Ухвала суду № 93274395, 19.11.2020, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/882/17

Провадження № 2-п/419/9/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О.М.,

при секретарі – Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоайдар Луганської області заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 09.01.2018 року у справі №419/882/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

05.11.2020 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 09.01.2018 року у справі №419/882/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

В обґрунтування заяви представник відповідача посилається на те, що 09.01.2018 року Новоайдарським районним судом Луганської області ухвалене заочне рішення у цивільній справі № 419/882/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС - БАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. Зазначає, що відповідачі про дату судового засідання, в якому ухвалене заочне рішення, не знали, так як жоден з відповідачів не отримував за адресою зазначеною у позовній заяві виклику в судове засідання, а про розміщення сповіщень про час та розгляд справи на офіційному сайті судової влади України їм не було відомо, у зв`язку з чим просить визнати причину неявки поважною. Крім того, при ухваленні рішення судом не було встановлено факту видачі кредиту, оскільки позивачем не надано заяви позичальника про видачу готівки, тобто не було додано належного доказу видачі кредиту. Позивачем не надано первинних документів на підтвердження видачі кредитних коштів, у розмірі визначеному договором. Водночас, представник відповідача не погодився з наданим банком розрахунком заборгованості.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача ОСОБА_2 просив суд скасувати заочне рішення № 419/882/17 Новоайдарського районного суду Луганської області від 09 січня 2018 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС - БАНК» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

Ознайомившись з заявою разом з доданими матеріалами, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони в судове засідання не з`явились.

Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини неявки відповідача в судове засідання, неподання відзиву з поважних причин, і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно усіх цих умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачів належним чином повідомлено про розгляд справи.

Так, зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 згідно копії паспорта громадянина України значиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, згідно з матеріалами справи при підписанні договору поруки від 13.03.2007 року ОСОБА_2 особисто вказувалася адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з наведеним, судом надсилалися судові повістки про виклик до суду за вищевказаною адресою, про що свідчать судові відправлення, які містяться в матеріалах справи з довідкою про причину повернення «за закінчення терміну зберігання». На вказану адресу відповідачу надсилалася і копія заочного рішення.

Окрім того, на виконання пункту 19 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, відповідно до вимог частини другої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та частини першої статті 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» судом здійснювалися виклики відповідачів через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

При цьому, відповідачу ОСОБА_3 , який є стороною основного зобов`язання, достовірно було відомо про здійснення відповідного судового провадження, про що свідчить розписка про явку до суду (а.с.17) та надання ним відгуку (заперечення) на позовну заяву (а.с.82).

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 2, 4 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року, «Олександр Шевченко проти України» (заява N 8371/02) від 26.04.2007, та «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14.10.2003 - сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі) та демонструвати готовності брати участь на всіх етапах судового розгляду.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідачів про розгляд справи у спосіб, передбачений ЦПК України.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Судом під час розгляду справи досліджені всі обставини, досліджені всі докази, надана їм належна оцінка. Посилання представника відповідача на те, що судом не було встановлено факту видачі кредиту, оскільки позивачем не надано заяви позичальника про видачу готівки, не відповідають матеріалам цивільної справи, оскільки відповідачем ОСОБА_3 було визнано факт отримання грошових коштів від банку у сумі 20400 дол. США (а.с.82).

Інші, наведені представником відповідача у вказаній заяві про скасування заочного рішення обставини для скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення, та не є такими, які б не були враховані і досліджені судом при розгляді справи по суті раніше.

Крім того, представником відповідача всупереч вимогам ч. 1 ст. 288 ЦПК України взагалі не надано суду доказів, що мають істотне значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, а саме, те що співвідповідач ОСОБА_3 достовірно знав, що в провадженні Новоайдарського районного суду Луганської області перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, що підтверджується матеріалами справи, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, відповідачі не цікавилися розглядом справи, представником відповідача ОСОБА_2 не надано жодних доказів, які могли б вплинути на зміст оскаржуваного судового рішення, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 258-261, 284-288, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 09.01.2018 року у справі №419/882/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити особам, які приймають участь у справі, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий О. М. Іванова