Ухвала суду № 93338116, 04.12.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/5439/16-ц

Провадження №2-п/0203/45/2020

УХВАЛА

04 грудня 2020 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян Михайло Олександрович, розглянувши питання щодо повернення заяви адвоката Орєхова Артема Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18 січня 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

1. 28 листопада 2020 року адвокат Орєхов А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 18.01.2017, ухваленого у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку про те, що заяву про перегляд заочного рішення необхідно повернути з таких підстав.

3. Відповідно до частини 9 статті 10 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

4. Згідно з частини 1 статті 58 ЦПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

5. За правилами, встановленими частиною 1 статті 60 ЦПК, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

6. Частиною 4 статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076-VI).

7. За змістом пункту 2 частини 1 статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

8. Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

9. Відповідно до підпункту 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону №5076-VI.

10. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

11. Отже, в ордері на надання правничої допомоги має бути зазначено не абстрактний орган судової влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

12. Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про те, що ордер на надання правничої допомоги від 16.11.2020 №1021850, який був складений на ім`я адвоката Орєхова А.В., не містить назви судового органу, у якому надається правнича допомога відповідачці, оскільки виданий для надання «правової допомоги в органах судової влади України».

13. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 №82703509 (справа №9901/847/18), яка відповідно до статті 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.

14. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 185 ЦПК, яка підлягає застосуванню в силу частини 9 статті 10 ЦПК, заява повертається у випадку, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

15. Відтак, ураховуючи той факт, що адвокат Орєхов А.В. при зверненні до суду із заявою не мав відповідних повноважень, переданих відповідачкою, подану ним заяву необхідно повернути.

16. Керуючись статтями 10, 185, 257 – 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву адвоката Орєхова Артема Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18 січня 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, повернути відповідачці (її представникові).

Роз`яснити ОСОБА_1 (її представникові) право на повторне подання заяви про перегляд заочного рішення після зникнення підстав, що обумовили її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК.

Суддя М.О. Католікян