Вирок № 93313793, 04.12.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.12.2020 справа №227/1661/20

ВИРОК

Іменем України

04 грудня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Кошлі А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Заварзіна Я.С.

прокурора – Левковський К.І.

представників потерпілих осіб – Мигуля Н.П., Бабійчук Т.В.

обвинуваченої – ОСОБА_1

захисника – Макєєв О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020050230000012 від 02.01.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Добропілля, Донецької області, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , з вищою освітою, зареєстрована як фізична особа-підприємець, одружена, має на утримання малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в серпні 2019 року, більш точну дату в ході слідства не встановлено, з метою заволодіння чужими майном – коштами в якості заробітної плати та оплати листів непрацездатності, шляхом обману, діючи умисно, з метою працевлаштування до Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю вирішила використати одержаний нею при невстановлених обставинах, підроблений офіційний документ – диплом серії НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року виданий на ім`я ОСОБА_1 про закінчення у 2018 році національного медичного університету ім. Данила Галицького (м.Львів) отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та здобуття кваліфікації фахівця з фізичної реабілітації. Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на шахрайство, розуміючи, що підроблений документ – диплом серії НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року надає їй можливість зайняття посади фахівця фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, ОСОБА_1 , 07.08.2019 року, у робочий час з 08:00 год. до 17:00 год. (більш точний час не встановлено), знаходячись в приміщенні Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, розташованому за адресою: м. Добропілля, вул.Нова, 12, діючи умисно з корисливою метою, в особистих інтересах, маючи намір направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману для незаконного отримання заробітної плати та соціальних виплат повідомила директору Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю ОСОБА_2 неправдиві відомості про те, що вона навчалася у Національному медичному університеті імені Данила Галицького (м.Львів) та начебто отримала вищу освіту за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та кваліфікацією «фахівець з фізичної реабілітології» та продемонструвала вищевказаний підроблений диплом.

В подальшому у цей же час, день та місці ОСОБА_1 написала заяву від свого імені про призначення її на посаду фахівця з фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю та додала до заяви копію підробленого офіційного документу – диплому серії КВ № 27853548 від 27 червня 2018 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 про отримання у Національному медичному університеті імені Данила Галицького (м.Львів) вищої освіти за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та здобуття кваліфікації «фахівець з фізичної реабілітології». Також вона заповнила автобіографію та особовий листок по обліку кадрів, де у графі 5 «освіта» вказала недостовірні відомості – про навчальний заклад, який начебто закінчила, а саме – МДУ ім. Данила Галицького м. Львів, факультет «фізична реабілітація», рік вступу – 2014, рік закінчення – 2018, спеціальність – спеціаліст, лікар-реабілітолог.

Будучи введеним в оману, ОСОБА_2 винесено наказ від 07.08.2019 року за № 56, згідно якого ОСОБА_1 була призначена на посаду фахівця з фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю з 08.08.2019 року. Через обман, тобто повідомлення неправдивих відомостей про себе та використання завідомо підробленого документа – диплому серії КВ № 27853548 від 27 червня 2018 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 про отримання у Національному медичному університеті імені Данила Галицького (м.Львів) вищої освіти за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та здобуття кваліфікації «фахівець з фізичної реабілітології», ОСОБА_1 заволоділа чужим майном – коштами Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю за період 29.08.2019 року по 15.10.2019 року отриманих в якості заробітної плати за серпень 2019 року у сумі 3098,80 грн. та оплату листа про непрацездатність у сумі 475,75 грн., на загальну суму 3574,55 грн. та коштами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за період з 15.11.2019 по 22.01.2020 року, в якості оплати листів про непрацездатність на суму 22 384,00 грн.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Крім того, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час реалізації свого злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, розуміючи, що підроблений офіційний документ – диплом серії НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року надає їй можливість зайняття посади фахівця фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, 07.08.2019 року у робочий час з 08:00 год до 17:00 год (більш точний час не встановлено), знаходячись в приміщенні Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю за адресою м. Добропілля, вул. Нова, 12, діючи умисно з корисливою метою в особистих інтересах, маючи злочинний намір направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману для незаконного отримання заробітної плати та соціальних виплат повідомила директору Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю ОСОБА_2 неправдиві відомості про те, що вона навчалася у Національному медичному університеті імені Данила Галицького (м.Львів) та начебто отримала вищу освіту за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та кваліфікацією «фахівець з фізичної реабілітології» та продемонструвала зазначений підроблений диплом. В подальшому у цей же час, день та місце ОСОБА_1 написала заяву від свого імені про призначення її на посаду фахівця з фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю та додала до заяви копію підробленого офіційного документу - диплому серії КВ № 27853548 від 27 червня 2018 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 про отримання у Національному медичному університеті імені Данила Галицького (м.Львів) вищої освіти за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та здобуття кваліфікації «фахівець з фізичної реабілітології». Також вона заповнила автобіографію та особовий листок по обліку кадрів, де у графі 5 «освіта» вказала недостовірні відомості – про навчальний заклад, який начебто закінчила, а саме – МДУ ім. Данила Галицького м. Львів, факультет «фізична реабілітація», рік вступу – 2014, рік закінчення – 2018, спеціальність – спеціаліст, лікар-реабілітолог. Будучи введеним в оману, ОСОБА_2 винесено наказ від 07.08.2019 року за № 56, згідно якого ОСОБА_1 була призначена на посаду фахівця з фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю з 08.08.2019 року.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину в інкримінованих їх кримінальних правопорушення не визнала повністю, показала суду, що виконувала свою роботу, жодних зауважень та скарг не мала. Те, що її диплом є підробленим також не знала. Проходила практику та має позитивні відгуки про роботу. Відповідати на запитання відмовилася.

Не дивлячись на не визнання своєї провини обвинуваченою ОСОБА_1 , її вина у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України стороною обвинувачення доведена в повному обсязі, що підтверджується наступними доказами:

-так допитана в якості свідка представник потерпілої особи Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю ОСОБА_2 показала суду, що на даний час працює директором вищевказаного центру. В серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з приводу працевлаштування до центру, потім прийшла ще раз та надала копії необхідних документів, серед яких був також диплом фахівця з фізичної реабілітації, заповнила автобіографію, вказувала, що закінчила МДУ ім. Данила Галицького м. Львів, факультет «фізична реабілітація». Оскільки остання відповідала вимогам фахівця з реабілітації, її було призначено на посаду фахівця з фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю з 08.08.2019 року. Водночас під час виконання робіт виникли питання у її професійній відповідності, працювала не тривалий час з 08.08.2019 по 29.08.2019 року, потім перебувала на лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами, про вагітність під час працевлаштування не повідомляла. Звільнилась за власним бажанням в лютому 2020 року. З метою підтвердження факту отримання освіти зробили запит до університету, який нібито вона закінчила та отримали відповідь, що остання там не навчалась, диплом спеціаліста на її ім`я не видавався. З цього приводу ОСОБА_1 їй нічого не пояснила, на запит не відповідала, спілкувалася із заступником директора ОСОБА_3 було виплачено заробітну плату в розмірі 5200,86 грн., здійснено оплату листів про непрацездатність на суму 591 та податків на суму 6451 грн. При прийнятті на роботу не повідомила що перебуває у стані вагітності;

-допитана в якості свідка представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області ОСОБА_4 показала суду, що в жовтні 2019 року від роботодавця ОСОБА_1 надійшли листки непрацездатності та останній було сплачено грошові кошти в розмірі 22 384,00 грн. оскільки підстав для не виплати не було.

-допитана в якості свідка ОСОБА_5 показала суду, що працює медичною сестрою в Добропільському центрі комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, проводять ЛФК, фізкультуру з дітьми які мають показання, на роботу ОСОБА_1 почали скаржитися батьки, діти плакали після її процедур, остання також вживала висловлювання недоречні під час проведення певних процедур, зазначала, що проходила стажування та має відповідні знання;

-допитана в якості свідка ОСОБА_6 показала суду, що працює секретарем в Добропільському центрі комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, займається кадровими питаннями, 08.08.20219 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу, остання надавала оригінали документів в т.ч. диплом про вищу освіту, зробила їх копії. Вона пропрацювала 2-3 тижні та пішла на лікарняний. Чула що на її роботу скаржились батьки, службових розслідувань не проводили, після виходу з лікарняного звільнилася за власним бажанням в лютому 2020 року;

-допитана в якості свідка ОСОБА_7 показала суду, що працює бухгалтером в Добропільському центрі комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, 08.08.2019 року була прийнята на роботу ОСОБА_1 , їй нараховувалася заробітна плата, здійснювалась виплата по листкам непрацездатності;

-допитана в ході судового розгляду справи в якості свідка ОСОБА_8 показала суду, що працює помічником ректора Львівського національного медичного університету ім.Д.Галицького, на адресу університету надходили запити та вона надавала відповіді щодо навчання та отримання диплому, особова справа на ОСОБА_1 не заводилась, за формою пред`явлений диплом не відповідає тим, які видає університет. Вказала, що були випадки підробки дипломів університету. Повідомила, що університет в 2014-2018 роках не здійснював підготовку за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» за кваліфікацією «фахівець з фізичної реабілітології», заочна форма навчання не передбачена;

-допитаний в якості свідка ОСОБА_9 показав суду, що працює деканом факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім.Д.Галицького. Спеціальність лікар з реабілітації з`явилася в 2016 році, університетом розпочато підготовку за вказаною спеціальністю лише з вересня 2020 року. Навчання на заочній формі не здійснюється. Після отримання диплому обов`язково проходиться інтернатура, особа яка не пройшла інтернатуру не може займатись лікарською діяльністю;

-допитана в якості свідка ОСОБА_10 показала суду, що в період перебування директора ОСОБА_2 на лікарняному вона виконувала обов`язки директора, саме в цей час надійшла відповідь з університету про те, що ОСОБА_1 там не навчалась, диплом їй не видавався. З цього приводу запросила ОСОБА_1 для отримання пояснень, проте остання нічого переконливого не вказала, зазначала що навчалася. Так як вона була в стані вагітності та хвилювалася більш нічого не вдалося з`ясувати. Також повідомила що в колективі виникали питання до роботи ОСОБА_1

-Листом від 17.10.2019 року № 01-14/757 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького повідомив директора Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю про те, що ОСОБА_1 не навчалася в ЛНМУ ім. Данила Галицького. Підготовка фахівців за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» в ЛНМУ ім. Данила Галицького не проводиться. Диплом спеціаліста КВ № 27853548, дата видачі 27 червня 2018 року, за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» про здобуття кваліфікації фахівця з фізичної реабілітації Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького не видавав;

-12.12.2019 року ОСОБА_1 вручено письмовий запит Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю з проханням повторно надати у письмовій формі пояснення щодо листа від 17.10.2019 року № 01-14/757 та відомостей про отримання диплому;

-повідомленням про вчинення злочину від 02.01.2020 року директор Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю звернулася до Добропільського ВП з повідомленням про факт прийняття на роботу на посаду фахівця з фізичної реабілітації 07.08.2019 року ОСОБА_1 , якою зокрема було надано диплом спеціаліста НОМЕР_1 Національного медичного університету ім. Данила Галицького (м.Львів) про отримання нею повної вищої освіти за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та здобуття кваліфікації фахівця з фізичної реабілітації. Необхідність надання диплому обумовлена тим, що згідно п.1.2 посадової інструкції фахівця з фізичної реабілітації, кваліфікаційною вимогою є наявність базової або вищої освіти відповідного напрямку підготовки (бакалавр або спеціаліст), спеціалізація «фізична реабілітація»

-наказом № 56 від 07.08.2019 року ОСОБА_1 прийнята на роботу з 08.08.2019 року на посаду фахівця з фізичної реабілітації Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю Добропільської міської ради, умови роботи: основна, тривалість робочого дня – 8 год., оклад – 3787,00 грн. надбавки 25%, 30%, премія 10%. З вказаним наказом ознайомлена 08.08.2019;

-посадовою інструкцією фахівця з фізичної реабілітації ОСОБА_1 , затвердженої 08.08.2019 року визначено кваліфікаційні вимоги – базова або вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або спеціаліст), спеціалізація «фізична реабілітація»;

-Завіреною директором центру ОСОБА_2 копією документу з назвою «Диплом спеціаліста» на звороті « ОСОБА_1 закінчила у 2018 році національний медичний університет ім. Данила Галицького (м. Львів) отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та здобула кваліфікацію фахівця з фізичної реабілітології. КВ № 27853548. Ректор ОСОБА_11 , 27 червня 2018 року». Вказаний диплом був особисто наданий ОСОБА_1 та остання наголошувала про проходження навчання у вказаному у дипломі університеті;

-Листом від 07.02.2020 року № 01-14/72 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про те, що архівна справа на ОСОБА_1 в картотеці архіву відсутня, диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 виданий 27 червня 2018 року університетом не видавався;

-Ухвалою слідчого судді від 25.02.2020 року було надано тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ОСОБА_1 а саме диплому спеціаліста КВ № 27853548, який видано ОСОБА_1 національним медичним університетом ім.. Данила Галицького (м. Львів) 27 червня 2018 року;

-Заявою ОСОБА_1 від 04.03.2020 року в якій остання повідомила слідчого про причини неможливості надання диплому так як направила його до медичного університету імені Данила Галицького для роз`яснення та для перевірки, щоб надали пояснення чому її диплом не відповідає оригінальному диплому;

-Особовим листком по обліку кадрів на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який було заповнено нею власноруч в графі освіта – вказано вища, найменування навчального закладу вказано МДУ ім. Данила Галицького м. Львів, факультет фізичної реабілітації, рік вступу 2014 рік закінчення 2018, спеціаліст,лікар-реабілітолог;

-В автобіографії від 08.08.2019 року ОСОБА_1 серед іншого зазначила, про те, що в 2014 року перекваліфікувалась в ЛМУ фізичним реабілітологом, в 2018 році отримала диплом спеціаліста. Проходила практику та аспірантуру в м. Дніпро;

-Згідно наказу № 7 від 17.02.2020 року ОСОБА_1 звільнена з посади фахівця з фізичної реабілітації за власним бажанням, про що також надано її заяву від 03.02.2020 року;

-Листом від 19.03.2020 року № 01-14/138 яким Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького повідомив про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не навчалася у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Підготовка фахівців за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» в університеті не здійснюється в ніколи не здійснювалася, кваліфікація «фахівця з фізичної реабілітації» університетом не присвоювалася. Диплом спеціаліста НОМЕР_1 , від 27 червня 2018 року за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» про здобуття кваліфікації фахівця з фізичної реабілітації університет не видавав. Наказів про зарахування на навчання у 2014-2015 р. за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» університет не створював у зв`язку з відсутністю прийому на таку спеціальність. Копія диплому КВ № 27853548 від 27 червня 218 року на ім`я ОСОБА_1 не відповідає зразку дипломів спеціаліста, що видавались випускникам Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Дата видачі дипломів випускникам університету 2018 року була 22 червня 2018 року. Підпис ректора і печатка університету не відповідає тим, якими засвідчений диплом спеціаліста НОМЕР_1 від 27.06.2018 року. Додано як зразок копію диплома спеціаліста для випускників університету 2018 року. Громадянка ОСОБА_1 не зверталася до університету щодо видачі довідки про справжність диплому спеціаліста НОМЕР_1 .

-Протоколом огляду предмета від 26.03.2020 року з додатком, згідно яких оглянуто Інтернет сторінку «Реєстр документів про освіту» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 та за відомостями диплому НОМЕР_1 на ОСОБА_1 документ не знайдено;

-Листом від 16.04.2020 року № 01-14/166 яким Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького повідомив про те, що в університеті відсутня дистанційна форма для здобуття освіти. Громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не подавала у 2014 р. документи і не навчалася в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Гр. ОСОБА_12 не перебувавб на посаді проректора університету у період з 2014 по 2018 р.р.. ОСОБА_12 не працює і не працював в університеті. Диплом про вищу освіту випускник може отримати лише особисто з пред`явленням паспорта. Видача документа про вищу освіту засвідчується у журналі реєстрації дипломів підписами осіб, які видали його. Документи поштою не пересилаються. Контракт на навчання за дистанційною формою з ОСОБА_1 Університет не укладав. У львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького нема і ніколи не існувало факультету фізичної реабілітації. А отже прийом на навчання на такий факультет у 2014 р. не проводився і вартість навчання не розраховувалася;

-відомостями Добропільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області підтверджено, що ОСОБА_1 було здійснено виплату грошових коштів в розмірі 22 384,00 грн. (оплата листків непрацездатності АДК 911825, АДК 922564, АДК 922633);

-відомостями Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю підтверджено факт нарахування ОСОБА_1 заробітної плати, лікарняних та податків, а саме: нараховано заробітну плату за серпень 2019 року в розмірі 5200,86 грн., нараховано лікарняні за серпень 2019 року за 2 кл.дні в розмірі 236,40 грн., нараховано лікарняні за вересень 2019 року за 3 кл. дні в розмірі 354,60 грн. Всього нараховано доходу 5791,86 грн., нараховано ЄСВ за ставкою 22% в сумі 6454,00 грн.

З огляду на вищевикладене, дії обвинуваченої ОСОБА_1 , які виразилися у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в даному випадку майном потерпілих осіб у вигляді нарахованої заробітної плати, виплат у зв`язку з втратою працездатності (лікарняні листки) та використання завідомо підробленого документа, в даному випадку документа під назвою диплом серії НОМЕР_1 від 27 червня 2018 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 про отримання у Національному медичному університеті імені Данила Галицького (м.Львів) вищої освіти за спеціальністю «Лікар з фізичної реабілітації» та здобуття кваліфікації «фахівець з фізичної реабілітології» наданого під час працевлаштування до Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України. Вина ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України доведена в повному обсязі.

Позицію сторони захисту про те, що обвинувачена ОСОБА_1 була введена в оману при отриманні вказаного диплому, так як остання виконувала певні завдання, направляла їх та оплачувала навчання суд розцінює критично, як спосіб уникнення від відповідальності. Матеріалами справи підтверджено, що обвинувачена має диплом бакалавра «Практична психологія», в 2014 році закінчила Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет», тобто має вищу освіту, закінчувала курси і здобула професію масажист вищої категорії, що підтверджено свідоцтвом від 08.12.2018 року Європейської Б`юті бізнес-школи. З огляду на викладене суд приходить до переконання про те, що обвинуваченій, як особі з вищою освітою, обізнаній в сфері масажної роботи, відомий порядок отримання вищої медичної освіти, спосіб навчання, необхідність проходження інтернатури тощо, що в даній справі підтверджено не було. Відсутні будь-які договори (контракти) на здійснення навчання, які могли б підтвердити позицію сторони захисту про те, що обвинувачена вживала активні дії направлені на отримання вищої медичної освіти та відповідного диплому, проте у зв`язку з недобросовісною поведінкою третіх осіб була введена в оману. Тому доводи про ведення її в оману є непереконливими та спростовуються обставинами, встановленими в ході розгляду справи.

Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченій не встановлено.

При обранні обвинуваченій міри покарання, судом враховується її відношення до вчиненого, матеріали, що її характеризують.

Так, в матеріалах справи міститься побутова характеристика на обвинувачену, яка за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судима. Вчинені нею злочини відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості (згідно класифікацією злочинів за ст. 12 КК України в редакції, що діяла на час їх вчинення).

Згідно досудової доповіді, складеної на обвинувачену ОСОБА_1 фахівцем Добропільського міськрайонного відділу з питань пробації вивчалась особистість обвинуваченої, її ставлення до вчиненого та визначено ризик вчинення повторного кримінального правопорушення як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої ОСОБА_1 , її спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

У відповідності до ч.ч. 5, 6 ст.314-1 КПК України досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до п.п.1-5постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7(з наступними змінами), при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у скоєнні злочину, суди повинні суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу, в розмірах визначених санкціями ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України, в редакції станом на час вчинення кримінальних правопорушень, що відповідає приписам ст. 5 КК України та із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, оскільки має місце сукупність злочинів.

Щодо цивільних позовів Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю на суму 12245,86 грн. та Добропільського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на суму 22384,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ст.1166 ЦКУ, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, позиція Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю зводиться до того, що через обман, тобто повідомлення неправдивих відомостей про себе та використання завідомо підробленого документа ОСОБА_1 заволоділа чужим майном - коштами Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю отриманих в якості заробітної плати за серпень 2019 року у сумі 5200 грн. 86 коп. та оплату листа про непрацездатність у сумі 591 грн., податків на суму 6451 грн., на загальну суму 12 245 грн. 86 коп. На підтвердження чого долучено відомості щодо нарахованої заробітної плати, оплати лікарняних листів та податків, які також були підтверджені показами свідків у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області обґрунтовані наступним.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. До єдиного внеску входять страхові внески, які відповідно до п. 11 ст. 1 Закону 1105 - є коштами відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Через повідомлення неправдивих відомостей при працевлаштуванні до Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю ОСОБА_1 заволоділа чужим майном, а саме коштами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, які були перераховані Добропільським міським відділенням, що порушило економічні інтереси Фонду.

09.10.2019 року до Добропільського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - відділення) надійшла від Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю, оформлена за встановленим зразком відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХР/ від 29 вересня 1999 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон 1105) заява-розрахунок № 001436 в якій вказано, що в період з 30.08.2019 року по 30.09.2019 року ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному (лікарняний лист АДК 911825 з позначкою захворювання загальне) в період з 01.10.2019 року по 03.02.2020 року знаходилась на лікарняному (лікарняний лист АДК 922567 з позначкою вагітність та пологи). 12.11.2019 року відділенням на розрахунковий рахунок Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю було перераховано лікарняні у розмірі 3 191, 40 грн та 17 273, 34 грн, які 15.11.2019 року були виплачені застрахованій особі ОСОБА_1

17.12.2019 року у до відділення надійшла від Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю заява-розрахунок № 001837 в які вказано, що в період з 04.02.2020 року по 17.02.2020 року ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному (лікарняний лист АДК 922633 з позначкою вагітність та пологи). 11.01.2020 року відділенням на розрахунковий рахунок Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю було перераховано лікарняні у розмірі 1 919,26 грн., які 22.01.2020 року були виплачені застрахованій особі ОСОБА_1 .

Загалом ОСОБА_1 отримала матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду на загальну суму 22 384,00 грн. Тому з урахуванням вище встановлених обставини, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів в розмірі 22 384,00 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.;

-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмір 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510,00 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Цивільний позов Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , уродженки м. Добропілля Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає: АДРЕСА_2 , на користь Добропільського центру комплексної реабілітації осіб з інвалідністю: ЄДРПОУ 34550996, р/рахунок № ЦА218201720344270002000047692 у Державній казначейській службі України м. Київ, МФО820472, збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 12 245, 86 грн.

Цивільний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропілльського міського відділення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , уродженки м.Добропілля Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає: АДРЕСА_2 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Добропілльського міського відділення (пр-т Шевченка, 2, м. Добропілля, Донецька область, код ЄДРПОУ 41419214) збитки завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 22 384,00 грн.

Речові докази: копії вилучених документів на підставі ухвали суду про надання тимчасового доступу до речей і документів - зберігати в матеріалах кримінального провадження

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя А.О.Кошля