речі, верхній одяг, їжу та інші предмети, що не мають відношення до касових операцій. (а.с. 58)

Розділом 6 вказаної Пам`ятки, з якою позивача ознайомлено, встановлено, що касовий працівник повинен знати, що приймання/передавання валютних цінностей оформляється відповідними супровідними документами, прибутково – видатковими ордерами з проставлянням підпису осіб, які передають та приймають валютні цінності, завіряються печаткою (у разі необхідності). У вказаній Пам`ятці позивачем підтверджено, що вона володіє знаннями нормативно – правових актів щодо ведення касових операцій та роботи з валютними цінностями, зазначеними у посадовій інструкції та в своїй роботі безперечно керується ними. У вказаному документі також зазначено, що позивачу відомо про відповідальність за виконання правил та норм збереження підзвітних матеріальних цінностей, касової дисципліни. (а.с. 58 зворот, 59).

23.10.2018 ОСОБА_9 надала розписку, згідно якої її попереджено про кримінальну та повну матеріальну відповідальність за привласнення або безпідставну передачу/видачу готівкових коштів та цінностей банку іншим особам, або працівникам банку, окрім клієнтів банку, зазначених в касових документах, з обов`язковим проведенням їх ідентифікації. (а.с. 60)

Цього ж таки 23.10.2018 позивачем по справі підписано ще одне зобов`язання працівника підрозділу перерахунку та зберігання валютних цінностей, відповідно до якого вона ознайомлена з вимогами внутрішніх нормативних документів АТ «Ощадбанк», зокрема, але не обмежуючись, Порядком організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 21.08.2017 року № 661. У вказаному зобов`язанні позивач ще раз підтвердила, що володіє знаннями внутрішніх нормативних документів АТ «Ощадбанк» в межах своїх функціональних обов`язків, зазначених у її посадовій інструкції та зобов`язалась керуватися ними в своїй роботі та беззаперечно виконувати. (а.с. 61-62).

28.01.2019 між ПАТ «Державний ощадний банк «України»» та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_1 , як особа, що займає посаду старшого контролера – касира та безпосередньо виконує роботу пов`язану із відкриттям, закриттям сховища, зберігання цінностей у сховищі та виконання операцій з ними: прийманням, видачею, обробленням цінностей, тощо взяла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання майна та інших цінностей, переданих для зберігання (оброблення) і у зв`язку викладеним, з поміж іншого, зобов`язалась суворо дотримуватись встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберігання. (а.с. 68).

Відповідно до Договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 05.03.2020, який укладено між адміністрацією філії – Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та бригадою № 2 сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей № 2 м. Вінниці відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії – Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк», до складу якої входила і позивач, та яка підписала договір, як член бригади № 2: члени бригади зобов`язані, з поміж іншого дбайливо ставитись до цінностей і вживати заходів до запобігання шкоди; в установленому порядку вести облік, складати і своєчасно подавати звіти про рух та залишки цінностей; своєчасно інформувати Адміністрацію про всі обставини, які загрожують зберіганню цінностей. (а.с. 69 – 70).

Відповідно до Посадової інструкції старшого контролера – касира від 28.01.2019, яку позивачем підписано цього ж числа, вона в своїй роботі, з поміж іншого, керується внутрішніми нормативними документами АТ «Ощадбанк» про організацію роботи щодо здійснення касових операцій (змін до них) у межах тих питань, що належать до її функціональних обов`язків; забезпечує збереження та схоронність готівки та інших цінностей, майна; здійснює перерахунок та оприбуткування отриманих валютних цінностей від підпорядкованих ТВБВ, НБУ, інших банків та цінностей…; своєчасно інформує керівництво про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених валютних та інших матеріальних цінностей; здійснює первинний контроль за касовими операціями в сховищі цінностей та касі перерахування; забезпечує схоронність валютних цінностей… (п.1.4., п. 2.2.1., п.2.2.6., п. 2.2.13., п. 2.2.18., п. 2.2.21 Посадової інструкції). (а.с. 71 – 73)

З огляду на займану ОСОБА_1 посаду, специфіку її роботи та функціональних обов`язків суд приходить до висновку, що позивач по справі під час її роботи відносилась до кола працівників які безпосередньо обслуговують грошові та інші товарно – матеріальні цінності Банку, в силу взятих на себе зобов`язань та підписаних договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, бригадну відповідальність та посадової інструкції.

Відповідно до п.п. 3.8., 5.9. Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», що затверджено постановою правління АТ «Ощадбанк» 30.11.2018 № 817: касовим працівникам категорично забороняється, з поміж іншого, зберігати на робочому місці власну готівку, особисті речі, квитанції, верхній одяг, їжу та інші предмети, що не мають відношення до виконання касових операцій; заходити до приміщення Каси перерахування у верхньому одязі, заносити сумки та інші власні речі та цінності суворо забороняється; (а.с. 77,81)

Разом з тим, як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 від 23.04.2020, що адресована начальнику філії ВОУ АТ «Державний ощадний банк» ОСОБА_10 позивачем 23.04.2020 були занесені власні кошти в касу перерахунку для обміну іноземної валюти в сумі 3000 доларів США банкнотами зразка 2006 року, номіналом 100 доларів США, і був здійснений обмін на банківські банкноти номіналом 100 доларів США зразка 2013 року, які були перераховані з інкасаторської сумки ТВБВ № 0192. Власні кошти були перераховані та перевірені на придатність на банкнотно – рахувальній машині. Надалі в подальшій роботі зобов`язалась ніколи не здійснювати обмінів, або інших операцій з власними коштами. (а.с. 64).

Вказана обставина підтверджується поясненнями завідувача сектора ОСОБА_7 від 23.04.2020, в яких зазначено, що 23.04.2020, під час роботи з приймання та перерахування готівки бригади № 2, нею було виявлено надлишки доларів США в сумі 1300. При з`ясуванні обставин виникнення доларових надлишків старший контролер – касир ОСОБА_1 зізналась, що спільно з бригадиром ОСОБА_4 вона провела обмін власних готівкових коштів (доларів США) в касовому приміщенні на доларову готівку, що знаходилась в сумці отриманій від ТВБВ 10001/0192 та, що під час маніпуляцій з підміни готівкових доларів 2006 р. випуску на нові 2013 р. випуску вони прорахувались. Факт підміни підтверджується відеоспостереженням. (а.с. 66)

Обставина заміни 23.04.2020 власних коштів позивача, в іноземній валюті, в касі перерахунку, а саме банкнот зразка 2006 року, номіналом 100 доларів США в сумі 3000 доларів США на банківські купюри номіналом 100 доларів США зразка 2013 року доводиться також оглянутим в судовому засіданні відео з камер відеоспостереження та визнана відповідачем в судовому засіданні, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню.

Суд не приймає до уваги заперечення, висловлені представником позивача в судових дебатах, щодо неналежності та недопустимості оглянутого в судовому засіданні відео з відеокамер відеоспостереження обставин події, у зв`язку з не засвідченням вказаного відео файлу електронно – цифровим підписом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IVу випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений відповідачем до матеріалів справи в якості доказу оптичний носій (диск з відеозаписом обставин події) був виготовлений у зв`язку із необхідністю його долучення до матеріалів відзиву, має значення для правильного вирішення справи та є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

До вказаного висновку суд дійшов з урахуванням правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 10.09.2020 року справа № 751/6069/19.

Встановлення начальником відділу Нізіцькою Т.М. вказаних обставин, та за результатами розгляду відібраних пояснень позивача та гр. ОСОБА_4 , з підтвердженням вказаних обставин відео файлами камер відеоспостереження стало підставою для написання 28.04.2020 службової записки на ім`я начальника філії – Вінницького обласного правління «Ощадбанк» ОСОБА_10 з пропозицією видати наказ про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з займаних посад у зв`язку із втратою довір`я (п. 2 ст. 41 КЗпП України) та за допущення порушень п.п. 3.8, 5.9 Порядку № 817. (а.с.65).

Таким чином роботодавець пов`язав причини звільнення з допущенням ОСОБА_1 порушень п.п. 3.8., 5.9. Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», що затверджено постановою правління АТ «Ощадбанк» 30.11.2018 № 817.

29.04.2020 начальником філії – Вінницького обласного управління Боковим Ю.Є. видано наказ № 162 – к, згідно якого ОСОБА_1 звільнено з посади старшого контролера – касира сектору перерахунку та зберігання валютних цінностей № 2 відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей філії – Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» 30.04.2020 у зв`язку з втратою довір`я, п. 2 ст. 41 КЗпП України. Підставою видачі вказаного наказу стала службова записка ОСОБА_6 , пояснювальна записка ОСОБА_11 від 23.04.2020. (а.с. 63).

Незгода ОСОБА_1 з наказом про її звільнення зводиться до того, що в наказі про її звільнення немає роз`яснення сутності вчиненого порушення, яке слугувало причиною звільнення; її звільнення вона вважає дискримінаційним за віковою ознакою; їй до відома не довели положення Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 30.11.2018 № 817, а також вважає, що підстав для втрати до неї довіри Банком на підставі однієї службової записки безпосереднього керівника позивача ОСОБА_6 не було.

За змістом ч.ч. 1, 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Як роз`яснено в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9: при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 ст.41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КзпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Звільнення з підстав втрати довір`я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Таким чином розірвання трудового договору за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Звільнення з підстав втрати довір`я може бути визнано обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, питання, чи відноситься позивач до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суду в кожному конкретному випадку необхідно з`ясувати: чи становить виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Як зазначалось вище, з посадової інструкції старшого контролера – касира від 28.01.2019 ОСОБА_1 , вбачається, що вона за характером своєї роботи є особою, що забезпечує збереження та схоронність готівки та інших цінностей, майна; здійснює перерахунок та оприбуткування отриманих валютних цінностей від підпорядкованих ТВБВ, НБУ, інших банків та цінностей…; своєчасно інформує керівництво про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених валютних та інших матеріальних цінностей; здійснює первинний контроль за касовими операціями в сховищі цінностей та касі перерахування; забезпечує схоронність валютних цінностей… (п.1.4., п. 2.2.1., п.2.2.6., п. 2.2.13., п. 2.2.18., п. 2.2.21 Посадової інструкції), а тому в силу своїх функціональних обов`язків вона відносилась до кола працівників які безпосередньо обслуговують грошові та інші товарно – матеріальні цінності Банку, в силу взятих на себе зобов`язань та підписаних договорів про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, бригадну відповідальність.

Виконання наведених вище операцій пов`язано обслуговуванням цінностей та коштів Банку та становило основний зміст трудових обов`язків позивача.

На переконання суду встановлення відповідачем у справі (роботодавцем позивача) обставин несанкціонованої та самоправної заміни у власних інтересах позивачем 23.04.2020 особистих коштів, в іноземній валюті, в касі перерахунку, а саме банкнот зразка 2006 року, номіналом 100 доларів США в сумі 3000 доларів США на купюри номіналом 100 доларів США зразка 2013 року давало достатні підстави для втрати до позивача довіри, як працівника, що має безпосередній доступ до матеріальних цінностей та коштів Банку та який безпосередньо здійснює операції з їх обслуговування. Проведення вказаних маніпуляцій з коштами банку призвело до встановлення надлишків доларової готівки і тільки ця обставина послугувала для виявлення порушення п.п. 3.8., 5.9. Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», що затверджено постановою правління АТ «Ощадбанк» 30.11.2018 № 817, які позивач зобов`язалась дотримуватись та з порушенням яких роботодавець і пов`язав звільнення.

Таким чином вирішуючи спір, суд встановивши фактичні обставини справи та надавши їм правову оцінку дійшов висновку про те, що відповідачем надано належні та достатні докази на підтвердження того, що позивач умисно вчинила дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до неї довір`я, звільнення проведено за наявності для цього відповідних підстав та є обґрунтованим.

Таким чином підстав для скасування наказу № 162 – к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновлення її на роботі судом не встановлено та в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

До вказаних висновків суд дійшов з урахування правових висновків, висловлених Верховним Судом у своїй постанові від 02.11.2020 у справі № 321/1179/16 – ц (провадження № 61-9314св20) та правових висновків викладених у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6 – 100цс16, за подібних обставин справи.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу про звільнення від 29.04.2020 № 162 – к, підставою для його винесення стали: пояснювальна записка ОСОБА_1 від 23.04.2020 та службова записка ОСОБА_6 , начальника відділу організації інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей від 28.04.2020 року, в якій в свою чергу, в якості підстав для прийняття рішення про звільнення зазначено порушення позивачем п.п. 3.8, 5.9 Порядку № 817, та саме з порушеннями цих пунктів наведеного Порядку роботодавець пов`язав звільнення.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги доводи позивача щодо не роз`яснення в наказі про її звільнення сутності вчиненого порушення в якості підстав для його скасування.

Так само не заслуговують на увагу суду і доводи позивача щодо того, що звільнення позивача є дискримінаційним за віковою ознакою, оскільки як встановлено судом гр. ОСОБА_4 звільнено тією ж датою, що і позивача, за те ж правопорушення і з тієї ж підстави, що виключає твердження позивача про будь – яку дискримінацію.

Щодо доводів позивача що до її відома не довели положення Порядку організації роботи з валютними цінностями у підрозділах перерахунку та зберігання валютних цінностей установ АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 30.11.2018 № 817, то вони також є юридично неспроможними, оскільки, як наведено вище, відповідно до підписаних пам`ятки від 23.10.2018, зобов`язання від 23.10.2018, посадової інструкції від 28.01.2019 позивач підтвердила, що володіє знаннями внутрішніх нормативних документів АТ «Ощадбанк», про що свідчать також протоколи прийняття заліків по філії від 24.01.2019 та 09.04.2019 на знання Порядку № 817 від 30.11.2018, які позивачем успішно складено. (а.с. 83 – 85).

Враховуючи те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від перших двох вимог в її задоволенні також слід відмовити.

З огляду на те, що суд відмовляє в задоволенні позову повністю судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 41 КЗпП України; ст.ст. 8, 12, 81, 82, 141, 263 – 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 00032129, 01001, місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна 12 – Г.

Повний текст рішення суду складено 07.12.2020.

Суддя: