Ухвала суду № 93337774, 07.12.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5546/20

Провадження № 1кп/201/1292/2020

УХВАЛА

7 грудня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020040650000951 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Смирнов А.В.

обвинувачені ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисник Клименко О.І.

Порхун С.Л.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України в якому відносно обвинувачених обрано запобіжний у виді триманні під вартою, строк дії якого завершується 10.12.2020.

В судовому засіданні, на виконання вимог ст. 331 КПК України поставлено питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу на що прокурор просив про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених в зв`язку з тим, що обвинувачення є тяжким і обґрунтованим. На сьогоднішній день існують ризики того що обвинувачені уникнуть суду, знищать докази та можуть впливати на свідків, а також можуть вчинити злочин повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою посилаючись на те що обвинувачений має тісні соціальні зв`язки і не має наміру уникати суду, а всі названі прокурором ризики не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою посилаючись на те що обвинувачений являється інвалідом, має тісні соціальні зв`язки і не має наміру уникати суду, названі прокурором ризики не доведені, в той час як обвинувачений тривалий час перебуває під вартою. Більш того, прокурором не надано суду клопотання в порядку передбаченому КПК України.

Заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність, так як будучи засудженим за крадіжку, повторно притягнутим до кримінальної відповідальності за крадіжку, він знову обвинувачується у вчинені замаху на тяжкий злочин під час іспитового строку, що свідчить про реальну наявність ризику продовження вчинення суспільно-небезпечних дій обвинуваченим.

Вирішуючи питання про доцільність продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує термін перебування обвинуваченого під вартою, який триває з травня 2020, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність соціальних зв`язків, те що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, під час іспитового строку, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити встановлений судом ризик, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави за умови внесення якого обвинувачений підлягає звільненню з-під варти, у розмірі 42 040 гривень.

Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_2 може продовжити свою злочинну діяльність, так як будучи засудженим за крадіжку, він знову обвинувачується у вчинені замаху на тяжкий злочин під час іспитового строку, що свідчить про реальну наявність ризику продовження вчинення суспільно-небезпечних дій обвинуваченим.

Вирішуючи питання про доцільність продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує термін перебування обвинуваченого під вартою, який триває з травня 2020, вік та стан здоров`я обвинуваченого, який являється інвалідом, відсутність соціальних зв`язків, те що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, під час іспитового строку, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити встановлений судом ризик, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави за умови внесення якого обвинувачений підлягає звільненню з-під варти, у розмірі 42 040 гривень.

Посилання сторони захисту на те, що прокурором не подано письмове клопотання не є перешкодою для вирішення питання про доцільність продовження строків тримання під вартою, так як ст. 331 КПК України не вимагає письмового клопотання при умові постановки питання доцільності продовження строків тримання під вартою судом на обговорення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 05 лютого 2021 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 42 040 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 05 лютого 2021 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 42 040 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко