Ухвала суду № 93282839, 04.11.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7036/17

4-с/310/62/20

У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2020 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – Дубровської Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гоноболіної О.І.,

представника заявника –Забаріна А.Ф.,

особи, дії якої оскаржуються – Ткалі Д.О.,

стягувачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника стягувача – Дон В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердянськ скаргу ОСОБА_3 на дії заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткалі Дмитра Олександровича щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.10.2020, -

встановив:

23 жовтня 2020 року скаржник ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на дії заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткалі Д.О. щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 жовтня 2020 року управління.

03 листопада 2020 року скарга уточнена в частині притягнення зацікавлених осіб – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Так, скарга обґрунтована тим, що 09 жовтня 2020р., ОСОБА_3 , через відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» отримано постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 жовтня 2020р., винесену заступником начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області Ткалею Д.О., якою описано та накладено арешт на: - обладнання млина, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; - борошно пшениці – 272 мішки вищого гатунку (вага мішка 50 кг), борошно пшениці вищого сорту 16 мішків (вага мішка 25 кг), борошно пшениці першого сорту 10 мішків (вага мішка 50 кг). Постанову винесено в рамках зведеного виконавчого провадження АСВП № 58360554 при примусовому виконанні судових рішень у справах № 310/7036/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та № 310/7029/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості. Вважає, що вищенаведена постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України та істотним порушення прав та інтересів боржника, а дії державного виконавця щодо винесення даної постанови є незаконними, у зв`язку із чим дана постанова підлягає скасуванню. Серед порушень вказує на те, що постанова складена не уповноваженою на це посадовою особою, яка станом на час її винесення не була державним виконавцем. Крім того, арештоване майно - борошно пшениці, не належить ОСОБА_3 , оскільки є власністю ФОП ОСОБА_5 Обладнання млина, на яке було накладено арешт, також не належить ОСОБА_3 , оскільки є власністю ФОП ОСОБА_4 , а тому накладення арешту на дане майно є порушення принципу непорушності права власності. Отже, державним виконавцем не було з`ясовано перед накладенням арешту, кому саме належить майно, що призвело до порушення прав власників устаткування для виробництва муки (млин) та борошно обсягом 14500 кг. Крім того, скарга містить вказівки на інші порушення державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій прав боржника, а також невідповідності оскаржуваної постанови вимогам законодавства.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 жовтня 2020 року скаргу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 30 жовтня 2020 року (а.с.26).

У судовому засіданні 04 листопада 2020 року представник скаржника адвокат Забарін А.Ф. у повному обсязі підтримав скаргу, просив її задовольнити, ґрунтуючи вимоги на обставинах викладених у скарзі.

Заступник начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткалі Д.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, ґрунтуючи заперечення на тому, що він діяв виключно в межах діючого Закону України «Про виконавче провадження», ніяких порушень не допускав.

Заінтересовані особи, стягувачі за виконавчим провадженням ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та їх представник - адвокат Дон В.О. заперечували у задоволенні скарги зважаючи на її необґрунтованість та безпідставність. Зазначили, що дії державного виконавця при винесенні постанови ґрунтувалися виключно на вимогах діючого законодавства.

ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, разом з тим, матеріали справи містять їх заяви про розгляд скарги без їх участі та задоволення вимог скаржника ОСОБА_3 (а.с.47-49).

Суд вислухавши учасників, дослідивши матеріали, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення скарги з огляду на те, що вищевказана постанова прийнята з порушенням вимог чинного Закону України «Про виконавче провадження» та істотно порушує права та інтереси боржника, а дії державного виконавця щодо винесення даної постанови є незаконними, у зв`язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника накладається шляхом винесення постанови про арешт майна боржника або про опис та арешт майна боржника.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій . Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Як, регламентує ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення на дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2020р.скаржником ОСОБА_3 , через відділення поштового зв`язку АТ «Укрпошта» отримано постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 жовтня 2020р., що підтверджується копією конверту та роздруківкою з сайту АТ «Укрпошта», винесену заступником начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області Ткалею Д.О. (а.с. 6, 18). До суду скарга від 19 жовтня 2020 року надійшла листом АТ «Укрпошта» 23 жовтня 2020 року (а.с. 23), тобто у межах десятиденного строку з часу отримання оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт майна (коштів) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або опис та арешт ( коштів) боржника.

Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_8 про те, що порядок проведення опису та арешту майна боржника регламентується ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» та не передбачає повідомлення боржника по день та час проведення опису та арешту належного йому майна, з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 19 «Про виконавче провадження» передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Виходячи з викладеного, права скаржника ОСОБА_3 , який у виконавчому провадженні має статус боржника, були порушені, оскільки в даному конкретному випадку останній був позбавлений можливості борати участь у вчинення виконавчих дій при описі та арешті майна.

Судом встановлено та не спростовується заступником начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області Ткалею Д.О., що боржник ОСОБА_3 дізнався про проведення виконавчих дій випадково, у зв`язку із чим ним була викликана поліція.

В судовому засіданні ОСОБА_9 звернув увагу, на те що скаржник був обізнаний про проведення опису та арешту майна, та був присутній під час їх проведення, але відмовився від отримання копії оскаржуваної постанови у присутності двох понятих та працівників поліції. Суд, вивчивши постанову, не вбачає в ній відомостей про відмову боржника в її отриманні, оскільки такі примітки відсутні. Крім того, в п. 5 постанови, в частині роз`яснення прав на оскарження, прізвище боржника закреслено.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що строк на оскарження ОСОБА_3 не порушений і рахує його з часу отримання постанови від 05 жовтня 2020 року, шляхом поштового відправлення АТ «Укрпошта» 09 жовтня 2020 року.

З приводу вимог скаржника про визнання дій неправомірними та визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області Ткалі Д.О., суд прийшов до наступного.

Вказаною постановою описано та накладено арешт на:

- обладнання млина, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- борошно пшениці – 272 мішки вищого ґатунку (вага мішка 50 кг), борошно пшениці вищого сорту 16 мішків (вага мішка 25 кг), борошно пшениці першого сорту 10 мішків (вага мішка 50 кг).(зворотний а.с.4,5)

Так, оскаржувану постанову було винесено в рамках зведеного виконавчого провадження АСВП № 58360554 при примусовому виконанні судових рішень у справах № 310/7036/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та № 310/7029/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості. На виконання вищевказаних рішень суду було видано наступні виконавчі листи:

-№ 310/7036/17, виданий 29.01.2019р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 73 093,78 грн., що складається з 3 % річних у розмірі 12 342,22 грн. та інфляційних витрат у розмірі 60 751,56 грн.;

-№ 310/7036/17, виданий 29.01.2019р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 365,46 грн.;

-№ 310/7029/17, виданий 12.09.2019р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 грошової заборгованості в сумі 28 954,00 грн. – 3 % річних, 306 696,78 грн. – інфляційних витрат, а всього 335 651,00 грн., з кожного по 167 825, 00 грн.;

-№ 310/7029/17, виданий12.09.2019р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 8391,00 грн. з кожного по 4195,00 грн.

Судом встановлено, що борошно пшениці, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яке було описано й арештовано державним виконавцем Ткалею Д.О., не належить ОСОБА_3 , оскільки є приватною власністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 . Наведене не спростовується договором підряду від 10 січня 2018 року, укладеного між скаржником, як підрядником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (замовником) (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними силами здійснювати переробку наданої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 2.1 Договору підрядник зобов`язаний своєчасно здійснювати переробку продукції, розфасувати її та доставити на адресу, яка зазначена в додаткових угодах або передати Замовнику.

Відповідного до п. 2.2 Договору надана на переробку продукція та продукція після здійснення переробки є власністю Замовника, тобто ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 3.2 Договору майно, створене в процесі виконання робіт за цим Договором, належить Замовнику на праві приватної власності.

Згідно із умовами додаткової угоди до Договору підряду від 15 вересня 2020р. за № 4 ФОП ОСОБА_5 передав ОСОБА_3 для здійснення переробки 25 тонн зерна пшениці, яку останній був зобов`язаний переробити в борошно на млині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у строк до 10 жовтня 2020р. та доставити Замовнику у строк до 15 жовтня 2020р. (а.с. 13).

05 жовтня 2020р. державним виконавцем Бердянського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби борошно обсягом 14 500кг (272 мішки по 50 кг, 16 мішків по 25 кг, 10 мішків по 50 кг), яке було утворено внаслідок переробки зерна пшениці за замовленням ФОП ОСОБА_5 , було описано та на нього накладено арешт.

Дані обставини унеможливлюють виконання ОСОБА_3 умов договору підряду від 10 січня 2018р. та доставку борошна ФОП ОСОБА_5 . При цьому, майно на яке накладено арешт – борошно пшениці, є таким, що швидко псується та без дотримання відповідних умов зберігання, може частково втрати свої фізико-хімічні властивості або повністю зіпсуватись(стати непридатним для вживання).

Обладнання млина, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке було описано й арештовано державним виконавцем Ткалею Д.О., належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Судом встановлено, що на час опису та арешту даного майна, воно перебувало у ОСОБА_3 в оренді на підставі договору оренди від 04 вересня 2017р., укладеного з ФОП ОСОБА_4 , що не спростовується актом приймання – передачі об`єкту оренди від 04 вересня 2017 р. (а.с.14 -17).

Отже, державним виконавцем не було з`ясовано перед накладенням арешту, кому саме належить майно, що призвело до порушення прав власників устаткування для виробництва муки (млин) та борошно обсягом 14 500 кг .

Таким чином, борошно пшениці та обладнання млина, на які було накладено арешт, не належать боржнику ОСОБА_3 , а належать на праві власності іншим особам – ФОП ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_4 , і накладення на це майно арешту є порушенням закріпленого ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України принципу непорушності права власності.

Суд критично ставиться до позиції заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткалі Д.О. та представника зацікавлених осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_2 – адвоката Дона В.О. в частині безпідставності звернення до суду скаржника ОСОБА_3 , з відповідною скаргою, з огляду на те, що він не є власником майна і у разі порушення прав та законних інтересів повинні до суду звертатися саме ФОП ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_4 .

Так, відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є стороною виконавчого провадження та його права та інтереси порушені оскаржуваною постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 жовтня 2020 року з огляду на те, що ОСОБА_3 за договором підряду від 10 січня 2018 року, несе перед ФОП ОСОБА_5 відповідальність за порушення строку виконання робіт, строку передачі переробної продукції замовнику або строку доставки переробленої продукції у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. за кожен день прострочення (п. 4.3 Договору).

Аналізуючи договір оренди від 04 вересня 2017 року, суд вбачає, що на ОСОБА_3 , як на орендаря, покладений обов`язок забезпечити безперешкодний доступ орендодавця (ФОП ОСОБА_4 ) до об`єкта оренди (п.6.3.4). (а.с.15).

Приймаючи до уваги викладене, наявності постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 жовтня 2020 року, унеможливлює виконання ОСОБА_3 покладених на нього зобов`язань перед ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 , чим порушує його права та законні інтереси і тягне за собою цивільно-правову відповідальність перед останніми через невиконання умов договорів.

Суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова від 05 жовтня 2020р. складена не уповноваженою на це посадовою особою, яка станом на момент її винесення не була державним виконавцем.

Так, зі вступної частини оскаржуваної постанови вбачається, що її було складено заступником начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткалею Д. О.

Натомість, з листа Бердянського відділу ДВС від 16.10.2020р. № 47993 (відповідь на адвокатський запит від 12.10.2020р. № 12-10/2020) вбачається, що станом на 15 вересня 2020р. ОСОБА_8 займав посаду заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)(а.с. 11).

При цьому, судом встановлено, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови, Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області взагалі не входив до структури органів державної виконавчої служби внаслідок проведеного реформування органів державної виконавчої служби. Наведене не спростовується та підтверджується відомостями з офіційного сайту Міністерства юстиції України — https://minjust.gov.ua/dep/ddvs/pivdenno-shidne-mijregionalne-upravlinnya-ministerstva yustitsii-m-dnipro, а також відомостей з державного реєстру юридичних осіб, ФОП та ГП, де зазначено, що Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби входить до структури Південно-Східного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Дніпро), а не Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.7-10).

Так, Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області до складу якого входив Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 18 жовтня 2019р. перебуває у стані припинення.

У зв`язку з вищенаведеним вбачається що, у ОСОБА_8 , який 05 жовтня 2020р. не обіймав посаду заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, були відсутні будь-які правові підстави для винесення оскаржуваної постанови. А тому, така постанова є незаконною та не має юридичної сили.

Судом встановлено, що постанова про виправлення помилки по ВП № 37634629 була винесена заступником начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткаля Д.О. лише 28 жовтня 2020 року, але з наведеної постанови не вбачається, що мова йде про виправлення помилки про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05 жовтня 2020 року за АСВП № 58360554

Крім наведеного, суд звертає увагу на інші порушення допущені державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій прав боржника, а також невідповідності оскаржуваної постанови вимогам законодавства.

Так, відповідно до п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 № 2832/5): « Постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по-батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови».

Оскаржувана постанова від 05 жовтня 2020 року не відповідає вимогам п.7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 № 2832/5), адже не містить дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене. Отже є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також, при вчиненні опису та арешту майна ОСОБА_3 державним виконавцем Ткалею Д.М. були порушенні визначенні ст.ст. 19 та 28 Закону України «Про виконавче провадження» права боржника, зокрема, право брати участь у вчиненні виконавчих дій, право надавати усні пояснення, право на правову допомогу та право на отримання всіх документів виконавчого провадження.

Так, про дату та час проведення виконавчих дій ОСОБА_3 у визначений законом строк не було повідомлено, що позбавило його права брати участь під час проведення виконавчих дій, надавати свої пояснення та заперечення, подавати на розгляд державного виконавцю наявні документи, а також позбавило боржника права на використання допомоги адвоката. На час появи боржника за місцем вчинення виконавчих дій, їх проведення вже було завершено.

Крім того, усупереч п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 в оскаржуваній постанові не було зазначено порядок її оскарження, а таке право боржнику роз`яснено не було.

Статтею 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" встановлено, що державний виконавець зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, вивчивши оскаржувані дії, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.ст. 447-453 ЦПК України, ст. 19 74, Закону України «Про виконавче провадження» , суд , -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_3 на дії заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткалі Дмитра Олександровича щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.10.2020 – задовольнити.

Визнати дії заступника начальника Бердянського міськрайонного відділу державної

виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

Ткалі Дмитра Олександровича щодо винесення постанови про опис та арешт майна

(коштів) боржника від 05.10.2020р. у виконавчому провадженні № 58360554

неправомірними.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника

Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції у Запорізькій області Ткалі Дмитра Олександровича

від 05.10.2020р. у виконавчому провадженні № 58360554.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2020.

Суддя Н.М. Дубровська