Рішення № 93337845, 07.12.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7267/20

2/212/3507/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача виконкому Покровської районної в місті Кривому Розі ради, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення виконкому № 24 від 21.01.2020 про відмову у взятті позивача на квартирний облік, зобов`язати відповідача поставити позивача, як особу з числа дітей сиріт на позачерговий квартирний облік за місцем проживання у Покровському районі м. Кривого Рогу з 28.12.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 28.12.2019 вона звернулася до відповідача із заявою про постановку її як особу з числа дітей сиріт на позачерговий квартирний облік, у задоволенні цієї заяви їй було відмовлено. З таким рішення виконкому вона не згодна і вважає його таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до рішення виконкому Жовтневої районної у місті ради від 15.10.2014 № 394 позивачу надано статус дитини-сироти та призначено її діда ОСОБА_2 піклувальником. Мати позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На дату смерті матері позивач разом із сестрами була зареєстрована у АДРЕСА_1 , однак, починаючи приблизно з 2009 року вони там не проживали, весь час, як до так і після смерті матері, мешкали на території Жовтневого (на теперішній час – Покровського) району м. Кривого Рогу разом з дідом ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , потім винаймали житло, саме тому рішення про надання позивачу статусу дитини сироти приймалося відповідачем. На день смерті мати позивача власного житла не мала, будинок, у якому вони були зареєстровані, належав на праві власності двоюрідній бабі ОСОБА_5 . У 2015 році позивач досягла 16 років, однак у порушення вимог законодавства про захист житлових прав дітей-сиріт, вона не була постановлена на квартирний облік. 25.07.2019 дід позивача, який був призначений піклувальником, ОСОБА_2 помер. Так, на теперішній час позивач власного житла не має, з квітня 2019 року проживає у орендованому житлі, що знаходиться на території Покровського району м. Кривого Рогу, до цього часу також проживала в найманому житлі. Крім того, будинок, у якому зареєстрована позивач, взагалі не придатний для проживання, у ньому відсутні комунікації: вода, газ, опалення, протікає дах, у будинку вже багато років ніхто не проживає, він знаходиться у занедбаному стані, однак відповідач не перевірив ці житлові умови, а також стан будинку та можливості у ньому проживати. Таким чином, на думку позивача, при розгляді її звернення відповідач не дотримався положень Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не перевірив житлові умови, і порушив житлові права позивача.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву залишено без руху.

08 жовтня 2020 року на виконання ухвали суду від 01.10.2020 позивачем надано квитанцію на підтвердження сплати судового збору за подачу позовної заяви.

12 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано за клопотанням позивача докази.

29 жовтня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у позові, при цьому посилався на те, що рішенням виконкому Жовтневої районної у місті ради від 15.10.2014 № 394 за ОСОБА_1 збережене житло за адресою: АДРЕСА_1 за місцем реєстрації, тобто за ОСОБА_1 збереглося право користування зазначеним житлом. Рішенням виконкому Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 29.02.2015 № 6 за ОСОБА_1 було закріплене житло за вищевказаною адресою. З пакету документів, які були надані ОСОБА_1 до виконкому відсутні документи, які підтверджують, що вона потребує поліпшення житлових умов, а саме не наданий документ про неможливість повернення до житлового приміщення та інші документи, передбачені законодавством, окрім того за нею закріплене житлове приміщення, щодо якого ОСОБА_1 у своїй позовній заяві стверджує про його непридатність для проживання, але на засідання комісії позивач не надала підтверджуючого документу про те, що житловий будинок не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам або інший документ (висновок щодо технічного стану житлового будинку та про неможливість або недоцільність проведення ремонту). Крім того, у своїй заяві на постановку на квартирний облік ОСОБА_1 зазначила членів сім`ї, які бажають разом стати на квартирний облік, але відсутній підпис повнолітніх членів сім`ї та законного представника малолітніх дітей, окрім того не надані довідки про реєстрацію місця проживання на кожного члена сім`ї та довідку з виконкому сільської ради про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем реєстрації.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року за клопотанням представника відповідача витребувано з Грузької сільської ради Криворізького району письмові докази, розгляд справи відкладений.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З письмових доказів, наданих сторонами і досліджених судом, встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 29 липня 2015 року Криворізьким РС ГУДМС України Дніпропетровської області (а.с. 4).

З 21 березня 2012 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а.с. 4 зворотній бік).

Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які померли ІНФОРМАЦІЯ_4 та 17 серпня 2014 року відповідно (а.с. 8,9,16).

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Кривому Розі ради від 15.10.2014 № 394 неповнолітній ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти, призначено ОСОБА_2 піклувальником ОСОБА_1 (а.с. 7).

Вказане рішення виконкому направлено до Криворізької державної адміністрації для вирішення питання збереження житла за адресою: АДРЕСА_1 за місцем реєстрації ОСОБА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Грузької сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 29 лютого 2015 року № 6 за ОСОБА_1 закріплене право користування житлом, у якому вона зареєстрована та яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).

Відповідно до копії довідки № 46, виданої 04.02.2020 Грузькою сільською радою, за адресою АДРЕСА_1 , членами сім`ї, окрім ОСОБА_1 , зазначені сестри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , бабуся ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 10).

Згідно з копіями довідок №№ 420, 421 від 27.12.2019 та 28.12.2019 відповідно, виданих Грузькою сільською радою, ОСОБА_1 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично за вказаною адресою не проживає. Будинок належить двоюрідній бабусі ОСОБА_5 (а.с. 11, 15).

Як вбачається з копій актів про фактичне проживання, ОСОБА_1 станом на 03.07.2016 проживала за адресою: АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (а.с. 13, 14), станом на 26.12.2019 починаючи з 01.04.2019 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 19), а також проживала за адресою: АДРЕСА_5 без зазначення періоду (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26 липня 2019 року (а.с. 17).

ОСОБА_1 не має у власності нерухомого майна, що вбачається з наданої копії Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 195453228 від 02.01.2020 (а.с. 18).

28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до виконкому Покровської районної у місті ради із заявою про постановку на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, при цьому посилалася на наявність пільги – дитина-сирота (а.с. 49).

Вказана заява була предметом розгляду громадської комісії з житлових питань виконкому Покровської районної ради, на засіданні якої вирішено відмовити у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 у зв`язку з закріпленням житла за нею та реєстрацією місця проживання в іншій місцевості згідно п. 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (а.с. 66).

Рішенням виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 21.01.2020 № 24 відмовлено у прийнятті на квартирний облік громадян, у тому числі ОСОБА_1 (а.с. 67).

Відповідно до Інформації, наданої на виконання ухвали суду від 10 листопада 2020 року про витребування доказів, Грузька сільська рада повідомила, що після перевірки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено, що будинок зовні знаходиться в задовільному стані, будинок саманий, обкладений плиткою, побілений, пофарбований, загороджений дерев`яним парканом, на подвір`ї є літня кухня, погріб, до будинку та кухні підведено електропостачання. Зі слів сусідів нещодавно приїздила до будинку ОСОБА_9 і робила косметичний ремонт у будинку. Після перевірки сільська рада вирішила, що будинок ззовні придатний для проживання, але оглянути житлово-побутові умови не надалося можливим, додані фото (а.с. 69-81).

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме право побудувати житло, придбати його у власність чи взяти в оренду.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Житлового кодексу діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім`ї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 за №2342-IV (далі – Закон України №2342-IV) терміни вживаються в такому значенні, зокрема дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

Відповідно ч. 1 ст. 32 Закону № 2342-IV за дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. ч. 1, 2, 4 ст. 33 Закону №2342-IV, діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб. Після завершення перебування дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Пунктом 28 Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» визначено, що дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі досягнення нею повноліття.

Пунктом 64 вказаної Постанови № 866 передбачено, що у разі коли в дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутнє житло, яке належить їй на праві власності (користування), або повернення до нього неможливе, після досягнення дитиною 16-річного віку служба у справах дітей за місцем походження або проживання дитини чи за місцем обліку такої дитини як внутрішньо переміщеної особи з урахуванням її бажання подає органу опіки та піклування документи дитини, необхідні для взяття її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і на соціальний квартирний облік.

Згідно з пунктом 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради міністрів Української РСР і української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, а також особи з їх числа беруться відповідними органами місцевого самоврядування на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх походження або проживання до влаштування в сім`ї громадян, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підпунктом 3 пункту 46 Правил передбачено, що поза чергою жилі приміщення надаються дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім`ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач була дитиною - сиротою, не була забезпечена житлом та з досягненням 16 річного віку мала право бути поставленою на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Таким чином, судом було встановлено, що на підставі рішення виконкому Жовтневої районної у місті ради ОСОБА_1 , якій було надано статус дитини-сироти була передана під піклування свого діда ОСОБА_2 , який проживав у Покровському районі м. Кривого Рогу, при цьому за ОСОБА_1 було закріплено право користування житлом, розташованим у Криворізькому районі Дніпропетровської області, с. Анастасівка.

Взяття на квартирний облік та соціальний квартирний облік дитини-сироти, яка досягла 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування.

Проте доказів того, що в період з досягнення позивачем 16-річного віку до досягнення 18-річного віку, вона сама, її піклувальник чи служба в справах дітей звертались з заявами про постановку позивача на квартирний облік суду не надано.

Отже, судом не встановлений факт звернення у передбачені законодавством строки піклувальника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , або служби у справах дітей до відповідного органу із заявою про взяття ОСОБА_1 на облік як такої, що потребує на поліпшення житлових умов або на соціальне житло.

З 2012 року, тобто до встановлення над ОСОБА_1 піклування і передачі її у сім`ю піклувальника, позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Анастасівка, що територіально не відноситься до Покровського району м. Кривого Рогу, а відтак не є юрисдикцією виконкому Покровської районної в місті ради щодо вирішення питання взяття на квартирний облік.

Також, суд звертає увагу, що будь-яких доказів неможливості повернення у закріплене за позивачем житло суду не надано, більш того на виконання ухвали суду Грузькою сільською радою було надано повідомлення про те, що житло, яке закріплене за ОСОБА_1 має ззовні придатний вигляд, має електропостачання, у ньому проведений ремонт, доказів на підтвердження іншого суду не надано.

Крім того, з наданої позивачем відповіді виконкому Покровської районної у місті ради міської ради від 21.01.2020 року № 16/01-26/307 вбачається, що відповідач у відповідь на звернення позивача від 28.12.2019 року відмовив у постановці її на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов як за дитиною-сиротою.

Проте станом на 28.12.2019 позивач досягла 20-річного віку і вона втратила статус дитини-сироти, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Отже, позивач оскаржує дії відповідача про відмову у постановці її на квартирний облік саме як дитини-сироти, однак як встановлено судом ОСОБА_1 зверталася з вимогами до відповідача поставити її на квартирний облік саме як дитину-сироту після досягнення 18-річного віку, тобто тоді коли такий статус позивачем вже було втрачено, і як вбачається з наданих доказів позивач проживала за місцем проживання свого опікуна, за нею було закріплено право користування житлом у с. Анастасівка, отже житловим приміщенням позивач була та на даний час є забезпеченою.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави щодо зарахування її на квартирний облік та включення її до позачергового списку осіб, які мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями позачерговиків, як дитину-сироту, з огляду на порушення порядку звернення із такою заявою, а також у зв`язку з наявністю закріпленого за позивачем житла, у якому вона зареєстрована і яке розташоване у іншій місцевості, яка ані територіально, ані юрисдикційно не підпорядкована відповідачу.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи позивача про те, що вона має право на постановку на квартирний облік як така, що не забезпечена житловою площею, винаймає житло, судом не розглядаються та не вирішуються, оскільки позивач оскаржує відмову відповідача у постановці її на квартирний облік саме як дитину-сироту, а не з інших підстав.

Також, суд відхиляє доводи позивача щодо того, що вона у порушення вимог законодавства не була поставлена на облік як дитина-сирота з наведених вище підстав, оскільки такий обов`язок покладений на службу у справах дітей лише за наявності відповідного звернення піклувальника або іншої особи, яка має на це право, в інтересах неповнолітньої дитини-сироти, а також з урахуванням вимог щодо наявності або відсутності закріпленого за дитиною житла.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, виходячи з того, що судом ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп., покладаються на позивача і за рахунок відповідача не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 39 ЖК України, Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005, Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради міністрів Української РСР і української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, ст.ст. 4, 13, 76-82, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у позові ОСОБА_1 до виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: виконавчий комітет Покровської районної у місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, вул. Шурупова, 2.

Повне судове рішення складено та підписано 07 грудня 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко