Ухвала суду № 93290903, 03.12.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/6863/20

н/п 2-з/766/437/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Алібалаєвої Я.Н. (ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, 166), Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» в особі центрального відділення Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (ЄДРПОУ невідомий, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Олександрівська, 1), Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 39958500, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6), треті особи – державний нотаріус Другої херсонської державної нотаріальної контори Гіліна Марина Григорівна (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Рішельєвська, буд. 21), ОСОБА_2 (РНОКПП: невідомий; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію з електронних торгів нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

28.04.2020 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського РУЮ у м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Алібалаєвої Я.Н., ПАТ «Марфін банк» в особі центрального відділення ПАТ «Марфін банк» у м. Херсон, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України у якій просив визнати недійсними результати електронних торгів та Акт про реалізацію предмету іпотеки від 16.05.2017 року, земельної ділянки площею 0,0595 га, що розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер ділянки 6510136300:26:002:0018, складений Головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні Алібалаєвою Я.Н. за результатами.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.05.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.12.2020 року вирішено клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи. Залучено до участі у справі у якості третьої особи - ОСОБА_2 .

01.12.2020 року позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення поданого позову.

В обґрунтування необхідності вчинення наведеної процесуальної дії позивач зазначив, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом:

-накладання арешту на майно, а саме: земельну ділянку площею 0,05959 га, що розташована в АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки: 6510136300:26:002:0018.

Мотивуючи обставини необхідності забезпечити позов, позивач вказав, що дізнався з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що нерухоме майно, яке є предметом спору, а саме: земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , була продана 20.08.2019 року, третій особі – ОСОБА_2 та за яким Державним реєстратором Гіліною М.Г., ДХДНК ХМНО Херсонської області було зареєстровано право власності. Підставою для державної реєстрації права власності зазначено договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Позивач вважає, що під час підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації належного Боржнику нерухомого майна – земельної ділянки, що знаходиться за зазначеною адресою, були порушені встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та «Порядком реалізації арештованого майна» правила та порядок процедури її проведення, а саме, був з грубим порушення діючого законодавства, виготовлений державним виконавцем акт про реалізацію арештованого майна від 16.05.2017 року, що призвело до незаконного позбавлення позивача права власності та фактичної передачі майна стягувачу.

Позивач вважає, що існує реальна загроза подальшого продажу нерухомого майна, що є предметом спору та в подальшому може призвести до утруднення виконання рішення суду та втрати майна, з огляду на що просив забезпечити позов.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності із ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження до суду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову до суду, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання рішення суду, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахування відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Аналіз норм ЦК України вказує на те, що право власності – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язанні з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном , а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява містить вимоги не майнового характеру, а отже обраний позивачем такий вид забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 (третя особа у справі) не може бути застосовано.

Суд при вирішенні питання щодо забезпечення позову не має процесуальної можливості вирішувати питання з приводу права володіння та користування належним третій особі майном, з огляду на що, заява про забезпечення позову на ґрунтується на положеннях закону та не може бути задоволена.

Крім того, судом встановлено, що обсяг позовних вимог базується на реалізації положень Закону України «Про виконавче провадження» та «Порядку реалізації арештованого майна» положеннями яких унормовано порядок визнання недійсними результатів електронних торгів та акту про реалізацію предмета іпотеки, за наслідками чого проведення електронних торгів призначається спочатку, а не повертається нерухоме майно боржнику, як помилково вважає позивач. Разом з тим, на стадії забезпечення позову суд не надає оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права та доказам, якими позивач обґрунтовує та доводить позовні вимоги.

Крім того, за змістом позовних вимог у справі №766/6863/20 позивач просить визнати недійсними результати електронних торгів та Акт про реалізацію предмета іпотеки від 16.05.2017 року.

В той же час, КЦС у складі ВС у постанові №700/720/17 від 06.05.2020 року звернув увагу на те, що позовна вимога про недійсність правочину полягає у констатації цього факту. Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, а тому його виконання не можливо ускладнити чи унеможливити.

За таких обставин, враховуючи недоведеність заявником тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у даній цивільній справі зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також невідповідність обраного виду забезпечення позову, позовним вимогам, суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

За приписами ч. ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 153, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення(проголошення) до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 03.12.2020 року.

Суддя Є.М. Булах