Постанова № 9332808, 11.02.2010, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №33-41/2010 Головуючий 1-ї інстанції: Литвиненко І.Ю.

Доповідач: Давиденко Е.В.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 лютого 2010 року м. Полтава

Суддя Апеляційного суду Полтавської області Давиденко Е.В., розглянувши за апеляційною скаргою ОСОБА_1 матеріали справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12 січня 2010 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Остер Чернігівської області, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1, який працює завідуючим складом ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс»,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 163-3 ч.1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу 85 грн.

Згідно з цією постановою, ОСОБА_1 завідуючий складом ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс», який є посадовою особою, визнаний винуватим та підданий адміністративному стягненню за те, що 24 листопада 2009 року не виконав законні вимоги посадових осіб органів державної податкової служби, а саме не допустив їх для проведення планової виїзної перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказував, що працівники органів державної податкової служби не були допущені на ввірений йому склад відповідно до вимог Закону «Про державну податкову службу в Україні», оскільки у них не було підстав проводити перевірку. Так, перевірка розрахункових операцій не є плановою, не було надано наказ та рішення суду на проведення такої перевірки, за 10 днів підприємство не повідомлялось про проведення перевірки. Крім того, ОСОБА_1 стверджував, що посадових осіб органів державної податкової служби не допустив на склад для проведення перевірки директор з податкової та бухгалтерської політики Басараб О.П., а не він, і тому ОСОБА_1 не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КУпАП, за яке визнаний винуватим та притягнутий до адміністративної відповідальності. З огляду на наведене, скаржник просив постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити.

Заслухавши скаржника ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи скарги, вважаю за необхідне задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Статтею 163-3 КУпАП передбачено відповідальність керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій за невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у пунктах 5-8 частини першої статі 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, п.8. ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» органам державної податкової служби надано право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.

Районний суд, визнаючи винним ОСОБА_1 за ст. 163-3 ч.1 КК України послався на те, що він будучи посадовою особою ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» вчинив дії, які перешкоджали посадовим особам органів державної податкової служби здійсненню своїх повноважень по проведенню перевірки діяльності платника податків.

Твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що він не є суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки посадових осіб державної податкової служби не допустив в приміщення ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» для проведення перевірки не він, а директор з податкової та бухгалтерської політики Басараб О.П. не заслуговують на увагу. Так, при складанні відповідного акту №2652/16/31/23-25484884 від 24.11.2009 року саме ОСОБА_1 надав письмові пояснення посадовим особам органів державної податкової служби про те, що перевірка не може бути проведена з підстав відсутності наказу керівника податкової служби на перевірку, що підтверджується його особистим підписом. А тому немає підстав вважати, що не ОСОБА_1, а хтось інший не допустив посадових осіб державної податкової служби для проведення перевірки (а.с.1).

Разом з тим, суд не встановив, чи були такі вимоги посадових осіб органів державної податкової служби законними.

Так, відповідно до ст. 11-1 ч.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Згідно зі ст. 11-1 ч.7, 8 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», перевірка в межах повноважень податкових органів питання дотримання вимог ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вважається позаплановою та повинна здійснюватися на підставі рішення суду.

Так, відповідно до вимог ст. 11-2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншим законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1. направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2. копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог встановлених цієї статтею, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як пояснив ОСОБА_1 при складанні акту ДПА у Полтавській області від 24.11.2009 р. та в судовому засіданні, працівники органів державної податкової служби, коли з'явились на склад, пред'явили лише направлення на проведення планової перевірки з питань дотримання вимог ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95 від 06.07.1995 р., ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481 від 19.12.1995 р., ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» №98/96-ВР від 23.03.1996 р., Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 р. «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», проте копія наказу керівника податкового органу про проведення перевірки не пред'являлась. Хоча в направленні і було вказано, що перевірка є плановою, проте дотримання вимог цього закону є предметом позапланової перевірки, проведення якої дозволяється за рішення суду, що приймається за участю представника платника податку; а крім того за 10 днів підприємство не повідомлялось про проведення перевірки (а.с.1).

Разом з тим, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає ані копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки платника податків ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс», ані повідомлення про проведення виїзної перевірки, ані самого направлення.

А тому апеляційний суд вважає пояснення ОСОБА_1 в цій частині достовірними.

За відсутністю вказаного наказу та повідомлення про проведення виїзної перевірки платника податку ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» у працівників органів державної податкової служби не було законних підстав проводити таку перевірку, а тому вони правомірно не були допущені до її проведення, відповідно до ст. 11-2 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».

Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 не має складу правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КУпАП, а тому відповідно до вимог ст. 247 цього Кодексу провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 12 січня 2010 року стосовно ОСОБА_1 скасувати та, відповідно до вимог ст. 247 КУпАП, провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-3 КУпАП.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Е.В. Давиденко