Рішення № 9332008, 06.05.2010, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-627/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Падалка В.О.

при секретарі Олексієнко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

09.04.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 1000 гривень щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня предявлення позову і до повноліття сина.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі пояснивши, що з 29.07.2000 року до 17.04.2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який є батьком її неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу з відповідачем проживають окремо, син живе з нею і перебуває на її матеріальному утриманні. Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, чим ставить її у скрутне матеріальне становище. Тому просить суд, стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі по 1000 гривень щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня предявлення позову і до досягнення сином повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково в частині свого обовязку по утриманню неповнолітнього сина пояснивши, що дійсно до 17.04.2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою та має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дійсно після розірвання шлюбу з позивачкою проживають окремо, син живе з нею і перебуває на її утриманні. Оскільки він дійсно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, не заперечує свого обовязку по утриманню неповнолітнього сина. Проте, просить суд, визначити розмір аліментів, що будуть стягуватися з нього на утримання сина у відсотковому відношенні до його заробітної плати, оскільки він має постійне місце роботи та постійний заробіток, з якого між іншим відраховується 20 відсотків на користь Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області на підставі постанови суду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 29.07.2000 року до 17.04.2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Після розірвання шлюбу в ідповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча має постійне місце роботи та регулярний заробіток, чим ставить позивачку ОСОБА_1 у скрутне матеріальне становище.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання свого батьківського обовязку щодо матеріального утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, чим порушує вимоги ст. 180 Сімейного Кодексу України, яка зобовязує батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Ухилення відповідача від виконання свого батьківського обовязку по утриманню неповнолітнього сина, надає позивачці право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на його утримання.

Проте вимога ОСОБА_1 щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не може бути задоволена судом, оскільки вона протирічить положенням ст. 184 Сімейного кодексу України, за якою суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі лише у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Як видно з довідок ПП "Рембудінтеллект" від 06 травня 2010 року вих. №№12-тр., 13-тр., 14-тр., відповідач ОСОБА_2 з листопада 2009 року працює водієм ПП "Рембудінтеллект", має регулярний заробіток, з якого відраховується 20 відсотків на користь УДДУ ПВП в Миколаївській області за постановою суду.

За таких обставин, визначає розмір аліментів на підставі ст.ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, відповідно до яких, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом і її мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного року.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 має постійне місце роботи та регулярний заробіток, вимоги позивачки щодо стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі не обґрунтовані. При визначенні розміру аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та дитини, їх рівний обовязок по утриманню неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття, стан здоровя та здатність працювати і вважає, що позов підлягає задоволенню у відсотковому відношенні до заробітку ОСОБА_2, оскільки він зобовязаний утримувати свого неповнолітнього сина до досягнення ним повноліття , а ненадання позивачці матеріальної допомоги на утримання сина, ставить її у скрутне матеріальне становище, порушує її права та інтереси дитини.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт. Доломитне Артемівського району Донецької області, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09 квітня 2010 року і до повноліття сина.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави розміром - 51 (пятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (Одержувач: Бюджет м. Южноукраїнська, код КЕКД 22050000, Банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165 ) розміром - 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а якщо було подано, то через 20 днів, в разі коли апеляційна скарга не була подана до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя -