Вирок № 93276246, 03.12.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1321/16-к Провадження №-1-кп/613/5/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

прокурорів Кубах М.А., Мирошниченко Д.О.,

Лещенка Д.Р., Кривошеї Я.В.

захисників Шингарьова О.В., Векленка В.І.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Спаскіна Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №42016221280000028 від 21 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухова Харківської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, одруженого, працюючого на посаді старшого оперуповноваженого Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, раніше не судимого,

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Лозова Богодухівського району Харківської області, громадина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, одруженого, працюючого на посаді оперуповноваженого Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту, який підтримано прокурором під час судового розгляду, ОСОБА_2 перебуваючи на службі в органах Національної поліції згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №42о/с від 11.02.2016 на посаді старшого оперуповноваженого Богодухівського відділення поліції Валківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та тимчасово виконуючого обов`язки начальника сектору Богодухівського ВП, будучи працівником правоохоронного органу, наділеним службовими повноваженнями вчинив злочини у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 діючи умисно та протиправно, з мотивів та з метою штучного покращення показників в роботі та помилкового розуміння інтересів служби, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, порушуючи встановлений Конституцією та законами України, кримінальним процесуальним законодавством України порядок затримання і доставлення осіб, у зв`язку з надходженням до Богодухівського ВП заяви ОСОБА_4 про вчинення крадіжки її майна, але до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та отримання доручення слідчого, 18 березня 2016 року близько 16.00 год. прибувши разом з оперуповноваженим Богодухівського ВП Жученком М.В. на АДРЕСА_3 , спільно та за попередньою змовою з останнім змусив ОСОБА_1 сісти до службового автомобіля «ВАЗ- 21213», д.н.з. НОМЕР_1 , яким незаконно доставив останнього до приміщення Богодухівського ВП за адресою: вул. Міліцейська, 9, м. Богодухів, Харківська області, переслідуючи мету отримання у нього пояснень та визнання у вказаній крадіжці чужого майна у незаконний спосіб з порушенням вимог діючого кримінального процесуального закону. Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_1 визнавальних пояснень про вчинення ним вказаної крадіжки майна, явно виходячи за межі наданих службових повноважень, 18 березня 2016 року близько 17.00 год., ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 , завів ОСОБА_1 проти волі останнього у службовий кабінет №20, розташований на третьому поверсі адміністративної будівлі Богодухівського ВП за вказаною адресою, де приблизно з 17.00 год. до 23.00 год. 18 березня 2016 року протиправно і насильно утримував ОСОБА_1 , фактично позбавивши його волі без законних на те підстав і без складання протоколу затримання, а також застосовував психологічне і фізичне насильство, що виразилось у нанесенні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а саме: 2 удари долонею правої руки в ліву частину голови, 1 удар долонею лівої руки в область правої частини голови ОСОБА_1 , здавлював з силою близько 1 хвилини долонею правої руки шию ОСОБА_1 . В подальшому, внаслідок реалізації вказаного спільного злочинного умислу, направленого на отримання визнавальних пояснень ОСОБА_1 шляхом перевищення службових повноважень, психологічного тиску і нанесення йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 долонями рук здійснив поштовх у праве плече ОСОБА_1 , внаслідок якого останній впав на тверду поверхню підлоги і вдарився правою рукою і головою. Вказаними умисними протиправними, вчиненими спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_3 , діями ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 наступні тілесні ушкодження згідно з висновками судово-медичного експерта ХОБСМЕ від 06 квітня 2016 року №1932-ая/16 та від 07 червня 2016 року №2785-ая/16: синці на голові, руках, що відносяться до легких тілеснихушкоджень, а також закритий перелом човноподібної кістки правої кисті зі зміщенням, який відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Крім того, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 настали суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення гарантованих ст.ст. 28, 29, 33 Конституції України прав ОСОБА_1 на повагу до його гідності, на свободу та особисту недоторканність, свободу пересування. А також вказаними протиравними діями ОСОБА_2 завдано істотної шкоди державним інтересам у виді підриву авторитету і престижу органів державної влади в особі органів Національної поліції, порушення встановленого ст.19 Конституції України правового порядку в Україні, що ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до обвинувального акту, який підтримано прокурором під час судового розгляду, ОСОБА_3 перебуваючи на службі в органах Національної поліції згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №42о/с від 11.02.2016 на посаді старшого оперуповноваженого Богодухівського відділення поліції Валківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області будучи працівником правоохоронного органу, наділеним службовими повноваженнями вчинив злочини у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 діючи умисно та протиправно, з мотивів та з метою штучного покращення показників в роботі та помилкового розуміння інтересів служби, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, порушуючи встановлений Конституцією та законами України, кримінальним процесуальним законодавством України порядок затримання і доставлення осіб, у зв`язку з надходженням до Богодухівського ВП заяви ОСОБА_4 про вчинення крадіжки її майна, але до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та отримання доручення слідчого, 18 березня 2016 року близько 16.00 год. прибувши разом з т.в.о. начальника сектору – старшим оперуповноваженим Богодухівського ВП Глубоким В.Ю. на вул. Космічну, 43, с. Крисино, Богодухівського району, Харківської області, спільно та за попередньою змовою з останнім змусив ОСОБА_1 сісти до службового автомобіля «ВАЗ- 21213», д.н.з. НОМЕР_1 , яким незаконно доставив останнього до приміщення Богодухівського ВП за адресою: вул. Міліцейська, 9, м. Богодухів, Харківська області, переслідуючи мету отримання у нього пояснень та визнання у вказаній крадіжці чужого майна у незаконний спосіб з порушенням вимог діючого кримінального процесуального закону. Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_1 визнавальних пояснень про вчинення ним вказаної крадіжки майна, явно виходячи за межі наданих службових повноважень, 18 березня 2016 року близько 17.00 год., ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , завів ОСОБА_1 проти волі останнього у службовий кабінет №20, розташований на третьому поверсі адміністративної будівлі Богодухівського ВП за вказаною адресою, де приблизно з 17.00 год. до 23.00 год. 18 березня 2016 року протиправно і насильно утримував ОСОБА_1 , фактично позбавивши його волі без законних на те підстав і без складання протоколу затримання, а також застосовував психологічне і фізичне насильство, що виразилось у нанесенні ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а саме: долонями рук здійснив поштовх у праве плече ОСОБА_1 , внаслідок якого останній впав на тверду поверхню підлоги і вдарився правою рукою і головою. Окрім цього, внаслідок реалізації вказаного спільного злочинного умислу, направленого на отримання визнавальних пояснень ОСОБА_1 шляхом перевищення службових повноважень, психологічного тиску і нанесення йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 наніс 2 удари долонею правої руки в ліву частину голови, один удар долонею лівої руки в область правої частини голови ОСОБА_1 , здавлював з силою близько 1 хвилини долонею правої руки шию ОСОБА_1 . Вказаними умисними протиправними, вчиненими спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_2 , діями ОСОБА_3 наніс ОСОБА_1 наступні тілесні ушкодження згідно з висновками судово-медичного експерта ХОБСМЕ від 06 квітня 2016 року №1932-ая/16 та від 07 червня 2016 року №2785-ая/16: закритий перелом човноподібної кістки правої кисті зі зміщенням, який відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а також синці на голові, руках, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Крім того, внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 настали суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення гарантованих ст.ст. 28, 29, 33 Конституції України прав ОСОБА_1 на повагу до його гідності, на свободу та особисту недоторканність, свободу пересування. А також вказаними протиравними діями ОСОБА_3 завдано істотної шкоди державним інтересам у виді підриву авторитету і престижу органів державної влади в особі органів Національної поліції, порушення встановленого ст.19 Конституції України правового порядку в Україні, що ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Дані дії ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 365 КК України, а саме: перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним інтересам, що супроводжувалися насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями за відсутності ознак катування.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, пояснив, що у березні 2016 року, точної дати він не пам`ятає, до чергової частини Богодухівського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , про крадіжку з її продуктового магазину. На той час в с. Крисино було скоєно цілий ряд крадіжок, які мали спільні риси, та були не розкритими, тому він як виконуючий, на той час обов`язки начальника розшуку, поїхав на власному автомобілі до с. Крисино, щоб з`ясувати обставини крадіжки та зібрати інформацію, для розкриття інших злочинів. На місці скоєння злочину вже були експерт, слідчо – оперативна група та його підлеглі ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 які приїхали на службовому автомобілі «ВАЗ 2107». Він з ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 поїхали до будинку ОСОБА_7 , до них вийшла ОСОБА_8 та запросила пройти до будинку. В помешканні було четверо хлопців, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , як повідомила бабуся останні з півночі розпивають пиво. Біля них знаходились пляшки з-під пива об`ємом два літри, саме такі було викрадено з магазину ОСОБА_4 . На питання звідки у них алкоголь, вони нічого не пояснили. Після цього їм було запропоновано проїхати до Богодухівського ВП, для з`ясування обставин, на що останні добровільно погодилися і самостійно сіли в службовий автомобіль. Він їхав на своєму автомобілі сам. В Богодухівському ВП, у своєму кабінеті №18 він відібрав пояснення лише у неповнолітнього ОСОБА_12 , який був разом з матір`ю. Останній зізнався про скоєння крадіжки з магазину ОСОБА_4 , про що написав добровільне зізнання, яке в подальшому було передано слідчому ОСОБА_13 . Під час відібрання пояснень двері в усіх кабінетах були відчинені. Зазначив, що в той вечір він спілкувався в приміщенні Богодухівського ВП лише з ОСОБА_12 , та його з матір`ю., з іншими хлопцями розмови не було. Після того, як передав пояснення слідчому, він написав направлення ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 на огляд в медичній установі на стан сп`яніння та наявність тілесних ушкоджень. Після того, як останні повернулися з медичної установи, слідчий ОСОБА_13 попрохав його та інших оперуповноважених поїхати до с. Крисино з метою вилучення викраденого майна. На місце вони прибули вночі, та хлопці зізналися, де вони сховали пиво, це було в лісосмузі. Доїхати до місця схованки не змогли, тому хлопці носили пляшки з пивом об`ємом 2 л. в руках до автомобіля. Зазначив, що коли б у ОСОБА_1 була на той час зламана рука, він не зміг би носити пляшки з пивом. Під час розмови ОСОБА_1 повідомив, що ним також було викрадено мікрохвильову піч, яка зберігалась у нього вдома. Після цього вони поїхали до дому до ОСОБА_1 , в двір вийшли його батьки, при цьому батько був дуже розлючений на сина та поводив себе агресивно. ОСОБА_1 виніс з будинку мікрохвильову піч та віддав її працівникам поліції. Наступного дня йому стало відомо, що ОСОБА_1 звернувся до лікарні з приводу нанесення працівниками поліції йому тілесних ушкоджень. Пояснив, що він зі спеціалістом-лікарем не спілкувався, на його висновок жодним чином не впливав та не давав особистих вказівок. На слідчий експеримент, який проводився в кабінеті №20 працівниками прокуратури у травні 2016 року, його запрошено не було. Він прийшов сам, в цей час в кабінеті були працівники прокуратури, ОСОБА_1 та ОСОБА_14 . Він побачив, що ОСОБА_1 читав з листочка, а ОСОБА_14 показував, як ставити меблі, тобто керував всіма діями. Після цього, його попросили вийти з кабінету, що відбувалося далі він не знає. Зазначив, що він не з`явився перший раз 18 серпня 2016 року на вручення підозри, оскільки перебував у відпустці, другий раз на 26 серпня 2016 року він також не з`явився, так як перебував на лікарняному. В подальшому підозру йому віддав його захисник Векленко В.І. Вказав, що автомобіль «ВАЗ- 21213», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому було доставлено ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 до Богодухівського ВП, закріплений за слідчо – оперативною групою, а не за розшуком. Наголосив, що він не змушував ОСОБА_1 сідати в службовий автомобіль, до райвідділу він його не доставляв, не заводив його до свого кабінету, не утримував його там, та не застосовував ні фізичного ні психологічного тиску. ОСОБА_1 відразу зізнався в скоєнні крадіжки, про що написав в поясненнях.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, пояснив, що в березні 2016 року він знаходився на робочому місці, та в цей час до чергової частини надійшло повідомлення від ОСОБА_4 з с. Крисино, про скоєння крадіжки з її торгової палатки. Оскільки даний населений пункт закріплений за ним, тому він разом з іншим оперуповноваженим ОСОБА_6 на службовому автомобілі виїхали на місце події, де спочатку спілкувалися з потерпілою. Після цього вони поїхали до будинку ОСОБА_8 , яка запросила їх до свого домоволодіння. В одній з кімнат будинку знаходилися ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 . Після цього прийшов батько ОСОБА_1 , вони розмовляли з ним, далі останній самостійно сів в службовий автомобіль на якому слідчо – оперативною групою був доставлений до Богодухівського ВП. Коли він приїхав до відділу поліції, то ОСОБА_1 був в його кабінеті №20, де він спілкувався з ОСОБА_6 та ОСОБА_15 . В березні 2016 року в с. Крисино було скоєно ряд подібних крадіжок, які були не розкритими. ОСОБА_1 заперечував свою причетність до цих крадіжок, проте повідомив, що крадіжку в ОСОБА_4 скоїв він, про що написав добровільне зізнання, яке передано слідчому ОСОБА_13 . Після цього, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 було направлено до медичного закладу для проходження освідоцтва. Коли хлопці повернулися з лікарні він з іншими працівниками поліції поїхав до с. Крисино, для вилучення викраденого останніми майна, яке вони все видали добровільно. За вказівкою слідчого вони поїхали додому до ОСОБА_1 , де останній спілкувався з батьком, та їх розмова була досить емоційною, після цього добровільно видав мікрохвильову піч. Наступного дня йому стало відомо, що ОСОБА_1 звернувся до Богодухівської ЦРЛ у зв`язку з спричиненням йому працівниками поліції тілесних ушкоджень. Пояснив, що слідчий експеримент проводився у травні 2016 році в його кабінеті, за участю працівників прокуратури, статиста, ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та начальника розшуку ОСОБА_16 . Під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_14 визначав кому де стояти, при цьому ОСОБА_1 читав пояснення з листка. Далі його попросили вийти з кабінету, при цьому двері залишилися відчиненими. Він бачив, що ОСОБА_1 показував, як все відбувалося, а ОСОБА_14 фотографував. Зазначив, що він не з`явився перший раз на 18 серпня 2016 року для вручення підозри, оскільки перебував у відрядженні, другий раз на 26 серпня 2016 року він також не з`явився, так як перебував на лікарняному. В подальшому підозру йому віддав його захисник Векленко В.І. Вказав, що він не змушував ОСОБА_1 сідати в службовий автомобіль, до райвідділу він його не доставляв, не заводив його до свого кабінету, не утримував його там, та не застосовував ні фізичного ні психологічного тиску, про жодні дії з ОСОБА_2 не змовлявся. При допиті ОСОБА_1 в кабінеті було троє працівників, а саме: він, ОСОБА_6 та ОСОБА_15 . Зазначив, що ОСОБА_1 видав мікрохвильову піч приблизно о 01 годин ночі, про те, що останній звернувся в лікарню він дізнався приблизно о 10.00 год. ранку 19 березня 2016 року, в даний проміжок часу він ОСОБА_1 не бачив, де він знаходився та що з ним відбувалося, йому не відомо.

Захисники обвинувачених зазначали, що обвинувачення базується на неналежних та недопустимих доказах.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 , пояснив, що 18 березня 2016 року в обідній час близько 13.00 год. він пішов до свого однокласника ОСОБА_9 , щоб взяти диски з фільмами. Вдома у останнього знаходилися ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Він чекав в коридорі, в цей час підійшла знайома ОСОБА_17 , з якою у них зав`язалася розмова. Приблизно через 15-20 хвилин до будинку під`їхав поліцейський автомобіль ВАЗ 2107 та зайшли працівники поліції, їх було приблизно сім чоловік, серед них були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Йому та ОСОБА_17 наказали чекати в коридорі. Працівники поліції попрохали його показати підошву кросівок, після чого сказали, щоб він зателефонував батькам, щоб вони принесли змінне взуття, оскільки кросівки заберуть на експертизу. Після цього їм всім наказали сідати в службовий автомобіль та їхати до відділу поліції. ОСОБА_11 відмовлявся без повістки їхати, та ОСОБА_2 вдарив його в живіт, закрутив руки за спину та запхнув у машину. Його батько зробив зауваження працівникам поліції, просив надати документи на затримання, проте йому повідомили, що всі документи буде надано у відділенні поліції. Злякавшись дій працівників поліції він добровільно погодився сісти до автомобіля «Нива» та їхати до Богодухівського ВП. В поліцію вони приїхали близько 17.00 год., його провели до кабінету №20 на третьому поверсі, де відбувався допит, там були ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Він стояв біля дверей, ОСОБА_2 сидів на дивані, ОСОБА_6 стояв біля вікна, а ОСОБА_3 ходив по кабінету. Йому наказали витягнути все з кишень та покласти на стіл. ОСОБА_2 весь час глузував з нього та ображав, змушував присідати. ОСОБА_6 змушував зізнатися у крадіжці, яку він не скоював. ОСОБА_2 двічі долонею правої руки та один раз лівою рукою вдарив по голові, після цього йому запропонували сісти на стілець, де ОСОБА_2 близько однієї хвилини здавлював горло руками. В цей час до кабінету заходили працівники поліції, вони глузували та змушували зізнатися у вчиненні крадіжки. Потім посадили за стіл і наказували писати зізнання, так як він не погоджувався, ОСОБА_18 з силою штовхнув його на підлогу, він впав та відчув сильний біль в області правої руки і голови, запаморочення. В цей час до кабінету зайшов ОСОБА_19 який вдарив його ногою по лівій руці. Далі його підняли, посадили за стіл та наполягали на написанні зізнання, оскільки він злякався, що його будуть продовжувати бити, він написав зізнання під диктовку ОСОБА_3 . Далі його вивели з кабінету, забрали кросівки і на першому поверсі відібрали зразки відбитків пальців. Після цього, його та ОСОБА_9 повезли до лікарні на освідоцтвування на стан сп`яніння, результати якого були негативними. В лікарні він не повідомив лікарю, що до нього застосовували фізичну силу у нього болить рука, оскільки боявся працівників поліції, які сиділи в коридорі. Після лікарні близько півночі, їх повезли в с. Крисино, вони заїхали до нього додому, де його батько виніс з будинку мікрохвильову піч, яку він перед цим виміняв на телевізор та DVD. Він не говорив в поліції, що мікрохвильова крадена, про це було написано в його поясненнях, які він писав під диктовку. Далі вони поїхали в лісосмугу, забирати пиво. Пояснив, що у лютому місяці у нього був день народження, крім того він закінчив навчання та отримав диплом, тому мав намір відсвяткувати дані події разом з друзями на природі. Пиво він купував у Харкові, привозив по декілька пляшок різного кожного дня, та оскільки його батьки ставляться до цього суворо, він вирішив не зберігати пиво вдома, а заховав у садку. Там було близько 50 пляшок, різної тари. Він не повідомив працівникам поліції, що це його особисте пиво, яке він придбав за власні кошти, оскільки боявся. Пиво вони носили з хлопцями до поліцейського автомобіля самі, даний процес знімали на відеозапис працівники поліції. Наступного дня, 19 березня 2016 року, він разом зі своїм захисником, оскільки боявся сам, близько 10.00 год. поїхав до Богодухівської ЦРЛ, де зробив рентген правої руки та йому повідомили, що є підозра на перелом, але точно сказати не могли, оскільки це була субота і лікар був відсутній, при цьому він повідомив медичній сестрі, що тілесні ушкодження йому було спричинено працівниками поліції. В понеділок 21 березня 2016 року , він прийшов на прийом до лікаря – травматолога, який підтвердив наявність у нього перелому. Крім того, у нього були шишки на голові справа, синець на лівому плечі та розбиті губи. Уточнив, що губи йому розбив ОСОБА_2 , коли бив долонями по обличчю. Пояснив, що в лікарні не помітили розбитих губ, оскільки крові не було, а лише тріщини на губах, інших пошкоджень на обличчі не було. Зазначив, що шишки на голові та перелом руки, настали через дії ОСОБА_3 . Синець на лівій руці виник від удару ОСОБА_19 . В приміщенні Богодухівського ВП 18 березня 2016 року він перебував приблизно з 17.00 до 22.00 год. Після того, як він написав пояснення, його та інших хлопців вивели на коридор , де вони чекали близько 20 хвили. Весь цей час вони не розмовляли, він не повідомляв, що до нього застосовувалася фізична сила, оскільки за ними спостерігав ОСОБА_3 , тому він боявся щось говорити. Коли він сідав в службовий автомобіль, щоб їхати до лікарні, його штовхнули і він вдарився головою та затилком. На час проведення слідчого експерименту в кабінету було переставлено меблі, він згадав кабінет лише по годиннику, який висів над дверима.

Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом.

Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Частиною 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладаються на слідчого, прокурора.

Так, сторона обвинувачення, як на докази винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, посилається на: показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , копію Журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2016 рік, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 березня 2016 року, копію Журналу обліку відвідувачів та запрошених Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області за 18 березня 2016 року, копією відеозапису з камер відеоспостереження Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, план схему приміщення відділення поліції, повідомлення про осіб, які знаходились на чергуванні 18 березня 2016 року від 29 березня 2016 року, висновок експерта №1932-ая/16 від 25 березня 2016 року, висновок експерта №2785-ая/15 від 11 травня 2016 року, висновок експерта №228 від 24 червня 2016 року, висновок судової комп`ютерно-технічної експертизи №5301 від 13 червня 2016 року протокол огляду від 01 квітня 2016 року, протоколи пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 29 квітня 2016 року, протокол проведення слідчого експерименту від 06 травня 2016 року, повідомленням т.в.о начальника ГУНП в Харківській області про відсторонення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від посад до 02 листопада 2016 року на підставі ухвали Червонозаводського районного суд Харківської області від 02 вересня 2016 року, висновок за результатами розгляду листа прокуратури Харківської області від 28 березня 2016 року №17/1-128-16, затвердженого 05 травня 2016 року.

За змістом ст. ст. 22, 23, 94, 95 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи обєктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Сторона обвинувачення зобовязана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, суд приходить до наступних висновків.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , пояснила, що вона є матір`ю потерпілого. 18 березня 2016 року, її син ОСОБА_1 , пішов до свого однокласника ОСОБА_9 . Приблизно о 15.30 год. він зателефонував до батька та повідомив, що він на вулиці Космічній в с. Крисино і його забирають в поліцію. Чоловік поїхав на скутері, а вона пішла пішки. Біля будинку 43 по вул. Космічній побачила ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 з матір`ю ОСОБА_27 , та ОСОБА_28 , через дорогу стояли поліцейські. Вона підійшла до них та попросила представитись, ОСОБА_2 показав своє службове посвідчення. Поліцейські сказали, що заберуть сина у поліцію і зроблять це без повістки. Незабаром під`їхала друга машина з поліцейськими. ОСОБА_11 не хотів сідати до автомобіля, тому йому закрутили руки, хтось вдарив у живіт та посадили до машини, туди ж посадили і ОСОБА_9 . Її син сам сів у машину, бо був дуже наляканий. На вулиці було багато людей, які бачили все, що відбувається, та при цьому робили зауваження працівникам поліції, на що останні не звертали уваги . Ніхто з хлопців не хотів добровільно їхати до поліції. Син злякався працівників поліції, які сказали, що його все одно заберуть, за те, що він лазив в палатку та посадять до в`язниці. Її чоловіку - ОСОБА_20 поліцейські сказали, щоб він привіз взуття сина, так як його треба перевзути, бо кросівки у нього вилучать. Особисто вона говорила працівникам поліції, що вони поб`ють сина, однак їй відповіли, що його ніхто бити не буде. Після цього вона неодноразово телефонувала до сина, але телефон було вимкнуто. Приблизно о 23.00 год. їй перетелефонував хтось з працівників поліції та повідомив, що привезуть сина, та що його не били. Вони з чоловіком вийшли на вулицю та побачили працівників поліції, та сина. По двору бігала собака вівчарка, ОСОБА_2 сказав прибрати її, бо пристрелять. Працівники поліції сказали, що вони приїхали за мікрохвильовою піччю, вона дала письмову згоду забрати її з кухні. Дану мікрохвильову піч, 25 лютого 2016 року, син обміняв у ОСОБА_12 на телевізор та DVD . Син був дуже наляканий, лівою рукою підтримував свою праву руку, на губі була тріщина на якій запеклася кров. Слідчий ОСОБА_13 представився та дав номер свого мобільного телефону, повідомив, що якщо син буде з`являтись на допити, то йому буде умовний термін. ОСОБА_29 знову кудись повезли, і додому він повернувся приблизно о 02.00 год. ночі. Він розповів, що його били у відділі, на голові була гуля, боліла сильно рука. Повідомив, що його водили по всім кабінетам. ОСОБА_2 його душив, били чотири чоловіка. На голові була шишка, яку він отримав після удару, рука була вся в синцях, губа розбита, між плечем, та ліктем був великий синяк. Зазначила, що вона вірить, що син не крав пиво. Від сина їй відомо, що після мікрохвильової пічки син з іншими хлопцями видали поліцейським пиво, яке він купував в Харкові, привозив його в с. Крисино, та ховав в посадці, щоб у подальшому відмітити з хлопцями день закінчення навчання в училищі та свій день народження.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , пояснив, що він є батьком потерпілого, 18 березня 2016 року, близько 15.30 год. до нього зателефонував син та повідомив, що він знаходиться на вул. Космічній та його хочуть забрати працівники поліції до райвідділу. Після чого він сім на скутер на поїхав на місце, там з одного боку вулиці стояли ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та його матір ОСОБА_27 , а з іншого працівники поліції, там же був і його син. Він запитав, чому його сина забирають до райвідділу, на що йому повідомили, що той скоїв крадіжку з торгівельної палатки ОСОБА_4 . Сказали, щоб привіз змінне взуття сина, оскільки його кросівки заберуть на експертизу, щоб зняти відбитки. При цьому він бачив, що ОСОБА_11 не хотів сідати до автомобіля, йому скрутили руки, та посадили до машини. Він запитав на яких підставах забирають його сина, оскільки немає ніяких документів, на що ОСОБА_2 , повідомив, що якщо ОСОБА_1 не бажає добровільно їхати з ними, тоді вони приїдуть та заберуть його з дому в кайданках. Після цього син злякався та сам сів до автомобіля. Сина везли на поліцейській «Ниві», в якій було три працівника поліції та бабуся ОСОБА_9 . Після цього вони з дружиною не могли зв`язатися з сином. Приблизно о 00.00 год. сина привезли працівники поліції, їх було близько десяти чоловік, вони зайшли на подвір`я, та дружина дала письмову згоду на вилучення мікрохвильової печі, оскільки син сказав, щоб ми робили все, що вони вимагають, так як його можуть посадити до в`язниці. Дану мікрохвильову піч син виміняв, за погодження з батьками, у ОСОБА_10 за телевізор та DVD. Потім син разом з працівниками поліції поїхали та повернувся десь після другої години ночі. По поверненню додому син розповів, що його в райвідділку били, знущалися з нього, ОСОБА_2 душив та бив долонями по обличчю, а ОСОБА_3 штовхнув на підлогу. Видимих пошкоджень на синові він не бачив, у нього лише була тріснута губа, на лівій руці синець та скаржився на біль у руці. Пояснив, що ні він, ні його дружина ні до кого в той день не зверталися з приводу спричинення їх сину працівниками поліції тілесних ушкоджень та застосування фізичної сили. Наступного ранку він зателефонував до свого знайомого адвоката ОСОБА_14 та розповів про події, що були напередодні. Приблизно о 09.00 год. ранку приїхав адвокат і вони з сином поїхали до лікарні в м. Богодухів. Після повернення син повідомив, що йому зробили знімок і схоже на перелом, але лікар буде лише в понеділок. В понеділок він поїхав знову до лікарні, де йому підтвердили діагноз та наклали гіпс. Він не бачив, щоб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 когось запихували в поліцейську машину, він з сином стояв у стороні, а потім поїхав за взуттям для сина, щоб той перевзувся. Від сина йому відомо, що коли його привезли у відділ поліції, йому сказали, щоб він зізнався у скоєнні крадіжки та написав пояснення, на що він відмовився, за що його стали бити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 , яка працює медичною сестрою Богодухівської ЦРЛ пояснила, що потерпілого пам`ятає, так як весною 2016 року, вона перебувала на чергуванні. Приблизно о 10.00 год. за медичною допомогою звернувся ОСОБА_1 який був разом з двома представниками. Він показав на обличчя та сказав, що у нього є ушкодження на обличчі, та болить рука, повідомив, що йому нанесли тілесні ушкодження працівники поліції, у зв`язку з цим вона відразу повідомила про даний факт по телефону поліцію. Через деякий час приїхали працівники поліції та відбирали від нього пояснення. ОСОБА_1 оглянули невропатолог, хірург та терапевт, було зроблено знімок. При цьому від госпіталізації він відмовився. Зазначила, що на обличчі у ОСОБА_1 були видимі тілесні ушкодження, припухлості та невеличка ранка біля носу. Крім того, вказала, що потерпілий повідомив, що напередодні його привозили в лікарню на освідоцтво, у зв`язку з цим вона особисто запитала у нього чому він не повідомив лікаря про нанесені йому тілесні ушкодження, на що останній промовчав. Який було поставлено діагноз вона не знає, але в цей же день йому наклали гіпс. Також вона чула, як він повідомляв працівникам поліції, що тілесні ушкодження йому було нанесено у приміщенні райвідділу, він сидів на стільці, який з-під нього вибили і він впав на плече. Прізвищ працівників поліції, які нанесли йому тілесні пошкодження він не називав.

Допитані в судовому свідки ОСОБА_24 , лікар невропатолог, ОСОБА_25 , лікар терапевт, ОСОБА_26 , лікар хірург, не надали жодних свідчень, оскільки потерпілого вони не пам`ятають, останній також не міг з точністю сказати, що саме ці лікаря оглядали його 19 березня 2016 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 , повідомила, що про крадіжку з торгівельної палатки ОСОБА_4 , їй відомо зі слів останньої. Щодо тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 їй нічго не відомо.

Показання свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_22 не є доказами, що поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , є батьками потерпілого, тобто зацікавленою стороною у даній справі, крім того згідно їх свідчень, син добровільно сів в поліцейський автомобіль, в даному автомобілі не було обвинувачених, після повернення з Богодухівського ВП син відразу не повідомив їм про те, що з боку працівників поліції до нього було застосовано фізичну силу та психологічний тиск. Крім того, як було ними повідомлено, що після повернення з райвідділку син був дуже наляканий, лівою рукою підтримував свою праву руку, на губі була тріщина на якій запеклася кров, проте вони не поцікавилися, що з ним сталося, не повідомили присутньому там слідчому про наявність на тілі сина пошкоджень, та не звернулися відразу, після розповіді сина, із заявою до правоохоронних органів.

Так само, свідченнями медичної сестри ОСОБА_22 підтверджується лише факт того, що 19 березня 2016 року о 10.00 год. потерпілий звернувся до Богодухівської ЦРЛ зі скаргою на тілесні ушкодження, які, з його слів, було нанесено працівниками поліції напередодні, при цьому вона особисто поцікавилася, чому він не повідомив про дані пошкодження лікарю, який його оглядав 18 березня 2016 року, на що останній жодних пояснень не надав.

Згідно копії Журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2016 рік, що розпочатий 04 березня 2016 року, 19 березня 2016 року о 12.30 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає по АДРЕСА_4 , звернувся до КУОЗ Богодухівська ЦРЛ, був оглянутий лікарями: невропатологом – даних за струс головного мозку немає; хірургом – підшкірна гематома чола, зсадина обличчя, нижньої губи, закритий перелом човноподібної кістки? Забій лівого плечового суглобу, потребує консультацію травматолога; терапевт – ВСД по гіпертонічному типу. ГРВІ. Від госпіталізації хворий відмовився ( том 3 а.п. 87-88).

Відповідно до витягу з кримінального провадження №42016221280000028 від 21 березня 2016 року, 19 березня 2016 року до чергової частини Богодухівського ВП надійшло повідомлення від чергової медичної сестри Богодухівської ЦРЛ ОСОБА_22 , про те що до приймального відділення з тілесними ушкодженнями м`яких тканин голови звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який пояснив, що 18 березня 2016 року з 20.00 до 22.00 год. він знаходився на третьому поверсі Богодухівського ВП , де невідомі йому працівники поліції застосували до нього психологічний тиск та спричинили тілесні ушкодження ( том 2 а.п. 233).

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 березня 2016 року, ОСОБА_1 повідомив, що працівники поліції в період часу з приблизно 20.00 до 22.00 год. 18 березня 2016 року у приміщенні Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області на третьому поверсі будинку нанесли йому тілесні ушкодження ( том 2 а.п. 246).

Посилання захисників на незаконність початку досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у зв`язку з порушенням Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора Украхни №69 від 17 серпня 2012 року, не є слушним, оскільки не вплинуло на розгляд справи та всі процесуальні дії проводились після внесення відомостей до ЄРДР.

Згідно протоколу огляду від 01 квітня 2016 року, яким оглянуто лазерний комп`ютерний DVD – диск та записані на ньому відеозаписи на чотирьох файлах, а саме: на першому файлі від 18 березня 2016 року, зафіксовано події за участю декількох чоловіків у синій формі працівників поліції, декілька жінок та чоловіків у цивільному одязі, що відбуваються на вулиці біля двору домоволодіння у сільській місцевості біля автомобілів темного кольору «ВАЗ» та « Нива». На відеозаписі зокрема зафіксовано, як молодого чоловіка з ознаками сп`яніння декілька чоловіків , у т.ч. у формі працівників поліції, насильно саджають у автомобіль « ВАЗ» , відбувається сварка між цивільними людьми та у формі; у другому файлі: 19 березня 2016 року у темну пору доби особа, що представилася заступником начальника слідчого відділу Богодухівського ВП проводить огляд місця події у лісопосадці поблизу с. Крисине Богодухівського району , у присутності двох чоловіків – понятих, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , під час відео зйомки у кущах під листям виявлено пляшки з-під пива; у третьому файлі: у томну пору повідомляється, що відеозапис припиняється, оскільки переходять на іншу місцевість лісопосадки; у четвертому файлі: у кущах під листям виявлено пляшки з-під пива, які вилучено та направлені на зберігання до Богодухівського ВП. ( том 3 а.п. 6).

Щодо зафіксованого факту того, що молодого чоловіка з ознаками сп`яніння декілька чоловіків , у т.ч. у формі працівників поліції, насильно саджають у автомобіль « ВАЗ», як було підтверджено свідками ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , останній перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, тому не бажав сідати у автомобіль поліцейських, і тому його посадили силою, претензій до працівників поліції він не має, жодних ушкоджень йому спричинено не було.

Згідно протоколу огляду від 06 травня 2016 року, було оглянуто Журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, де на сторінці 36 під №798 зазначено, що ОСОБА_1 18 березня 2016 року о 17.40 год. доставлено до Богодухівського ВП, час залишення приміщення 20.00 год. У графах 8 і 9 навпроти прізвища ОСОБА_30 міститься рукописний текст «нет» і підпис. ( том 3 а.п. 84)

Дані щодо перебування потерпілого ОСОБА_1 в приміщенні Богодухівського ВП, які зазначені в Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, суперчать часу зазначеному в обвинувальному акті.

Відповідно до копії направлення від 18 березня 2016 року, підписаного т.в.о. начальника сектору Богодухівського ВП Валківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , 14.02.1997 року направлено до Богодухівської ЦРЛ, для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння (том 3 а.п. 11).

Як було зазначено самим потерпілим ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не їздили з ними до Богодухівськї ЦРЛ, коли проводилось освідоцтво потерпілого та інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Постановою слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 25 березня 2016 року призначено у кримінальному провадженні №42016221280000028 від 21 березня 2016 року судово – медичну експертизу та в розпорядження експертів ХОБСМЕ було надано копію постанови про призначення експертизи та надано доступ до ОСОБА_1 ( том 4 а.п. 214).

Згідно висновку експерта №1932-ая/16 від 06 квітня 2016 року, було проведено судово – медичну експертизу ОСОБА_1 , 1997 року народження та на підставі даних судово – медичної експертизи і враховуючи дані медичної документації, амбулаторної картки ОСОБА_1 та дані рентгенобстеження у останнього мали місце : закритий перелом човноподібної кістки правої кисті зі зміщенням, синці на голові, руках, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів та могли бути отримані не пізніше 21.03.2016 і цілком можливо у той термін на який посилається потерпілий. Синці за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, перелом човноподібної кістки правої кисті зі зміщенням за ступенем тяжкості відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. ( том 3 а.п. 65-66).

Відповідно до пояснень наданих експерту ОСОБА_1 зазначив, що: « ОСОБА_2 вдарив його долонею в грудну клітину …потім хтось штовхнув зі стільця ( хто він не бачив) і він впав на праву руку і вдарився головою справа об підлогу та втратив свідомість, коли він лежав, його хтось вдарив по лівій руці, чим і хто він не бачив». При цьому в своїх поясненням наданих в судовому засіданні ОСОБА_1 говорив, що після падіння свідомість він не втрачав, на підлогу з силою його штовхнув ОСОБА_18 та в цей час до кабінету зайшов ОСОБА_19 який вдарив його ногою по лівій руці.

При дослідженні ОСОБА_1 на предмет наявності у нього тілесних ушкоджень, експертом було оглянуто самого потерпілого, та досліджено його медичні документи, а саме – амбулаторну карту, згідно якої, він звернувся до лікаря 21 березня 2016 року та рентгенограму від 19 березня 2016 року, згідно якої у ОСОБА_1 був встановлений закритий перелом човноподібної кістки правої кисті зі зміщенням. Тобто під час експертизи, експертом досліджувалися, вивчалися, аналізувалися та були покладені в основу висновків дані з амбулаторної карти ОСОБА_1 та рентгенограми №1267. При цьому експерт особисто візуального не оглядала тілесні ушкодження на кисті правої руки ОСОБА_1 , оскільки на момент огляду у нього малася гіпсова лангета.

Згідно дослідної частини висновку експерта у ОСОБА_1 має місце по наружно-боковій поверхні лівого плеча в средній третині кровопідтік, невизначеної форми жовтуватого кольору з зеленкуватим відтінком розміром 6х3 см», а згідно даних амбулаторної карти, розташування цього ж тілесного ушкодження визначено наступним чином: «в середній третині правого плеча наявна гематома розміром 4х5,5 см. Проте ОСОБА_1 не зазначав про спричинення йому тілесного ушкодження у середній третині правового плеча.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_33 , повідомила, що повністю підтверджує складені нею висновки від 06 квітня 2016 року та 07 червня 2016 року. Перший раз вона оглядала ОСОБА_1 31 березня 2016 року. У розділі «Обставини справи» нею було написано події зі слів ОСОБА_1 . Досліджували ту документацію, яку їй було надано. Тілесні ушкодження. які було нею встановлено при огляді це гаматома на лівому плечі та перелом кисті, з амбулаторної карти вона написала гематому на голові та правому плечі, хоча на час огляду їх вже не було, але те що вони могли бути не виключає, оскільки пройшов тривалий час. Пояснила, що на момент огляду, пошкоджень на шиї нею виявлено не було, при цьому зазначила, що при здавлюванні шиї пошкодження не завжди виникають, це залежить від сили здавлювання, крім того, в амбулаторній карті також були відсутні відомості, щодо наявності ушкоджень на шиї. Ким спричинені дані тілесні ушкодження вона сказати не може, оскільки це не входить в її повноваження. При проведенні другої експертизи їй було надано протокол слідчого експеримента. Всі тілесні ушкодження виявлені нею при первинному огляді біло підтверджено. Щодо часу настання тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , пояснила, що вони могли виникнути в час який зазначає потерпілий, тобто 18 березня 2016 року, точної години їх утворення вказати не можливо, але не пізніше 21 березня 2016 року, часу коли було встановлено остаточний діагноз, щодо перелому руки. Відносно механізму утворення закритого перелому човноподібної кістки руки зазначила, що є лише один механізм його утворення, це : в результаті різкого розгинання лучового – зап`ястного суглобу з упором при падінні на витягнуту руку, інших варіантів не існує. Від сильного удару, даний перелом настати не може, оскільки це питання висвітлено в багатьох наукових дослідженнях.

Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_34 , що працює лікарем – травматологом КУОЗ Богодухівська ЦРЛ, пояснив, що існує три класичні механізми утворення закритого перелому човноподібної кістки руки, це прямий – удар кулаком об тверду поверхню, удар в кисть твердим предметом, та непрямий - падіння на пряму руку, кисть в стані згинання, зігнута в долоні.

Між медичною документацією від 19 березня 2016 року та висновком експерта від 06 квітня 2016 року є деякі розбіжності, які полягають у тому, що 19 березня 2016 року лікарями було зафіксовано наступні тілесні ушкодження: гематома в області правого лучового – зап`ястного суглобу, гематома в середній третині правого плеча, гематома волосяної частини голови справа, перелом човноподібної кістки правої руки, а судовий експерт ОСОБА_33 31 березня 2016 року, зафіксувала такі тілесні ушкодження: кровопідтік лівого плеча, перелом човноподібної кістки правої руки. Як пояснила в судовому засіданні експерт, вона оглядала потерпілого через 13-14 днів після подій, тому деякі ушкодження вже пройшли, зокрема на голові та в середній третині правого плеча, що стосується виявлення нею кровопідтіку лівого плеча, то коли вона оглядала ОСОБА_1 , гематома була наявна та виникла в період часу не пізніше 21 березня 2016 року, чому її не відобразили в амбулаторній картці, вона пояснити не може.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року « Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст.67 КПК чи ст.62 ЦПК висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтоватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі ; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Так, дійсно при проведенні експертизи, судово – медичним експертом було взято дані з амбулаторної карти ОСОБА_1 та рентгенограми №1267, та візуально оглянуто потеріплого 31 березня 2016 року, на основі цих даних було складено перший висновок, при цьому експертом було зазначено, що для надання відповіді про час спричининення тілесних ушкоджень, можливе лише після проведення слідчого експерименту. Висновок від 07 червня 2016 року було підготовлено з урахуванням слідчого експерименту. При цьому обидві експертизи проводились на підставі постанов слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області.

Захисник зазначає, що органами досудового розслідування амбулаторна картка на ім`я ОСОБА_1 та рентгенограма №1267 експерту на надавалась, на експертизу було направлено потерпілого ОСОБА_1 Амбулатора картка та рентгенгензнімки не було долучено до матеріалів справи та вони не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.

Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у справі 754/14281/17 від 27 січня 2020 року, відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 вказаного Кодексу, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК судових рішень, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку, і згадана сторона не клопотала про надання доступу до медичних документів або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами.

Протягом всього розгляду справи сторона захисту жодного разу не заявляла клопотання про надання доступу до медичних документів, які було оглянуто та враховано при проведення судово- медичної експертизи. Тому суд, вважає, даний доказ належним та допустимим.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 06 травня 2016 року з 12.00 год. до 13.55 год. за участю потерпілого ОСОБА_1 , лікаря судово – медичного експерта ХОБСМЕ ОСОБА_35 , статиста ОСОБА_36 , ОСОБА_14 , начальника сектору Богодухівського ВП Валківського ВП ГУПН в Харківській області ОСОБА_16 , понятих ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , який проводився в приміщенні Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області. В ході даного слідчого експерименту ОСОБА_1 на місці повідомив про події, які відбувалися 18 березня 2016 року, зокрема про факт психологічного та фізичного тиску з боку працівників поліції. Під час слідчого експерименту проводилось фотографування, з якого в подальшому виготовлено фототаблицю. З протоколом було ознайомлено всіх учасників, при цьому начальником сектору Богодухівського ВП Валківського ВП ГУПН в Харківській області ОСОБА_16 було письмово зазначено, що під час проведення вказаного слідчого експерименту ОСОБА_1 свої свідчення зачитував із нотатків ( том 3 а.п. 85 -104).

За змістом ст. ст. 22, 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ч.1 ст. 240 КПК України - з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Згідно ч.2 ст. 240 КПК України за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаются до протокола.

Відповідно до ч.5 ст. 240 КПК України слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Згідно змісту наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2009 року №181, одними з основних завданнь чергових частин є: контроль за станом охорони адміністративних будинків ОВС, ІТТ та прилеглої до них території та доповідь керівництву відомостей про оперативну обстановку на території обслуговування.

Посилання сторони захисту на те, що при проведенні слідчого експерименту був відсутній дозвіл керівництва Богодухівського відділення поліції Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області на проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 , не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки перебування учасників слідчого експерименту в адміністративній будівлі Богодухівського ВП можливе лише зі згоди керівництва, а саме начальника Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_39 , так як черговим було пропущено осіб до приміщення відділку, опору їм ніхто не чинив, крім того, при проведенні слідчого експерименту був присутнім безпосередній керівник обвинувачених ОСОБА_16 .

Згідно положень ч. 3 ст. 240 КПК України, до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Відповідно до ч.1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Згідно даних протоколу проведення слідчого експерименту, в ньому приймали участь: слідчий Чередник С.О., потерпілий ОСОБА_1 , спеціаліст - лікар судово-медичний експерт ХОБСМЕ ОСОБА_35 , поняті - ОСОБА_40 та ОСОБА_38 , статист ОСОБА_36 , ОСОБА_14 , начальник сектору Богодухівського ВП Валківського ВП ГУПН в Харківській області ОСОБА_16 .

На момент проведення слідчого експерименту ОСОБА_14 не був представником потерпілого, оскільки договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та ОСОБА_14 датовано лише 31 січня 2017 року, однак він приймав активну участь у проведенні слідчого експерименту, як було засвідченно свідком ОСОБА_16 , останній втручався в його проведення, керував діями потерпілого, розставляв меблі, та в подальшому в протоколі слідчого експерименту був зазначений , як його учасник , хоча на час проведення слідчого експерименту його процесуальний статус визначено не було, а тому, присутність останнього під час проведення даної слідчої дії була незаконною, та впливала на об`ективність отриманих висновків даної слідчої дії.

Крім того, як було вказано свідком ОСОБА_16 під час слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_1 , про обставини справи повідомляв не у вільній формі, а зачитував з нотатків, про що ним було зауважено в протоколі слідчого експерименту.

Відповідно до ч.6 ст. 224 КПК України допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов`язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам`яті.

Згідно п.5 ч.1 ст.66 КПК України свідок має право користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам`яті. Тобто КПК України визначив коло осіб та обставини, відповідно до яких можливе користування нотатками при проведені слідчих дій, при цьому потерпілий ОСОБА_1 порушив закон, даючи відомості з нотатків, а слідчий ОСОБА_41 грубо порушив закон, фіксуючи відомості надані ОСОБА_1 з нотатків.

Згідно ч.ч. 1,4 ст. 95 КПК України , показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цьогоКодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Проведення слідчого експерименту, у формі, що посвідчує проголошення потерпілим свідчень щодо обставин скоєння відносно нього злочину, суд розцінює як показання, що не має в суді доказового значення, суд вважає, що слідча дія проведена з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, дана позиція узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у справі №740/3597/17 від 14 вересня 2020 року.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК України, експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи.

Постановою слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 11 травня 2016 року призначено у кримінальному провадженні №42016221280000028 від 21 березня 2016 року додаткову судово – медичну експертизу та в розпорядження експертів ХОБСМЕ було надано протокол проведення слідчого експерименту від 06 травня 2016 року з фототаблицею на 22 арк., медичну картку ОСОБА_1 та 5 рентгенознімків ( том 4 а.п. 220-221).

Згідно висновку експерта №2785-ая/15 від 07 червня 2016 року, який має посилання на висновок від 06 квітня 2016 року №1932-ая/16, було проведено судово–медичну експертизу ОСОБА_1 , 1997 року народження, де досліджувались амбулаторна карта ОСОБА_1 та рентгенограми № 1267 за матеріалами справи, протоколу проведення слідчого експерименту від 06.05.2016 року з фото-таблицею, та на підставі даних судово – медичної експертизи і враховуючи дані медичної документації та дані рентгенобстеження у останнього мали місце закритий перелом човноподібної кістки правої кисті зі зміщенням, синці на голові, руках, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів та могли бути отримані не пізніше 21.03.2016 і цілком можливо у той термін на який посилається потерпілий. Синці за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, перелом човноподібної кістки правої кисті зі зміщенням за ступенем тяжкості відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Показання потерпілого ОСОБА_1 надані ним під час проведення слідчого експерименту 06 травня 2016 року в частині механізму спричинення тілесних ушкоджень не суперечать об`єктивним судово – медичним даним ( том 3 а.п. 177-178).

Докази, які є «плодами отруєного дерева».

Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Оскільки, судом визнано недопустимим доказом слідчий експеримент від 06 травня 2016 року, проведений з потерпілим ОСОБА_1 , а додаткова судово – медична експертиза, призначена та проведена на підтаві даних отриманих в ході даного слідчого експерименту, тобто є похідним доказом, тому суд визнає висновок експерта №2785-ая/15 від 07 червня 2016 року - « плодами отруєного дерева», тобто недопустимим доказом по справі.

Згідно висновку судової комп`ютерно – технічної експертизи №5301 від 13 липня 2016 року, відеозаписів за період часу з 14.30 год. 18 березня 2016 року до 01.00 год. 19 березня 2016 року серед наявної інформації в області даних НЖМД Hitachi НОМЕР_2 серійний номер НОМЕР_3 відеореєстратора HRT 16CH TR інв.. №1137065/11370067, не міститься. Встановити чи маються видалені відеозаписи в області даних НЖМД Hitachi HDS721050DLE630 серійний номер НОМЕР_3 відео реєстратора HRT 16CH TR інв.. №1137065/11370067 за період з 15.00 год 18 березня 2016 року до 00.00 год. 19 березня 2016 року та чи можливо їх відновити не виявляється можливим ( том 3 а.п. 173-176).

Відповідно до висновку за результатами розгляду листа прокуратури Харківської області від 28 березня 2016 року №17/1-128-16 , затвердженого 05 травня 2016 року, за результатами проведеного службового розслідування встановлено, що між поясненнями ОСОБА_1 з одного боку та свідченнями працівників Богодухівського ВП, з іншого боку, в частині застосування фізичного та психологічного тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 встановлені суттєві протиріччя, усунути котрі в рамках проведеного службового розслідування не надалось можливим, у зв`язку з чим, службове розслідування відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід закрити ( том 3 а.п. 158-163)

Згідно протоколів пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 29 квітня 2016 року, ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_42 , який заходив в кабінет №20 18 березня 2016 року, ніяких дій проти нього він не чинив, ОСОБА_2 , який був постійно в кабінеті тиснув на нього психологічно, душив та вдарив декілька разів долонею по обличчю, ОСОБА_43 , який також був постійно в кабінеті проте ніяких дій не проводив, ОСОБА_6 , який погрожував застосувати гумову поліцейську палку, заламував руку за спину, та диктував, що потрібно писати, ОСОБА_19 , який наніс один удар ногою в область лівого плеча, коли той лежав на підлозі, ОСОБА_3 , який різко, сильно штовхнув його зі стільця він впав на підлогу та вдарився правою рукою, від чого зламав її , та головою. При впізнанні, що проводилося 29 квітня 2016 року з 12.30 год. до 12.45 год. ОСОБА_1 нікого не впізнав, при цьому на одному з фото пред`явленого для впізнання було зображено, ОСОБА_13 , заступника начальника СВ Богодухівського ВП, з яким ОСОБА_1 неодноразово бачився 18 березня 2016 року ( том 3 а.п. 67-78).

При цьому, матеріали справи не містять даних щодо оцінки свідченнь ОСОБА_1 в частині спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_19 , який наніс один удар ногою в область лівого плеча та ОСОБА_6 , який заламував руку.

Згідно протоколу огляду від 06 травня 2016 року, було оглянуто Журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, де на сторінці 36 під №798 зазначено, що ОСОБА_1 18 березня 2016 року о 17.40 год. доставлено до Богодухівського ВП, час залишення приміщення 20.00 год. У графах 8 і 9 навпроти прізвища ОСОБА_30 міститься рукописний текст «нет» і підпис ( том 3 а.п. 84).

Відповідно до висновку експерта №228 від 24 червня 2016 року, не вдалося встановити ким ОСОБА_1 чи іншою особою виконаний скорочений рукописний запис «нет» в графі №8 та в графі №9 підпис, навпроти прізвища ОСОБА_1 в Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, не надається можливим через малий об`єм та ненаданням вільних додаткових зразків ( том 3 а.п. 164-169).

Згідно ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, тобто суд тлумачить їх на користь обвинувачених.

У судовому засіданні були допитані свідки захисту.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_44 , пояснив, що він працює на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції Богодухівського ВП та у березні 2016 року, приблизно о 20.00 год. він змінився з чергування та піднявся на третій поверх відділу поліції для написання рапорту. В коридорі він побачив ОСОБА_1 , який стояв біля стіни, тілесних ушкоджень у нього він не бачив, за допомогою останній до нього не звертався, та не скаржився на працівників поліції. Двері кабінетів на третьому поверсі були відчинені, в кабінетах працювали співробітники поліції. Зазначив, що в проміжок часу з 16 год. до 20 год. він криків, шуму, та галасу не чув.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_45 , пояснив, що він працює на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції Богодухівського ВП, у березні 2016 року, точної дати не пам`ятає, він разом з ОСОБА_44 перебували на чергуванні, приблизно о 19.45 год. він піднявся на третій поверх відділу поліції де знаходяться кабінети патрульної поліції, слідчого відділу та сектору карного розшуку, та в коридорі побачив ОСОБА_1 , який стояв біля кабінету слідчого ОСОБА_13 . Тілесних ушкоджень на ньому не було та за допомогою він до нього не звертався, скарг на працівників поліції не надходило.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_46 , пояснив, що він працює на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції Богодухівського ВП, 18 березня 2016 року, приблизно о 19.40 год. він змінювався з чергування та був у форменому одязі. Піднявшись на третій поверх відділу поліції, він побачив ОСОБА_1 , який стояв біля кабінету слідчого, він був сам. Тілесних ушкоджень на останньому він не бачив, за допомогою ОСОБА_1 до нього не звертався. Двері кабінетів на 3 поверсі були відчинені, в кабінетах працювали співробітники поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 , який працює на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції Богодухівського відділення поліції пояснив, що в березні 2016 року, він знаходився на чергуванні разом з напарником на автомобілі патрульної служби. Черговий Богодухівського ВП Валківського ВП ГУ НП в Харківській області викликав їх у відділок та повідомив, що потрібно відвезти осіб на освідоцтво, їх було шість осіб, чотири хлопці, та дві жінки, які є родичами останніх. Так, як всі не могли сісти в салон автомобіля, то троє хлопців сіли в задню частину автомобілю. В лікарні він віддав направлення лікарю, та чекав на вулиці, хлопці заходили по одному. Із працівників поліції вони були лише вдвох, співробітників сектору карного розшуку з ними не було. Після огляду хлопців лікарем, їм віддали результати огляду, які вони передали черговому, та поїхали чергувати далі. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 він не бачив, до лікарні він поїхав добровільно, його ніхто не примушував. Вказав, що ОСОБА_1 , коли сідав в автомобіль, то сам вдарився головою, через те, що має високий зріст, при цьому він ні на що не поскаржився. Потім разом зі слідчим ОСОБА_13 , працівниками сектору карного розшуку та хлопцями, яких вони возили до лікарні, поїхали спочатку до ОСОБА_1 додому, де останній видав мікрохвильову піч, а потім в поле, де з лісосмуги ОСОБА_1 разом з іншими особами в руках носив пиво. Після цього всі розійшлися по домам. Зазначив, що ніяких нарікань з боку ОСОБА_1 він не чув. Пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 також їздили з ними до с. Крисине, проте вони жодних вказівок не давали, всім керував слідчий.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_47 , пояснила, що вона працює на посаді слідчого СВ Богодухівського ВП та 21 березня 2016 року отримала для досудового розслідування кримінальне провадження по факту крадіжки у ОСОБА_4 , в даному кримінальному проваджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснювали ні однієї слідчої дії, оскільки вони працівники розшуку. Вона повідомила про підозру ОСОБА_1 та іншим особам в скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та склала обвинувальний акт, який був затверджений процесуальним керівником та направлений до Богодухівського районного суду для розгляду. Зазначила, що в матеріалах справи є лише одне пояснення ОСОБА_1 , згідно якого останній не визнає своєї вини, добровільного зізнання від нього не було, в подальшому останній відмовився від дачі свідчень на підставі ст. 63 Конституції України, останнього в порядку ст. 208 КПК не затримували. Щодо спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень працівниками поліції їй нічого не відомо, лише один раз при допиті його захисник задав питання хто наніс йому тілесні ушкодження, той повідомив, що працівники поліції під час допиту, подробиць він не говорив. Вказала, що на допити він приходив із загіпсованою рукою, що з ним трапилося вона не цікавилася.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який працює на посаді оперуповноваженого СКР Богодухівського ВП повідомив, що 18 березня 2016 року, надійшло повідомлення до чергової частини про скоєння крадіжки в с. Крисине з торгового павільйону, що належить ОСОБА_4 . Він разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виїхали на місце скоєння злочину, для зібрання інформації. Оскільки це вже була не перша крадіжка в селі, вони поїхали опитувати місцевих жителів. Заїхали до ОСОБА_28 , яка працює продавцем в кіоску, та запитали чи їй відомо щось про крадіжки, на що остання повідомила, що в її будинку знаходяться її онуки з друзями, можливо вони щось знають. В будинку знаходились чотири хлопці та двоє дівчат, які вживали пиво «Чернігівське», таке ж пиво було викрадено у ОСОБА_4 . Зазначив, що на місці злочину було вилучено ніж, яким розрізано палатку, тому вони запитали у ОСОБА_28 чи знайомий їй цей ніж, остання повідомила, що це її ніж, але напередодні він зник. Вони запитали у хлопців звідки у них пиво, на що ті повідомили, що придбали у кіоску. Після цього їм було запропоновано проїхати до Богодухівського ВП для дачі пояснень, останні добровільно погодилися. Особисто він їхав на автомобілі ВАЗ 2107, оскільки людей було багато, то викликали ще один службовий автомобіль. З ним їхали ОСОБА_3 , ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , який вів себе дещо агресивно, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вказав, що всі працівники поліції діяли в рамках закону то відповідно до своїх повноважень. Приблизно о 17.00 год. вони прибули до райвідділу . Після реєстрації, всі добровільно піднялись на третій поверх, та стали давати пояснення в різних кабінетах співробітникам сектору карного розшуку. ОСОБА_1 опитував ОСОБА_3 в кабінеті № 20, ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_10 , та його матір`ю - ОСОБА_27 пішов у свій кабінет. Коли ОСОБА_1 зайшов в приміщення, то сів за стіл і ОСОБА_3 почав з ним вести бесіду про можливість причетності останнього до скоєння крадіжок, які були скоєні в околицях с. Крисино. Двері в кабінеті були відчинені та до нього неодноразово заходили різні працівники поліції. Під час бесіди ОСОБА_1 підтвердив свою причетність до крадіжки пива у ОСОБА_4 та крадіжки, ще раніше, у неї мікрохвильової пічки, проте говорив, що він все розкаже, але, щоб його не притягували до кримінальної відповідальності. Всі пояснення він надавав добровільно. Близько 20.00 год. ОСОБА_1 відвели до кабінету слідчого, де він стояв в коридорі та чекав на виклик слідчого. Приблизно о 00.00. год. 18 березня 2016 року за вказівкою слідчого ОСОБА_13 вони поїхали до будинку ОСОБА_1 , де останній добровільно видав мікрохвильову піч, яка була у нього дома. При цьому він спілкувався з батьком, який запитав, чи дійсно він скоював крадіжку, на що останній повідомив, що так, тоді батько почав на нього кричати та погрожувати. Вказав, що у ОСОБА_1 було достатньо часу та змога повідомити батькам, що до нього працівники поліції застосовували фізичну силу, якщо це було дійсно, він розмовляв з батьками, їм ніхто не заважав. Крім того, він мав можливість звернутися зі скаргами і до інших працівників поліції, якщо порушувалися його права. Після того, як вони побували вдома у ОСОБА_1 , вони поїхали за його вказівкою у лісосмугу, де було заховане пиво. Під час знаходження ОСОБА_1 в Богодухівському відділенні поліції, йому ніхто тілесних ушкоджень не спричиняв, його не били та над ним не знущались. Після того, як 19 березня 2016 року, приблизно о 00.30 год. ОСОБА_1 пішов додому з іншими учасниками, у нього не було тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , оперуповноваженого сектору карного розшуку Богодухівського ВП, пояснив, що 18 березня 2016 року, він був черговим оперативним працівником, близько 09.00 год. він у складі слідчо-оперативної групи проводив огляд місця події в с. Крисино, а саме: торгівельного павільйону, що належить ОСОБА_4 з якого вночі було скоєно крадіжку пива. При цьому, коли огляд було закінчено, на місце події приїжджали співробітники карного розшуку, серед яких був ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Після цього він з слідчо - оперативною групою повернувся до райвідділу. Приблизно об 16.00 год. слідчо-оперативна група була викликана до с. Крисино знову, щоб допомогти працівникам карного розшуку довезти до Богодухівського ВП певних осіб. Вони виїхали на службовому автомобілі «Нива», з ним були слідчий ОСОБА_13 та старший групи ОСОБА_48 . Назад він повертався на автомобілі ВАЗ 2107 з ним були ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , який був у стані алкогольного сп`яніння та вів себе агресивно, всі інші їхали в службовому автомобілі «Нива». Під час чергування він заходив до свого кабінету №20 на третьому поверсі та бачив, як ОСОБА_3 розмовляв з ОСОБА_1 відносно крадіжок, скоєних у с. Крисино, оскільки вони молоді хлопці, тому їм могло бути щось відомо. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що це вони скоїли крадіжку у ОСОБА_4 ОСОБА_1 ніхто не бив, йому не погрожували, за час розмови з ним ОСОБА_2 до кабінету №20 заходив один раз на незначний час. Після цього ОСОБА_1 вийшов на коридор та чекав на слідчого, там стояли і інші хлопці. Весь час двері кабінетів були відчиненими, ніякого шуму в райвідділі він не чув. Особисто він тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не наносив, також не бачив, щоб йому наносили тілесні ушкодження інші працівники поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_49 , який працює на посаді начальника СРПП Богодухівського ВП повідомив, що 18 березня 2016 року він був на службі на посаді помічника чергового, приблизно 09.00 год. надійшло повідомлення від громадянки з с. Крисино, що з її торгівельного павільйону викрадено пиво. Він направив на місце події слідчо – оперативну групу, після обіду туди ж було направлено на підмогу ще один автомобіль. Приблизно о 17.00 год. до відділку прибули працівники поліції, а з ними були чотири хлопці та дві жінки, які було записано до журналу, та вони пройшли на третій поверх. Особи заходили добровільно, їх ніхто не примушував. Криків та шуму на третьому поверсі, він не чув. Після закінчення наряду о 20.00 год. він ще близько години перебував на роботі. ОСОБА_1 в цей час виходив на вулицю, тілесних ушкоджень у нього не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_50 , що працює медичною сестрою прийомного відділення Богодухівської ЦРЛ повідомила, що ОСОБА_1 вона бачила лише один раз при освідоцтві на стан алкогольного сп`яніння, лікарем ОСОБА_51 було оглянуто ОСОБА_1 , якого привів співробітник поліції. Поліцейські повинні бути при огляді для здійснення безпеки персоналу лікарні. ОСОБА_1 був тверезий і тілесні ушкодження у нього при огляді виявлені не були, оскільки в акті передбачено внесення відомостей щодо наявних тілесних ушкоджень у особи, скарг від нього не надходило. Запам`ятала ОСОБА_1 з тієї підстави, що вночі він не скаржився ні на що, а вдень прийшов, та повідомив, що його побили працівники поліції та спричинили тілесні ушкодження. Під час огляду 18 березня 2016 року, ОСОБА_1 на протиправні дії відносно нього зі сторони працівників поліції не скаржився, та не повідомляв про наявність тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_51 , який працює лікарем Богодухівської ЦРЛ пояснив, що ОСОБА_1 він не пам`ятає, тому може надати пояснення лише по акту, який він складав. 18 березня 2016 року об 23.30 год. ним, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння був оглянутий ОСОБА_1 , який за всіма показниками не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також в акті є пункт 15, де говориться чи є ознаки фізичного виснаження, перенесені травми, оглянутий заперечував щодо їх наявності та скарг не пред`являв. Зазначив, що при огляді особа знімає з себе одяг та всі ушкодження, садна, рани вони фіксують в акті, записується як вони були отримані, хто їх наніс. Оскільки в даному акті відсутні будь – які відомості щодо наявності пошкоджень, виходить, що їх на тілі ОСОБА_1 не було, оскільки він повністю підтримує свій акт. Також, згідно акта поведінка ОСОБА_1 була збуджена, ейфорична, балакуча, настрій був нестійкий, він вступав у спір з медичним персоналом. Працівник поліції є присутнім при проведенні освідоцтва в обов`язковому порядку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , оперуповноважений сектору карного розшуку Богодухівського ВП повідомив, що 18 березня 2016 року він знаходився на робочому місці, разом з ОСОБА_42 . Приблизно о 17.00 год. до Богодухівського ВП приїхали співробітники поліції з якимись хлопцями та з ними було дві жінки. Колеги пояснили, що ці хлопці можливо мають відношення до крадіжок. ОСОБА_9 , зайшов до його кабінету №17 на третьому поверсі та пояснив, що він з ОСОБА_1 та іншими хлопцями вкрав пиво у ОСОБА_4 . Після цього він зайшов в кабінет №20, де були ОСОБА_3 , який сидів за столом, на стільці сидів ОСОБА_1 , також там були ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , та повідомив що хлопець, з яким він розмовляв зізнався у скоєнні крадіжки. Приблизно о 00.00 год. 18 березня 2016 року під керівництвом слідчого ОСОБА_13 він разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 поїхали в с. Крисино, де спочатку заїхали додому до ОСОБА_1 , та останній виніс сам мікрохвильову піч. Потім хлопці показали в лісі місце де було заховано пиво, яке вони потім самі перенесли до автомобіля, ОСОБА_1 також носив по 3-4 пляшки пива. В його присутності ніхто з працівників поліції заходів фізичного чи психологічного примусу до ОСОБА_1 не застосовував, останній ні на що не скаржився. Весь час ОСОБА_1 був у гарному настрої, посміхався, настрій змінився лише коли вони приїхали до нього додому. Будь – яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 він не бачив. Жодного шуму та криків у райвідділі не чув.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , заступник начальника слідчого відділу Богодухівського ВП пояснив, що ранком у березні 2016 року, він в складі слідчо-оперативної групи проводив огляд місця події в с. Крисино Богодухівського району, а саме торгівельного павільйону підприємця ОСОБА_4 з якого вночі було скоєно крадіжку пива. Ним було зафіксовано інформацію та оглянуто місце події. Пізніше на місце події приїжджали співробітники карного розшуку, серед яких був ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Приблизно о 16.00 год. слідчо-оперативна група була викликана до будинку №43 по вул. Космічній у с. Крисино, щоб допомогти працівникам карного розшуку довезти до Богодухівського ВП місцевих жителів. В їх автомобілі їхав ОСОБА_1 , який добровільно сів в автомобіль, та ще якась жінка. Наступного разу він побачив, ОСОБА_1 близько 21.00 год. цього ж дня, у зв`язку з тим, що він зізнався, що разом з іншими хлопцями скоїв крадіжку пива у ОСОБА_4 . На питання, чи дійсно той скоїв крадіжку пива, останній підтвердив. Крім того, відбиток його взуття був схожий на відбиток взуття на місці скоєння злочину, тому у нього було забрано кросівки. Коли ОСОБА_1 перебував в його кабінеті, жодних тілесних ушкоджень у нього не було, ніяких претензій не пред`являв, скарг не надавав. Ніякого примусу, а тим більш затримання до ОСОБА_1 не здійснювалося. Інші особи, також підтвердили, що разом з ОСОБА_1 скоїли крадіжку пива у ОСОБА_4 .У нічний час він бачив ОСОБА_1 , спілкувався з ним, та проводив слідчі дії за його участю. Ніяких тілесних ушкоджень у нього не було. Під час проведення слідчих дій ОСОБА_1 добровільно видав йому мікрохвильову піч, яку вкрав у ОСОБА_4 ще раніше, а також при огляді місця події 19 березня 2016 року, ОСОБА_1 разом з іншими особами вказав та видав вкрадене пиво. Приблизно о 01.30 год. 19 березня 2016 року ОСОБА_1 пішов зі своїми друзями додому, тілесних ушкоджень у нього не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_48 повідомив, що у березні 2016 року він працював начальником реагування сектора патрульної поліції Богодухівського відділення поліції Валківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Після того як заступив на зміну ранком 18 березня 2016 року, поступило повідомлення про крадіжку з торгівельної палатки в с. Крисино. Він в складі слідчо-оперативної групи, яка складалася з 3-4 осіб, на службовому автомобілі виїхав в с. Крисино, слідчим був ОСОБА_13 . На місці злочину, вони спілкувалися з продавцем, та оглядали місце злочину, торгівельна палатка була розрізана, поряд виявили сліди від взуття та ніж. На місце злочину приїзжав дільничний інспектор, та співробітники карного розшуку, які відповідали за даний район. У другій половині дня надійшло повідомлення від чергового Богодухівського ВП, що потрібно знову виїхати в с. Крисино, вони виїхали у складі слідчо-оперативної групи. Прибувши за місцем виклику він побачив приблизно 4 співробітників карного розшуку, які спілкувалися з якимось хлопцями. ОСОБА_1 стояв сам окремо від людей. Потім він добровільно сів в машину слідчо-оперативної групи, його ніхто не примушував сідати в машину, він все робив добровільно, та був доставлений до Богодухівського ВП. В машині також їхала якась бабуся. По дорозі батько ОСОБА_1 зупинив машину та передав останньому другу пару взуття, якісь кросівки для того, щоб син перевзувся, що той і зробив у машині. Після того, як ОСОБА_1 довезли, він залишився біля відділку поліції. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їхали в іншому автомобілі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 оперуповноважений сектору карного розшуку Богодухівського відділення поліції Валківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області повідомив, що в березні 2016 року, він бачив ОСОБА_1 в кабінет №20, в якому знаходились співробітники карного розшуку, останній сидів на стільці та щось писав, при цьому жодних скарг від нього не надходило, видимих тілесних ушкоджень у нього не було. Двері в кабінет були відкриті, в коридорі були невідомі люди, жодного шуму він не чув.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31 , який працює на посаді інспектора сектора реагування патрульної поліції Богодухівського відділення поліції пояснив, що 18 березня 2016 року він разом з ОСОБА_32 заступили на нічне чергування. По телефону черговий ОСОБА_52 повідомив, про необхідність допомоги слідчо – оперативній групі, а саме необхідно відвезти осіб на освідоцтво. Вони під`їхали на службовому автомобіл до Богодухівського ВП, та запропонували хлопцям проїхати до Богодухівської ЦРЛ, на що останні погодились. Останні по одному заходили на осідоцтво, по закінченню вони відвезли їх до Богодухівського ВП. Скарг від хлопців не надходило, та жодних ушкоджень на них він не бачив. Співробітники карного розшуку при проведенні освідоцтва присутніми не були.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_53 заступник начальника Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, повідомила, що ніхто з посадових осіб прокуратури Харківської області за дозволом для проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 до керівництва Богодухівського ВП не звертався і такий дозвіл не надавався.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_16 , начальник СКР Богодухівського відділення поліції Валківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області пояснив, що він був присутнім при проведенні слідчого експерименту 06 травня 2016 року. Чи звертався слідчий прокуратури до керівництва Богодухівського ВП за дозволом про проведення слідчого експерименту, йому не відомо, його запросив туди слідчий прокуратури. При цьому у нього також ніхто не запитував дозволу на проведення слідчого експерименту та на фотографування. Слідчий експеримент проводився в 20 кабінеті. При проведені слідчої дії були присутні слідчий прокуратури, два понятих, статист, ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , який представився адвокатом, та керував проведенням слідчої дії, зокрема займався перестановкою меблів, та вказував кому де стояти. Під час слідчої дії до кабінету заходив ОСОБА_2 , однак ОСОБА_14 не дозволив йому там знаходитись та вести відеозйомку. Промова ОСОБА_1 була заученою, а коли він забував, що говорити, то діставав папірець з карману та зачитував відповіді на питання, про що ним було зроблено зауваження та потім записано в протоколі. Зазначив, що під час слідчої дії велась фотозйомка, хто її проводив не пам`ятає, та в подальшому з нею не ознайомлювався. Повідомив, що в протоколі слідчого експерименту є три підписи свідків, серед яких і підпис ОСОБА_14 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснила, що вона є бабусею ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які проживають разом з нею, також зазначила, що знайома з ОСОБА_1 , так як він однокласник її онука. У березні 2016 року після обіду загавкала собака і вона з донькою вийшли на вулицю. В цей час у них в будинку були її онуки та ОСОБА_1 . Їй показали ніж, яким було розрізано палатку, який вона впізнала, вони ним різали кролів. Працівники поліції почали їх допитувати з приводу крадіжки, але ті не зізнавались, тоді їх повезли до Богодухівського ВП, вона та мати ОСОБА_54 також з ними поїхали, так як її онук ОСОБА_11 перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим поводив себе агресивно. З нею в автомобілі їхали ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_1 сів в автомобіль добровільно. У райвідділі вона була разом з хлопцями, чекала їх в коридорі, двері в усіх кабінетах були відчинені. У першому кабінеті сидів ОСОБА_11 який зізнався у скоєнні крадіжки, в наступному кабінеті ОСОБА_10 з матір`ю, далі ОСОБА_9 і в останньому ОСОБА_1 . Вона ходила по коридору та бачила ОСОБА_1 зі спини, як він щось писав. Потім він вийшов з кабінету та поніс кросівки на експертизу, при цьому останній посміхався, та був у гарному настрої, жодних тілесних ушкоджень у нього не було, також він ні на що не скаржився. За весь час перебування в коридорі вона ніяких криків чи погроз не чула. Додому їх привезли працівники поліції, вона пішла в будинок, а хлопці поїхали показувати де заховали пиво. Після цього вночі вони всі прийшли в їх будинок, обговорювали події, при цьому жодних пошкоджень на обличчі ОСОБА_1 вона не побачила. Наступного дня близько обіду ОСОБА_1 прийшов до них додому і вона побачила, що у нього розбита губа та пошкодження на лобі, коли у нього запитали, що трапилося, він повідомив, що впав зі стільця, а наступного дня дізналися, що йому наклали гіпс. Після цього вона чула від жителів села, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 наніс його батько, який як їй відомо дуже суворий. Вони мали намір піти до господарки торгового павільйону, щоб вирішити питання, але вона відмовилися розмовляти, оскільки не було ОСОБА_1 з його батьками, бо він їм не зізнався у скоєному. Наголосила, що на крадіжку її онуків підбурював ОСОБА_1 , він заліз з ОСОБА_10 у палатку, а до її онуків зателефонували, щоб ті допомогли винести сумки з пивом, після даних подій хлопці не спілкуються. Також їй відомо, що в кінці лютого 2016 року ОСОБА_1 викрав мікрохвильову піч, а вказав на те, що це зробив ОСОБА_10 . Окрім того, вказала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона бачила у себе вдома, коли вони прийшли поговорити з хлопцями, а у райвідділі бачила лише ОСОБА_3 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що у березні 2016 року до нього додому приїхали працівники поліції. В цей час вдома були ОСОБА_28 , його мати ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 . Працівники поліції розпитували про крадіжку в с. Крисино, після чого запропонували проїхати до Богодухівського ВП. Всі погодилися їхати добровільно, окрім ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. В автомобілі з ним разом їхав ОСОБА_1 У Богодухівському ВП на третьому поверсі їх розвели по різним кабінетам. Під час допиту він добровільно повідомив працівнику поліції про скоєну ними крадіжку. Після допиту вони всі зустрілися в коридорі, на обличчі ОСОБА_1 жодних пошкоджень не було. По дорозі до лікарні, ОСОБА_1 нічого не розповідав, лише сказав, що йому болить рука, причину не повідомляв. Після лікарні вони поїхали до лісосмуги, де зберігали викрадене з палатки пиво, перенесли його до поліцейського автомобіля, ОСОБА_1 також носив. Вночі вони всі пішли до нього додому, на ОСОБА_1 жодних пошкоджень не було та нарікань на працівників поліції він не висловлював.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона мешкає із мамою - ОСОБА_28 , сином ОСОБА_9 та племінником ОСОБА_55 . Точної дати не пам`ятає, але це було весною 2016 року, до неї додому приїхали працівники поліції серед яких були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та другі співробітники міліції, які представились та чемно попросили дозволу зайти до хати. Вони розпитували хлопців, серед яких був ОСОБА_1 про крадіжки. Хлопці говорили, що крадіжок вони не скоювали. Поліцейські спокійно спілкувалися з хлопцями, жодних погроз не висловлювали. Вона пішла на роботу, потім їй стало відомо, зі слів матері, що вона з хлопцями їздила до Богодухівського ВП. Син не скаржився на протиправні дії працівників поліції, ніяких пошкоджень на них не було. Через декілька днів вона побачила ОСОБА_1 , у якого була загіпсована рука, де він зламав руку їй не відомо, оскільки ні з ним , ні з його родиною не спілкується.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , пояснила, що у березні 2016 року, приїхали працівники поліції та повідомили, що їм необхідно поговорити з хлопцями з приводу крадіжки, їх пустили в будинок, вони поговорили, проте хлопці ні в чому не зізнавалися, після чого їм запропонували проїхати до Богодухівського ВП. Всі хлопці сіли в автомобілі поліцейських добровільно, окрім ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому чинив опір, говорив, що порушують його права, але потім все ж сів. ОСОБА_1 добровільно приїхав до райвідділу на поліцейському автомобілі. ОСОБА_28 залишилась на першому поверсі, а вона з сином та хлопцями піднялась на третій поверх, та зайшла в один з кабінетів де з ними розмовляв ОСОБА_2 , за час розмови останній з кабінету не виходив, розмову він вів спокійним тоном, не погрожував. Вказала, що син зізнався в крадіжці. Після закінчення розмови ОСОБА_2 з нею та її сином вийшли у коридор, саме тоді у коридор з іншого кабінету вийшов ОСОБА_1 . Їм всім запропонували проїхати до медичного закладу для проходження огляду. В лікарні їй стало погано і медсестра завела її в кабінет та надала ліки. Під час знаходження в кабінеті лікаря вона бачила, як лікар оглядав ОСОБА_1 та розпитував його. Ніяких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не було та він нікому не казав, що до нього застосовувались недозволені методи працівниками поліції. В цей час він був веселий, балакучий, чіплявся до медичної сестри. Після повернення до села вони всі разом їздили додому до ОСОБА_1 , де останній віддав мікрохвильову піч, далі вони поїхали на місце де заховали викрадене пиво, вони носили його всі до поліцейської машини, ОСОБА_1 також носив його в обох руках. Потім вони пішли додому ОСОБА_28 , яка запропонувала їм чай, ОСОБА_1 також був з ними, жодних скарг від нього на працівників поліції вона не чула, видимих тілесних ушкоджень у нього не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , пояснив, що він з друзями: ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 були в домоволодінні ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , де вони пили пиво. Прийшли працівники поліції та почали розпитувати щодо крадіжки у ОСОБА_4 , вони не зізнавалися у її скоєнні, тому їх забрали до Богодухівського ВП. ОСОБА_11 поїхав в автомобілі з працівниками поліції один, бо він був у стані алкогольного сп`яніння і вів себе агресивно, ОСОБА_9 , його бабуся та ОСОБА_1 поїхали в іншому автомобілі, а він з мамою на автомобілі свого дядька. В райвідділі їх розвели по різним кабінетам, особисто його допитував ОСОБА_2 , якому він зізнався у скоєнні крадіжки. Після цього його повели в кабінет де був ОСОБА_1 , він повідомив йому, що зізнався у скоєнні крадіжки. Далі їх всіх зібрали в кабінеті ОСОБА_2 , при цьому жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не було. Потім їх відвезли до лікарні для проходження освідоцтва, і вже після цього вони поїхали в с. Крисине, де спочатку заїхали до ОСОБА_1 , та останній виніс мікрохвильову піч. Після цього вони поїхали до посадки, де вони з ОСОБА_11 сховали викрадене пиво і яке вони перенесли до поліцейського автомобіля. Далі вони пішли до ОСОБА_28 у якої пили чай, при цьому ОСОБА_1 не скаржився на те що його побили працівники поліції, жодних пошкоджень на ньому не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , пояснив, що в березні 2016 року він з друзями з ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , та братом ОСОБА_9 були в його домоволодінні де вживали спиртні напої. До них приїхали працівники поліції та почали розпитувати про крадіжку з кіоску ОСОБА_4 , він на той час був у стані сильного алкогольного сп`яніння тому не дуже пам`ятає всі події, не бажав сідати до автомобіля, але потім сів. В Богодухівському ВП він зізнався, що вони скоїли крадіжку з палатки, після чого їх повезли до лікарні на огляд. Під час огляду лікар запитував щодо наявності тілесних ушкоджень. Як проводили огляд ОСОБА_1 він не бачив. Останнього він бачив і в лікарні , і в райвідділі, жодних пошкоджень на ньому не було, ніяких скарг від нього він не чув. Після лікарні вони поїхали до лісосмуги, де було заховано пиво, яке вони перенесли до поліцейського автомобіля, після чого їх відпустили додому.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_56 , пояснила, що проживає в будинку АДРЕСА_5 по сусідству з ОСОБА_28 та її родиною, яка проживає в будинку АДРЕСА_3 . В один із днів березня 2016 року, після обіду, почула шум на вулиці, вийшла, та побачила, що біля її дому стоять її знайомі - ОСОБА_1 з батьком, а на протилежній стороні вулиці, біля будинку ОСОБА_57 .Є стоїть машина дільничного, та ходять якісь люди. Вона вважала, що ОСОБА_1 та його батько не мають ніякого відношення, до того, що відбувається, підійшла до них, та звернулась до ОСОБА_58 , з питанням, чи може вона поговорити з його жінкою, щоб купити у них картоплю. ОСОБА_20 вказав на свою жінку, яка стояла одна, недалеко від них. Вона побалакала з нею близько п`яти хвилин, та пішла у двір. Всього вона бачила ОСОБА_30 та розмовляла з ними хвилин 10. Останні їй нічого не повідомляли і в цей час до них ніхто не підходив та нікуди не запрошував. Після чого вона зайшла у свій двір.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_59 , пояснив, що проживає в будинку АДРЕСА_6 . ОСОБА_1 він знає, як мешканця с. Крисине. В один із днів 2016 року, точну дату не пам`ятає, його дружина прийшла додому, та сказала, що на вулиці щось відбувається, йому стало цікаво, та він пішов подивиться. Біля дороги стояв ОСОБА_1 зі своєю матір`ю, а на протилежній стороні, стояли дві машини співробітників поліції, та одна цивільна машина. Працівники поліції були з камерами, знімали все, що відбувалося. ОСОБА_11 сидів вже в машині, а потім туди ж сів ОСОБА_9 . Зазначив, що не бачив, щоб співробітники поліції когось примушували, щось робити. Чув, як люди говорили, що ніби - то обікрали кіоск, та пробувши хвилин 20 пішов додому. Як ОСОБА_1 сів у поліцейську машину він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_60 , повідомив, що оскільки ОСОБА_4 більшість часу проводить у м. Харкові, то він допомогає їй по господарству. В березні 2016 року йому повідомила сусідка, що біля забору знайшла ніж, коли він прийшов на місце, то побачив, що палатка розрізана, а з холодильників зникло пиво близько 50 пляшок. Зазначив, що це не перша крадіжка з палатки ОСОБА_4 , всі інші за своїм механізмом були схожі, при цьому вказав, що приблизно за місяць до даних подій було викрадено мікрохвильову піч, які вилучили у ОСОБА_1 . Наступного дня ОСОБА_3 та ОСОБА_2 привезли йому та видали під розписку пиво, після чого йому стало відомо, що крадіжку скоїли ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Через деякий час він бачив ОСОБА_1 з гіпсом, та чув, що його побив батько, оскільки для останнього це був сором.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_61 повідомив, що в одну з ночей у березні 2016 року був понятим при огляді місця події за участю ОСОБА_1 та інших осіб, який здійснював слідчий Богодухівського ВП. ОСОБА_1 разом з іншими особами носив з лісосмуги до поліцейського автомобіля пляшки з пивом, все проходило спокійно, жодних нарікань від останнього не надходило.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_52 , ОСОБА_65 – працівники Богодухівського ВП повідомили, що 18 березня 2016 року вони перебували на своїх робочих місцях, але про дані події їм нічого не відомо, крім того наголосили, що у райвідділку у всіх коридорах є відеокамери. Крім того, відділ поліції працює цілодобово, в черговій частині постійно є черговий поліцейський до якого можна безперешкодно звернутися та повідомити про будь – які події, зокрема і щодо незаконної доставки до відділку, утримання чи застосування працівниками поліції фізичної сили.

Згідно змісту обвинувального акта, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діючи умисно та протиправно, з мотивів та з метою штучного покращення показників в роботі та помилкового розуміння інтересів служби, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, порушуючи встановлений Конституцією та законами України, кримінальним процесуальним законодавством України порядок затримання і доставлення осіб, у зв`язку з надходженням до Богодухівського ВП заяви ОСОБА_4 про вчинення крадіжки її майна, але до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та отримання доручення слідчого змусили ОСОБА_1 сісти до службового автомобіля «ВАЗ 21213» д.н.з. НОМЕР_1 яким незаконно доставили останнього до приміщення ОСОБА_66 .

Вищевказане спростовується наступними матеріалами.

Згідно п. 4 тимчасових функціональних обов`язків працівника кримінальної поліції, затверджених начальником Богодухівського ВП Валківського ВП ГУ НП В Харківській області 21 лютого 2016 року, останній здійснює заходи з виявлення і припинення кримінальних правопорушень ( у т.ч. за дорученням слідчого), насамперед тяжких, особливо тяжких та резонансних злочинів, у тому числі вчинених учасниками ОГ і ЗО, забезпечує оперативний супровід кримінальних проваджень, розшук осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляється від виконання кримінального покарання, зниклих безвісті, та інших осіб у випадках визначених законом.

Відповідно до копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18 березня 2016 року о 10.00 год. ОСОБА_4 повідомила, що невідомі особи в період часу з 21.00 год. 17 березня 2016 року до 08.00 год. 18 березня 2016 року скоїли крадіжку її особистого майна з торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_7 . Дане повідомлення було зареєстровано в Журналі ЖЄО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (том 3 а.п. 18).

Згідно копії протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19 березня 2016 року о 07.00 год. ОСОБА_4 повідомила, що невідомі особи в період часу з 04 березня 2016 року по 05 березня 2016 року здійснили крадіжку мікрохвильової печі «Panasonic» з торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_7 ( том 3 а.п. 19).

Відповідно до Журналу ЖЄО заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, заяву ОСОБА_4 внесено до ЄРДР під №12016220220000224 за ч. 3 ст. 185 КК України, відомості вніс заступник начальника СВ 18 березня 2016 року, виїжджали СВ ОСОБА_13 , СКР ОСОБА_2 , експерт ОСОБА_67 ( том 3 а.п. 190-196).

Згідно доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих ( розшукових) дій ( у порядку ст. 40 КПК України) №261 від 18 березня 2016 року, заступник начальника СВ Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП України в Харківській області Коваленко О.О. у зв`язку з перебуванням у СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області матеріалів досудового розслідування внесеного до ЄРДР за №12016220220000224 від 18 березня 2016 року за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, просить доручити працівникам оперативних підрозділів Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області виконати певні дії, зокрема: провести оперативно – розшукові заходи направленні на встановлення осіб, які причетні до скоєння вказаної крадіжки, встановити та допитати в якості свідків, осіб, які будуть мати корисну інформацію, щодо обставин скоєння даного злочину, витребувати та зібрати характеризуючи матеріали на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_4 , та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_3 . Дане доручення в цей же день було отримано ОСОБА_2 ( том 3 а.п. 24, 42).

Відповідно до рапорту оперуповноваженого ОСОБА_6 від 18 березня 2016 року, останній повідомив, доручення №261 заступника начальника СВ Богодухівського ВП Коваленко О.О. по матеріалам досудового розслідування внесеного в ЄРДР за №12016220220000224 від 18 березня 2016 року за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, виконано частково. В ході виконання доручення встановлено осіб які скоїли дане кримінальне правопорушення , а саме : ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , вищевказаних осіб, було доставлено до Богодухівського ВП з метою опитування по даному факту ( том 3 а.п. 44).

Згідно витягу з ЄРДР кримінального провадження №12016220220000224 від 18 березня 2016 року, неповнолітній ОСОБА_10 , 1998 року народження, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , 1994 року народження та ОСОБА_1 , 1997 року народження в період часу з 21.00 год. 17 березня 2016 року по 08.00 год. 18 березня 2016 року , шляхом пошкодження брезенту, таємно проникли до приміщення торгівельного павільйону , розташованого на території подвір`я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 , який належить ОСОБА_4 , звідки скоїли крадіжку слабоалкогольних напоїв, що належать останній. Запис №2 від 19 березня 2016 року , неповнолітній ОСОБА_10 , 1998 року народження, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , 1994 року народження та ОСОБА_1 , 1997 року народження в період часу 04 березня 2016 року по 05 березня 2016 року, шляхом пошкодження брезенту, таємно проникли до приміщення торгівельного павільйону , розташованого на території подвір`я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 , який належить ОСОБА_4 , звідки скоїли крадіжку мікрохвильової печі «Panasonic», що належать останній ( том 3 а.п. 20-21).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18 березня 2016 року з 21.00 год. до 21.20 год. оглянуто чоловічі спортивні кросівки з написом « Sport», які добровільно видав ОСОБА_1 (том 3 а.п. 26-27).

Згідно протоколу огляду місця події від 18 березня 2016 року з 23.50 год. до 00.30 год. – 19 березня 2016 року, за письмовою згодою ОСОБА_21 оглянуто територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , де в кухонному приміщенні на столі виявлено та вилучено мікрохвильову піч «Panasonic», дані слідчі дії проводились заступником начальника СВ Богодухівського ВП ОСОБА_13 ( том 3 а.п. 32-33).

Відповідно до довідки КУОЗ Богодухівська ЦРЛ від 29 березня 2016 року №01-16/296, ОСОБА_1 було доставлено в КУОЗ Богодухівська ЦРЛ 18 березня 2016 року в 23.30 співробітниками поліції для освідоцтва на стан алкогольного сп`яніння. Освідоцтво проводив черговий лікар , за даними « Алкотестера» -0,0 проміле ( тверезий). 19 березня 2016 року о 12.30 год. ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою на санпропускник КУОЗ Богодухівська ЦРЛ, був оглянутий лікарями: невропатологом – даних за струс головного мозку немає; хірургом – підшкірна гематома чола, зсадина обличчя, нижньої губи, закритий перелом човноподібної кістки? Забій лівого плечового суглобу; терапевт – ВСД по гіпертонічному типу. ГРВІ. Від госпіталізації хворий відмовився. ОСОБА_1 21 березня 2016 року звернувся на прийом до лікаря хірурга поліклінічного відділення Богодухівської ЦРЛ, діагноз: закритий перелом човноподібної кістки справа, забій, підшкірна гематома лівого плеча, підшкірна гематома чола, зсадини обличчя, нижньої губи. Хворому накладено гіпсову лангету на область правого променево – зап`ясткового суглобу ( том 3 а.п. 10).

Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №130 від 18 березня 2016 року о 23.30 год. лікарем ОСОБА_51 оглянуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Поведінка обстежуваної особи: збуджена, ейфорична, балакуча, настрій нестійкий, скарг на свій стан немає, ознаки нервово – психічних захворювань, органічного ураження центральної нервової системи, фізичного виснаження , перенесені травми – заперечує, висновок та діагноз за результатами огляду – трезвий ( том 5 а.п.77 ).

Як видно з вищевказаних матеріалів, заява ОСОБА_4 про вчинення крадіжки її майна надійшла до Богодухівського ВП 18 березня 2016 року о 10.00 год., в цей же день вона була зареєстрована та відомості внесено до ЄРДР. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виконуючи свої посадові обов`язки та доручення заступника начальника Богодухівського ВП виїхали до с. Крисино, для здійснення заходів з виявлення і припинення кримінальних правопорушень. Також, як зазначалось самим потерпілим ОСОБА_1 в судовому засіданні, та свідками ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , потерпілого не змушували сідати до поліцейського автомобіля, силу до нього ніхто не застосовував, він поїхав до Богодухівського ВП добровільно, крім того, ОСОБА_1 , згідно його пояснень та пояснень інших свідків їхав в автомобілі ВАЗ 21213 д.н. НОМЕР_1 , а працівники карного розшуку, зокрема ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 був на власному автомобілі.

Свідки ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_13 , ОСОБА_49 , ОСОБА_28 , повідомили, що ОСОБА_1 добровільно зайшов до приміщення Богодухівського ВП, опору він не чинив, його як і інших хлопців, після реєстрації у чергового, провели на третій поверх, де він перебував згідно даних Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області, з 17.40 год. до 20.00 год. 18 березня 2016 року.

Тобто, 18 березня 2016 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли відповідно до Конституції України, норм кримінального процесуального кодексу України, Закону України « Про Національну поліцію», своїх посадових обов`язків, в рамках наданого їм доручення для виконання слідчих дій на території обслуговування, при цьому, відповідно, до ч.2 ст. 41 КПК України під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користувалися повноваженнями слідчого, тому вони мали право запрошувати для проведення бесіди та відбирати пояснення від осіб за їх згодою.

Відповідно до копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 18 березня 2016 року, прийнятих оперуповноваженим ОСОБА_3 , потерпілий зізнався у скоєнні крадіжки з торгівельної палатки ОСОБА_4 ( том 3 а.п. 25)

Згідно ч. 2 ст. 23 КПК України, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Суду не надано доказів того, що дані пояснення використовувались, як доказ його винуватості у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, при цьому як було зазначено в судовому засідання свідком ОСОБА_47 , в матеріалах вищевказаного кримінального провадження є лише одне пояснення ОСОБА_1 , згідно якого останній не визнає своєї вини, та в подальшому останній відмовився взагалі від дачі свідчень в порядку ст. 63 Конституції України, а отже пояснення ОСОБА_1 надані 18 березня 2016 року жодним чином не покращили показники у роботі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за якою встановлено кримінальну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Згідно диспозиції ч.1 ст.365 КК України відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, настає якщо вищевказані дії завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.

Відповідно до пункту 3 Примітки статті 364 КК України істотною шкодою, зокрема у статті 365 КК України, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Частиною 2 ст.365 КК України встановлена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Тобто за диспозицією ч.2 ст.365 КК України кримінальна відповідальність за цією частиною статті настає за вчинення лише дій, передбачених у ч.1 ст.365 КК України, і за наявності хоча б однієї кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч.2 ст.365 КК України, зокрема, якщо ці дії супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

При цьому, наслідки у виді спричинення істотної шкоди, не передбачені у диспозиції ч.2 ст.365 КК України як обов`язкова ознака цього складу злочину, тобто перебувають за межами об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, що спростовує посилання строни захисту про відсутність складу злочину у зв`язку із відсутністю істотної шкоди.

Крім того, в обвинувальному акті не конкретизовано обвинувачення, а саме спричинення закритого перелому човноподібної кістки правої руки ОСОБА_1 , яке інкриміновано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що суперечить свідченням самого потерпілого, та в ході судового розгляду прокурор не скористався правом зміни обвинувачення в порядку ст.338 КПК України, тобто в обвинуваченні не встановлений спосіб в який потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Про отримання тілесних ушкоджень, які ніби –то було нанесено працівниками поліції, ОСОБА_1 повідомив медичну установу 19 березня 2016 року о 12.30 год., тобто майже через одинадцять годин, як він в останнє бачився з працівниками поліції, і саме медична сестра Богодухівської ЦРЛ ОСОБА_22 побачила їх першою. При цьому усі свідки, які бачили ОСОБА_1 18 березня 2016 року та вночі 19 березня 2016 року, окрім його батьків, зазначили, що жодних тілесних ушкоджень на ньому не було, про їх спричинення працівниками поліції, він не говорив, та не робив заяв про протиправні дії відносно нього. Факт відсутності у останнього тілесних ушкоджень підтверджується актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичногочи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №130 від 18 березня 2016 року о 23.30 год. та свідченнями лікаря ОСОБА_51 .

Суд критично відноситься до посилання потерпілого на те, що він нікому не повідомив, про застосування відносно нього з боку працівників поліції фізичного та психологічного примусу та нанесення тілесних ушкоджень, через те, що був сильно наляканий, оскільки згідно вищевказаного акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поведінка обстежуваної особи: збуджена, ейфорична, балакуча, настрій нестійкий, скарг на свій стан немає, ознаки нервово – психічних захворювань, органічного ураження центральної нервової системи, фізичного виснаження , перенесені травми – заперечує.

Оцінюючи висновок експерта № 1932-ая/16 від 06 квітня 2016 року та свідчення експерта ОСОБА_33 , суд приходит до висновку, що дійсно у ОСОБА_1 були наявні тілесні ушкодження, проте не визначено точний час їх виникнення, згідно експертизи не пізніше 21 березня 2016 року. Свідченнями свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_32 , ОСОБА_6 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_42 , ОСОБА_31 , ОСОБА_57 , ОСОБА_27 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , підтверджується, що 18 березня 2016 року тілесних ушкоджень на ОСОБА_1 вони не бачили, скарг від останнього не надходило. Крім того свідками ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , підтверджено в судовому засіданні, що вночі 19 березня 2016 року, після того, як хлопці повернулись додому, ОСОБА_1 не скаржився на спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції. Факт відсутності тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 18 березеня 2016 року, підтверджується також актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №130 від 18 березня 2016 року, який було складено о 23.30 год.

Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про здійснення працівниками поліції психологічного та фізичного тиску та нанесення, саме ними, йому тілесних ушкоджень 18 березня 2016 року, мало на меті уникнення останнього кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України.

В матеріалах справи містяться повістки про виклик ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11.08.2016 року на 21 серпня 2016 року, для вручення повідомлення про підозру, допиті та інших процесуальних діях у кримінальному провадженні № 42016221280000028 від 21.03.2016 за ч. 2 ст. 365 КК України. Проте останні на виклик не з`явились, згідно рапорту слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Чередник С. від 21 серпня 2016 року, йому зателефонував чоловік, який представився начальником кримінальної поліції Богодухівського ВП, та повідомив, що ОСОБА_2 перебуває у відпустці, а ОСОБА_3 у командировці ( том 4 а.п. 229-233).

Також в матеріалах справи містяться повістки про виклик ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.08.2016 року на 25 серпня 2016 року, для вручення повідомлення про підозру, допиті та інших процесуальних діях у кримінальному провадженні № 42016221280000028 від 21.03.2016 за ч. 2 ст. 365 КК України. Проте останні знову на виклик не з`явились, згідно рапорту слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області Чередник С. від 25 серпня 2020 року, до прокуратури з`явився адвокат Глубокого В.Ю. та ОСОБА_3 , який повідомив, що останні перебувають на лікарняному, тому з`явитися не можуть. ( том 4 а.п. 235-239).

Згідно наявних в матеріалах справи повідомлень про підозру, документи датовані 26 серпня 2016 року та в цей же день їх вручено начальнику КП Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 , для вручення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після їх виходу з лікарняного. Крім того, в повідомленні про підозру, зазначено, що повідомлення 26 серпня 2016 року було направлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поштою ( том 5 а.п. 12-19).

Також, в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували факт вчасного отримання повістки про виклик для вручення повідомлення про підозру, та в подальшому отримання ними самої підозри 30 серпня 2016 року. Крім того їм було надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України 30 вересня 2016 року (том 2 а.п. 234-241).

Згідно змісту правової позиції постанови Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі №595/2098/14-к, щодо недотримання вимог ст. 278 КПК, процесуальні строки за своїм функціональним призначенням є засобами реалізації процесуальних прав або виконання процесуальних обов`язків. Залежно від цього сплив процесуальних строків тягне за собою різні правові наслідки: закінчення строку реалізації права спричиняє припинення можливості ним скористатися, сплив строку виконання обов`язків не припиняє необхідності виконати цей обов`язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов`язкової дії. Отже, посилання захисників на те, що підозра ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була вручена з порушенням процедури, тому останні не набули статусу підозрюваної особи, є безпідставними.

Відповідно до приписів ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачиться на її користь.

Згідно роз`яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. Окрім того, в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі No712/13361/15 зазначено, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме -винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конституції про захист прав і свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» ( № 475/97-ВР), Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного». В рішеннях Європейського Суду по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні Європейського Суду від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» вказано, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

В рішенні Європейського Суду у справі Вассіліоса Ставрополуса проти Греції, суд вважає, що на підставі принципу «in dubio pro reo» (сумніви тлумачаться на користь підсудного), який представляє собою приватне вираження принципу презумпції невинуватості, не повинно існувати ніякої якісної відмінності між виправдувальним вироком, зважаючи на відсутність доказів і виправдувальним вироком у зв`язку з констатацією безсумнівної невинуватості особи. У дійсності, виправдувальні вироки не розрізняються залежно від підстав, прийнятих до уваги в кожному окремому випадку суддею в кримінальному процесі. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 від 18 липня 2006 року).

Згідно із ст. 370 КПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

За таких обставин суд, дослідивши всі матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 , про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1 000 грн. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн., суд на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України, залишає без розгляду.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 124 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.

Речові докази по справі:

- лазерний комп`ютерний DVD-диск з написами «VS DVD+ R 4.7 rw GB 120 min 16Х», на якому містяться відеозаписи за 18.03.2016 – залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;

- журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Богодухівського ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області інв. №2 ( заведений 07.11.2015, останній запис 06.05.2016) в 1 томі на 100 арк., що зберігається у кімнаті для зберігання речових доказів прокуратури Харківської області – повернути володільцю;

Судові витрати на проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи №5301 від 17 липня 2016 року у сумі 4 404 грн., та на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 229 від 24 червня 2016 року у сумі 2 286 грн. 96 коп. - відшкодувати за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити виправданим та прокурору.

СУДДЯ