Ухвала суду № 93296439, 03.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

03 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12687/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідачів про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи, ДУ “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання незаконним та скасування рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії від 16.12.2015 та зобов`язання повторно розглянути питання про встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням, з урахуванням медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 із залученням відповідних спеціалістів та прийняти остаточне рішення щодо наявності чи відсутності причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 з трудовим каліцтвом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику (сторін) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Ухвалою суду від 30.10.2020 залучено до участі у справі другого відповідача – ДУ “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України” (04071, місто Київ, вул. Костянтинівська, буд. 36, код ЄДРПОУ 38260065).

27.11.2020 та 03.12.2020 від відповідачів - Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи та ДУ “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України” надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 122 КАС України. Зокрема, про порушення своїх прав позивач дізналася у грудні 2015 року, а з позовом звернулася у вересні 2020 року.

Розглянувши клопотання відповідачів, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що клопотання про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, серед інших, встановлюються письмовими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач дізналась про оскаржуване рішення у грудні 2015 року , однак з позовом до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання незаконним та скасування рішення звернулася 01.09.2020, тобто з порушенням терміну встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.

Залишаючи позовну заяву без руху ухвалою від 07.09.2020 суд наголошував позивачу на необхідності обгрунтування причин пропуску звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами, а в разі необхідності звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску (а.с. 27).

Позивач у заяві від 23.09.2020 зазначила, що, на її думку, строк звернення до суду пропущено з поважних причин, адже лише в лютому 2020 вона дізналася про існування ще однієї медичної картки свого чоловіка ОСОБА_2 , яку на засіданні Центральної медико-соціальної експертної комісії досліджено не було. У зв`язку із цим нею 25.02.2020 було надіслано на адресу Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи претензію із вимогою переглянути справу, відповідь на яку отримала 11.03.2020.

Суд зауважує, що процесуальний закон пов`язує строк звернення до суду із тим, коли саме особі стало відомо про порушення його прав, свобод та інтересів. В даному випадку - грудень 2015 року.

Не знання про наявність медичної картки свого чоловіка не є поважною причиною пропуску звернення до суду, оскільки поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд також звертає увагу, що оскаржуване рішення приймалось не Волинським обласним бюро медико-соціальної експертизи (яке розглянуло претензію ОСОБА_1 ), а ДУ “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України, яке є належним відповідачем у вказаній справі.

Разом з тим, позивач не зверталась до ДУ “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (належного відповідача) з претензією про скасування рішення вказаної комісії від 16.12.2015. А тому, відповідь на претензію неналежного відповідача не є досудовим порядком вирішення спору і у даному випадку не може слугувати причиною для поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного нею строку звернення до суду, тому суд не визнає причини пропуску строку поважними та не вбачає правових підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.

При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи, ДУ “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, п. 8 ст. 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у поновленні строку звернення до суду з даним позовом.

Клопотання представників відповідачів про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи, ДУ “Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.М. Димарчук