Рішення № 93295438, 04.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2020Справа № 910/13511/20Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ" (01133, м.Київ, вул. Євгенія Коновальця, буд. 36 Д, оф. 6, код ЄДРПОУ 42153109)

до Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" (61054, м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 271 А, оф. 2, код ЄДРПОУ 40119580)

про стягнення 12 750,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" про стягнення 12 750,00 грн штрафних санкцій по договору про надання послуг з розміщення обладнання від 29.01.2020 відповідно до п.5.4 за кожен день, впродовж якого існувала неможливість використання обладнання, переданого за Актом приймання-передачі від 29.01.2020.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань по договору про надання послуг з розміщення обладнання від 29.01.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.09.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав, у т.ч. строк для подання відповідачем заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, позивач отримав ухвалу суду від 10.09.2020 - 15.09.2020, відповідач - 15.09.2020.

21.09.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Харківської області оскільки відповідач знаходиться за адресою: 61054, м.Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 271 А, оф. 2.

05.10.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав до суду заяву про об`єднання позовних заяв в одне провадження, відповідно до якого заявив клопотання про об`єднання судових справ, які перебувають на розгляді у різних суддів Господарського суду міста Києва №№ 910/13511/20, 910/13513/20, 910/13559/20, 910/13512/20, 910/13558/20, 910/13873/20 в одне провадження, оскільки, за доводами заявника вищевказані справи є спорідненими, мають ті ж самі підстави, пов`язані вимоги, сторони у справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.10.2020 у задоволенні клопотань Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" про передачу справи за підсудністю та про об`єднання справ в одне провадження відмовив.

12.10.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав клопотання про об`єднання справ № 910/13513/20, 910/13559/20, 910/13512/20, 910/13558/20, 910/13873/20, 14839/20, 910/14763/20, 910/14767/20, 910/14768/20 в одне провадження.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає, що вказані справи мають різні підстави позовів та відповідно не пов`язані між собою ні підставою виникнення, а ні поданими доказами, їх об`єднання в одне провадження суттєво утруднить вирішення спорів по суті та затягне розгляд справи вцілому, порушуючи баланс інтересів обох сторін. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про об`єднання справ в одне провадження.

22.10.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав відзив на позовну заяву, в якому виклав клопотання про визнання причин пропуску строку подачі відзиву на позов поважними, прийняти його до розгляду; витребування у позивача оригіналу договору про надання послуг з розміщення обладнання від 29.01.2020, встановлення додаткового терміну для подачі висновку експерта щодо фіксації електронних доказів на сторінці позивача, покласти на позивача понесені відповідачем судові витрати у розмірі 20500,00 грн (15000,00 грн вартості витрат на оплату правової допомоги, 5500,00 грн вартість проведення компютерно -технічної експертизи).

Враховуючи визначені відповідачем причини пропуску строку для подачі відзиву на позов, суд дійшов висновку про поновлення пропущеного процесуального строку для його подачі та наявність підстав прийняти поданий відзив до розгляду; клопотання відповідача про витребування доказів суд залишив без задоволення у зв`язку із недоведеністю підстав.

29.10.2020 позивач на доводи відповідача подав відповідь на відзив.

23.11.2020 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.01.2020 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ" (замовник за договором) та відповідачем - Приватним підприємством "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" (виконавець) був укладений договір про надання послуг з розміщення обладнання, в порядку та на умовах якого відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги з розміщення зарядних пристроїв постійного та змінного струму для зарядження електромобілів, а позивач - прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до пунктів 2.1.6., 2.1.7 договору покладено на відповідача зобов`язання забезпечити підключення обладнання до електричної мережі та його безперебійне електричне живлення.

Матеріалами справи встановлено, що за актом приймання-передачі від 29.01.2020 позивач розмістив, а відповідач надав місце для розміщення обладнання: зарядного пристрою змінного струму для зарядження електромобілів (АС) за місцем розміщення: місто Київ, пр.Перемоги, 89а.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив про порушення відповідачем зобов`язань по договору про надання послуг з розміщення обладнання від 29.01.2020, на підтвердження чого надано акт обстеження від 12.06.2020, відповідно до якого встановлено неможливість використання зарядного пристрою, розміщеного за адресою місто Київ, пр.Перемоги, 89а у зв`язку з його відключенням, тому позивачем на підставі п.5.4 договору нараховано до стягнення з відповідача 12 750,00 грн штрафних санкцій за кожен день, впродовж якого існувала неможливість використання обладнання, всього за період з 12.06.2020 по 04.09.2020 включно.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За відсутності доказів визнання недійсним, розірвання договору про надання послуг з розміщення обладнання від 29.01.2020, суд визнає вказаний правочин належною підставою для виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов`язків.

Доводи відповідача про відкликання 27.03.2020 довіреності від 01.12.2019 та наявності в діях працівників позивача складу кримінального правопорушення, суд оцінює критично за відсутності вироку суду у кримінальному провадженні та враховуючи, що відкликання довіреності не свідчить про підписання правочину не уповноваженою особою та не припиняє господарських правовідносин сторін.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.4 договору про надання послуг від 29.01.2020 встановлено, що у випадку будь-якого порушення відповідачем умов даного договору, що призвело до неможливості використання позивачем для ведення своєї господарської діяльності зарядних пристроїв для електромобілів, визначених в акті приймання-передачі до цього договору (у тому числі, але не виключно, внаслідок припинення постачання електроенергії, пошкодження обладнання, створення перешкод для вільного доступу користувачів позивача, неможливості підключення обладнання до операційної та облікової системи позивача, відключення обладнання від електричної мережі) за кожен день, впродовж якого існувала така неможливість використання, відповідач сплачує позивачу штраф, у розмірі, що вираховується за наведеною у цьому договорі формулою.

Стверджуючи про відключення зарядного пристрою за місцем розміщення у період з 12.06.2020 по 04.09.2020, позивач зазначає про наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення договірних зобов`язання та стягнення 12750,00 грн штрафних санкцій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В якості доказу порушення відповідачем умов договору про надання послуг від 29.01.2020 та відключення зарядного пристрою, позивач надав суду акт обстеження від 12.06.2020, який не є належним доказом обставин, про які зазначає позивач.

Зокрема, вказаний акт підписаний позивачем в односторонньому порядку, докази виклику відповідача для проведення обстеження та встановлення факту роботи/відключення зарядного пристрою відповідно до умов договору від 29.01.2020 у матеріалах справи.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного акті після його оформлення на адресу відповідача, що дало б можливість останньому у т.ч. надати свої заперечення/пояснення на викладені в акті обставини.

Також позивачем не надано доказів та не доведено, що відключення зарядного пристрою за місцем його розміщення сталось з вини чи за наслідком дій відповідача, та відповідно наявна протиправна поведінка відповідача.

Крім того, з наданого відповідачем висновку комп`ютерно-технічної експертизи № 576/10/2020 від 19.10.2020 вбачається, що позивач на своїй сторінці у соціальній мережі facebook (https://www.facebook.com/ionity.ua/) 06.05.2020 розмістив оголошення про відключення зарядних станцій в мережі "Autoenterprise", що свідчить про обізнаність позивача із вказаними обставинами до складання відповідного акта та підтверджує суперечливість доводів останнього про відключення зарядного пристрою для електромобілів саме відповідачем.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій у заявленому розмірі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на учасників у понесених кожним з них розмірах.

Керуючись статтями 86, 123, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОНІТІ" до Приватного підприємства "АВТОЕНТЕРПРАЙЗ" про стягнення 12 750,00 грн. штрафних санкцій відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М.Ярмак