Рішення № 93298987, 30.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа № 580/3015/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2020 року №0003240507 та №0003250507.

Обгрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що здійснена Головним управлінням ДПС у Черкаській області перевірка, за результатами якої складено акт від 02.03.2020 №47/23/23/05/ НОМЕР_1 , є протиправною, а винесені податкові повідомлення-рішення №0003240507 та №0003250507 підлягають скасуванню.

Протиправність перевірки обгрунтовує тим, що відповідач не надав можливості ознайомитися з матеріалами перевірки та на заяву про не застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_1 від 02.04.2020 не відреагував; направлення на перевірку №122 та 123 не містять інформації про місце перевірки; позивачу невідомо, чи був підписаний наказ на примірнику ревізорів-інспекторів; в наказі про проведення перевірки №286 від 18.02.2020 позивач не зазначений.

Перевірка за адресою АДРЕСА_1 проведена за відсутності суб`єкта господарювання, а особа, що нібито здійснювала розрахункові операції, підписала направлення на перевірку в зв`язку із низькою юридичною необізнаністю, проте уповноважена на це не була.

При перевірці за адресою АДРЕСА_2 що особа, яка нібито здійснювала розрахункові операції, не була встановлена, що зазначено в самому акті перевірки, проте акт про не встановлення особи ревізорами-інспекторами не складений.

Акт перевірки та рішення ДПС України містить посилання на рахунок від 26.02.2020 б/н, який надала ревізорам-інспекторам особа, яка здійснювала обслуговування у місці здійснення господарської діяльності позивача за адресою АДРЕСА_2 , проте відомості про місце його складення в матеріалах перевірки відсутні.

Отже ревізорами-інспекторами було порушено п.20.1.8 ст.20 Податкового кодексу України, оскільки вони не перевірили документи, що підтверджують особу та посаду особи, яка фактично здійснює розрахункові операції.

18.03.2020 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 №533-ІХ, згідно якого протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020 платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена пеня за цей період підлягає списанню.

Відповідач проти позову заперечив. 25.08.2020 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що фактична перевірка платника проведена на підставі наказу №286 та за наявності направлень від 25.02.2020 №000122 та №000123, за результатами якої складено акт перевірки від 02.03.2020 №47/23/23/05/ НОМЕР_1 , та завершена 17.03.2020.

При проведенні перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , особа, яка здійснювала обслуговування та відпуск товару після пред`явлення ревізорами-інспекторами службових посвідчень відмовилась повідомити своє прізвище та ім`я, про що останніми здійснено відповідний запис у направленнях.

Посилання позивача щодо мораторію на застосування штрафних санкцій відповідач вважає необґрунтованими, оскільки дія мораторію не розповсюджується на перевірки, завершені до 17.03.2020 включно згідно з відповідними наказами на їх проведення.

З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_2 28.01.2014 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою АДРЕСА_3 .

27.05.2020 припинено підприємницьку діяльность фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі власного рішення.

В період з 26.02.2020 по 28.02.2020 працівниками Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 18.02.2020 №286 та за наявності направлень від 25.02.2020 №000122 та № 000123 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання порядку регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період діяльності з 01.03.2017 по 28.02.2020 за місцями фактичного провадження діяльності.

Перевіркою встановлено, що 26.02.2020 перед початком перевірки за місцями фактичного проведення діяльності позивача за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 проведені контрольні розрахункові операції.

В магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 контролюючим органом придбано горілку з вмістом спирту 40% обертів об`ємом 0,25л у скляній пляшці ТМ «Горілочка» по ціні 47,5 грн. Особа, що проводила розрахункову операцію в магазині – ОСОБА_3 , здійснила відпуск товару, видала решту та провела розрахункову операцію через зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО та видала відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек).

В шинку «На мітлі», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (кафе) проведено контрольну розрахункову операцію на загальну суму 175,0 грн, а саме: замовлено в кафе дві порції перших страв (борщу), дві порції напоїв безалкогольних (узвару) та 0,05л (50 гр) коньяку ТМ «Shabo» з вмістом спирту 40% на розлив у скляний посуд для споживання на місці.

Особа, що здійснювала обслуговування та відпуск вищевказаного товару в кафе відмовилась повідомити прізвище, ім`я та по-батькові, надала рахунок офіціанта від 26.02.2020 б/н, отримала готівкові кошти, здійснила розрахунок (видала решту) та не провела розрахункову операцію через зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО та не видала відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек).

За результатами перевірки складено акт №47/23/23/05/ НОМЕР_1 від 02.03.2020 (далі – акт перевірки), яким встановлено порушення:

- ч. 1 ст. 9, ч. 1, 4 ст. 11, ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” № 482/95-ВР від 19.12.1995;

- п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 266/95-ВР від 06.07.95.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 №0003240507, яким до позивача застосована санкція у сумі 17000 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями;

- податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 №0003250507, яким до позивача застосована санкція у сумі 1 грн. за не проведення розрахункових операцій РРО.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно підпункту 80.1. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно пункту 80.5. Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що наказом Головного управління ДПС від 18.02.2020 №286 на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п. 20.1 ст. 20 , п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. п. 80.2.4, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України призначено проведення фактичних перевірок суб`єктів господарської діяльності згідно з додатком, з 20.02.2020 року тривалістю 10 діб, з метою дотримання порядку регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками).

Посилання позивача на ту обставину, що наказ Головного управління ДПС про проведення фактичної перевірки від 18.02.2020 №286 не стосується позивача, спростовується наявним у матеріалах справи додатком до вищевказаного наказу, у якому позивач зазначений як суб`єкт господарювання, який підлягає проведенню фактичної перевірки.

Судом досліджено надану позивачем копію наказу про проведення перевірки від 18.02.2020 №286, та встановлено, що наказ підписаний в.о. начальника Дмитром Тараном та містить відбиток печатки відповідача. Додаток до наказу підписаний начальником відділу Володимиром Капурою та його копія завірена посадовою особою управління забезпечення роботи Головного управління ДПС Черніковим О.В. 18.02.2020 і печаткою вказаного управління.

Позивач не надав до суду доказів, які спростовують вказані обставини, тому його посилання на відсутність підписання наказу про проведення перевірки та не зазначення позивача як суб`кта господарювання, що підлягає перевірці, є припущеннями.

З досліджених судом копій направлень на перевірку №122 та №123 від 25.02.2020, виданих посадовим особам відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вбачається, що у вказаних направленнях зазначений ФОП ОСОБА_2 .

Посилання представника позивача на ту обставину, що направлення на перевірку №122 та 123 не містять інформації про місце перевірки, є необгрунтованим, оскільки згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України у направленнях на перевірку зазначається найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться.

Згідно п. 80.7. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Отже обов`язкова участь у проведенні перевірки суб`єкта господарювання (в даному випадку – ФОП ОСОБА_1 ) за умови участі особи, яка здійснює розрахункові операції, Податковим кодексом України не передбачена.

Судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , направлення на перевірку підписані ОСОБА_3 - особою, що здійснювала розрахункові операції за вищевказаною адресою. Згідно наданого відповідачем повідомлення про прийняття працівника на роботу від 14.01.2020 ОСОБА_3 відповідно до наказу №02-к від 14.01.2020 розпочала діяльність у якості найманого працівника з 16.01.2020.

За вказаних обставин посилання позивача на його відсутність під час проведення фактичної перевірки є необгрунтованим.

Таким чином, порушення порядку проведення фактичної перевірки позивача у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , судом не встановлені.

Щодо перевірки за адресою АДРЕСА_2 відповідач посилається на ті обставини, що особа, яка здійснювала розрахункову операцію відмовилась повідомити своє прізвище, ім`я та по-батькові та до перевірки не допустила, та надає копію розрахунку офіціанта від 26.02.2020, у якому зазначені борщ, узвар та коньяк 50 грам вартістю 35 грн, до сплати 175 грн.

Відповідно пункту 81.2. ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Згідно аб. 8 пункту 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Проте такий акт в матеріалах справи відсутній.

Надана відповідачем копія розрахунку офіціанта від 26.02.2020 не є належним та достатнім доказом у справі в розумінні ст. 73, 76 КАС України, оскільки не містить інформації про місце торгівлі (надання послуг громадського харчування). Інші докази відповідачем не надані.

Отже проведення фактичної перевірки за адресою АДРЕСА_2 , а відповідно і порушення, передбачене п. 1 , п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, та відповідно нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, відповідачем не доведено.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення №0003250507 про застосування штрафу у сумі 1 гривня є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки за адресою АДРЕСА_1 особа, яка фактично здійснювала розрахункові операції, здійснила торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тобто вчинила порушення, передбачене ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Вказане порушення позивач не спростовує, порушення порядку проведення перевірки, на які посилається позивач, судом не встановлені.

Отже наявні підстави для застосування штрафних санкцій у сумі 17000 грн, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

За вказаних обставин підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2020 №0003240507 відсутні.

Щодо посилань представника позивача, що платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена підлягає списанню у зв`язку з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17.03.2020 №533-ІХ, суд зазначає наступне.

18.03.2020 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17.03.2020 №533-ІХ (далі — Закон №533), яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 521 такого змісту:

"521. За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.»

Судом встановлено, що перевіркою відповідача встановлено порушення, вчинені 26.02.2020, тобто до початку дії мораторію.

Крім цього, за вчинене порушення застосовано штраф у сумі 17000 грн, а не нарахування пені.

Отже положення Закону №533 не є підставою для незастосування штрафних санкцій до позивача.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2102 грн. судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 за подання до суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-ІХ прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік становить 2102 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2020 №0003250507 на суму 1 грн складає 840 грн. 80 коп. Розрахунок: 1 грн (ціна позову) х 1% (ставка судового збору) = 1 коп, однак не менше 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4).

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.03.2020 №0003250507 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 1 (одна) гривня.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.В. Руденко