Рішення № 93298885, 30.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року справа № 580/2360/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1744, третя особа - Черкаський зональний відділ Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до військової частини А1744 (18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 222), в якому з урахуванням уточненнь просить:

-визнати протиправними дії військової частини А1744 щодо несвоєчасної виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно в сумі 50615,63 грн;

-стягнути з військової частини А1744 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.12.2019 по день ухвалення рішення суду.

Позов мотивовано тим, що відповідач у день звільнення позивача зі служби своєчасно не виплатив йому грошової компенсації за неотримане речове майно, тому позивач вважає, що відповідач має виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього заробітку за весь час затримки такого розрахунку.

Відповідач до суду відзив на адміністративний позов не подав.

Третя особа письмових пояснень не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника Черкаського зонального відділу Військової частини служби правопорядку від 23.12.2019 №260 ОСОБА_1 звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу.

Відповідно до довідки речової служби в/ч А1744 від 15.03.2020 №1 грошова компенсація за неотримане речове майно становить 50615,63грн.

Перерахування коштів компенсації за неотримане речове майно на картковий рахунок відбулося 05.06.2020 року, що узгоджується з випискою по рахунку АТ КБ «Приватбанк».

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошова компенсація вартості за неотримане речове майно не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а її виплата здійснюється особі, звільненій з військової служби.

Несвоєчасно виплачена грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, - не є щомісячним чи одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак не підпадає під дію ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №821/2/18, в якій акцентовано увагу на тому, що за змістом ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у зв`язку із особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, в якості гарантій соціального і правового захисту військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. До таких гарантій належить і продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, визначене статтею 9-1 вищевказаного Закону, в тому числі і речове забезпечення військовослужбовців або грошова компенсація вартості за неотримане речове майно. Дана компенсація не входить до складу грошового забезпечення та до виплат, які б належали позивачу при звільненні, та носить одноразовий характер.

Крім того, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ, тощо).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок, що компенсація за речове майно не є складовою заробітної плати, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у зразковій справі №808/8783/15.

Таким чином, предметом цього адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні щодо компенсації за неотримане речове майно, що не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення).

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №620/1982/19.

Таким чином, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з приписів ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар