Рішення № 93313898, 30.11.2020, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/3433/20

Провадження №2/229/1222/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Гумірової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 23.12.2013 у розмірі 13520,03грн станом на 28.05.2020року, судові витрати в розмірі 2102,00грн.

Обгрунтовує вимоги тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав заяву №б/н від 23.12.2013р., чим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг, "Тарифами", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг.

Відповідно до виявленого бажання, Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у Довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову.

Для користування кредитним картрахунком Відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3000грн.

Банк свої зобов"язання за договором виконав у повному обсязі, саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов"язався здійснювати погашення кредиту, процентів , внесенням грошів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов"язкового платежу.

У зв"язку з порушенням зобов"язань за кредитним договором відповідач станом на 28.05.2020року має заборгованість 13520,03грн, яка складається з заборгованості за тілом кредита - 6119,19грн, заборгованості за відсотками, нарахованими на простроченний кредит згідно ст. 625- 2199,16грн , пеня 5201,68грн.

Ухвалою суду від 17 вересня 2020року відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.76-77)

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.88)

В судове засідання сторони не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач в позові зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.

Відповідач відзив на позов не надав.

Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк» договір б/н від 23.12.2013 року (анкета - заява) та отримав кредит у вигляді кредитного ліміту на картку в розмірі 3000,00 грн. Відповідач користувся цим кредитом, здійснював часткове погашення кредитних коштів, що підтверджується наданим банком розрахунком заборгованості та виписками по картковому рахунку (а.с.20-34).

Додані до анкети - заяви умови та правила відповідачем не підписані, а тому у суду відсутні підстави вважати, що саме з цими документами відповідач був ознайомлений.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Виходячи зі змісту цієї норми права, істотними умовами кредитного договору є предмет, сума, строк повернення та проценти за користування кредитним коштами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю правовою природою кредитний договір може бути публічним договором (стаття 633 ЦК України), договором приєднання (стаття 634 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, то зазначені обставини вказують на порушення прав банку, які підлягають захисту через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а саме суми непогашеного тіла кредиту у розмірі 6119,19 грн.

Що стосується вимоги позову про стягнення відсотків згідно ст. 625 ЦК України, то в цій частині вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивач здійснив нарахування відсотків в розмірі 86,4% річних за період з 01.03.2020 року по 01.11.2020 року в сумі 2199,16грн. (а.с. 29,30). У даному випадку, за відсутності Умов та правил надання банківських послуг, які погоджені відповідачем, неможливо стверджувати про договірні відсотки. Отже, вказаний розмір відсотків не може бути застосований.

У ч. 2 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд не бере до уваги Умови та правила надання банківських послуг, які не були підписані сторонами і на які посилається позивач, не можливо встановити строк повернення кредиту (строк виконання зобов`язання) та порядок погашення кредитної заборгованості, а відтак неможливо визначити дату, з якої можна нараховувати 3% річних. Тому підстав стягувати відсотки в розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України теж не має.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Звертаючись в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 пені в сумі 5201,68 грн, Банк посилався на те, що кредитним договором передбачена відповідальність боржника за неналежне виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та 5.11.2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2.09.2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Згідно відомостей виконавчого комітету Дужківської міської ради відповідач зареєстрований з 11.06.2003р за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією паспорта на ім"я відповідача, яка додана до позову (а.с.17, 75)

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р місто Дружківка Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Отже, враховуючи те, що відповідач є громадянином України, який зареєстрований та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», вона має бути звільнена від сплати штрафних санкцій. Тому Банк безпідставно нарахував і вимагає сплати ОСОБА_1 пені за кредитним договором.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судоваі витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: позовні вимоги задоволено в сумі 6119,19грн., що складає 45,26% від заявлених позивачем вимог, тому понесені витрати підлягають стягненню з відповідача у сумі 951,37 грн.

Керуючись ст.ст. 2,4,5,10-13,76-81,89,263-265,268,273,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", який знаходиться за адресою м.Київ, вул.Грушевського, буд.1д, ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.07.2015року станом на 28.05.2020 року в загальній сумі 6119 (шість тисяч сто дев`ятнадцять) грн. 19 коп, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту 6119,19 грн. Також стягнути судові витрати в сумі 951 (дев`ятсот п`ятдесят одна) грн. 37 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30.11.2020 року.

Суддя: Т.Л. Панова

повний текст рішення складено 04.12.2020року

Суддя: Т.Л. Панова