Ухвала суду № 93304506, 03.12.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1236/16-к

1-кп/206/17/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Поштаренко О.В.,

суддів Малихіної В.В.,

Маштака К.С.

за участю секретаря Леонова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 по кримінальному провадженню під № 12012040650000522, відомості про яке внесені до ЄРДР від 19.12.2012 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

прокурора Єрьоменка Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката Марголіна В.Г.

ВСТАНОВИЛА:

В провадження Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області, в порядку ст. 34 КПК України, 23.04.2018 надійшли матеріали кримінального провадження під № 12012040650000522 від 19.12.2012 відносно ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою суду 03.12.2020 поновлено розгляд зупиненого кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР під № 12012040650000522 від 19.12.2012 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. 03.12.2020 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою суду від 18.12.2018 до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід в вигляді цілодобового домашнього арешту, проте умови вказаного запобіжного заходу обвинувачений порушив та 18.01.2019 перетнув державний кордон України в напрямку тимчасово окупованої території АР Крим у пункті пропуску «Каланчак». 17.02.2019 користувався автобусним сполученням Російської Федерації «Бєлгород Москва», 21.04.2019 здійснював переліт літаком «Москва - Сімферополь» та «Бєлгород - Москва» та до теперішнього часу на територію України не повертався. Крім того, останній був тимчасово зареєстрований на території Російської Федерації в АДРЕСА_1 . Місце перебування ОСОБА_1 за межами території України підтверджується отриманими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який повідомив, що 14.10.2019 на станції метро «Курское» в м. Москва, Російської Федерації, побачив ОСОБА_1 та привітався з ним, однак останній відмовився під розмови та попрямував у невідомому напрямку. Обвинувачений в судове засідання, яке відбулося 18.01.2019 не з`явився, перетнув державний кордон, порушив раніше обраний запобіжний захід, за місцем мешкання відсутній та перебував за межами держави. В результаті чого, 18.12.2019 останнього ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська оголошено у міжнародний розшук. 07.09.2020 ухвалою Самарського районний суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення питання про його застосування, в порядку передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України. 02.12.2020 обвинуваченого ОСОБА_1 було виявлено співробітниками карного розшуку на виконання вищевказаної ухвали та доставлено до суду для розгляду вказаного клопотання. Разом з тим зазначив, що під час судового розгляду справи ОСОБА_1 постійно чинив психологічний тиск на потерпілих та свідків, не з`являвся в призначені судові засідання до суду без поважних причин. Враховуючи викладене, просив вказане клопотання задовольнити, та застосувати до ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000 гривень.

Захисник – адвокат Марголін Г.В. в судовому засіданні просив клопотання прокурора задовольнити частково, посилаючись на його необґрунтованість. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту. В разі постановлення судом іншого рішення просив застосувати до обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі, оскільки в судові засідання він не з`являвся за станом здоров`я.

Колегія суддів, вивчивши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Частиною першої статті 194 КПК України, визначено що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Так, ухвалою суду від 18.12.2019, обвинуваченого ОСОБА_1 , 19.04.1978 року оголошено у міжнародний розшук, а кримінальне провадження зупинено до його розшуку.

Ухвалою суду від 07.09.2020 обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошеному у міжнародний розшук, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: до вирішення питання про його застосування, в порядку передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, кримінальне провадження зупинено до його розшуку.

Відповідно до рапорту про затримання особи, складеного оперуповноваженим СКП Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції Субботіної Н.О. від 02.12.2020, встановлено що в м. Дніпро, по вул. Маршала Судця, 7, 02.12.2020 о 10 год. 08 хв. був затриманий обвинувачений ОСОБА_1 на підставі ухвали суду від 07.09.2020 та доставлений до Самарського районного суду м. Дніпропетровська, 03.12.2020.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 отримано 02.12.2020 о 17 год. 03 хв.

При вирішенні питання про застосування обраного запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Колегія суддів, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення судового слідства не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа міг вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку колегії суддів, відомості, викладені в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в заявленому клопотанні можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, колегія суддів на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду потреб судового розслідування.

Таким чином, для застосування обраного запобіжного заходу є необхідність наявності не тільки обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави колегією суддів вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою суду від 18.12.2018 обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із обов`язковим застосуванням електронного засобу контролю строком на 60 днів, тобто до 14.02.2019 та покладено на останнього обов`язки: 1) прибувати за викликом до Самарського районного суду м. Дніпропетровська за першою вимогою; 2) цілодобово не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду. Обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання, яке було відкладено на 18.01.2019 на 15 год. 30 хв. для розгляду клопотання про зміну останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не з`явився. Про дату та час проведення вказаного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис останнього в розписці про явку в судове засідання від 17.01.2019, про поважність причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду від 18.01.2019 до обвинуваченого було застосовано примусовий привід з наведених вище підстав. Вказана ухвала суду виконана не була у зв`язку з відсутністю обвинуваченого за місцем його проживання та неможливістю встановити його місцезнаходження. Згідно з відомостями «Державної прикордонної служби України», встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 18.01.2019 о 18 год. 38 хв. перетнув державний кордон України через КПВВ - Каланчак. Ухвалою суду від 25 січня 2019 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук, в подальшому на підставі ухвали суду від 18.12.2019 останнього оголошено в міжнародний розшук, ухвалою суду від 07.09.2020 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: до вирішення питання про його застосування, в порядку передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, кримінальне провадження зупинено до його розшуку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає про доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування обраного до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе переховуватися від суду, оскільки відносно ОСОБА_1 раніше вже був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із обов`язковим застосуванням електронного засобу контролю, який останній порушив у зв`язку з чим був оголошений у міжнародний розшук.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання, впливати на потерпілих та свідків, та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду знову з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

Враховуючи викладене, ризиками, які колегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винним, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, та можливого вчинення інших кримінальних правопорушень приходить до висновку, що клопотання прокурора та долучені до нього матеріали, а також встановленні під час судового засідання обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, як соціальні зв`язки обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_1 однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Розглядаючи подане клопотання колегія суддів, також, приймає до уваги, що обвинувачений та його захисник-адвокат Марголін В.Г. належного обґрунтування про можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, беззаперечних відомостей, що обвинувачений, виходячи з положень ст. 178 КПК України, не навели, належних доказів не надали.

А відтак застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об`єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі: вагомістю наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; а також враховуючи той факт, що обвинувачений неодноразово ігнорував судові виклики до суду, будучи достовірно обізнаним про існування відносно нього кримінального провадження, в якому він набув статусу обвинуваченого, на думку колегії суду, встановленим факт недостатності застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого, в той час як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_1 , кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому одночасно, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановлені ухвали про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги викладене, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вищого ніж передбачено згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме в розмірі 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на строк до 60 (шістдесяти) днів, а саме до з 02 грудня 2020 року до 29 січня 2021 року до 12 год. 00 хв. та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень, як наслідок відмовити в задоволенні клопотання захисника-адвоката Марголіна В.Г. про зміну на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. На підставі вищевикладеного, керуючись: ст.ст. 177,178,182,183,193,194,196,372, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальному провадженню під № 12012040650000522, відомості про яке внесені до ЄРДР від 19.12.2012 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити частково. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, починаючи з 02 грудня 2020 року до 29 січня 2021 року до 12 год. 00 хв. включно та визначити альтернативний запобіжний захід в вигляді застави в розмірі 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: одержувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA318999980000031217205026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200, призначення платежу - застава, кримінальне провадження під № 12012040650000522 від 19.12.2012, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали). В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов`язки: - прибувати за кожним викликом суду; - не відлучатися з м. Дніпра, без дозволу суду; - повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання; - за наявності паспорту для виїзду за межі України здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - утриматись від спілкування з потерпілими та свідками по кримінальному провадженню № 12012040650000522 в позапроцесуальний спосіб; - носити електронний засіб контролю Визначити термін дії зазначених процесуальних обов`язків протягом двох місяців з дня внесення застави. В задоволенні клопотання захисника-адвоката Марголіна В.Г. про зміну на більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити. Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів на підставі рішення Конституційного суду № 4-р/2019від 13.06.2019 з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя О.В. Поштаренко

Судді В.В. Малихіна

К.С. Маштак