Ухвала суду № 93296635, 02.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 грудня 2020 року Справа №160/14346/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідача про відвід судді у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення коштів.

До суду надійшла заява представника відповідача про відвід судді в обгрунтування якої, з посиланням на п.4 ч.1 ст.36 КАС України, зазначено, що невиконання Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області судового рішення по справі № 804/3843/16 стало наслідком дефектів резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 по справі № 804/3843/16, в якій не було вказано конкретної посади, на яку підлягав поновленню ОСОБА_1 , а поновлення його на іншій роботі суперечило б вимогам чинного законодавства та порушувало б права працівника й роботодавця, оскільки відсутні підстави поновлювати працівника на роботі, яку той не виконував.

Отже, відповідач самостійно, з власної ініціативи не міг, а в силу положень ст. 19 Конституції України, був не вправі самовільно, на власний розсуд визначити посаду, на яку потрібно поновити ОСОБА_1 , який у свою чергу не був зобов`язаний поновлюватись на запропоновану посаду, виходячи з оціночності компонентів при призначені у нову установу.

Крім того, в заяві зазначено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом у складі головуючого судді Єфанової О.В. розглядались по суті 8 справ, з яких у 7 справах було прийнято рішення не на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області: № 804/5637/16, № 804/5691/16, №804/5922/16, №160/8440/18, №160/2670/19, №160/2853/19, № 160/3182/20, відповідно 1 справу № 160/5180/19 було вирішено на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід судді Єфанової О.В., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Щодо посилання в заяві про відвід судді на п.4 ч.1 ст.36 КАС України, то слід зазначити, важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд зазначає, що будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді Єфанової О.В. при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід не вбачається. Відтак, сам лише сумнів позивача у неупередженості судді, не є чинником, що об`єктивно може впливати на неупередженість та безсторонність суду.

Крім того, в ч. 4 ст. 36 КАС України зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також, представником відповідача взагалі не зазначено, яким чином неможливість виконати рішення суду в іншій справі підпадає під поняття «неупередженості або об`єктивності судді».

Згідно ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.2, ч.3 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки, 09.11.2020 року відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, то з урахуванням вимог ч.3 ст.39, ч.2, ч.3 ст.262 КАС України, заява надійшла за три робочі дні (або раніше) до закінчення тридцятиденного строку від дати відкриття провадження (09.12.2020 року), а тому справа підлягає передачі у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід суддів.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 258, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про відвід суді Єфанової О.В. визнати необґрунтованою.

Передати справу у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід суддів.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Єфанова