Рішення № 93330868, 19.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. Справа№200/8617/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, управління) про:

- визнання протиправним та скасування рішення №1637 від 27 серпня 2020 року, в якому зазначено про обчислення пенсії у разі втрати годувальника згідно діючого законодавства;

- зобов`язання повторно розглянути заяву про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50 % пенсії за віком померлого годувальника, виходячи з пенсії годувальника 11196,53 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка неодноразово зверталась до управління із заявами про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

У вересні 2020 року позивачка отримала рішення управління №1634 про не зарахування стажу та в якому відповідач повідомив, що у період з 01 квітня 1988 року по 31 березня 1992 року померлий годувальник працював в якості дільничного маркшейдера, гірника на маркшейдерських роботах та був зайнятий на підземних роботах 50% робочого часу. Оскільки такі посади віднесені до п. «г» підрозділу 1, розділу 1 Списку №1, для зарахування до підземного стажу періодів роботи на цих посадах, необхідно підтвердження первинних документів про зайнятість на підземних роботах не менше половини робочого часу на рік. Таким чином відповідач зробив висновок, що пенсія позивачки обчислена відповідно до положень діючого законодавства.

Позивачка вважає таке рішення необґрунтованим, оскільки вона звернулась до відповідача із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший, а відповідач фактично своїм рішенням повідомив про те, що до пенсії її померлого годувальника не зараховано період роботи як підземний стаж.

По-друге, розмір пенсії позивача складала 11196,53 грн., а отже позивачка має право на отримання 50% від його пенсії, а саме 5598,26 грн.

Ухвалою суду від 22 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

12 жовтня 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що при відпрацюванні документів, наданих позивачкою для переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, управлінням було встановлено, що згідно довідки б/н від 01.03.2001 р., виданої ДВАТ «ШУ «Алмазна» померлий годувальник працював з 01 квітня 1988 року по 31 березня 1992 року в якості дільничного маркшейдера, гірника на маркшейдерський роботах, який зайнятий на підземних роботах 50% робочого часу. Поряд з цим, згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, робота маркшейдера була віднесена до Списку №1, розділ 1, підрозділ 2 «Робота на поверхні», а отже вказаний період роботи не може бути зарахований як підземний. Страховий стаж померлого годувальника для обчислення пенсії враховано по 01 січня 2001 року та складає 43 роки 03 місяці 02 дні. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу склав 0,43250. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії врахований з 01 вересня 1991 року по 31 серпня 1996 року згідно довідки про заробітну плату склав 15535,19 грн. Розмір пенсії позивачки складає 3513,57 грн., який складається: розмір пенсії за віком годувальника - 6718,97 (15535,19 х 0,43250), доплата за понаднормативний стаж - 308,16 грн., загальний розмір пенсії годувальника 7027,13 : 2 = 3513,57.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19 листопада 2020 року.

Позивачка та представник відповідача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з`явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Добропільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Відповідно до рішення № 914220149071 позивачку переведено з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 .

Згідно вказаного рішення розмір пенсії по втраті годувальника склав з 18.03.2020 р. по 30.06.2020 р. - 3173,98 грн., з 01.07.2020 р. по 30.11.2020 року - 3180,64 грн., з 01.12.2020 р. довічно - 3185,77 грн.

Відповідно до наданого розрахунку стажу померлого годувальника позивачки, спірний період роботи з 23 січня 1985 року по 31 грудня 1991 року зарахований до його стажу як пільговий за Списком №1 з позначкою Шахтарі.

В той час як відповідно до розрахунку стажу у рішенні про переведення позивачки на пенсію по втраті годувальника, період роботи з 23 січня 1985 року по 31 березня 1988 року зарахований до пільгового за ст. 14, Список №1 пост. 202 підземні; з 01 квітня 1988 року по 37 липня 1990 року - до пільгового за Списком №1 ст. 100, з 01 серпня 1990 року по 28 лютого 1991 року зараховано тільки до страхового стажу, період з 01 березня 1991 року по 31 грудня 1991 року зараховано до пільгового стажу за Списком №1 ст. 100.

Як вбачається з наданих відповідачем пояснень, період роботи з 01 квітня 1988 року по 31 серпня 1992 року був зарахований до пільгового стажу годувальника позивачки за Списком №1, оскільки на той час професія, яку обіймав ОСОБА_2 давала право на пільги. Проте ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» застосовується до осіб, які відпрацювали під землею повний робочий день (80%).

18 березня 2020 року позивачка звернулась до управління із заявою про перерахунок пенсії.

Рішенням управління від 27 серпня 2020 року №1637 позивачці відмовлено в перерахунку пенсії. Відповідно до вказаного рішення годувальник позивачки працював у період з 01 квітня 1988 року по 31 березня 1992 року в якості дільничного маркшейдера, гірника на маркшейдерських роботах та був зайнятий 50% робочого часу на рік. Оскільки зазначені професії віднесені до пп. «г» підрозділу 1, розділу 1, Списку №1, для зарахування до підземного стажу періоду роботи на цих посадах, необхідно підтвердження первинних документів про зайнятість на підземних роботах не менше половину робочого часу на рік. Також у рішенні зазначено, що пенсія ОСОБА_1 обчислена відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачка вважає таке рішення управління протиправним, оскільки розмір пенсії її годувальника складав 11193,53 грн., а тому згідно положень чинного законодавства, розмір її пенсії має складати 50 % від пенсії годувальника, тобто 5596,76грн.

До суду було також надано довідку №2666/02 від 16.12.2019 р., видану Добропільським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до якої у вересні 2019 року розмір пенсії ОСОБА_2 становив 11196,53 грн.

Згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_3 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Як вбачається з довідки управління, розмір пенсії годувальника складав 11196,53 грн., при цьому під час переведення позивачки з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, розмір її пенсії склав з 18 березня 2020 року - 3173,98 грн., у зв`язку з чим остання звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Однак рішенням від 27 серпня 2020 року управлінням було відмовлено у проведенні такого перерахунку, оскільки під час опрацювання наданих позивачкою документів для переведення з одного виду пенсії на інших, управлінням було встановлено, що померлий годувальник у період з 01 квітня 1988 року по 31 березня 1992 року працював в якості дільничного маркшейдера на маркшейдерських роботах та був зайнятий на підземних роботах 50 % робочого часу на рік. Враховуючи наведене, вказаний стаж роботи не може бути зарахований як стаж з повним робочим днем під землею.

Суд вважає таке рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку особи, яка звертається за призначенням пенсії у разі втрати годувальника, доводити наявність підстав для призначення пенсії померлому годувальнику, у тому числі підтверджувати наявність відповідного стажу роботи. Право померлого годувальника на отримання пенсії вже було встановлене відповідачем у момент призначення йому пенсії. При цьому як зазначалось раніше, період роботи померлого годувальника з 23 січня 1985 року по 31 грудня 1991 року був зарахований до пільгового стажу за Списком №1 Шахтарі та відповідно годувальник позивачки отримував пенсію, виходячи з вказаного розрахунку у розмірі 11196,53 грн. на момент смерті.

Норма Закону № 1058, а саме стаття 37, носить імперативний характер, тобто виражає чітко позначені дії і не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав та обов`язків суб`єктів. Отже, виходячи з приписів зазначеної статті, Законом заборонено призначення пенсії по втраті годувальника нижче 50% розміру пенсії, що виплачувалась годувальнику за життя.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що права позивачки були порушені внаслідок зменшення розміру пенсії по втраті годувальника, що призвело до її звернення із заявою про перерахунок пенсії та, як наслідок, прийняття протиправного рішення про відмову у перерахунку пенсії. Таким чином, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України та задля поновлення порушених прав позивачки, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та змінити спосіб захисту порушеного права позивачки шляхом визнання протиправним рішення від 27 серпня 2020 року № 1637 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з дати її призначення в розмірі 50 % відсотків пенсії за віком померлого годувальника, а саме 11196,53 грн. з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 15.09.2020 р., судові витрати у розмірі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 серпня 2020 року № 1637 про не зарахування стажу.

Зобов`язати Добропільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) здійснити ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з дати її призначення в розмірі 50 % відсотків пенсії за віком померлого годувальника, а саме 11196,53 грн. з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, 28а, код ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 19 листопада 2020 року.

Повний текст рішення складено 27 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко