Рішення № 93295671, 02.12.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Справа № 915/2463/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.

та представників сторін:

від позивача ? Оксенчук С.С.

від відповідача ? Семенюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2463/19

за позовом Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління,

вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058;

до товариства з обмеженою відповідальністю “МАЙСТЕР-БУД”,

вул. Курсантська, 7, Самарський район, м. Дніпро, 49079;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1267300 грн. 75 коп.

В С Т А Н О В И В:

Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (далі – Південне ТКЕУ) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “МАЙСТЕР-БУД” грошових коштів у загальній сумі 1267300 грн. 75 коп., із яких: 814595 грн. 66 коп. – частина невикористаної попередньої оплати; 43315 грн. 72 коп. – пеня за порушення термінів звітування; 186893 грн. 56 коп. – пеня за порушення строків виконання робіт; 222495 грн. 81 коп. – штраф в розмірі 10 %, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов?язань за укладеним між ними договором генерального підряду від 22.01.2019 № 5/19, а саме, зобов?язань щодо своєчасного та у повному обсязі виконання комплексу робіт з будівництва гуртожитку № 5, військового містечка № 72 в м. Миколаєві, внаслідок чого Південне ТКЕУ просить стягнути з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД”, в порядку п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, та на підставі п. 7.9 договору, частину невикористаної попередньої оплати, пеню на підставі п.п. 7.1, 7.5, 7.9 договору, а також штраф на підставі п. 7.2 договору.

Південне ТКЕУ також просить суд про стягнення з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою від 27.01.2020 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.02.2020.

Ухвалою від 19.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання (з урахуванням виправлення описки хвалою від 28.02.2020), відкладено підготовче засідання в даній справі на 16.03.2020, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, про що сторонам у справі направлено відповідне повідомлення, в якому також зазначено що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання сторін буде повідомлено ухвалою суду.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради “Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом”), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 10.06.2020 призначено підготовче засідання в даній справі на 01.07.2020.

Ухвалою від 01.07.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 29.07.2020, а у подальшому протокольною ухвалою від 29.07.2020 призначено розгляд справи по суті на 17.09.2020.

У судовому засіданні в даній справі 17.09.2020 оголошено перерву до 20.10.2020, а 20.10.2020 ? до 04.11.2020, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою від 09.11.2020 призначено судове засідання в даній справі на 02.12.2020.

ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” у відзиві від 17.02.2020 (з урахуванням пояснень від 24.02.2020) позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

Так, на думку відповідача, підстави для стягнення невикористаної частини попередньої оплати відсутні, оскільки на об?єкті було виконано ряд додаткових робіт у липні 2019 року на суму 206090 грн. 45 коп., про що складено акт виконаних робіт та надано позивачу, проте останнім цей акт залишено без реагування, а також придбано будівельні матеріали, необхідні для виконання договірних завдань.

Відповідач також вважає безпідставною вимогу про стягнення з нього пені за порушення термінів звітування за отриманий аванс ? так як умовами договору підряду не передбачене таке зобов?язання підрядника та не встановлені відповідні терміни.

ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” також заперечує проти задоволення вимог про одночасне стягнення з нього пені та штрафу, вважаючи що такі вимоги суперечать ст. 61 Конституції України, якою заборонене подвійне притягнення до відповідальності за одне і те саме порушення.

Крім того, відповідач не погоджується з поданим Південним ТКЕУ розрахунком штрафних санкцій, так як він виконаний за період 01.05-01.12.2019, тобто за 2019 рік; при цьому відповідно до зазначеного розрахунку “Загальна вартість робіт, з яких допущене прострочення” загалом складає 2224958 грн. 15 коп., що суттєво перевищує вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік (відповідно до додаткової угоди № 5 до договору підряду). У розрахунку також не враховано виконання частини робіт на суму 334404 грн. 34 коп.

Південне ТКЕУ у відповіді від 13.03.2020 на відзив зазначило, що вважає безпідставними доводи відповідача щодо використання авансу в межах умов договору підряду та діючого законодавства ? так як факт постачання матеріалів, про які йдеться у відзиві, на об?єкт будівництва відповідачем не доведений.

Натомість, у визначеному договором порядку підрядником представлені як виконані та в рахунок часткового відпрацювання авансу прийняті замовником роботи на суму 334404 грн. 34 коп.; інших документів на підтвердження використання та/або відпрацювання попередньої оплати з боку відповідача не надходило, залишок коштів в сумі 814595 грн. 66 коп., використання яких не підтверджено встановленим умовами поговору порядком, на рахунок Замовника не повернуто.

ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” у запереченнях від 31.03.2020 зазначило, що підтримує доводи, викладені у відзиві.

Відповідач, серед іншого, виклав позицію щодо невідповідності умов п. 6.3.19 договору підряду, яким встановлена відповідальність у вигляді повернення невикористаного авансу у разі неподання звіту, спеціальним нормам законодавства, які прив?язують відповідальність у вигляді повернення невикористаної частини авансу саме до його фактичного невикористання, а до неподання звіту про використання.

На думку відповідача, наявність чи відсутність звіту про використання авансових коштів взагалі не повинна впливати на застосування до підрядника відповідальності у вигляді повернення авансу; така відповідальність застосовується виключно у разі фактичного невикористання авансу протягом 3 місяців.

Південне ТКЕУ у поясненнях від 01.07.2020 зазначило, що висновок про не підтвердження ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” належними та допустимими доказами використання авансу протягом 3-х місяців (в частині придбання будматеріалів згідно договору на постачання від 06.06.2019 за № 5/0606/19П з додатками та видаткової накладної від 25.09.2019 №15 на суму 131826 грн. 68 коп.) зроблено позивачем виходячи з того, що відповідно до умов п. 6.3.19 договору підряду використання одержаного авансу повинно підтверджуватися примірними формами КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт” та КБ-3 “Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати”, проте такі документи в матеріалах справи відсутні.

Крім того, у клопотанні від 15.07.2020 позивач повідомив, що 27.12.2019 (після звернення ним до суду з позовом у даній справі) відповідачем були представлені довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 3 за грудень 2019 року та акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року на суму 80 грн. 49 коп., які Південним ТКЕУ не були оплачені, у зв?язку з чим позивач не заперечує проти врахування своєї кредиторської заборгованості шляхом зменшення суми невикористаної попередньої оплати (авансу), що підлягає стягненню з відповідача згідно з п.1 позовних вимог (без зміни інших позовних вимог) до 814515 грн. 17 коп.

Також позивач повідомив, що сторонами складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за 2019 рік за договором підряду станом на 24.03.2020, згідно якого відповідачем визнано наявну за ним дебіторську заборгованість за договором в сумі 814515 грн. 17 коп.

Відповідач у додаткових запереченнях від 17.07.2020 зауважив, що підтримує викладені у відзиві (з урахуванням пояснень та заперечень) доводи.

Вислухавши пояснення та доводи представників сторін, які наполягали на доводах, викладених у поданих сторонами документах по суті справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Південним ТКЕУ (замовником) та ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” (підрядником) укладено договір генерального підряду від 22.01.2019 № 5/19 (далі ? договір підряду), згідно умов якого підрядник зобов?язався в межах динамічної договірної ціни виконати на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт з будівництва гуртожитку № 5, військове містечко № 72, місто Миколаїв. Шифр-72/Г5, “ДК 021:2015:45000000-7 – Будівельні роботи та поточний ремонт” зазначені у пункті 1.2 (далі ? роботи) та здати об?єкт готовим до експлуатації замовнику, а замовник ? прийняти і оплатити указані вище роботи (п.п. 1.1-1.2 договору підряду).

Договірна ціна будівництва об?єкта визначається згідно ДСТУ Б Д 1.1-1:2013 та становить ? 34325734 грн. 62 коп. з ПДВ на підставі розрахунків вартості робіт: договірної ціни та локальних кошторисів, які є невід?ємними частинами цього договору; договірна ціна є динамічною та може бути уточнена на умовах цього договору та чинного законодавства України (п.п. 3.1-3.2 договору підряду).

Встановлений сторонами порядок розрахунків за виконані роботи (розділ 4 Договору) передбачає їх проведення в межах договірної ціни на підставі “Актів прийняття виконаних підрядних робіт” за формою КБ-2в та фактичних витрат на будівництво та “Довідок про вартість виконаних підрядних робіт” за формою КБ-3. При цьому документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику одночасно з документами, що засвідчують приховані роботи, актами на випробування внутрішніх та зовнішніх мереж після проведення будівельних робіт та документами, що підтверджують фактичні витрати підрядника під час будівництва об?єкта, а саме: накладними, податковими накладними, табелями, нарядами, актами, товаротранспортними накладними, шляховими листами, нарядами на роботу машин і механізмів та іншими (п. 4.2 договору підряду).

Пунктом 4.4 договору підряду визначено щомісячну, не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітнім, періодичність подання підрядником актів прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форми КБ-2в, КБ-3), попередньо підписаних визначеними замовником особами, що здійснюють приймання та інспекційний контроль обсягів та якості виконаних підрядником робіт, з додаванням завіреної виконавчої документації.

Положеннями указаного пункту договору також передбачений обов?язок замовника перевірити і підписати надані підрядником документи, які підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від підписання протягом семи робочих днів, перебіг терміну починається з наступного робочого дня після отримання цих документів.

У пункті 15.2 договору підряду визначено, що за умови прийняття відповідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів, замовник може надавати підряднику попередню оплату (аванс) на виконання робіт по об?єкту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764 за таких умовах:

а) аванс надається генпідряднику тільки за окремим рішенням головного розпорядника коштів замовника;

б) аванс надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів;

в) розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% вартості річного обсягу робіт;

г) генпідрядник зобов?язується використати одержану попередню оплату протягом 3-х місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику;

д) для отримання попередньої оплати генпідрядник повинен письмово звернутися до замовника та узгодити з ним перелік витрат, на які передбачено використати отримані кошті.

У відповідності до п. 5.1 договору підряду строк виконання підрядником робіт складає 15 місяців згідно календарного графіку виконання робіт (додаток № 2 до Договору).

Перегляд строків виконання робіт, передачу їх замовнику в межах терміну, визначеного пунктом 5.1 цього договору, може здійснюватися за узгодженням сторін за умови підписання відповідної додаткової угоди до договору (п. 5.4 договору підряду).

Замовник зобов?язаний, зокрема, надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу документацію відповідно до договору підряду; своєчасно та в повному обсязі, за наявності коштів Держбюджету України на рахунках замовника, сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з “Актом прийняття виконаних підрядних робіт” за формою КБ-2в та “Довідок про вартість виконаних підрядних робіт” за формою КБ-3 за умови надання документів зазначених в п. 4.2, 4.3, 4.4 цього договору (п.п. 6.1.1-6.1.3 договору підряду).

Замовник має право, зокрема, достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов?язань підрядником, повідомивши про це його у строк 10 календарних днів, виплативши виконавцю плату за вже виконані і прийняті відповідним актом роботи (п. 6.2.1 договору підряду).

У відповідності до п.п. 6.2.7, 6.2.8 договору підряду замовник також має право здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт; делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації або спеціалісту, які мають відповідні дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду їх повноважень.

Підрядник у свою чергу зобов?язаний виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації (п. 6.3.1 договору підряду).

У випадку ненадання звіту про використання коштів по формі КБ-2в та по формі КБ-3 на суму отриманого авансу протягом 3 місяців з моменту отримання коштів підрядник зобов?язаний до завершення терміну відпрацювання авансу неосвоєний залишок авансового платежу повернути на рахунок замовника (п. 6.3.19 договору підряду).

Сторонами погоджено, що договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 01.04.2020; всі зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладання додаткових угод (п.п. 19.1, 20.3 договору підряду).

Додатком №1 до договору підряду є Договірна ціна (т. 1 а.с. 29), додатком № 2 ? Календарний графік виконання робіт (т. 1, а.с. 30), додатком № 3 ? Графік фінансування замовником робіт з будівництва об?єкту на 2019-2020 рік (т. 1, а.с. 31). Також позивачем наданий локальний кошторис (т. 1, а.с. 73-77).

До договору підряду сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод та переукладення відповідних додатків до нього (т.1, а.с. 36-51).

Так, зокрема, у додатковій угоді від 16.09.2019 № 3 до договору підряду сторони погодили внесення зміни у розділ 3 договору та встановили, що вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік складає 3830000 грн. з ПДВ, а на 2020 рік – 30495734 грн. 62 коп. з ПДВ.

Пунктом 4 додаткової угоди № 3 встановлено, зо згідно п. 15.2 договору підряду здійснюється попередня оплата (аванс) генпідряднику за окремим рішенням заступника міністра оборони України від 25.07.2019 № 11670/з, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” у сумі 1149000 грн.

Попередня оплата (аванс) надається на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів згідно рахунка генпідрядника. Розмір попередньої оплати не може перевищувати 30% вартості від річного обсягу робіт за мінусом суми перерахованої генпідряднику з початку року. Генпідрядник зобов?язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після одержання попередньої оплати але не пізніше 25.12.2019. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Також у редакції додаткової угоди № 3 сторонами було погоджено Графік виконання робіт з будівництва (додаток № 2) та Графік фінансування робіт з будівництва (додаток № 3) (т. 1, а.с. 44-46).

У подальшому сторони уклали додаткову угоду від 02.12.2019 № 5 до договору, згідно п.п. 1.1 якої встановили вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік у сумі 1184419 грн. 62 коп. з ПДВ, а на 2020 рік – у сумі 33141315 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 48-49).

На виконання умов договору замовник надав підряднику земельну ділянку під будівництво згідно акту прийому-передачі від 24.01.2019 (т.1, а.с. 52), а також згідно акту приймання-передачі від 31.01.2019 ? затверджену ним проектну документацію (т.1, а.с. 53).

Південним ТКЕУ на підставі рішення заступника Міністра оборони України від 25.07.2019 та у відповідності до п. 15.2 договору підряду платіжним дорученням від 18.09.2019 № 595 перераховано відповідачу попередню оплату (аванс) Генпідряднику в сумі 1149000 грн. (т. 1 а.с. 63)

У визначеному договором порядку позивач вважає виконаними та в рахунок часткового відпрацювання авансу прийнятими роботи згідно довідки від 11.10.2019 форми КБ-з про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2019 року на суму 334404 грн. 34 коп., прийняті за актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 11.10.2019 № 1 за вересень 2019 року на суму 334404 грн. 34 коп.

Таким чином позивач, з урахуванням пояснень, викладених у згаданому вище клопотанні від 15.07.2020 № 514/2/283 (щодо можливості врахування своєї кредиторської заборгованості в сумі 80 грн. 49 коп. шляхом зменшення суми невикористаної попередньої оплати (авансу), що підлягає стягненню з відповідача), вважає підлягаючою до стягнення з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” невикористану попередню оплату (аванс) у сумі 814515 грн. 17 коп. (1149000 грн. ? (334404 грн. 34 коп. ? 80 грн. 49 коп.))

Відповідач заперечує проти позовної вимоги про стягнення невикористаної частини авансу, оскільки такий аванс було використано відповідачем (підрядником) в межах діючого законодавства та договору підряду на закупівлю основних засобів (матеріалів) для виконання робіт за договором підряду.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав видаткові накладні від 25.09.2019 № 12 на суму 1017092 грн. 83 коп. з ПДВ та № 15 на суму 131826 грн. 68 коп. з ПДВ, з яких вбачається, що підрядником було придбано основні засоби (матеріали) на загальну суму 1148919 грн. 68 коп. на підставі договору поставки від 06.06.2019 № 5/0606/19П.

Крім того, відповідач заперечує щодо суми невиконаних ним у строк робіт, які вказуються позивачем у розрахунках та згідно з якими нараховуються штрафні санкції, та просить суд оцінити новий доказ – акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за лютий 2020 року на загальну суму 206090 грн. 45 коп., який направлено Південному ТКЕУ поштою 11.02.2020, що підтверджується відповідним описом вкладення до цінного листа та фіскальними чеками органу зв?язку (т.1, а.с.126-135).

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов?язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов?язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п. 1 ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов?язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов?язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов?язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним попередньої оплати у розмірі 1149000 грн.

Згідно зі ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, (далі ? Порядок) передбачав, що розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об?єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до абзацу 2 пункту 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов?язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Як вже зазначалось судом, сторони погодили в пункті 15.2 договору підряду, що замовник може надати підряднику аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів у розмірі до 30% вартості від річного обсягу робіт строком на 3 місяці. Генпідрядник зобов?язується використати одержану попередню оплату протягом трьох місяців після одержання попередньої оплати. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Умовами п. 6.3.19 договору підряду сторони передбачили, що у випадку ненадання звіту про використання коштів по формі КБ-2в та по формі КБ-3 на суму отриманого авансу протягом 3 місяців з моменту отримання коштів, підрядник зобов?язаний неосвоєний залишок повернути на рахунок замовника.

Тобто сторонами договору визначено чіткі строки реалізації відповідачем суми авансу, встановлено певний алгоритм дій такої реалізації та механізм підтвердження їх виконання.

Таким чином, єдиною підставою, що підтверджує виконання відповідачем умов п.п. 15.2 та п. 6.3.19 договору підряду, а саме факту використання суми авансу, є підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).

З огляду на наведене надані відповідачем до матеріалів справи видаткові накладні не можуть вважатись належним доказом виконання п. 15.2 та п. 6.3.19 договору підряду.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Також суд приймає до уваги акт звірки взаємних розрахунків сторін за період 2019 р. станом на 24.03.2020, який підписано сторонами без заперечень, який свідчить про визнання відповідачем заборгованості за договором у розмірі 814515 грн. 17 коп.

Заперечення відповідача щодо необхідності врахування виконаних робіт на суму 206090 грн. 45 коп. згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за лютий 2020 року не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять погодження указаного акту замовником.

До того ж, як вбачається з супровідного листа від 10.02.2020 № 15/20, вказаний акт направлявся позивачу вже після вчинення Південним ТКЕУ дій щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Положеннями розділу 18 договору підряду визначено, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це іншу сторону не менш, як за 10 днів до дати розірвання у разі, відставання у виконанні обсягів робіт з вини підрядника та порушенні графіків виконання робіт понад місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом встановлено, що повідомленням від 15.01.2020 № 514/2/13 про розірвання договору підряду позивач, посилаючись на умови договору, відповідно до яких замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, повідомив ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” про розірвання договору з 30.01.2020 та вимагав повернути невикористаний аванс, а також сплатити штрафні санкції (т. 1 а.с. 189-190).

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку та накладної 6505810235647, вказане повідомлення про розірвання договору було відправлене на адресу відповідача 17.01.2020 (т. 1 а.с. 191).

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв?язку (без урахування вихідних днів об?єктів поштового зв?язку):

1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;

3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;

4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об?єкті поштового зв?язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, повідомлення про розірвання договору підряду (в якому, у тому числі, міститься претензія про повернення невикористаної частини авансу та сплату штрафних санкцій) вважається врученим відповідачу 20.01.2020.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості відмови позивача від договору підряду; за такого договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 30.01.2020.

Таким чином, оскільки на виконання умов договору підряду відповідачу було надано аванс у сумі 1149000 грн., тоді як наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт використання відповідачем вказаного авансу на цілі, передбачені договором підряду, у сумі 334404 грн. 34 коп., суд дійшов висновку, що частина невикористаного відповідачем авансу становить 814595 грн. 66 коп.

Разом із тим, беручи до уваги пояснення позивача від 15.07.2020 та акт звірки взаємних розрахунків сторін за період 2019 р. станом на 24.03.2020, суд вважає підлягаючою до стягнення з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” суму невикористаного авансу ? 814515 грн. 17 коп.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” суми невикористаного авансу підлягають частковому задоволенню у сумі 814515 грн. 17 коп.

Щодо вимог Південного ТКЕУ про стягнення з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” штрафних санкцій за договором, суд приходить до такого.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції:

1) згідно п. 7.9 договору підряду ? штрафні санкції за порушення термінів звітування за отриманий аванс у сумі 43315 грн. 72 коп.;

2) згідно п. 7.5. договору підряду ? пеню за порушення строків виконання робіт у сумі 186893 грн. 56 коп.;

3) згідно п. 7.2. договору підряду ? штраф за порушення строків виконання робіт у сумі 222495 грн. 81 коп.

Судом встановлено, що згідно п. 5.1 договору підряду строк виконання підрядником робіт складає 15 місяців згідно календарного графіку виконання робіт (додаток № 2 до Договору).

За передбаченими пунктом 5.8 договору підряду умовами виконання робіт здійснюється підрядником згідно календарного графіку, який може уточнюватись у відповідності до вимог пунктів 5.3, 5.4, 5.5 договору.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем всього обсягу робіт, обумовленого договором підряду, з урахуванням додатків у нього (в редакції відповідних додаткових угод), у строки, встановлені Графіком виконання робіт з будівництва (так само як і доказів виконання окремих етапів робіт у строки, встановлені договором підряду).

Вказані обставини (невиконання робіт у строки, встановлені договором) також не заперечувались відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв?язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов?язання внаслідок односторонньої відмови від зобов?язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов?язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Згідно з ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов?язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Видами забезпечення виконання зобов?язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов?язання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов?язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов?язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.

За змістом положень частини четвертої статті 231 ГК розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов?язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов?язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто розмір договірної штрафної санкції обраховано у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення, що за визначенням статті 549 ЦК відповідає поняттю “пеня”.

Між тим, для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов?язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов?язання.

Відповідно до п. 7.9 договору підряду сторони дійшли згоди, що у випадку порушення термінів звітування за отриманий аванс згідно п. 15.2 договору до підрядника застосовуються штрафні санкції в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми перерахованого авансу з дня отримання бюджетних коштів, при цьому підрядник зобов?язується невідпрацьовану суму авансу повернути замовнику.

При цьому термін звітування по формі КБ-2в та по формі КБ-3 за отриманий аванс протягом 3 місяців сторони передбачили у пункті 6.3.19 договору підряду.

З огляду на викладене, перевіривши наявний у позовній заяві розрахунок, суд доходить до висновку, що відповідно до умов договору і положень чинного законодавства позивач має право на застосування до підрядника за порушення термінів звітування за отриманий аванс штрафних санкцій в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми перерахованого авансу з дня отримання бюджетних коштів, що за період з 25.09.2019 по 21.12.2019 становить 43315 грн. 72 коп.

Отже, указану суму належить стягнути з відповідача на користь Південного ТКЕУ.

Згідно п. 7.5 договору підряду при порушенні з вини підрядника передбачених календарним графіком (додаток № 2 до договору) строків виконання робіт він сплачує замовнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від договірної ціни робіт, з яких допущено прострочення, до фактичного виконання зобов?язань. Загальна сума пені обмежується 10 відсотками ціни робіт по договору.

За передбаченими пунктом 7.2 договору підряду умовами у випадку порушення строків виконання робіт (за Календарним графіком, Додаток № 2 до договору) більше ніж на тиждень, підрядник сплачує штраф замовнику в розмірі 10 відсотків від вартості невиконаних в строк робіт.

Таким чином, сторони встановили відповідальність відповідача за порушення передбачених календарним графіком (додаток № 2 до договору) строків виконання робіт у вигляді пені та штрафу.

В редакції додаткової угоди № 3 від 16.09.2019 сторонами було погоджено Графік виконання робіт з будівництва (додаток № 2).

При цьому судом досліджено доданий до позовної заяви розрахунок штрафних санкцій (т. 1 а.с. 78-79) та встановлено, що нарахування як пені, так і штрафу здійснювалось позивачем по кожному з видів робіт, з яких допущене прострочення, загальна вартість яких (стовбець 2 розрахунку) становить 2224958 грн. 15 коп.

Разом із тим, судом вище встановлено, що умовами п.п. 1.1 додаткової угоди № 5 до договору підряду сторони встановили вартість доручених підряднику робіт на 2019 рік у сумі 1184419 грн. 62 коп. з ПДВ, а на 2020 рік – у сумі 33141315 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 48-49).

За таких обставин укладанням додаткової угоди № 5 позивач погодив загальну вартість необхідних до виконання у 2019 році будівельних робіт у розмірі саме 1184419 грн. 62 коп.

Таким чином суд доходить до висновку, що при наявних простроченнях виконання будівельних робіт, зазначених у розрахунку (т. 1 а.с. 78-79), погоджена сторонами загальна вартість будівельних робіт на 2019 рік, у зв?язку з простроченням виконання яких можуть нараховуватись пеня та штраф, не повинна перевищувати 1184419 грн. 62 коп.

За умовами договору відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафних санкцій настає за прострочення виконання кожного окремого виду робіт.

Проте суд позбавлений можливості провести такі розрахунки та визначити конкретний перелік найменувань невиконаних у 2019 році в строк будівельних робіт на загальну суму 1184419 грн. 62 коп. оскільки умовами додаткової угоди № 5 він не був визначений і самими сторонами.

Враховуючи, що умовами п. 7.5 договору підряду передбачено, що загальна сума пені обмежується 10 відсотками ціни робіт по договору, суд визначає розмір пені, який обмежує 10 відсотками від погодженої сторонами на 2019 рік ціни договору у сумі 1184419 грн. 62 коп.

З огляду на наведене належна до стягнення з відповідача пеня становить 118441 грн. 96 коп.

Враховуючи, що умовами п. 7.2 договору підряду розмір штрафу обмежується 10 відсотками від вартості невиконаних в строк робіт, суд визначає штраф, виходячи з погодженої сторонами на 2019 рік вартості робіт у сумі 1184419 грн. 62 коп. (які не були виконані в строк), що становить 118441 грн. 96 коп.

Отже, указані вище позовні вимоги Південного ТКЕУ належить задовольнити частково, стягнувши з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” на користь позивача за порушення строків виконання договірних робіт пеню в сумі 118441 грн. 96 коп. та штраф у сумі 118441 грн. 96 коп.

Суд зауважує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов?язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України ? видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, а також від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Суд наголошує, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов?язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов??язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України” Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Південного ТКЕУ підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Позивачем оплачено звернення до суду з позовом у даній справі судовим збором згідно платіжного доручення від 28.01.2020 № 13 на суму 19009 грн. 51 коп., виходячи з первісного розміру позовних вимог (т.1, а.с. 99).

Судом при винесенні даного рішення визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 1094714 грн. 81 коп. (814515 грн. 17 коп. + 43315 грн. 72 коп. + 118441 грн. 96 коп. + 118441 грн. 96 коп.).

Така ціна позову, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, має бути оплачена судовим збором у сумі 16420 грн. 72 коп. (1094714 грн. 81 коп.* 1,5%), а тому указана сума підлягає стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 02.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “МАЙСТЕР-БУД”, вул. Курсантська, 7, Самарський район, м. Дніпро, 49079, ідентифікаційний код 30627944, на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, вул. Армійська, 18, м. Одеса, 65058, ідентифікаційний код 24981994, грошові кошти в загальній сумі 1094714 (один мільйон дев?яносто чотири тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 81 коп., із яких: 814515 (вісімсот чотирнадцять тисяч п?ятсот п?ятнадцять) грн. 17 коп. ? частина невикористаної попередньої оплати; 43315 (сорок три тисячі триста п?ятнадцять) грн. 72 коп. ? пеня за порушення термінів звітування; 118441 (сто вісімнадцять тисяч чотириста сорок одна) грн. 96 коп. ? пеня за порушення строків виконання робіт; 118441 грн. 96 коп. (сто вісімнадцять тисяч чотириста сорок одна) ? штраф, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 16420 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 72 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Копії даного рішення направити сторонам у справі, на адреси, зазначені у вступній частині рішення.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2020.

Суддя Т.М. Давченко