Рішення № 93298098, 02.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6088/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/6088/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1546 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1546 (надалі - відповідач, в/ч А1546) , в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, щодо ненадання довідки з помісячним розрахунком індексації за вказаний період та щодо виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування у складі його грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення, яку позивач отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати в/ч А1546 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, надати довідку з помісячним розрахунком індексації за вказаний період та виплатити різницю розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням в складі його грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення, яку позивач отримував під час проходження військової служби.

Обґрунтовуючи позов, заявник вказує на обставини порушення його прав внаслідок невиплати відповідачем індексації грошового забезпечення та ненадання довідки про нарахування індексації із зазначенням базового місяця.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначив, що фінансування військової частини здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а військова частина, як розпорядник бюджетних коштів, здійснює видатки лише в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у січні 2016 року - лютому 2018 році у Міністерства оборони України не було. До того ж, відповідно до наказу командира в/ч А1546 (по стройовій частині) від 18.07.2020 №160 позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (а.с. 21-26).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач проходив військову службу за контрактом у в/ч А1546, факт чого не заперечується відповідачем.

Наказом т.в.о. командира в/ч А1546 полковника Я. Ялинного від 18.07.2020 №160 (по стройовій частині) з 10.08.2020 виключено зі списків особового складу частини командира батареї управління-начальника зв`язку реактивного артилерійського дивізіону капітана ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №228 від 05.06.2020 за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 29-30).

Як стверджує позивач, 09.09.2020 він надіслав заяву до в/ч А1546 (а.с. 11), в якій прохав:

- нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 згідно вимог Закону України №1282-12 "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами і доповненнями) та постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (зі змінами і доповненнями);

- надати довідку (згідно вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" - зі змінами) із вказанням помісячно нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зазначенням базового місяця;

- провести перерахунок (донарахування) та виплатити різницю розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Проте, відповідь на зазначений лист військовою частиною так і не була надана.

Натомість відповідач надіслав позивачу довідку за вих №604 від 12.10.2020 про нарахування індексації ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, в якій відображено нульові показники за весь запитуваний період (а.с. 28).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-ХІІ) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У відповідності до статей 4, 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до приписів пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік .

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За змістом вищевказаних нормативно-правових актів, здійснення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

У відзиві на позов відповідач, як на підставу для відмови у виплаті індексації, посилався на пункт 6 Порядку №1078, листи Міністерства соціальної політики України від 16.04.2015 №1068580814-15/10, від 09.06.2016 №252/10/136-16, вхідний від 08.08.2017 №13700/з, від 08.08.2017 №78/0/66-17, відповідно до яких проведення індексації грошових доходів, зокрема, грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто у межах коштів, передбачених на ці цілі.

Такі посилання відповідача суд відкидає, як безпідставні, адже вони не відповідають приписам Закону №1282-XII та п. 11 Порядку №1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

Посилання відповідача на те, що позивач не оскаржував наказ про звільнення, а тому погодився з усіма проведеними з ним розрахунками, суд не приймає до уваги, оскільки за змістом рішення Конституційного Суду України №9-рп/2013 у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у в/ч А1546 мав право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

З цих же міркувань суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, оскільки, як свідчить зміст наказу т.в.о. командира в/ч А1546 від 18.07.2020 №160 (по стройовій частині), така індексація при звільненні ОСОБА_1 з військової служби виплачена не була.

З наданої до відзиву довідки за вих №604 від 12.10.2020 про нарахування індексації ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а.с. 28) видно, що індексація грошового забезпечення позивачу не здійснювалася взагалі.

Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1546 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Крім того, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1546 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування у складі його грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення, зобов`язавши відповідача виплатити різницю розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення.

Позивач зазначає, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення за вказаний вище період є саме січень 2008 року, в якому постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців.

Так, пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Таким чином місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

В той же час, як зазначено вище, положеннями статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Отже, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

Разом з цим варто зауважити, що відповідно до наявного у справі запиту ОСОБА_1 від 09.09.2020 на ім`я командира в/ч А1546 щодо виплати індексації, питання про базовий місяць позивач взагалі не ставив. Відповідно підстав стверджувати про протиправну бездіяльність з боку відповідача в цій частині позивач не може.

За таких обставин, у суду відсутні фактичні підстави для зобов`язання відповідача здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2008 року".

До того ж термін "базовий місяць" не містить законодавчого закріплення ні в Законі №1282-XII, ні в Порядку №1078.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання надати довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у заяві від 09.09.2020 просив відповідача, серед іншого, надати довідку (згідно вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" - зі змінами) із вказанням помісячно нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зазначенням базового місяця.

Між тим, така довідка позивачу не була надана.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 10 цього ж Закону кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.

Тобто, інформація може бути надана розпорядником лише у випадку, якщо така вже створена.

Як свідчать встановлені у справі обставини справи, індексація позивачу не виплачена, тому що така не нараховувалася. Відповідно й інформації про її розмір відповідач ще на має. За відсутності ж відповідних даних об`єктивно неможливо надати й інформацію про такі неіснуючі дані.

Тому вимога про видачу довідки наразі задоволеною бути не може у зв`язку з її передчасністю. Проте позивач не позбавлений права вимагати таку довідку після створення відповідної інформації.

Таким чином позов належить задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини А1546 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1546 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати Військову частину А1546 (просп. Свободи, 69-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 08347306) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1546 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби без урахування у складі його грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину А1546 (просп. Свободи, 69-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39623, код ЄДРПОУ 08347306) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) різницю розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням в складі його грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, індексації грошового забезпечення.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун