Суддя І інстанції Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач Юрченко В.П.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 квітня 2010 року справа № 2-а-24445/09/1270
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Юрченко В.П.
суддів Горбенко К.П., Лях О.П.
при секретарі судового засідання Балакай І.Л.
розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні
товариства з обмеженою відповідальністю
лікувально-діагностичного центру «Здоровя ЛТД» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року у справі № 2-а-24445/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю лікувально-діагностичного центру «Здоровя ЛТД» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про Визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
ТОВ Лікувально-діагностичний центр «Здоровя» ЛТД подало апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року, якою відмовлено у задоволені позовних вимог позивачу про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000402340/0, № 0000412340/0, № 0000392340/0, № 0000391740/0 від 13 липня 2009 року, якими визначено позивачу податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 92570 грн., збір за забруднення навколишнього природного середовища на суму 11231.18 грн., податок на прибуток на суму 49380 грн., податок з доходів фізичних осіб на суму 84.72 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та Управлінням економіки та власності Краснодонської міської ради укладено договір оренди комунального майна (приміщення кінотеатру), строк дії якого закінчився 1.02.2009 року. В період дії договору, приміщення не використовувалось за цільовим призначенням, витрати, повязані з його поліпшенням під час ремонту не компенсовані власником (орендодавцем), а тому витрати на реконструкцію не повязані з його господарською діяльністю. З таких підстав, податковим органом правомірно зроблено висновок про заниження обєкту оподаткування прибутком на податок та нараховано податок на додану вартість. Крім того, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища та податку з доходів фізичних осіб.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим .
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю лікувально-діагностичний центр «Здоровя ЛТД», зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської Ради народних депутатів 22.06.1993 року, взято на податковий облік 25.07.1993 року, є платником ПДВ, знаходиться на загальній системі оподаткування.
Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 31.03.09 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 31.03.2009 р., за наслідками якої складено акт від 30.06.2009 року № 1097/23-13379585, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000402340/0 від 13.07.2009 року, яким визначено суму податкових зобовязань за платежем: податок на додану вартість на суму 92570 грн., в тому числі основний платіж - 61713 грн., за штрафними санкціями 30857 грн.,
- № 0000412340/0 від 13.07.2009 року, яким визначено суму податкових зобовязань за платежем: збір за забруднення навколишнього природного середовища на суму 11231,18 грн., в тому числі за основним платежем 7487.45 грн., за штрафними санкціями 3743.73 грн.,
- № 0000392340/0 від 13.07.2009 року, яким визначено суму податкових зобовязань за платежем: податок на прибуток підприємств на суму 49380 грн., в тому числі за основним платежем 32920 грн., за штрафними санкціями 16460 грн.,
- № 0000391740/0 від 13.07.2009 року, яким визначено суму податкових зобовязань за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 84.72 грн., в тому числі за основним платежем 28.24 грн., за штрафними санкціями 56.48 грн.,
Податкові повідомлення-рішення прийняті згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181. Податкове повідомлення-рішення № 0000391740/0 прийнято згідно з п.п. «б» п.п.4.2.2 ст. 4, Закону України «Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181, та п.п.8.1.1, п.8.1. ст.8, абз. «а» п.17.2 ст. 17, абз. «а» п.19.2 ст. 19 з урахуванням п.3.4 ст. 3 Закону України № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб».
Щодо правомірності прийняття податкового повідомленні-рішення № 0000402340/0 від 13.07.2009 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.п.3.2.2 акту перевірки вбачається, що під час перевірки встановлено заниження податкового кредиту за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року на суму 61723 грн., внаслідок чого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402340/0 від 13.07.2009 року, яким визначено суму податкових зобовязань за платежем: податок на додану вартість на суму 92570 грн., в тому числі основний платіж - 61713 грн., за штрафними санкціями 30857 грн. Суть порушення зазначена в порушені Товариством п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на суму 61723 грн. в звязку з віднесенням до валових витрат виконаних робіт з ремонту кінотеатру «Ювілейний» на суму 23825 грн., придбані будівельні матеріали на будівельні роботи на суму 33186 грн., вартість електроенергії на суму 3698 грн., і крім того, придбання товаро-матеріальних цінностей для сауни на суму 637 грн. та 377 грн. В акті перевірки зазначено, що вказані витрати не відносяться до господарської діяльності підприємства, оскільки в перевіряємому періоді Товариства не надавало кінопослуги та сауна не працювала.
Апелянт зазначає, що дійсно в перевіряємому періоді вказані послуги не надавались, проте товаро-матеріальні цінності придбавались саме для сауни, яка почала працювати з 15 червня 2009 року, та Статут підприємства в новій редакції передбачає надання послуг сауни. Аналогічно здійснювались витрати на ремонт, оскільки Товариство готує відкриття кінотеатру, а ремонті роботи передбачені в Договорі оренди приміщення кінотеатру.
Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині, та суд першої інстанції неповно зясував обставини, що мають значення по справі, і привело не неправильного вирішення питання.
Згідно Статуту ТОВ лікувально-діагностичний центр «Здоровя» ЛТД, державна реєстрація в новій редакції якого здійснена 05.06.2009 року, вбачається, що предметом діяльності є демонстрація кінофільмів, діяльність концертних та театральних залів, інша видовищно-розважальна діяльність, а також діяльність по забезпеченню фізичного комфорту. (93.04.0) (а.с.87).
Відповідно до п.п.7.4.4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168, - Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
П.п.7.4.1 цього Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, …, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів … та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .
Перевірка податковим органом проводилась з 20.05.2009 р. по 17.06.2009 року, тобто на момент її проведення, платником податків здійснювалась господарська діяльність, яка передбачена Статутом, а саме надання послуг кінотеатру та сауни, а придбані матеріали та витрати з проведеного ремонту до початку діяльності кінотеатру та сауни правомірно визначені як валові витрати підприємства з господарської діяльності та сформовано податковий кредит. Також є правомірним віднесення електричної енергії до складу валових витрат, оскільки до початку функціонування кінотеатру на період виконання ремонтних робіт, він використовувався як склад, що підтверджується наказами (а.с.12,13).
Вказане приміщення кінотеатру знаходиться в оренді у позивача на підставі договору оренди № 5 від 01.02.2004 року, строк дії якого встановлено з 01.02.2004 р. по 01.02.2009 року включно. Підпунктом 11.6 договору визначено, що договір вважається продовженим на той же термін при відсутності заяви однієї зі сторін про зупинення. Судом апеляційної інстанції встановлено, що жодної заяви від сторін про зупинення або розірвання договору оренди не надходило. Відповідно до п.2.1 вказаного договору, - вказане майно передавалось з метою відновлення діяльності кінотеатру.
З таких підстав, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта в тій частині, що в орендованому приміщені проводились роботи по реконструкції кінотеатру з метою подальшого використання його в своїй господарській діяльності, а тому всі витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей та витрати по електроенергії обґрунтовано включено в валові витрати підприємства. На момент передачі приміщення кінотеатру в оренду, демонстрація кінофільмів не здійснювалась, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, оскільки приміщенні потребувало ремонту.
В частині правомірності прийняття податкового повідомленні-рішення № 0000412340/0 від 13.07.2009 року в частині визначення збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 11231.18, колегія суддів зазначає наступне.
Податковим органом зазначено про порушення ст.. 44 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яке виразилось в тому, що у періоді з 01.07.2007 р. по 31.03.2009 року на обєктах позивача було списано та утворено 108 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп, які не передавались на утилізацію спеціалізованому підприємству для знищення як промислових відходів.
Факт встановлення ламп встановлено на підставі актів списання матеріалів для господарської діяльності та актів на використання матеріалів. (а.с.61-62). Податковий орган прийшов до висновку, що використання зазначених ламп у господарській діяльності свідчить про їх використання на заміну старих, які і підлягали утилізації.
Відповідно до статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , - Збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (обчислюється пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів, а також для експлуатуючої організації ядерних установок атомних електростанцій - на основі показників виробництва електричної енергії за певний період, для інших суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, - пропорційно активності радіоактивних матеріалів, та стягується одночасно з їх придбанням) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (обчислюється пропорційно терміну зберігання радіоактивних відходів понад встановлений строк з урахуванням їх обсягу та активності). ( в редакції Закону України від 17.09.2008 р. N 515-VI).
Колегія суддів приходить до висновку, що використання ламп для у господарській діяльності не свідчить про утворення виробничих відходів, а лише ґрунтується на припущеннях податкового органу. Крім того, відповідно до договору про надання послуг № 118 від 16 лютого 2009 року (а.с.188), вбачається, що позивачем укладено договір з МПП «Очаг» про передачу на утилізацію відпрацювані ртутьвмісні лампи.
Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що факт реєстрації позивача платником збору на розміщення відходів свідчить про правильність визначення вказаного збору податковим органом. Крім того, як зазначалось вище, вказані лампи не були відходами, а лише передані для використання у господарській діяльності, а не визначені позивачем як відходи.
В частині правомірності прийняття податкового повідомленні-рішення № 0000392340/0 від 13.07.2009 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до акту перевірки, вказане податкове зобовязання нараховано в звязку з заниженням валових доходів на суму кредиторської заборгованості по «Мерседес-Бенс» на суму 17534.55 грн., яка виникла в 2001 році, по якій минув строк позовної давності в 2004 році, крім того, завищено валові витрати на суму 18491 грн. витрати по електроенергії, оскільки фактично кінотеатр не ви користувався у власній господарській діяльності за призначенням, а термін дії договору закінчився 01.02.2009 року, та сума амортизаційних витрат в розмірі 95655 грн., оскільки відповідно до п.4.1 орендного договору, амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховується його балансоутримувачем та залишається у розпоряджені балансоутримувача.
Згідно актів перевірки від 28.09.2007 року № 2334/23-13379585 за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2007 р. (а.с.217), та від 09.03.3006 року № 481/23-13379585 за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2005 року (а.с.237), - вбачається, що за вказані періоди не встановлено кредиторської заборгованості по «Мерседес-Бенс» на суму 17534.55 грн. З акту перевірки від 30.06.2009 року № 1097/23-13379585 вбачається, що вказана заборгованість виникла в 2001 році. Жодних первинних документів на її підтвердження не надано. З таких підстав, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відображення в бухгалтерському обліку вказаної суми є помилковим, та не може розцінюватись як кредиторська заборгованість в розумінні Закону № 334, як джерело валових доходів підприємства.
В частині нарахування амортизаційних нарахувань, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.п. 8.1.2, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - Амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів. Як зазначено вище, позивач використовував вказане приміщення як склад у власній господарській діяльності з одночасним проведенням ремонту для подальшого використання як кінотеатру. Підпунктом 8.8.1 вказано Закону визначено, що - У разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди); створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).
З таких підстав, дії позивача щодо нарахування амортизаційних нарахувань по групі 1 є законним. Щодо витрат по електроенергії, то вище зазначалось, що вказані витрати здійснювались у господарській діяльності позивача, а тому правомірно віднесені на формування валових витрат підприємства.
В частині правомірності прийняття податкового повідомленні-рішення № 0000391740/0 від 13.07.2009 року, колегія суддів приходить до висновку, що воно частково обґрунтоване з таких підстав. Пунктом 3.5.1.7 акту перевірки встановлено виплату доходу приватному нотаріусу у вигляді плати за нотаріальні послуги на загальну суму 160 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб. Оплата проводилась готівкою шляхом отримання коштів з каси підприємства відповідно до авансового звіту відповідальною особою. Податковим агентом виступав позивач. На порушення вимог п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8, п. 17.2 п. «а», п.п.19.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889, позивачем не утримано зазначений податок. Проте, податковим органом необґрунтовано застосовано коефіцієнт 1.17647, що є порушенням пункту 3.4 Закону № 889, відповідно до якого, коефіцієнт застосовується при нарахувані доходів у будь-яких не грошових формах. В даному випадку дохід нараховано в грошовій формі та оплата проведена готівкою. З таких підстав, податковим органом правомірно нараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 24 грн. (160 грн. х 15 % (ставка податку) = 24 грн.) та подвійний розмір 48 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає частковому скасуванню, оскільки сума 12.72 грн. нарахована необгрунтовано.
З таких підстав, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення, та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст. 206, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-діагностичний центр «Здоровя» ЛТД на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-а-24445/09/1270 задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року по справі № 2-а-24445/09/1270 - скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-діагностичний центр «Здоровя» ЛТД до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомленні-рішення № 0000402340/0, № 0000412340/0, № 0000392340/0, № 0000391740/0 від 13 липня 2009 року - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000402340/0, № 0000412340/0, № 0000392340/0 від 13 липня 2009 року.
Частково скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000391740/0 від 13 липня 2009 року на суму 12.72 грн., в тому числі: за основним платежем 4.24 грн., штрафні санкції 8.48 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні в присутності сторін 13 квітня 2010 року. Повний текст постанови складено 19 квітня 2010 року.
Колегія суддів:
Судове рішення № 9328670, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-24445/09/1270. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: