
Справа № 192/264/18
Провадження № 2-п/192/8/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2020 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання – Гаркуши І. С.,
відповідача у справі – ОСОБА_1 ,
представника відповідача – адвоката Вісіцької В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області заяву відповідача у справі – ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №192/264/18, провадження 2/192/303/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Заочним рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15 грудня 2010 року станом на 23 січня 2018 року в розмірі 8 827 гривень 70 копійок, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 17 443 гривні 39 копійок, заборгованість за пенею у розмірі 13 024 гривні 77 копійок, а всього 39 295 гривень 86 копійок. У задоволенні іншої частини позову про стягнення штрафів відмовлено. Також стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 гривень 00 копійок.
25 серпня 2020 року відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення та клопотанням про поновлення строку на його подання.
На обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення посилається на те, що в липні 2020 року при реалізації належного йому майна він випадково дізнався про існування заочного рішення від 29 травня 2018 року, а 13 серпня 2020 року він отримав копію вказаного рішення у справі №192/264/18, провадження №2/192/303/18. Посилається на те, що ухвалу про відкриття провадження по справі та повістки про виклик у судове засідання він не отримував. Тому вважає, що суд розглянув справу без його участі.
Також, ОСОБА_1 з ухваленим заочним рішенням суду не згоден з тих підстав, що сума стягнення для нього величезна і суд ухвалив рішення про таку суму без його участі. Зазначає, що до суду він не з`явився з поважних причин, оскільки останні 5 років він зі своєю родиною мешкає у АДРЕСА_1 , та жодного разу він не отримував повісток про виклик до суду, а тому не знав про існування позову. Також з поважних та об`єктивних причин він не зміг подати заперечення на позов та заявити клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача, в тому числі про застосування спеціальної позовної давності до неустойки. Посилається на те, що позовна давність при стягненні неустойки (пені, штрафу) складає 1 рік з дати виникнення заборгованості за основним платежем. Але вказані обставини судом враховано не було. За рішенням суду розмір пені перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Вказаний розмір пені не відповідає загальним принципам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності.
ОСОБА_1 зазначає, що був позбавлений можливості подати заперечення на позов, які б істотно вплинули на розгляд справи по суті, так як в позовній заяві позивач наводить неправдиву інформацію, яка не співпадає з реальними подіями, щодо фактичних обставин у справі та розміру заборгованості.
Також подав клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
У судове засідання представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення повідомлений належним чином (а.с.117). Згідно клопотання просив розглянути справу за відсутності представника (а.с.119-121). У зв`язку з чим суд постановив здійснювати розгляд заяви без участі представника позивача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив задовольнити його заяву з тих підстав, що він не погоджується з нарахованою сумою заборгованості, оскільки нараховані відсотки є занадто високими. Не заперечував факт укладання договору та отримання кредитних коштів, проте зазначив, що відсотки та тіло отриманого кредиту він не погашав. Також посилався на те, що жодного разу він не повідомлявся судом про розгляд справи, оскільки не мешкає за місцем своєї реєстрації.
Представник відповідача – адвокат Вісіцька В. В. підтримала подану заяву про перегляд заочного рішення та просила її задовольнити.
Суд, заслухавши відповідача та його представника, дослідивши подану заяву про перегляд заочного рішення та надані до неї докази, приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 3 ст.287 ЦПК України суд за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення може своєю ухвалою залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно положень ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Судом з`ясовано, що згідно відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Дніпропетровській області та копії паспорта відповідача, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 (а.с.25, 38).
Тому відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся за вказаною адресою.
Частиною 3 ст. 130 ЦПК України передбачено, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що за місцем його реєстрації проживають його батьки. Тому суд вважає, що врученням повістки про виклик до суду повнолітнім членам сім`ї є належним повідомленням відповідача про час, дату і місце судового засідання.
Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 про час та місце проведення судового засідання 29 травня 2018 року був повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем його проживання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого відповідач отримав повістку 24 квітня 2018 року (а.с.75). Проте в судове засідання 29 травня 2018 року відповідач не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву не надав, у зв`язку з чим судом за письмовою згодою представника позивача було ухвалене заочне рішення.
У заяві про перегляд заочного рішення, а також в судовому засіданні відповідач не зазначив про поважність свого неприбуття в судове засідання, як не надав і доказів про це суду. Надана до заяви про перегляд заочного рішення копія договору оренди квартири у фізичної особи від 08 грудня 2013 року (а.с.106) не може бути належним доказом того, що відповідач проживає за іншою адресою, ніж та яка з`ясована судом на запит (а.с.25,38), оскільки в договорі оренди зазначено, що він укладений не відповідачем, а іншою особою, а також зазначено адресу: АДРЕСА_3 . Доказів щодо реєстрації відповідача за вказаною адресою в період розгляду судом справи - не надано.
Суд не приймає в якості належного доказу вказану копію договору оренди квартири, оскільки остання не має сторінки з підписами сторін, а також містить адресу яка не відповідає навіть тій адресі, яка зазначена самим відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення. Доказів перейменування вулиці, на що посилався в судовому засіданні відповідач, суду не надано.
Тому суд вважає, що відповідач не надав доказів поважності причини неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України.
Також ОСОБА_1 всупереч п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України в судовому засіданні не зазначив посилання на докази, як і не надав такі докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, крім того, що надав пояснення стовно незгоди з нарахованою сумою заборгованості, яка є для нього занадто високою.
Судом з дотриманням положень ст. 280 ЦПК України було ухвалене заочне рішення, а тому суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 287 ЦПК України заява відповідача про скасування заочного рішення по справі підлягає залишенню без задоволення, а ухвалене судом заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Також суд вважає, що клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідач не порушив такі строки та подав заяву протягом 30 днів з моменту отримання ним повного тексту рішення суду під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, оскільки посилався саме на те, що не отримував як повістку про виклик до суду, так і текст заочного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258-260,261,268,287 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №192/264/18, провадження 2/192/303/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складене 03 грудня 2020 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина
Судове рішення № 93270975, Солонянський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 01.12.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 192/264/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: