Рішення № 93337147, 01.12.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1959/20

Провадження № 2-а/163/96/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинця Юрія Олександровича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач просить скасувати постанову серії БАА № 074467 від 03 червня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді 8500 гривень штрафу.

Свої вимоги обґрунтував тим, що правил дорожнього руху він не порушував, а зазначені в оскаржуваній постанові події не відображають обставин справи. Обставини, зазначені в оскаржуваній постанові, є безпідставними та необґрунтованими. Поліцейським СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинцем Ю.О. не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме ним порушення правил дорожнього руху. Крім цього, інспектором не вжито жодних дій щодо надання йому можливості реалізувати право на отримання правової допомоги.

27 листопада 2020 року в канцелярії суду зареєстровано заяву поліцейського СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинця Ю.О. про розгляд справи за його відсутності та долучення до матеріалів справи копій доказів.

Відповідно до ч.9 ст.79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У зв`язку з цим подані поліцейським СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинцем Ю.О. копії доказів братись до уваги не можуть, оскільки до заяви не додано підтвердження надсилання (надання) їх копій іншому учаснику справи або того, що такі докази є у позивача або вони є публічно доступними.

Ухвалою суду від 10 листопада 2020 року в даній адміністративній справі залучено Головне управління Національної поліції у Волинській області як співвідповідача.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01 грудня 2020 року та визначено співвідповідачу десятиденний строк із дня одержання копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, але не пізніше дати судового розгляду. Такий відзив на адресу суду не надходив.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Позивач в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог.

Поліцейський СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинець Ю.О. в поданій до канцелярії суду 27 листопада 2020 року заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Головне управління Національної поліції у Волинській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомило, будь-яких заяв чи клопотань з приводу процедури розгляду справи не подало.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно з оскаржуваною постановою серії БАА № 074467 від 03 червня 2020 року позивача притягнуто до відповідальності за те, що він 28 травня 2020 року о 11:50 годині по вулиці Володимирській в місті Любомль в порушення вимог ст.16 Закону України "Про дорожній рух" здійснив керування транспортним засобом "Ауді", номерний знак НОМЕР_1 , який було вивезено з митної території України громадянином ОСОБА_2 17 листопада 2017 року і більше на територію України даний транспортний засіб не ввозився та митне оформлення не проводилось.

Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Частина 8 статті 121 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту.

Статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено основні права та обов`язки водія транспортного, які мають різну спрямованість і правовий характер.

Свої заперечення винуватості позивач обґрунтовує тим, що правил дорожнього руху він не порушував, зазначені в оскаржуваній постанові події не відображають обставин справи, є безпідставними та необґрунтованими, його вина не доведена належними та допустимими доказами, був позбавлений можливості реалізувати право на отримання правової допомоги.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч.1 ст.251 КУпАП.

За змістом ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів в справі про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Будь-яких доказів у відповідності до ст.251 КУпАП на підтвердження винуватості позивача та самих обставин події в оскаржуваній постанові, окрім відеофіксації, не зазначено і суду не надано, прав наданих ст.ст.44, 47 КАС України поліцейський СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинець Ю.О. та Головне управління Національної поліції у Волинській області не реалізувало.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794 цього Кодексу.

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, доводи позивача про те, що правил дорожнього руху він не порушував, зазначені в оскаржуваній постанові події не відображають обставин справи, є безпідставними та необґрунтованими, його вина не доведена належними та допустимими доказами, був позбавлений можливості реалізувати право на отримання правової допомоги, належними та допустимими доказами по справі не спростовані.

Таким чином, в силу наведених норм та з огляду на встановлені у справі фактичні обставини вбачаються підстави для висновку про те, що винуватість позивача у вчиненні порушення правил дорожнього руху не доведена, відтак оскаржувана постанова винесена без законних на те підстав і підлягає скасуванню.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вищенаведене дає підстави для задоволення позову в повному обсязі та відповідно до положень процесуального закону.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік" розмір такого прожиткового мінімуму визначено у 2102 гривні.

Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 гривень (2102 х 0,2).

Відповідач ОСОБА_3 виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені органу Національної поліції - Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Відтак в користь держави за рахунок бюджетних асигнувань цього підрозділу Національної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову поліцейського СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинця Юрія Олександровича від 03 червня 2020 року серії БАА №074467 про накладення на ОСОБА_1 за ч.8 ст.121 КУпАП стягнення у вигляді 8500 гривень штрафу скасувати.

Провадження в справі за постановою про адміністративне правопорушення від 03 червня 2020 року серії БАА №074467 закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України - серія НОМЕР_2 .

Відповідач - поліцейський СРПП № 3 Любомльського ВП ГУНП у Волинській області Віцинець Юрій Олександрович; службова адреса: вулиця Володимирська 3, місто Любомль Волинської області.

Відповідач - Головне управління Національної поліції у Волинській області; місце знаходження: вулиця Винниченка 11, місто Луцьк Волинської області; код ЄДРПОУ - 40108604.

Головуючий: суддя С.С.Чишій