Рішення № 93328058, 26.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4203/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Головахи К.К., розглянувши справу

за позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу та пені у сумі 377 832,00 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відповідача - 1: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв

до Відповідача -2: Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

про визнання недійсним рішення №48-ріш від 27.12.2019

Представники:

Від Позивача (за первісним позовом) Войтенкова І.О. - представник

Від Відповідача (за первісним позовом) Шашликов ДгГ. - адвокат

Від Відповідача-2 (за зустрічним позовом) Лещенко Г. - представник

СУТЬ СПОРУ:

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" штрафу та пені (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у сумі 377 832,00 грн. за порушення антимонопольного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою суду від 05.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.09.2020.

26.08.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що позивач посилається на те, що рішення № 48-ріш від 27.12.2019 надіслано на адресу відповідача супровідним листом № 64-02/54, однак вказаний лист не отримано відповідачем, про що свідчить конверт із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач також вказує, що жодного повідомлення він не отримував та йому не повідомлялося про будь-які поштові надходження.

Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 40049277 значиться, що для здійснення зв`язку з ТОВ "ПРОММПЕЦТЕХ" використовується телефон: НОМЕР_1 .

Відповідач вважає, що позивач мав очевидну змогу довести посадовим особам ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" інформацію про наявність рішення в інший спосіб, а саме шляхом телефонного повідомлення та здійснити фіксування такого повідомлення відповідними технічними засобами.

Також відповідач вважає, що положення ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не може використовуватися для даної справи, оскільки чітко вказано, що вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою.

Крім того, відповідач вказує на те, що з матеріалів справи вбачається відсутність доказів, які б свідчили про відсутність керівника (директора), його уповноважених осіб або взагалі посадових осіб ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" за місцем знаходження юридичної особи, а саме: Україна, 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56. У даному випадку належним, допустимим та достатнім доказом відсутності керівника (директора), його уповноважених осіб або взагалі посадових осіб ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" за місцем знаходження юридичної особи міг бути відповідний акт складений за участю не менше двох свідків.

Відмітка про закінчення зберігання поштового відправлення не може вважатися в даному випадку належним та допустимим доказом того, що посадові або уповноважені особи на час спроби вручення поштового відправлення не знаходилися за місцем знаходження юридичної особи. Вказане може свідчити лише про неналежне виконання своїх обов`язків працівниками Укрпошти.

Також відповідач звертає увагу на те, що Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України є неналежним позивачем у даній справі, оскільки з 02.06.2020 відсутні відповідні повноваження, що тягне за собою відсутність права заявляти будь-які вимоги до юридичних осіб, та стягувати грошові кошти на свій рахунок.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому останній просив:

- витребувати у Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином завірену копію розпорядження Голови Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділів Антимонопольного комітету України" (зі змінами);

- витребувати у Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином завірені докази, які б свідчили про відсутність керівника (директора), його уповноважених осіб або взагалі посадових осіб ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" за місцем знаходження юридичної особи, а саме: Україна, 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56.

26.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 48-ріш від 27.12.2019.

Разом із зустрічною позовною заявою відповідачем надано до суду клопотання про витребування доказів, в якому останній просить:

- Витребувати у Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином завірену копію вимог про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292/80-1600 та від 24.01.2018 № 1-292/80-75 з доказами направлення.

- Витребувати у Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином завірену копію листа від 18.11.2018 № 64-02/2045, яким надіслано копію подання про попередні висновки 15.11.2019 року № 64-03/123-пв у справі № 2-26.250/44-2019 з доказами направлення.

- Витребувати у Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином завірену копію доручення Голови Антимонопольного комітету України від 09.11.2017 № 13-01/412.

- Витребувати у Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України витяг (скріншот) з офіційного сайту АМКУ про розміщення подання про попередні висновки 15.11.2019 № 64-03/123-пв у справі №2-26.250/44-2019 із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.

- Витребувати у Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України належним чином завірені докази, які б свідчили про відсутність керівника (директора), його уповноважених осіб або взагалі посадових осіб ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" за місцем знаходження юридичної особи, а саме: Україна, 53200, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Дружби, б. 24, кв. 56.

26.08.2020 Миколаїсвське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача штраф у сумі 188 916, 00 грн. та пеню - 188 916,00 грн. Заява обґрунтована тим, що згідно із кількості прострочених днів сплати штрафу, збільшився розмір пені.

Ухвалою від 01.09.2020 року залишено зустрічну позовну заяву без руху для усунення недоліків.

У засіданні 01.09.2020 заяву про збільшення позовних вимог залишено без руху та підготовче засідання відкладено на 28.09.2020.

10.09.2020 року до суду надійшла заява Відповідача про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.09.2020, суд прийняв зустрічний позов до розгляду.

14.09.2020 року до суду від Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що позиція ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" є невірною та необґрунтованою, тому що Відділення перебуває в стані припинення, запису про його припинення до реєстру не внесено, відсутній запис щодо припинення його як юридичної особи, а також відомостей щодо його правонаступників. На теперішній час, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо двох окремих самостійних юридичних осіб - Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, таким чином, Позивач зазначає, що процес приєднання наразі ще не завершено.

21 вересня 2020 року Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало відзив на зустрічну позовну заяву ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ", в якому не погоджується із позицією Позивача за зустрічним позовом та звертає увагу суду на те, що ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" пропущено строк на оскарження рішення від 27.12.2019 року №48-ріш, який є присічним (не підлягає відновленню), і це є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання недійсним цього рішення.

Поштове відправлення, яким Відділення надсилало на адресу Позивача спірне рішення, повернулось від об`єкту поштового зв`язку до Відділення з довідкою ф.20, де була зазначена причина неможливості вручення: "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи, що рішення не було вручено, Відділення інформацію про прийняте Рішення оприлюднило в офіційному друкованому органі - газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" (випуск № 46 від 11.03.2020р.).

21 вересня 2020 року Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало письмові пояснення на ухвалу суду від 01.09.2020, в яких зазначило, що для оскарження рішень Антимонопольного комітету України, не можуть бути застосовані відповідні положення ГПК України, оскільки строк оскарження визначається спеціальною нормою, а саме статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та є присічним.

24 вересня 2020 року Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало до суду лист щодо усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог з додатками.

Ухвалою суду від 28.09.2020 року прийнято заяву про збільшення розміру первісних позовних вимог, продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів до 03.11.2020 року та оголошено перерву до 13.10.2020.

12.10.2020 Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало до суду відзив на зустрічну позовну заяву в якому зазначив, що Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів наявності підстав для скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2019 №48-ріш.

Ухвалою суду від 13.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.11.2020.

03.11.2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку із відпусткою судді Назаренко Н.Г., про що сторін по справі повідомлено належним чином.

Ухвалою від 10.11.2020 призначено судове засідання на 11.11.2020.

Ухвалами від 11.11.2020 в задоволені клопотання ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» про витребування доказів відмовлено та призначено судове засідання на 26.11.2020.

17.11.2020 Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надало заяву про залучення додаткових документів до матеріалів справи.

Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні 26.11.2020 підтримало первісний позов, проти задоволення зустрічного позову заперечило.

ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» проти задоволення первісного позову заперечило, зустрічні позовні вимоги підтримало у повному обсязі.

Південне міжобласне територіальне відділення Атимонопольного комітету України проти задоволення зустрічного позову заперечило.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 26.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування первісного позову є встановлення факту порушенням ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» законодавства про захист економічної конкуренції та правомірності нарахування штрафу та пені за порушення відповідачем антимонопольного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2019 Адміністративною колегією Миколаївського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач за первісним позовом) у справі № 2-26.250/44-2019 прийнято рішення №48-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно з яким визнано, що:

- Дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ» (далі - відповідач за первісним позовом), які полягають в неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, на пункти 1-11 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292-1600 у встановлений головою територіального відділення строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строки.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 31 486,00 грн.

- Дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ», які полягають в неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, на пункти 12-16 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292-1600 у встановлений головою територіального відділення строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строки.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 31 486,00 грн.

- Дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ», які полягають в неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, на пункти 17-32 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292-1600 у встановлений головою територіального відділення строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строки.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 31 486,00 грн.

Загальна сума штрафу складає 188 916,00 грн.

У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Зокрема, відповідачу також роз`яснено, що відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

У рішенні Антимонопольного комітету також зазначено, що рішення може бути оскаржено повністю або частково до Господарського суду Миколаївської бласті у двомісячний строк з дня його одержання.

Позивач листом від 13.01.2020 № 2-26.250/44-2019 направив на адресу відповідача рішення від 27.12.2019 № 48-ріш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (а.с. 12).

Зазначений лист повернуто із відміткою Укрпошти на поштовому конверті (а.с. 13).

Інформацію про прийняте Рішення № 48-ріш оприлюднено в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України "Урядовий кур`єр" від 11.03.2020 № 46 (6660) (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Комітету до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Комітету надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів комітету вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем приживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Таким чином, Рішення № 48-ріш вважається врученим відповідачу 20.03.2020.

Відповідачем рішення Антимонопольного комітету України № 48-р у встановлений двомісячний строк не оскаржувалось.

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на час звернення позивача до господарського суду, відповідач доказів сплати штрафу не надав.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, позивач вважає, що строк сплати штрафу, накладеного на відповідача рішенням Антимонопольного комітету України №48-ріш, закінчився 21.05.2020.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Позивач посилається на те, що відповідач в установлений строк не сплатив штраф, накладений рішенням Антимонопольного комітету України №48-ріш, документів, що підтверджують сплату штрафу до Антимонопольного комітету України не надіслав, а тому позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача на підставі вказаного рішення суми штрафу в розмірі 188 916,00 грн. та суми пені в розмірі 188 916,00грн. за період з 22.05.2020 по 14.07.2020, враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Вказане є причиною спору.

Дослідивши матеріали первісного позову, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб`єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Антимонопольного комітету України №48-ріш опубліковане 11.03.2020 в газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" № 46 та вважається врученим відповідачу за первісним позовом 20.03.2020.

Таким чином, кінцевим терміном сплати відповідачем за первісним позовом штрафу є 21.03.2020.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом ухилився від сплати штрафу в розмірі 188 916,00 грн., накладеного на нього рішенням Антимонопольного комітету України від 27.12.2019, у двомісячний строк з дня вручення рішення про накладення штрафу (ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), оскільки станом на час розгляду справи, спірний штраф відповідач за первісним позовом не сплатив, докази протилежного до матеріалів справи не долучив.

За таких обставин, суд вважає первісні позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 188 916,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню за прострочення сплати останнім штрафу за період з 22.05.2020 по 14.07.2020 в розмірі 188 916,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням положень абзацу 1 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить стягнути з відповідача 188 916,00 грн. пені за вказаний період за наступним розрахунком:

Сума штрафу, накладеного на відповідача рішенням №48-ріш, становить 188 916 грн.

Позивач за первісним позовом зазначає, що за період з 22.05.2020 по 27.07.2020 відповідачем за первісним позовом прострочено 67 днів сплати штрафу, а сума пені за прострочення сплати штрафу за цей період складає 189 860,58 грн.

При цьому, позивачем за первісним позовом враховано обмеження, встановлені частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМК, у зв`язку з чим позивач за первісним позовом визначив розмір пені за період з 22.05.2020 по 27.07.2020 в сумі 188 916,00 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд прийшов до висновку, що він здійснений вірно, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 188 916,00 грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача за первісним позовом щодо неналежності позивача за первісним позовом судом не приймаються на підставі наступного.

Згідно розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України» (в редакції розпорядження АМКУ від 07.05.2020 № 5-рп) постановлено: 01.06.2020 припинити Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України шляхом приєднання до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; визначити Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України правонаступником всіх майнових прав та обов`язків Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; Голові Антимонопольного комітету України утворити комісію з припинення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та затвердити її склад, включаючи голову комісії; голова комісії з припинення Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України уповноважується представляти інтереси Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судах, органах державної влади та у відносинах з третіми особами.

Припинення юридичної особи - це процедура, результатом якої є припинення юридичної особи, тобто внесення запису про припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, після чого така юридична особа перестає існувати.

Процедура припинення регулюється багатьма нормативно-правовими актами, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та іншими законодавчими актами спеціального характеру.

Загальний порядок припинення юридичної особи встановлюють Цивільний та Господарський кодекси України.

Згідно ст. 59 ГК України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами 3, 4 ст. 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

У відповідності до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Згідно із п.п. 14 та 15 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дані про юридичних осіб правонаступником яких є зареєстрована юридична особа та дані про юридичних осіб - правонаступників.

В Єдиному державному реєстрі міститься інформація, що Відділення перебуває в стані припинення, запису про його припинення до реєстру не внесено, відсутній запис щодо припинення його як юридичної особи, а також відомості щодо його правонаступників. Змін до відомостей, що містяться є Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, до реєстру не внесено.

В Єдиному державному реєстрі міститься інформація щодо двох окремих самостійних юридичних осіб - Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 22440366) та Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 20992104).

З викладеного вбачається, що процес приєднання наразі ще не завершено.

Належними сторонами у судовому процесі є суб`єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом. Відповідно, належними сторонами будуть ті особи, які не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку.

Рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 27.12.2019№ 48-ріш по справі № 2-26.250/44-2019, яким ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" притягнуто до відповідальності накладанням штрафу, прийнято адміністративною колегією Миколаївського відділення АМКУ, тому право вимоги щодо стягнення штрафи та пені згідно цього рішення належить саме Миколаївському відділенню Антимонопольного комітету України. Отже, Миколаївське відділення Антимонопольного комітету України є суб`єктом права вимоги, тобто належним позивачем у даній справі.

Справа № 2-26.250/44-2019, у якій прийнято спірне рішення, розглядалась Відділенням виходячи із процесуальних засад, визначених розділом 7 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 № 169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за № 471/2911 (далі - Правила).

Зазначені правила є спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

Згідно п. 33 Правил рішення у справі надається для виконання відповідно до частини 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Рішення у справі (витяг з нього, що містить інформації з обмеженим доступом, відомостей, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам держави, осіб, які брали участь у справі, та інших осіб) може бути оприлюднене шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане в друкованих виданнях чи поширене в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилучення інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, готовою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилається або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос Україна», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», Офісний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Отже, стаття 56 Закону визначає порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету та конкретизує лише певні випадки неможливості вручення, а саме лише відсутність у згаданому переліку вказівки про той чи інший випадок в жодному разі не означає, що вказані у цій статті випадки є виключними.

Суд зазначає, що у даній справі випадок неможливості вручення рішення відповідачеві за первісним позовом зазначений у статті 56 Закону, що підтверджується наступним.

Поштове відправлення, яким позивач за первісним позовом надсилав на адресу відповідача за первісним позовом спірне рішення, повернулось від об`єкту поштового зв`язку до позивача за первісним позовом з довідкою ф.20, де зазначена причина неможливості вручення: «за закінченням терміну зберігання».

Положення законодавчих актів у сфері надання послуг поштового зв`язку, зокрема, пункт 7.1. Порядку пересилання поштових відділень, пункти 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку регламентують, що така причина означає, що листоноша не застав адресата за місцезнаходженням, а адресат протягом місяця не з`явився на пошту для отримання рекомендованого листа.

Відповідно до п. 62 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу. Загальний порядок приймання поштових відправлень, поштових переказів регламентовано пунктом 54-74 розділу Правил «Приймання поштових відправлень, поштових переказів».

Згідно ст. 56 Правил надання послуг поштового зв`язку не підлягають пересиланню поштові відправлення, поштові перекази, порядок адресування яких не відповідає вимогам, визначеним цими Правилами.

Порядок доставки та вручення поштових відправлень регламентовано розділом Правил «Доставка та вручення поштових відправлень, поштових переказів».

Згідно п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку.

Порядок приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень визначено також у спеціальному нормативно-правовому акті - Порядку пересилання поштових відправлень (далі - Порядок), затверджений наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211.

Пункт 3.1.6.10 цього Порядку регламентує, що втручання письмової кореспонденції здійснюється у порядку, визначеному в пунктах 104-121 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 7.1. Порядку поштові відправлення досилаються (повертаються) і вручаються адресатам (відправникам) з довідками ф.20. При поверненні (досиланні) поштового відправлення причина повернення (досилання) зазначається на довідці ф.20 (аналогічному відбитку штампа), яка акуратно прикріпляється на лицьовому боці відправлення.

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення «ЕMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

Згідно пункту 117 цих Правил поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про поштовий зв`язок» у разі неможливості вручити адресатам поштові відправлення (поштові перекази) вони повертаються відправникам. У разі неможливості вручити адресатам та відправникам поштові відправлення (поштові перекази) вони зберігаються в об`єктах поштового зв`язку протягом шести місяців з дня їх приймання.

Таким чином, випадки «неможливості вручення» та причини повернення поштового відправлення розкриваються вищенаведеними нормативними положеннями:

- адресат відмовився отримувати рекомендований лист;

- адресат відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання);

- листоноша не застав адресата за місцезнаходженням (місцем проживання), а адресат протягом місяця не з`явився на пошту для отримання рекомендованого листа (закінчення терміну зберігання);

- направлено зазначена або відсутня адреса (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб);

- інші причини, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

З матеріалів справи вбачається, що рішення № 48-ріш направлено на адресу відповідача за первісним позовом, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (вул. Дружби, б. 24, кв. 56, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200), рекомендованим листом від 13.01.2020 № 64-02/54, із повідомленням про вручення поштового відправлення. Відділення поштового зв`язку повернуло відправлення № 5400139037649 у зв`язку з неможливістю його вручити внаслідок закінчення строку зберігання, про що свідчить конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (довідка ф.20).

Враховуючи, що не було можливості вручити ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» спірне рішення, на виконання ст. 56 Закону, інформація про прийняте рішення оприлюднена в офіційному друкованому органі - газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» (випуск № 46 від 11.03.2020).

Вказане свідчить про те, що позивачем за первісним позовом у повній мірі дотримано встановлення нормативно-правовими актами у сфері захисті економічної конкуренції вимог до проведення органу Антимонопольного комітету України відповідних процесуальних дій щодо порядку надання рішення для виконання.

Отже рішення вважається врученим відповідачу за первісним позовом 20.03.2020.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі зі стягненням з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 188 916,00 грн. та пені у розмірі 188 916,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України законодавства про захист економічної конкуренції в частині прийняття рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 27.12.2019№ 48-ріш по справі № 2-26.250/44-2019, яким ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" притягнуто до відповідальності накладанням штрафу.

Як зазначено в зустрічній позовній заяві, Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - відповдіач-1 за зустрічним позовом) на виконання доручення голови Антимонопольного комітету України від 09.11.2017 № 13-01/412 проводилось дослідження на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" (ділі - позивач за зустрічним позовом) під час участі у процедурі закупівлі, проведеної ВП ЮУАЕС ДП «НАЕК Енергоатом» за допомогою веб-порталу «ProZorro» (ідентифікатор закупівлі UA-2017-08-17-000059-b).

У рішенні Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 48-ріш від 27.12.2019 по справі № 2-26.250/44-2019 зазначено, що головою Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" направлено вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292/80-1600 та від 24.01.2018 № 1-292/80-75, а у встановленні головою відділення строки ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" запитуваної інформації не надало, про продовження строків надання інформації не клопотало.

За результатами розгляду справи № 2-26.250/44-2019 такі дії ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" визнано порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 13 с. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

На підставі зазначеного, Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 48-ріш від 27.12.2019 по справі № 2-26.250/44-2019, яким на ТОВ "ПРОМСПЕЦТЕХ" накладено штраф у розмірі 188 916,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що його керівництву не було відомо про вимоги відповдіача-1 за зустрічним позовом від 17.11.2017 № 1-292/80-1600 та від 24.01.2018 № 1-292/80-75 про надання інформації та як наслідок вимоги виконані не були.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" вказує на те, що в рішенні № 48-ріш від 27.12.2019 зазначено, що листом від 18.11.2018 року № 64-02/2045 надіслано копію подання про попередні висновки 15.11.2019 № 64-03/123-пв у справі № 2-26.250/44-2019. Даний лист позивачем за зустрічним позовом не отримувався.

Позивач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України листом від 18.11.2018 року повідомило позивача за первісним позовом про попередні висновки, яких дійшов у майбутньому, а саме 15.11.2019.

Як зазначає в своєму позові позивач за зустрічним позовом, через неналежне повідомлення, він був позбавлений права прийняти участь у розгляді справи № 2-26.250/44-2019, надати свої пояснення, заперечення.

Отже позивач за зустрічним позовом вважає, що рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 48-ріш від 27.12.2019 по справі № 2-26.250/44-2019 прийнято Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України з порушенням антимонопольного законодавства, що і стало причиною звернення позивача за зустрічним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову на підставі наступного.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", " Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", " Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Пунктом 13 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За порушення, передбачені пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Так, як вбачається з матеріалів справи, за розпорядженням голови Антимонопольного комітету України від 09.11.2017 № 13-01/41, адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочато розгляд справи № 2.26.250/44-2019 за ознаками вчинення ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню АМК України у встановлений головою територіального відділення строк.

За результатами розгляду справи № 2.26.250/44-201927.12.2019 прийнято Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АКМУ, яким визнано, що:

- Дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ», які полягають в неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, на пункти 1-11 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292-1600 у встановлений головою територіального відділення строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строки.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 31 486,00 грн.

- Дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ», які полягають в неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, на пункти 12-16 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292-1600 у встановлений головою територіального відділення строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строки.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 31 486,00 грн.

- Дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦТЕХ», які полягають в неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, на пункти 17-32 вимоги про надання інформації від 17.11.2017 № 1-292-1600 у встановлений головою територіального відділення строк, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строки.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 31 486,00 грн.

Загальна сума штрафу складає 188 916,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Цей строк не може бути відновлено, він є присічним, а закінчення його перебігу безпосередньо пов`язано із зверненням до господарського суду в порядку, встановленому ГПК України.

Відповідно до абзацу першого, другого, третього та п`ятого пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (далі - Постанова) у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати, що за цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Згідно з пунктом 21 вказаної Постанови господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету, матеріалами справи № 2-26.250/44-2019, що вимога № 1 надіслана за адресою місцезнаходження ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ», зазначеною, станом на 17.11.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, б. 49) листом з рекомендованим повідомленням про його вручення за штрихкодовим індефікатором № 5400131715141. Згідно даних, що містяться в цьому повідомленні, останнє 21.11.2017 вручено представнику позивача за зустрічним позовом за довіреністю - Сушиній. Вимога №2 надіслана за адресою місцезнаходження ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ», зазначеною, станом на 24.01.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, б. 49) листом з рекомендованим повідомленням про його вручення за штрихкодовим індефікатором № 5400132236700. Згідно даних, що містяться в цьому повідомленні, останнє 29.01.2018 вручено представнику позивача за зустрічним позовом за довіреністю - Малому.

З метою підтвердження належного вручення вимог № 1 та № 2, відповідач -1 за зустрічним позовом листом від 29.05.2018 № 2-292/80-465 звернувся до Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» стосовно надання інформації щодо порядку вчинення поштових відправлень №5400131715141, №5400132236700, якими за адресою ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» направлено вимоги №1 та №2.

Відповідно до пояснень та документів, наданих Дніпропетровською дирекцією ПАТ «Укрпошта» Миколаївському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету (лист від 20.06.2018 №39-А-02-21373-1503), рекомендований лист з повідомленням про його вручення № 5400131715141 дійсно вручений 21.11.2017 уповноваженій особі на отримання поштової кореспонденції ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» Сушиній М.С., про що свідчить запис у реєстрі «ф.8».

Одночасно, Дніпропетровська дирекція ПАТ «Укрпошта» надала до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету копію листа-доручення від 17.11.2017, відповідно до якого, керівник ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» - Малий В.С., на час своєї відсутності з 20.11.2017 по 25.11.2017 довіряє отримувати поштову кореспонденцію ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 ).

Щодо порядку доставки вимоги №2, то згідно із вказаним вище листом Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта», рекомендований лист з повідомленням про його вручення № 5400132236700дійсно вручений 29.01.2018 уповноваженій особі на отримання поштової кореспонденції ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» Малому В.С., про що свідчить запис у реєстрі «ф.8».

Одночасно, Дніпропетровська дирекція ПАТ «Укрпошта» надала до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету копію довіреності від 02.01.2018, відповідно до якої, ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ», в особі директора Малого Віталія Сергійовича, який діє на підставі Статуту, уповноважує Малого Віталія Сергійовича на отримання усіх видів поштової кореспонденції, в тому числі й рекомендованих листів з повідомленням, надісланої на адресу ТОВ «ПРОМСПЕЦТЕХ» , в усіх поштових відділеннях УДП ПЗ «Укрпошта».

Отже вимоги №1 та №2 надіслані та вручені уповноваженим особам позивача за зустрічним позовом відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

При цьому частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Закінчення присічного строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) органу Антимонопольного комітету України.

Поряд з тим господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, суд не досліждує обставини, пов`язані із встановленням наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМК (по суті оскаржуваного рішення) якщо такі доводи заявлено після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 60 Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. оскільки пропуск встановленого частиною першою статті 60 Закону № 2210 двомісячного присічного строку є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання Рішення АМК недійсним безвідносно до інших обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №916/2335/17 та від 13.02.2018 року у справі № 922/4646/16.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи пропуск позивачем за зустрічним позовом присічного строку на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покладаються пропорційно задоволеним вимогам на відповідача за первісним позовом та позивача за первісним позовом; витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" про стягнення штрафу та пені у сумі 341 937,96 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56, код ЄДРПОУ 40049277) до загального фонду Державного бюджету України (на рахунок, відкритий в Управлінні Держказначейства України за місцем знаходження платника податків за ККДБ 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, номер рахунку (ІВАN) UA088999980314080542000004029, отримувач - УК у м. Нікопль/м. Нікополь, код отримуча (ЄДРПОУ) 38033121) штраф у розмірі 188 916,00 грн. та пеню у розмірі 188 916,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Дружби, буд. 24, кв. 56, код ЄДРПОУ 40049277) на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м. Миколаїв, вул.. Адміральська, 27/1, код ЄДРПОУ 22440366) витрат по сплаті судового збору - 5 667,48 грн., про що видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦТЕХ" до Відповідача - 1: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та до Відповідача -2: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №48-ріш від 27.12.2019 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.12.2020

Суддя Н.Г. Назаренко