Ухвала суду № 93330946, 07.12.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/18135/20

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про зупинення провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, з підстав визначених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 26.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

02 грудня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України у справі №510/1286/16-а.

В обґрунтування клопотання відповідачем вказано, що до суду з позовом позивач звернувся з пропуском строку звернення.

Суд вважає за можливе розгляд і вирішення клопотання здійснити в письмовому провадженні, відповідно до частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Судом з`ясовано, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 було передано на розгляд до Великої Палати Верховного Суду справу №510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80894542).

У вказаному судовому рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду визначено виняткові правові проблеми, головним чином, які полягають у необхідності формування правових позицій, а саме:

1. Чи можуть cудами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб`єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?;

2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?;

3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб`єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?;

4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статей 51, 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?

Як встановлено судом, у вказаних правовідносинах відповідачем на виконання рішення суду позивачу 30.06.2020 нараховано і виплачено доплату до пенсії.

Натомість до суду з позовом позивач звернувся 12.10.2020, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Таким чином, підстави вважати строк звернення у вказаних правовідносинах пропущеним у суду відсутні.

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №240/18135/20 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду України у справі №510/1286/16-а.

Керуючись статтями 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження у справі №240/18135/20 відмовити за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Панкеєва