Ухвала суду № 93307448, 03.12.2020, Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/431/20 провадження № 2-з/403/12/20

У Х В А Л А

03 грудня 2020 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Атаманової С.Ю., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ»), треті особи: приватний виконавець Юхименко О.Л. та приватний нотаріус Хара Н.С., про визнання таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 05.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. виконавчого напису №5217, на підставі якого 27.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л. в межах виконавчого провадження №58803068 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача, як боржника.

Ухвалою судді від 03.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду з відкриттям провадження у справі та призначенням у ній підготовчого засідання.

01.12.2020 року року позивачем ОСОБА_1 одночасно з пред`явленням позову подано заяву про забезпечення позову, в якій він прохає суд вжити передбачений п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №5217, виданого 05.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., у виконавчому провадженні №58803068, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л., до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у даній цивільній справі. Застосування вказаного заходу забезпечення позову, на думку позивача, зможе гарантувати виконання можливого рішення суду в разі задоволення позовних вимог та позбавить його необхідності докладати значних зусиль для відновлення порушеного права на отримання в повному обсязі заробітної плати за місцем роботи.

Відповідно до положень ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22.12.2006 року №9) заява ОСОБА_1 про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову та його виду, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови від 22.12.2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 05.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. виконавчого напису №5217 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 25923,09 грн., на підставі якого 27.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л. в межах виконавчого провадження №58803068 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача, як боржника.

За змістом вказаної постанови приватного виконавця, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс» зобов`язано здійснювати відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника ОСОБА_1 у розмірі 20 відсотків та перераховувати вказані кошти отримувачу - приватному виконавцю ОСОБА_2 у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику або у разі його невстановлення - до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.

Працевлаштування на посаді підсобного працівника та отримання позивачем ОСОБА_1 заробітної плати в ТОВ «Агрокомплекс» підтверджується довідкою про його доходи №95 від 30.11.2020 року.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що між сторонами по справі дійсно існує спір щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки 01.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ПУМБ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса №5217 від 05.03.2019 року таким, що не підлягає виконанню, і провадження за вказаним позовом відкрито ухвалою суду від 03.12.2020 року.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа до розгляду питання по суті (п.2 ч.1 ст.34, ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження»).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» (заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. З наданих позивачем доказів судом встановлено здійснення приватним виконавцем Юхименко О.Л. дій, спрямованих на примусове виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, шляхом звернення стягнення на належний позивачу, як боржнику, дохід, а тому, за вказаних обставин, невжиття передбаченого п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України заходу забезпечення позову, може привести до необґрунтованого стягнення з позивача належних йому грошових коштів та істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача у разі задоволення його позову немайнового характеру про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки потребуватиме звернення позивача до суду в межах іншого позовного провадження щодо повернення грошових коштів, на які було звернено стягнення за оспорюваним правочином. При цьому судом також враховується, що зазначений захід забезпечення позову є співмірним із пред`явленою ОСОБА_1 позовною вимогою, оскільки має тимчасовий характер; спрямований виключно на збереження існуючих правовідносин сторін до розгляду судом справи по суті; не має наслідком фактичного вирішення спору по суті, а також жодним чином не порушує прав та інтересів третіх осіб. На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявленої позовної вимоги та тієї обставини, що під час здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи позивача, як боржника, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.116, 117, 149-151, 153, 258, 260, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 05.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за №5217 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 25923,09 грн., який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Юхименко О.Л. в межах виконавчого провадження №58803068.

На виконання вимог ч.1 ст.157 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає найменування сторін:

позивач (особа, на користь якої постановлена ухвала): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: Акціонерне товарство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: вул.Андріївська, буд.№4 м.Київ, поштовий індекс 04070, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14282829; Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження`ухвала може бути пред’явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградськоїї області.

Суддя С.Ю.Атаманова