Рішення № 93311146, 30.11.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4378/20

№ провадження 2/646/1809/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.20 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Білінської О.В.,

за участю секретаря Літвякової І.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Д.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2020 року позивач звернувся до суду із позовом в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №8111 від 23.11.2019, вчинений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) суми боргу в розмірі 37348,25 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що із змісту виконавчого напису вбачається, що між позивачем та АТ “Альфа-банк” 11.05.2016 було укладено кредитний договір №630407748. В подальшому АТ “Альфа-банк” було відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА” на підставі договору відступлення права вимоги №2019-1АБ\ВЕСТА від 28.01.2019р. Після чого, 29.01.2019 ТОВ “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА” відступило право вимоги на користь ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору №29-01\19\1. Про існування оскаржуваного виконавчого напису йому стало відомо з листа приватного виконавця Кудряшова Дмитра Вячеславовича від 10.06.2020 №61449414/3662. Вважає, що зазначений виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню. Посилається на те, що приватним нотаріусом порушено порядок вчинення виконавчого напису, на момент вчинення виконавчого напису нотаріус не досліджував первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки чеки тощо), у нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Будь-яких листів, вимог чи повідомлень щодо наявності або погашення заборгованості по кредитному договору, а також, повідомлень про відступлення права вимоги, від ТОВ "Вердикт Капітал" та/або приватного нотаріуса на адресу позивача не надходило. Нотаріусом не дотримано форми вчинення виконавчого напису, а саме виконавчий напис роздрукований на окремому бланку нотаріуса, замість вчинення виконавчого напису на документі, який встановлює заборгованість, як того вимагає ст. 87 Закону України «Про нотаріат». Зазначає, що кредитний договір нотаріально не посвідчувався, тому у нотаріуса не було повноважень на вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не відноситься до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний нотаріус мав можливість вчинити виконавчий напис лише на підставі нотаріально посвідчених угод, відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Станом на момент відступлення права вимоги АТ “Альфа-банк” на користь ТОВ “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА” у позивача не було заборгованості у вказаному у виконавчому написі розмірі, ні за основною сумою кредиту, ні за відсотками, ні за штрафними санкціями. Позивачем було здійснено часткове погашення суми кредиту ще до дати відступлення права вимоги АТ “Альфа-банк” на користь ТОВ “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА”. Позивачу не відомо які суми кредиту взято відповідачем за основу для нарахування сум, що стягуються за виконавчим написом. Строк дії кредитного договору № 630407748 закінчився, у зв`язку з чим відсотки за користування кредитом не нараховуються. Оскільки нарахування заборгованості є протиправною та спірною, то і нарахування штрафних санкцій за порушення сплати відсотків також є протиправним та спірним.

Ухвалою суду від 29.07.2020 року відкрито провадження за вищезазначеною позовною заявою, розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

04 вересня 2020 року надійшов до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18 вересня 2020 року від представника позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив відповідача.

18 вересня 2020 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів у ТОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ” та ТОВ “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА”.

Ухвалою суду від 21.09.2020 клопотання представника позивача задоволено, витребувано у ТОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ” та ТОВ “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА” документацію та інформацію щодо підтвердження наявності права вимоги до позивача по кредитному договору №630407748 від 11.05.2016.

На виконання ухвали про витребування доказів, 16.10.2020 від ТОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ” надійшла заява за підписом генерального директора Іжаковського О.В., з додатками.

19.11.2020 ухвалою суду заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. № 8111 від 23.11.2019.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

23 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною видано виконавчий напис №8111 про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) суми боргу в розмірі 37348,25 грн. за кредитним договором №630407748 від 11.05.2016, укладеним між ОСОБА_3 та АТ “Альфа-Банк”, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 2019-1АБ\ВЕСТА від 28.01.2019 є ТОВ “Фінансова компанія “ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА”, правонаступником якого на підставі договору відступлення права вимоги 29-01\19\1 від 29.01.2019 є ТОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ”.

В обґрунтування правомірності виконавчого напису нотаріуса та на виконання ухвали суду від 21.09.2020 про витребування доказів, відповідачем надано наступні документи: копію договору факторингу з додатком 1-1, копію додатку 1-1 до договору факторингу, витяг з додатку 1-1, копія договору відступлення права вимоги, копія анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ “Альфа-Банк” на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ “Альфа-Банк”, копію документу “Акцепт про укладення договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладенні договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток від 11.05.2016, копію договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток №248.630407748.111 від 11.05.2016, копію договору добровільного страхування від несчасних випадків та добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби для держателів платіжних карток №227.630407748.111 від 11.05.2016, копію оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, копія виписки ТОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ” з особистого рахунка ОСОБА_3 № НОМЕР_2 , копія заяви про вчинення виконавчого напису від 08.11.2019р., копія претензії від 05.11.2019р. №13890913.

За результатом повного та всебічного дослідження обставин справи, вивчення доказів та пояснень сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс 17 та постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15.

У виконавчому написі приватного нотаріуса Броварського нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни №8111 від 23.11.2019 вказано, що строк платежу за кредитним договором №630407748 від 11.05.2016 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості поводиться за період з 29.01.2019 по 04.11.2019, сума заборгованості складає 37 348,25 грн.

Із змісту заяви ТОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ” від 08.11.2019 про вчинення виконавчого напису вбачається, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано кредитний договір №630407748 від 17.11.2017, виписку з особового рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, Договір факторингу 29-01\19\1 від 29.01.2019.

Суд зауважує, що надана відповідачем виписка з особового рахунка боржника не може вважатися належним та допустимим доказом існування безспірної заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки її автором є сам відповідач, такий документ складений у довільній формі, його зміст повністю залежить від волі відповідача. Відповідачем не надано первинних документів, дані з яких було використано для складення документа під назвою “Виписка з особистого рахунка ОСОБА_3 № НОМЕР_2 .

З наданих відповідачем нотаріусу документів неможливо встановити дату настання строку платежу по кредитному договору, підтвердити (перевірити) дані про прострочення платежу (наявності боргу).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що при вчиненні виконавчого напису №8111 від 23.11.2019 нотаріус не мала у своєму розпорядженні документів у необхідній кількості для встановлення реальності та безспірності боргу, дати настання платежу, строку настання права вимоги до позивача за кредитним договором. Відповідачем не доведено документально ні перед нотаріусом, ні перед судом розміру боргу позивача за кредитним договором.

Також, суд робить висновок, що при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, нотаріусом не дотримано вимог п.2.3 п.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій. До заяви ТОВ “ВЕРДИКТ КАПІТАЛ” від 08.11.2019 про вчинення виконавчого напису, вимоги про погашення заборгованості не надано. До суду відповідачем не долучено доказів направлення на адресу позивача вимоги про погашення заборгованості по кредитному договору, а також доказів направлення повідомлень про заміну кредитора.

Крім того, в обґрунтування вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (далі - Постанова).

Однак, вказана Постанова не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Оскільки кредитний договір від 11.05.2016 №630407748 нотаріально не посвідчувався, нотаріус, станом на 23.11.2019 не мала правових підстав та повноважень вчиняти виконавчий напис №8111 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Приймаючи дане рішення, суд виходить з диспозитивної та рівності сторін процесу, що сторони користуються рівними правами на власний розсуд. Кожна сторона зобов`язана довести перед судом ті обставини на які вона покликається.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не спростовано позовних вимог позивача, тому, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність визнання виконавчого напису нотаріуса №8111 від 23.11.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання розподілу між сторонами понесених у справі судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840 грн. 80 коп. - за подання позовної заяви та 420 грн. 40 коп. - за подання заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, зважаючи на задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, зазначені витрати позивача з оплати судового збору та подання заяви про забезпечення позову підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у повному обсязі.

Разом із тим, відповідно ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, як встановлено ч. 4 ст. 137 ЦПК України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано завірену копію договору про надання правової допомоги №б/н від 01.07.2020р. та додаткову угоду від 01.07.2020р. №1 до вказаного договору, акт приймання-передачі послуг з правової допомоги від 13.11.2020р., квитанцію від 13.08.2020р. про перерахування грошових коштів Адвокатському об`єднанню “Кобрін і партнери” 2500 грн., квитанцію від 13.11.2020р. про перерахування грошових коштів Адвокатському об`єднанню “Кобрін і партнери” 3500 грн., рахунку на оплату від 20.07.2020р.

Зважаючи на те, що стороною відповідача в ході судового розгляду справи не заявлено клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, суд не ставить під сумнів співмірність даних витрат критеріям, наведеним у ч. 4ст. 137 ЦПК України.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначені витрати позивача на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-5,11-13, 137, 141,258,259,263,268,ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №8111 від 23.11.2019р., вчинений приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) суми боргу за кредитним договором №630407748 від 11.05.2016 в розмірі 37348,25 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору за подання позову в розмірі 840,80 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження за адресою: 01033, м. Київ, вулиця Кудрявський узвіз, 5Б.

Третя особа: приватний нотаріус Гамзатова Аліна Анатоліївна, місце знаходження за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро Вячеславович, місце знаходження за адресою: 61003, м. Харків, вулиця Університетська, 33, оф. 7

Суддя: Білінська О.В.