Рішення № 93330867, 07.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 р. Справа№200/10245/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

04.11.2020 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (місцезнаходження: пр.-т. Миру, буд. 68, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 37967785) (відповідач-2) про:

- визнання дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо нарахування в неповному обсязі недоплаченої суми, яка підлягає до виплати за період з 01.01.2018 по 31.12.2019;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, недоплачену суму, яка підлягає до виплати за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в розмірі 55738,20 грн.;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, моральну шкоду в розмірі 2000 грн. шляхом списання коштів Головним управління Державної казначейської служби України у Донецькій області наявних на рахунках відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2020 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В порядку частини 2 статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. Проте, позивач вважає, що відповідач не в повному обсязі нарахував та виплатив недоплачену суму пенсії, яка підлягає до виплати за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 в розмірі 55738,20 гривень.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони порушують її право на належне пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В установлений судом строк відповідачем-1 через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач-1 мотивував тим, що перерахунок пенсії позивача, у розмірі 85% грошового забезпечення, проведено з 01.02.2020 за протоколом від 13.01.2020 у розмірі 6951,30 гривень. Відповідач зазначив, що ним виконано розрахунок суми пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 09.12.2019, який складає 17747,64 гривні та за період з 09.12.2019 по 31.01.2020 у розмірі 1879,62 гривні.

Крім того, відповідач-1 зазначив, що доплата за період з 01.01.2018 по 09.12.2019 в сумі 17747,64 гривні буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу, доплата за період з 09.12.2019 по 31.01.2020 у розмірі 1879,62 гривні сплачено на картковий рахунок позивача у лютому 2020 року.

Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Згідно частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ОСОБА_1 , є громадянкою України, про що свідчить копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 26.12.2001, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №200/12390/18-а позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні з 01.01.2016 перерахунку її пенсії за вислугою років розміру пенсії з 85 процентів на 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 виходячи з розміру пенсії 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення - із застосуванням ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції, яка була чинною станом на дату призначення пенсії.

Постановою Першого апеляційного адміністративно суду від 10.12.2019 у справі №200/12390/18-а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №200/12390/18-а задоволено частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №200/12390/18-а скасовано в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні перерахунку з 01.01.2016 та зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016.

Абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №200/12390/18-а викладено в наступній редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 при проведенні з 01.01.2018 перерахунку її пенсії за вислугою років розміру пенсії з 85% на 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 виходячи з розміру пенсії 85 % відповідних сум грошового забезпечення - із застосуванням ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції, яка була чинною станом на дату призначення пенсії.».

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №200/12390/18-а залишено без змін.

Відповідно до листа №409-428/Б-02/8-0500/20 від 20.02.2020, відповідач-1 зазначив, що після виконання судового рішення, розмір пенсії позивача складає 6951,30 гривень. Доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 10.12.2019 (дата набрання законної сили рішенням суду) у загальній сумі 17747,64 гривень (613,35 грн. * 12 місяців) + 920,03 грн. * 11 місяців + 267,11 грн.) буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду».

Згідно з додатком до листа №409-428/Б-02/8-0500/20 від 20.02.2020, розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 №N/А 4780, сума доплати до пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 09.12.2019 складає 17747,64 гривень.

11.03.2020 позивач звернулась до відповідача-1 з вимогою здійснити перерахунок доплати заборгованості з пенсії за період з 01.01.2018 по 10.12.2019.

Листом №11200-8216/Б-03/8-2800/20 від 24.04.2020 відповідач-1 надав відповідь, в якою зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 85% відповідних сум грошового забезпечення.

В листі №0500-0304-8/8302 від 05.05.2020, суб`єкт владних повноважень зазначив, що на виконання рішення суду, розмір пенсійної виплати позивача з 01.01.2020 складає 6951,30 гривень, а станом на 01.12.2019 склав 5896,01 гривень. Доплату пенсії за рішенням суду за період з 10.12.2019 (з дати набрання рішенням законної сили) по 31.01.2020 у розмірі 1879,62 гривень, в том числі:

- доплата за грудень 2019 - 652,92 гривень (5896,01 - 4975,98 = 920,03 грн./31*22 дні (з дати набрання рішенням законної сили);

- доплата за січень 2020 - 1226,70 гривень (6951,30 - 5724,60).

Також, відповідач-1 зазначив, що доплату зараховано на картковий рахунок позивача відкритий в ПАТ «Ощадбанк».

Згідно з додатком до листа №0500-0304-8/8302 від 05.05.2020, розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 №N/А 4780, сума доплати до пенсії позивача за період грудень 2019 - січень 2020 складає 1879,62 гривень.

15.10.2020 позивач звернулась до відповідача-1 з проханням здійснити перерахунок заборгованості та провести виплату належних сум негайно.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу за пенсійною справою №N/А 4780 від 16.11.2020 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача складає 8178,00 гривень, та основний розмір пенсії: 85% грошового забезпечення (вислуга років 30) - 6951,30 гривень.

Згідно з розрахунками до листів №409-428/Б-02/8-0500/20 від 20.02.2020, №0500-0304-8/8302 від 05.05.2020 розмір фактично виплаченої пенсії позивача за місяць в 2018 році складав 4227,36 гривень, в 2019 році - 4975,98 гривень.

Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є правомірність не виплати позивачу в повному обсязі недоплаченої суми пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

При цьому, суд відхиляє твердження позивача, що даний спір має вирішуватись в порядку судового контролю, передбаченому статтями 382, 383 КАС України, в межах адміністративної справи №200/12390/18-а. Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що предметом спору у справі №200/12390/18-а було оскарження дій органу пенсійного фонду при визначенні розміру пенсії, а саме: її відсоткового зменшення відносно розміру грошового забезпечення, застосованого для обчислення такої пенсії. В той час як в цій справі позивач оскаржує здійснений відповідачем математичний розрахунок доплати до пенсії за визначений період та дії суб`єкта владних повноважень відносно не виплати такої доплати у повному обсязі, що є окремою підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2018 у справі №200/12390/18-а, яке набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративно суду від 10.12.2019, відповідач-1 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 виходячи з розміру пенсії 85 % відповідних сум грошового забезпечення - із застосуванням статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в редакції, яка була чинною станом на дату призначення пенсії.

Як встановлено судом, доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 10.12.2019 (дата набрання законної сили рішенням суду) у загальній сумі 17747,64 гривень (613,35 грн. * 12 місяців) + 920,03 грн. * 11 місяців + 267,11 грн.) буде здійснена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень зазначив, що на виконання рішення суду, розмір пенсійної виплати позивача з 01.01.2020 складає 6951,30 гривень, а станом на 01.12.2019 склав 5896,01 гривень. Доплату пенсії за рішенням суду за період з 10.12.2019 (з дати набрання рішенням законної сили) по 31.01.2020 у розмірі 1879,62 гривень, в тому числі:

- доплата за грудень 2019 - 652,92 гривень (5896,01 - 4975,98 = 920,03 грн./31*22 дні (з дати набрання рішенням законної сили);

- доплата за січень 2020 - 1226,70 гривень (6951,30 - 5724,60).

Також, відповідач-1 зазначив, що доплату зараховано на картковий рахунок позивача відкритий в ПАТ «Ощадбанк».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктами 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.

Бюджетом Пенсійного фонду України на 2020 рік з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів державного бюджету України у розмірі 200 млн. грн.

З огляду на викладене, відповідачем-1 здійснено нарахування позивачу недоплаченої суми пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019, однак, не проведено її виплату.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що недоплачені суми пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 не виплачуються, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань на цю мету.

Крім того, судом встановлено, що сума грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача складає 8178,00 гривень, та основний розмір пенсії: 85% грошового забезпечення (вислуга років 30) - 6951,30 гривень. Тобто загальна сума доплати пенсії позивачу за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 складає 55738,20 гривень:

- 32687,28 гривень - за 2018 рік (6951,30 грн. - 4227,36 грн. = 2723,94 грн.*12 місяців);

- 21728,52 гривень - за січень-листопад 2019 року (6951,30 грн. - 4975,98 грн. = 1975,32 грн.*11 місяців);

- 1322,40 гривень - за грудень 2019 року (6951,30 грн. - 4975,98 грн. = 1975,32 грн. - 652,92 грн.)

Отже, відповідач-1 здійснив неправильний розрахунок доплати пенсії позивачу за період з 01.01.2018 по 31.12.2019.

Разом з тим, суд не погоджується з вищезазначеними діями відповідача-1, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1058-IV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом, та обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом.

Пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм можна прийти висновку, що порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.

Відповідно до части 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, не виплачуючи позивачу доплату до пенсії у розмірі 55738,20 гривень, за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому, право на отримання пенсії є об`єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Відповідно до статті 13 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За таких обставин, наявними матеріалами справи підтверджено невиплату доплати до пенсії позивачу за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у розмірі 55738,20 гривень.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про визнання дій відповідача протиправними та задоволення позовних вимог в цій частині частково.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача невиплаченої доплати до пенсії в розмірі 55738,20 гривень, право позивача на яку відповідачем не заперечується, однак було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача доплати до пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у розмірі 55738,20 гривень.

Посилання відповідача як на підставу невиплати позивачеві заборгованості з пенсії на те, що доплата не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України, суд не приймає до уваги, оскільки відсутність відповідного фінансування, не є передбаченою законом підставою для невиплати пенсії.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, обґрунтування розміру заявленої моральної шкоди, а також інші обставини, що мають значення для вирішення вимоги відшкодування немайнової шкоди.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч вимог цієї статі позивачем не доведені обставини зазнання моральної шкоди, через що позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо дотримання строків звернення до адміністративного суду.

За загальним правилом, встановленим КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Згідно з частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є № 1058-IV.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Необхідними умовами застосування наведеної норми адміністративними судами є: 1) факт нарахування сум пенсій за минулий час, що підтверджується відповідними доказами; 2) доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких є невиплата сум пенсій.

З огляду на те, що факт нарахування пенсії позивачеві за розглядаємий період підтверджено матеріалами справи і не заперечується відповідачем, а протиправність дій відповідача щодо невиплати такої пенсії встановлена судом вище, відтак суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції № 51 від 29.10.2020 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1681,60 гривень.

Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - суб`єкта владних повноважень на корить позивача у розмірі 840,80 гривень.

Керуючись статтями 2-17, 42-47, 72-77, 90, 94, 121, 122, 139, 143, 159-164, 241-246, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (місцезнаходження: пр.-т. Миру, буд. 68, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 37967785) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у розмірі 55738 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять вісім) гривень 20 копійок.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 доплату до пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2019 у розмірі 55738 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять вісім) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.12.2020.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна