Ухвала суду № 93284530, 03.12.2020, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/1760/20

Номер провадження № 1-кс/315/414/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

03 грудня 2020 рокум. Гуляйполе

Слідчий суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О.

за участі секретаря: Браціло І.В.,

прокурора: Іванченка І.О.,

слідчого: Степаненка А.Т.,

підозрюваного: ОСОБА_1

захисника: адвоката Яковенка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області винесене у кримінальному провадженні №120200802200000308 від 01.12.2020 року клопотання заступника начальника СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Степаненка А.Т. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бердянськ Запорізької області, українцю, громадянину України, не одруженому, не маючому на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, освіта середня, не депутату, не працюючому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , затриманий 01.12.2020 року о 11 годині 21 хвилин в порядку ст.208 КПК України, раніше судимому:

1) 14.11.2001 року Бердянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ч.4 ст.70 КК України частково приєднано покарання по вироку Бердянського районного суду Запорізької області від 07.05.2001 року та призначено 2 роки позбавлення волі;

2) 17.09.2002 року Бердянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ч.3 ст.42 КК України шляхом поглинання покарання по вироку Бердянського районного суду Запорізької області від 14.11.2001 року призначено остаточне покарання 3 роки позбавлення волі;

3) 02.03.2005 року Бердянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.742 КК України частково приєднано покарання по вироку Бердянського районного суду Запорізької області від 17.09.2002 року та призначено 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

4) 24.12.2008 року Бердянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;

5) 01.08.2012 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

6) 16.08.2017 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ч.4 ст.70 КК України приєднано до вироку Приморського районного суду міста Маріуполя від 05.05.2017 року до позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць, звільнений 31.10.2018 року умовно достроково, невідбутий строк 2 місяці 28 днів,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2020 року до суду звернувся заступник начальника СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Степаненко А.Т. з клопотанням, погодженим з прокурором Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Іванченко І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №120200802200000308 від 01.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В клопотанні посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову, повторно скоїв корисливий злочин при наступних обставинах:

01.12.2020 року близько 10:00 в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1 , діючи повторно, маючи раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів та корисливої мети, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, зайшов до під`їзду багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 , після чого шляхом підбору ключа проник до квартири АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_2 .. Продовжуючи свій злочинний умисел, з приміщення даної квартири таємно викрав гроші в сумі 2640 грн. та золоті вироби, а саме: золоті сережки, обручку та золотий кулончик загальною вартістю 9000 грн., чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 11640 грн. З викраденим майном залишив територію зазначеної квартири та розпорядився ним на власний розсуд.

Крім того, 01.12.2020 року близько 13:30 в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1 , діючи повторно, маючи раптово виниклий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів та корисливої мети, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи, що його дії носять таємний характер, зайшов до під`їзду багатоповерхового будинку АДРЕСА_5 , після чого, шляхом підбору ключа проник до квартири АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_3 .. Продовжуючи свій злочинний умисел, з приміщення даної квартири таємно викрав золоті вироби, а саме: золоті сережки, золотий ланцюжок з хрестиком та 4 золоті каблучки загальною вартістю 15000 грн., чим спричинив ОСОБА_3 , матеріальну шкоду на вищевказану суму. З викраденим майном залишив територію зазначеної квартири та розпорядився ним на власний розсуд.

02.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 скоїв злочини, за які Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду – останній офіційно не одружений, має слабкі соціальні зв`язки, проживає у іншому районі Запорізької області, а тому може переховуватися від органів досудового розслідування;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків - з метою створення сприятливих для себе умов може впливати на них, здійснюючи психологічний або фізичний тиск, так як йому відомо, де мешкають потерпілі та свідки;

- вчинити інше кримінальне правопорушення – підозрюваний, будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у скоєнні корисливого злочину.

А тому, сторона обвинувачення приходить до висновків, що ризики, передбачені ст.177 КПК, є реальними та триваючими, вони виключають можливість обрання міри запобіжного заходу щодо підозрюваного, яка буде більш м`якою, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.

Керуючись вимогами ст.184 КПК України, а також приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також враховуючи наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, прохає обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Вільнянська установа виконання покарань №11».

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України проводилось обов`язкове фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питання слідчим суддею.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити, суду пояснивши, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий в судовому засіданні просив клопотання задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 суду пояснив, що він потребував коштів на своє лікування, для цього він 01.12.2020 року прибув разом зі своєю подругою ОСОБА_4 , яку він знає досить давно, до м. Гуляйполе Запорізької області. Вказав на те, що він вважав, що м. Гуляйполе Запорізької області є маленьким містечком, де люди не ставляться пильно до свого майна і тому можна легко проникнути до них у квартири. Прибувши до м. Гуляйполе вони розмістилися у місцевому готелі. Затим він запропонував своїй подрузі пройтися по дворам багатоквартирних будинків. Він визнає обидва факти крадіжок, але у нього є зауваження щодо часу вчинення другої з них, оскільки фактично його було затримано об 11 год. 21 хв., а в підозрі зазначено час вчинення як 13.30 год.. Вказав на те, що він міг би проживати за адресою своєї співмешканки ОСОБА_5 в м. Бердянську та перебувати під домашнім арештом. Також йому необхідно доглядати за його батьком похилого віку, який мешкає в с. Єлизаветовка Бердянського району. Наполягав на тому, що він не буде переховуватися від слідства чи суду, бажає вибачитися перед потерпілими, впливати на них чи свідка намірів не має.

В судовому засіданні захисник підозрюваного: адвокат Яковенко О.С. суду пояснив, що сторона захисту частково погоджується з клопотанням прокурора. Вважає, що не всі ризики підтверджені належними доказами в порядку ст. 132 КПК України. Можна вважати реальним ризик тільки щодо вчинення іншого кримінального правопорушення, тому на думку захисту, є всі підстави обрати більш м`який вид запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт за останньою відомою адресою місця проживання підозрюваного в м. Бердянську або ж за його зареєстрованим місцем проживання в с. Єлизаветовка Бердянського району Запорізької області.

Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши документи, додані до клопотання, доходить до такого висновку.

01.12.2020 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №120200802200000308 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за заявою ОСОБА_2 за фабулою: в період часу з 07:30 по 13:30 01.12.2020 року в АДРЕСА_3 невідома особа шляхом підбору ключа проникла до приміщення квартири АДРЕСА_4 , звідки таємно викрала гроші в сумі близько 3000 грн. та золоті вироби, що належать ОСОБА_2 , з викраденим зникла.

01.12.2020 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №120200802200000309 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за заявою ОСОБА_6 за фабулою: в період часу з 13:00 по 17:30 в АДРЕСА_5 невідома особа шляхом підбору ключа проникла до приміщення квартири АДРЕСА_6 , звідки таємно викрала золоті вироби, що належать ОСОБА_6 , з викраденим зникла. В даному випадку точний час вчинення даного кримінального правопорушення підлягає уточненню.

02.12.2020 року постановою прокурора Гуляйпільського відділу Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Іванченка І.О. об`єднано в одне провадження матеріали досудових розслідувань №120200802200000308 та №120200802200000309, об`єднаному матеріалу досудового розслідування присвоєно №120200802200000308.

02.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, що кваліфікуються як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам , зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, 3) незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що особа може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Положеннями ст.178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

В КПК України відсутнє нормативне визначення змісту стандарту доказування «обґрунтована підозра».

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» оцінюється ЄСПЛ при встановленні порушення п. «с» §1 ст.5 та §3 ст.5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність при затриманні особи та обранні стосовно неї запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням свободи. Уперше Суд дав визначення цьому стандарту в 1990 р. у рішенні у справі «Fox, Campbell and Hartley vs. The United Kingdom». Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слід звернути увагу, «обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення у справі «Wlochv vs. Poland», п.109).

У практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley vs. the United Kingdom» п.32; «Merabishvili vs. Georgia» п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов`язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази неможливо було здобути або, беручи до уваги характер кримінальних правопорушень, в яких підозрюється особа, ці докази неможливо надати суду, щоб не поставити під загрозу життя інших осіб.

Якби відповідні докази, що підтверджують підозру, можна було зібрати відразу, то органи слідства, імовірно, відразу ж пред`явили б обвинувачення й передали особу до компетентного органу (рішення у справі «Brogan and others vs. United Kingdom» п.53). Тут вираз «компетентний орган» має те саме значення, що й «суддя чи інша особа, уповноважена законом виконувати судові функції» (рішення у справі «Schiesser vs. Switzerland» п.29).

Тобто стандарт доказування «обґрунтована підозра» є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі й не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення.

Доведення наявності ризиків є обов`язковою передумовою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що модифікує стандарт доказування «обґрунтована підозра» в більш суворий. Це зумовлено тим, що більше втручання в права особи вимагає переконаності з вищим ступенем імовірності у вчиненні нею кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК України ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 01.12.2020 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 02.12.2020 року; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_7 від 01.12.2020 року; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_8 від 01.12.2020 року; протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_9 від 01.12.2020 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 01.12.2020 року; протоколом впізнання речей потерпілим ОСОБА_2 від 01.12.2020 року; протоколом впізнання речей потерпілим ОСОБА_2 від 01.12.2020 року; протоколом впізнання речей потерпілим ОСОБА_2 від 01.12.2020 року; протоколом затримання ОСОБА_1 від 01.12.2020 року; протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 01.12.2020 року; протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_4 від 01.12.2020 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 02.12.2020 року; висновком експерта №1668-20 від 02.12.2020 року; висновком експерта №1669-20 від 02.12.2020 року.

Слідчим та прокурором у клопотанні зазначалося про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу обов`язково повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п.4 ст.5 Конвенції.

З матеріалів провадження та пояснень наданих сторонами у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак проживав за іншими адресами, зокрема: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_10 у своєї співмешканки. При цьому, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його поведінку, а саме те, що він приїхав в м. Гуляйполе Запорізької області для вчинення крадіжок, віддаленість його місця проживання від місця знаходження органу досудового слідства, відсутність на час розгляду клопотання постійного місця роботи, доказів протилежного не надано, не має постійного зайняття, отже немає постійного джерела доходу, не одружений, його стосунки зі співмешканкою ОСОБА_5 суд не може вважати сталими та такими, що викликають довіру. Так, поведінка останніх в судовому засіданні не переконала суд в тому, що остання може запобігти спробам підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення чи захистить їхню спільну знайому ОСОБА_4 від протиправного впливу з боку ОСОБА_1 .. Своїх дітей підозрюваний не має, те, що його батько перебував на його утриманні стороною захисту не доведено, за відомостями з органів місцевого самоврядування за зареєстрованим місцем проживання підозрюваний був відсутній з грудня 2018 року. Таким чином, суд вважає, що підозрюваний має слабкі соціальні зв`язки, посередньо характеризується за місцем проживання, у суду є обґрунтовані підстави вважати, що останній може легко залишити своє місце проживання та переховуватися від слідства чи суду. Тому, слідчий суддя вважає наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, слідчий суддя доходить висновку, що присутні ризики можливих спроб ОСОБА_1 незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з огляду на те, що підозрюваний з метою створення сприятливих для себе умов може впливати на них, здійснюючи психологічний або фізичний тиск, так як йому відомо, де мешкають потерпілі та свідки. Зокрема, суд не може залишити поза увагою той факт, що свідок ОСОБА_4 залежала від дій та намірів підозрюваного, сама ж не має будь-яких заходів протидії його впливу.

На ризик щодо вчинення іншого кримінального правопорушення можуть свідчити наступні обставини: ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у скоєнні корисливих злочинів, для вчинення яких май чіткі та сплановані наміри.

Слідчий суддя доходить висновку, що такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, передбачені ч.1 ст.176 КПК України ОСОБА_1 неможливо застосувати з урахуванням обставин, передбачених ч.1 ст.178 КПК України: вагомістю доказів, здобутих на час розгляду клопотання, про вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, у разі визнання його винним у скоєнні злочинів йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до шести років, останньому 38 років, та за своїм станом здоров`я він може утримуватися в місцях позбавлення волі, так як іншого не доведено, останній ніде офіційно не працює, не має постійного заняття, отже не має постійного джерела доходу, не одружений, його фактичні шлюбні відносини мають несталий характер та не викликають довіри, посередньо характеризується за місцем проживання, будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову підозрюється у скоєнні корисливих злочинів.

А тому клопотання підлягає задоволенню, як таке, що ґрунтується на законі, підтверджене встановленими обставинами та наданими слідчому судді доказами.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 184, 194, 197, 202, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання заступника начальника СВ Гуляйпільського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції Степаненка А.Т. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №120200802200000308 від 01.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб з 11 години 21 хвилин 01 грудня 2020 року до 11 години 21 хвилин 29 січня 2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 87560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: отримувач - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, р/р UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. В призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати на виклики слідчого/суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого чи суду; повідомляти прокурора, слідчого або суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, заставу буде звернуто в дохід держави.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до ДУ «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

Копію ухвали надати підозрюваному після її проголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О. О. Романько