Постанова № 9329123, 23.04.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя у 1 інстанції - Чиркін С.М.

Суддя-доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2010 року справа № 2а-9002/08/1270

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яманко В. Г.

суддів: Міронової Г. М.

при секретарі судового засідання Радіонової О. О.

Чурікової Я. О. за участю представників від: позивача не зявилися, повідомлені належним чином, відповідача не зявилися, повідомлені належним чином, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року у справі

за позовом № 2а-9002/08 (суддя Чиркін С.М.)

Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році, -

ВСТАНОВИЛА:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до державного підприємства «Ровенькиантрацит» з позовом (арк. спр. 1-4) про стягнення на користь Державного бюджету України несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році в розмірі 54986 грн. 56 коп. та пеню за порушення терміну сплати санкцій в розмірі 6369 грн., всього 61355 грн. 56 коп. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2009 року(арк. спр. 33-35) було відмовлено в задоволенні вищенаведеного з посиланням на пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду.

Позивач з даною постановою не погодився та подав апеляційну скаргу (арк. спр. 40-42), в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони були належним чином повідомлені про дату та час слухання, але своїм правом бути присутніми на судовому засіданні не скористалися.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги визначає наступне.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту Фонд), відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002 року, є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів України, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно пунктів 3, 4 зазначеного Положення - Фонд відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до підпункту 3 пункту 5 Положення має право проводити перевірки підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Державне підприємство «Ровенькиантрацит» зареєстроване як юридична особа з державною формою власності, яка використовує найману працю, та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів на створені робочі місця.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в У країн № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року (далі по тексту - Закон № 875), встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, у кількості одного робочого місця.

Частинами З, 9 статті 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів

Відповідачу встановлений норматив робочих місць інвалідів у кількості 5 працівників. У 2006 році замість 5 інвалідів працювало 3 інваліда, кількість робочих місць не зайнятих інвалідами становила два місця, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу склала 199 осіб, з урахуванням кількості працюючих інвалідів, що підтверджується даними звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік за формою № 10-П1 (арк. спр. 10). Відповідачем в звіті сума штрафних санкцій визначена в розмірі 54986,56 грн., що збігається з заявленою позивачем у розрахунку сумою санкцій (арк. спр. 7-8).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 3 статті 181 вказаного Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно з наданою Ровеньківським міським центром зайнятості інформації № 10/3-1187 від 16 травня 2008 року (арк. спр. 22) ДП «Ровенькиантрацит» звітність про наявність вакансій для інвалідів протягом 2006 року не надавалась. Як вбачається з листа Управління праці та соціального захисту населення м. Ровеньки № 3963/08/13 від 12 травня 2008 року (арк. спр. 23) відповідач не інформував про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, колективним договором на 2006 рік створення робочих місць для інвалідів не передбачалося.

За довідкою позивача (арк. спр. 5) на державному підприємстві «Ровенькиантрацит» у 2006 році не проводилася атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК у відповідності до вимог пункту 3 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 3 травня 1995 року, яке діяло у 2006 році.

Тобто, відповідач не здійснив передбачених чинним законодавством заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування відповідних державних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Згідно розрахунку позивача (арк. спр. 9) пеня склала 6369 грн.

Частина 4 статті 20 зазначеного Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону. Відповідач самостійно адміністративно-господарську санкцію до бюджету не сплатив.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до вищенаведених норм Закону № 875 відповідач повинен сплатити нараховані адміністративне-господарські санкції за невиконання 4 % нормативу робочих місць по працевлаштуванню інвалідів у 2006 році та пеню. При цьому, як встановлено частиною 4 статті 20 Закону № 875, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

В той же час, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не вірно застосовані процесуальні норми, а саме положення статті 99, 100 КАС України, що призвело до прийняття неправильного судового рішення по суті позову.

Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів. Відповідно до вимог частини 1 статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд першої інстанції застосував приписи частини 1 статті 100 КАС України вказавши на наявність клопотання відповідача, хоча в матеріалах справи відсутня будь-яка заява чи клопотання відповідача, відсутні заперечення на позов та на жодному з проведених судових засідань, у тому числі й 11 вересня 2008 року, представники відповідача не були присутні, що підтверджено протоколами судових засідань за 5 червня 2008 року, 27 червня 2008 року, 29 липня 2008 року, 11 вересня 2008 року (арк. спр. 19, 25, 28, 32).

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що не вважає строк звернення до адміністративного суду пропущеним та заперечував проти застосування судом першої інстанції приписів статті 100 КАС України.

Колегія суддів з приводу наведеного зазначає, що стаття 100 КАС України не передбачає права суду з власної ініціативи вирішувати питання щодо дотримання строку звернення та без волевиявлення сторони, у даному випадку відсутнього на судових засіданнях відповідача, єдиною підставою для відмови у задоволенні позову визначати пропущення річного строку звернення до адміністративного суду. За таких обставинах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року у справі № 2а-9002/08 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року у справі № 2а-9002/08 скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Ровенькиантрацит» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році у повному обсязі.

Стягнути з державного підприємства «Ровенькиантрацит» (94700, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код ЄДРПОУ 34515312) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання 4 % нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі 54986 грн. 56 коп. та пеню за порушення терміну сплати санкцій в розмірі 6369 грн.

Постанова складена, в повному обсязі, підписана колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 23 квітня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко

Судді /підпис/ Г.М.Міронова

/підпис/ О.О.Радіонова