Ухвала суду № 93315319, 04.12.2020, Селидівський міський суд Донецької області

1-кс/242/944/20

242/4962/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року слідчий суддя Селидівського міського суду Донецької області Черков В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участі прокурора Прокопова П.В., слідчого Круглової О.П., захисника Бєлікової Є.Я., підозрюваного ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні в м. Селидове розглянувши клопотання слідчого СВ Селидівського відділення поліції Покровського ВП ГУНП в Донецькій області про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу – тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Українськ Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не працюючого, раніше судимого: 15.10.2014 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі та звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 07.07.2015 року іспитовим строк скасований та направлений до відбування покарання, звільненого 27.08.2018 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 14 днів, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий разом з прокурором, що призначений в даному кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу – тримання під вартою.

В обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, він не має стійких соціальних зв`язків, родиною не навантажений, тому може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення через те, ще в суді перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч. 2 ст. 185 КК України, яке не розглянуте по суті.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просять його задовольнити.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний заперечували проти поданого клопотання та просять застосувати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового засідання, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та слідчим внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050500000819 від 28.10.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Органами досудового розслідування виконані у повному обсязі вимоги ст. 42 КПК України, тобто ОСОБА_1 залучено до кримінального провадження у якості підозрюваного, про що свідчить вручення пам`ятки про його процесуальні права та обов`язки та повідомлення про підозру.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Тож, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, вважає, що слідчим надані переконливі докази, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування, враховуючи відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, а також, що вчинити інше кримінальне правопорушення через те, ще в суді перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч. 2 ст. 185 КК України, яке не розглянуте по суті; крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, слідчий суддя бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле підозрюваного, його особисті та соціальні обставини життя, зв`язки з суспільством, та визнає, що тримання під варту в даному випадку відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому не вбачає підстав для застосування менш суворих запобіжних заходів та вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України - в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», дорівнює 42 040 грн. (2 102 грн. Х 20).

Керуючись ст.ст. 22, 28, 178, 183, 372, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Селидівського відділення поліції Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області, погодженого з прокурором, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській УВП №6 на строк до 60 діб, тобто - до 29 січня 2021 року включно, взявши під варту в залі суду, негайно.

Визначити суму застави у розмірі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) грн., які необхідно внести на рахунок: розрахунковий рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач: територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; ЄДРПОУ: 26288796.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 29.01.2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Бахмутській УВП №6.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Бахмутської УВП №6 негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: 1) прибувати до прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали здійснює прокурор Красноармійської місцевої прокуратури Прокопов П.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Слідчий суддя Черков В.Г.