Рішення № 93297425, 04.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2020 року м. Київ справа № 320/3900/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянської селищної ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ) з позовом до Бородянської селищної ради (місцезнаходження Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Центральна, буд. 230), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність, що полягає у не прийнятті на пленарному засіданні селищної ради рішення по суті розгляду заяви ОСОБА_1 про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області;

- зобов`язати Бородянську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області, в порядку статті 118 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач своїм листом фактично відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Київський окружний адміністративний суд 12.05.2020 постановив ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановив строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу.

Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 25.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі, визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем надано суду письмовий відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що із заяви позивача неможливо чітко визначити яку саме земельну ділянку він бажає отримати у власність, тому було надано лист-відповідь. Водночас, радою в листі не було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а надано роз`яснення.

Позивачем подано до суду письмову відповідь на відзив відповідача, в якій спростовуються доводи останнього.

У судовому засіданні 23.06.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов та письмову відповідь позивача на відзив, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до Бородянської селищної ради із заявою від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області (т. 1, а.с. 18, 19).

Бородянська селищна рада листом від 17.02.2020 № 01-30-487 повідомила позивача про те, що земельна ділянка, яку передбачається відвести у власність, є частиною сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221081000:02:002:1691, та без виділення в окремий об`єкт цивільних прав шляхом поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством, не може бути передана у власність чи користування (т. 1, а.с. 23).

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність при розгляді вказаної заяви, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом б ч. 1 ст. 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч. 16 ст. 46 Закону № 280/97-ВР протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Згідно ч.ч. 1, 2 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Бородянської селищної ради із заявою від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області (т. 1, а.с. 18, 19).

Бородянська селищна рада листом від 17.02.2020 № 01-30-487 повідомила позивача про те, що земельна ділянка, яку передбачається відвести у власність, є частиною сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221081000:02:002:1691, та без виділення в окремий об`єкт цивільних прав шляхом поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством, не може бути передана у власність чи користування (т. 1, а.с. 23).

Зазначений лист-відповідь підписаний селищним головою О.В. Сахарчук.

Отже, заяву позивача відповідач, у порушення вищенаведених положень ЗК України та Закону № 280/97-ВР розглянув листом, а не шляхом прийняття рішення у законодавчо визначеному порядку, та яким, фактично, одноособово відмовив у наданні відповідного дозволу.

При цьому суд також зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем у належний спосіб не розглянуто заяву позивача про надання дозволу на розробку землеустрою, перевірка наявності чи відсутності підстав для надання такого дозволу судом не повинна здійснюватись, а відтак суд не надає оцінки відповідним доводам та доказам на їх підтвердження, викладеним у відзиві на позовну заяву.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 3 квітня 2020 року по справі № 120/4542/18-а, від 28 лютого 2020 року по справі № 461/1257/17, від 24 грудня 2019 року по справі № 823/59/17, від 21 листопада 2019 року по справі № 812/1268/17, від 24 квітня 2018 року по справі № 802/1534/17-а, від 27 лютого 2018 року по справі № 545/808/17 тощо.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неприйнятті на пленарному засіданні селищної ради рішення по суті розгляду заяви ОСОБА_1 про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області, є обґрунтованими.

Також, з метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Бородянську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області, в порядку статті 118 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, а тому у цій частині позовні вимоги також є обґрунтованими.

Обраний судом спосіб задоволення похідної вимоги позивача зобов`язального характеру та захисту прав позивача відповідає змісту, зокрема, постанови Верховного Суду від 24 грудня 2019 року по справі № 823/59/17.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача протягом одного місяця з дня набрання даним рішенням законної сили подати звіт про його виконання, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є правом, а не обов`язком суду.

За наслідками розгляду даної адміністративної справи у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання судового рішення, а тому підстави для зобов`язання відповідача подати такий звіт відсутні.

Щодо стягнення з відповідача судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано докази про сплату судового збору у сумі 1 681,60 грн. (квитанція № 0.0.1708796510.1 від 18.05.2020).

Отже, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 681,60 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити таке.

Так, позивач просить суд відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 17 600,00 грн.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження обґрунтованості заявленої суми судових витрат у цій частині до позову додано фотокопію Договору про надання правової допомоги адвоката від 29.11.2019 № 29/11-3, ордеру, Акту про надання послуг від 06.03.2020, квитанції від 06.03.2020 № 17/20, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, витягу з Єдиного державного реєстру адвокатів України (т. 1, а.с. 27-34).

Заперечуючи проти відшкодування позивачу судових витрат у цій частині за рахунок власних бюджетних асигнувань відповідач посилався на те, що робота, яку проводив адвокат із позивачем стосувалась не лише земельної ділянки у с. Дружня Бородянського району. Також робота проводилась щодо земельних ділянок у с. Дмитрівка, що не відноситься до предмету спору у даній справі.

Також в п. 4 Акту про надання послуг від 06.03.2020 вказано і Ржищівську ОТГ, що, на думку відповідача, свідчить про надання позивачу адвокатом послуг, які не відносяться до даної справи.

З цих підстав відповідач вважає витрати на професійну правничу допомогу у сумі 17 600,00 грн. неспівмірними та незгоден на їх відшкодування за рахунок власних бюджетних асигнувань (т. 1, а.с. 79).

Водночас, позивачем надано суду Акт про надання послуг (уточнений) від 04.06.2020 зі змісту якого слідує, що позивачу адвокатом надавались послуги, які відносяться до предмету даної адміністративної справи, а саме - правовідносин, які виникли у зв`язку з зверненням ОСОБА_1 до Бородянської селищної ОТГ із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області (т. 1, а.с. 116).

Отже, доводи відповідача про відсутність підстав для відшкодування за його рахунок позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17 600,00 грн. спростовуються змістом Акту від 04.06.2020.

Інших доводів щодо неспівмірності судових витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідачем не надано.

На підставі наведеного, враховуючи предмет спору та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для позивача, тощо, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17 600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Бородянської селищної ради (07801, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, код 04363662), що полягає у не прийнятті на пленарному засіданні селищної ради рішення по суті розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області.

Зобов`язати Бородянську селищну раду (07801, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, код 04363662) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 24.01.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки запасу комунальної власності, кадастровий номер 3221081000:02:002:1691, розташованої на території Дружнянської сільської ради Бородянського району Київської області, в порядку статті 118 Земельного кодексу України та з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Стягнути з на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Бородянської селищної ради (07801, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Центральна, буд. 230, код 04363662) судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 19 281 (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.