Ухвала суду № 93276352, 03.12.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3233/20

провадження №1-кп/619/303/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого - судді Остропілець Є.Р.

при секретарі судового засідання - Суржкової В.В.

прокурора - Заболотного В.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Головко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Дергачі кримінальне провадження №12019220280001226 від 12.09.2019 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Вільшани, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

11.10.2005 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

25.04.2013 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 в силу ст.70 КК України - 4 роки позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2/два/ роки;

12.12.2013 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.357, ч.1 ст.357, ч.1 ст. 70, ст.ст.71, 72 КК України - 4 роки 2 місяці позбавлення волі;

22.12.2016 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України арешт строком на 6 місяців;

11.07.2019 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ст.71 КК України - 4 роки 6 місяців та 2 дні позбавлення волі; 11.07.2019 звільнений з-під варти із зали суду за відбуттям покарання, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2019 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до житла, іншого приміщення, вчинене повторно, за попередньою групою осіб, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220280001226 від 12.09.2019.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 02.07.2020 року виділені матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 22.10.2020 було продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 21 грудня 2020 року, включно.

Прокурор Заболотний В.О. у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2/два/ місяці відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 22.10.2020 було продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 до 21.12.2020 року, включно.

Згідно абз.2 ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку.

Санкція ч.3 ст.185 у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбачає покарання на строк від трьох до шести років позбавленням волі.

У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Суд враховує, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 , суд оцінює у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, відбував покарання у вигляді реального позбавлення волі, судимість не погашена у встановленому Законом порядку, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується.

Суд бере до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_1 у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочався, потерпілий та свідки ще не допитані, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 331, 392 КПК України суд,–

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Заболотного В.О. – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України вважати продовженим до 02 лютого 2021 року, включно.

Судове засідання відкласти на 18 січня 2021 року на 14 год 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є. Р. Остропілець